Мета: актуалізувати знання учнів про Р.Л. Стівенсона, проаналізувати текст балади, визначити в ньому характерні ознаки літературної балади та вплив балади фольклорної, проаналізувати поведінку персонажів твору; вдосконалювати навички виразного читання балади, текстологічного аналізу твору; виховувати патріотизм; культуру зв’язного мовлення, культуру відповіді: логічність, послідовність, обґрунтованість, емоційність.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: текст балади, портрет Р.Л.Стівенсона, презентація, відеоролик, пазли, таблиця.

Хід уроку

1. Організаційний момент (1 хвилина )

2. Мотивація навчальної діяльності (3 хвилини )

Легенда +музика В лікарні в одній палаті лежало двоє тяжкохворих. Один лежав біля вікна, а інший – біля дверей. – Що там видно з вікна? – якось запитав той, який лежав біля дверей. – О! – зрадів, той, що був біля вікна. – Я бачу небо, хмари, що нагадують тваринок, озеро і ліс. Кожного дня чоловік, що лежав біля вікна розповідав іншому про чудеса, які відбувалися за вікном. В той час, як він говорив, його сусіда мучила заздрість і злість. Він думав, що це несправедливо, що його сусід не заслужив на краще місце. Одного дня, той, що лежав біля вікна, почав кашляти і хапати повітря вустами. Він намагався дотягтися до кнопки виклику медсестри, але не мав сил. Його сусід міг зробити це за нього, але він мовчки спостерігав. Через деякий час чоловік помер… Коли мертвого чоловіка забрали з палати, його сусід попросив медсестру перекласти його на ліжко, біля вікна. Медсестра виконала прохання, впевнившись, що йому зручно, вона направилася до дверей. Її зупинив дикий здивований голос: – Як так? Тут глуха стіна. Не може бути! Той, що помер розповідав про купу чудес за вікном! Медсестра сумно посміхнулась і сказала: – Він взагалі нічого не міг бачити, ваш покійний сусід був сліпим.

Бесіда

1. Назвіть риси характеру обох героїв?

2. Чи можемо ми назвати вчинок сліпого героїчним? 3. Як ви думаєте, про що піде мова на нашому уроці?

3. Оголошення теми, завдань уроку (3 хвилини )

Зверніть увагу! Тема нашого уроку одночасно буде ідеєю і проблемним питанням. Вона незакінчена. Ми повернемось до неї в кінці уроку.

Тема нашого уроку – Р.Л.Стівенсон «Вересовий мед». Уславлення в баладі…. Засудження … (слайд № 1 ) Асоціативний кущ(слайд № 2-3 ) – Спробуйте спрогнозувати завдання нашого уроку за асоціативним кущем (діти прогнозують завдання уроку, а потім порівнюють з прогнозом вчителя) 4. АОЗ. Розсипанка (учні по черзі розставляють малюнки по порядку і коментують. ) (4 хвилини ) Відтворіть у своїй пам’яті факти біографії Р. Л. Стівенсона. Складіть пазли (файл notebook або малюнки на дошці ) 13 листопада 1850 р. Единбург 25 років; Фенні Осборн; 19 років; чоловік, діти; перешкоди; одружуються. Хвороба. Острів Самоа «Острів скарбів» (1883р.) «Вересовий мед» 3 грудня 1894 р; смерть; гора Веа 5. Теорія літератури (слайд № 4 ) (3хвилини )

Погляньте на таблицю. Це ваша підказка до наступної вправи

Характерні ознаки літературної балади Характерні ознаки фольклорної балади 1. Має конкретного автора

1. Автор – народ

2. Текст незмінний 2. Текст має варіанти

3. Авторська оцінка 3. Узагальнена мораль

Займи позицію (Робота за алгоритмом) За допомогою таблиці, визначити жанр балади. Свою думку довести, користуючись алгоритмом (таблиця на дошці) 6. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу (20 хвилин ) Хвилинка красномовства – А перед тим як розпочати роботу з текстом, проведемо хвилинку красномовства. Ми розігріємо голосові зв’язки, потренуємо наше дихання, граю¬чись. Для цього виконаємо вправи. №1. «Екскурсія до галереї балад» (слайд № 5 ) Перед нами галерея, в якій представлені автори відомих балад.

Пройдемося коридорами галереї, називаючи імена письменників. Чим далі ми заглиблюємся до гале¬реї, тим тихіше звучить голос.

1) Адам Міцкевич.

2) Олександр Пушкін.

3) Франсуа Війон.

4) Фрідріх Шіллер.

5) Йоганн Вольфганг Ґете.

6) Роберт Льюїс Стівенсон. — А тепер повертаємося назад.

Завдання — нази¬вати балади, які написали ці автори, дотримуючись умови: чим далі виходимо з галереї, тим голосніше звучить голос. (слайд № 6 )

1) «Альпухара».

2) «Пісня про віщого Олега».

3) «Балада прикмет».

4) «Рукавичка».

5) «Вільшаний король».

6) «Вересовий мед».

№ 2. Дихальна гімнастика(слайд № 7 ): 1. загасіть подихом свічку; 2. загасіть подихом чотири свічки; 3. загасіть подихом свічки на вашому святковому торті. – А тепер звернемося до нашої пам’ятки підготовки до виразного читання 1. Пам’ятка підготовки до виразного читання(слайд № 8 ).

1) Перечитай текст уважно. Визнач зміст, думки, почуття, настрій і переживання героїв, автора.

2) Визнач своє ставлення до подій (героїв, описів картин природи).

3) Уяви їх собі.

4) Виріши, що будеш повідомляти при читанні слухачам, що вони мають зрозуміти (якою є мета тво¬го читання).

5) Продумай і вибери інтонаційні засоби — тон, темп читання, паузи, логічні наголоси.

6) Прочитай спочатку текст для себе. Пере¬вір ще раз, чи з усім ти згодний. Не забудь, що ти ви¬мовляєш текст перед слухачами і спілкуєшся з ними. 7) Прочитай текст виразно. Словникова робота(головні слова зачитати) (слайд № 9) – У вас у зошитах і на дошці є словничок до тексту, якщо виникнуть труднощі, ви можете до нього звернутися 1. Вересковий мед (трунок) – напій із вересу. 2. Верес – вічнозелений кущ із дрібним і численним листям та лілово-рожевими або червоними квітками. 3. Бровар – пивовар. 4. Васал – підлегла, залежна особа. 5. Нурт – вир, водоверть, омут. 6. Можновладець – тут: особа, яка керує країною, правитель, володар. 7. Пікти – народ, що у перші століття н.е. жив на території Шотландії і чинив запеклий опір завойовникам. Слово вчителя Вдома ви вчилися читати баладу виразно. Тому будьте уважні! Я розпочну читати, а ви будете продовжувати Виразне читання балади Визначить тему балади. Записати у зошити(див додаток) (слайд № 10 -11) (Тема – зображення героїчної боротьби піктів за незалежність, вірність своїм ідеалам ) Аналіз тексту 1. У баладі Стівенсона «Вересовий мед» кілька разів повторюється словосполучення «секрет вересового напою» що це за секрет? (Це не тільки таємниця напою – як його варити, а й передусім секрет духовної стійкості піктів, який полягає в любові до рідної землі й прагненні здобути свободу. Цей секрет важливий для всіх часів і народів.) 2. Чому батько говорить про те, що він боявся лише свого сина? Чи дійсно він не вірить у стійкість юних? (Дійсно, можливо, батько і не вірить, але автор має іншу точку зору, підкреслюючи єдність батька й сина: разом вони мовчали, разом вони стояли на скелі, що символізує духовну нерозривність поколінь. Трагізм твору посилюється тим, що тут немає вибору поміж життям і смертю (бо неволя – це не життя), є лише вибір смерті. Мудрий батько, усвідомлюючи невідворотність загибелі, вибирає для сина кращу (миттєву) смерть, і той мужньо її приймає. А старий помирає останнім, однак не відкриває ворогам священної таємниці. Вони можуть забрати в нього життя, але не його волю і любов до батьківщини). Характеристика образів (Випереджаюче домашнє завдання. Творче бачення учнів. Можливий варіант відповіді) Король – жорстокий; – гордовитий; – загарбник Син – малий; – мужній; – справжній пікт Батько – мужній; – незламний; – мудрий; – волелюбний

7.Відповідь на проблемне питання (3 хвилини ) Повернемося до теми, ідеї та проблемного питання. Спробуємо закінчити речення (слайд № 12, 13,14,15).

8.Самостійна робота (виконується в зошиті – див. додаток) (5 хвилин ) Дати розгорнуту письмову відповідь на питання: «Як ви ставитеся до вчинку батька?» (слайд № 16)

9. Підсумок (слайд № 17) (1 хвилина )

10. Оцінювання учнів (учні оцінюють себе протягом уроку за допомогою листка самооцінювання, а вчитель корегує оцінку, перевіряючи самостійну роботу)

11.Домашнє завдання(слайд № 18) (2 хвилини ) Обов’язкове виконання: друковані зошити – № 36, 37; заповнити таблицю «Художні засоби у творі» Творче: ілюстрації до балади; За бажанням: вивчити уривок балади напам’ять РЕЗЕРВ Додай картинку і звук (якщо вистачає часу)

Підготовка до перегляду ролика – Уявіть собі героїв твору, які б голоси ви їм підібрали, як би зобразили їх?

Додай картинку і звук(відеоролик) – Чи підтвердилися ваші уявлення? – Який варіант балади вам сподобався більше: український – переклад Євгена Крижевича; російський – Самуїла Маршака? Чому

Автор: Корсун Антоніна Миколаївна