Мета: поглибити знання про творчий світ Осипа Турянського; з’ясувати типологію та генезис формування особливостей образів-символів «Поза межами болю» з огляду на біографію й подальшу творчість О. Турянського; поглибити навички аналізу художніх образів; виховувати почуття дружби та взаємодопомоги, поваги до жінки.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: картки, текст твору «Поза межами болю», епіграф.
Я перестану писати, коли перестану жити…
Петрарка
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організація навчальної діяльності
II. Актуалізація опорних знань учнів
1. Усний літературознавчий коментар учнів про мистецьку спадщину Осипа Турянського
«Поза межами болю»… Часто цим художнім автобіографічним твором (1921) визначали всю подальшу творчість О. Турянського, яку, на жаль, абераціями нашого літературознавчого сприйняття було викреслено як «тьмяну» сторінку в житті прозаїка, поета, перекладача, науковця й журналіста. Зрештою, у публіцистиці перших декад ХХ ст., некрологах чи просто в спогадах про письменника його так і називали: «автор “Поза межами болю”». Але автор
тішив себе надією, оптимізмом щодо подібного визнання й своєї подальшої творчості: написав філософсько-алегоричний твір «Дума пралісу» (1923), комедію «Раби» (1927), низку оповідань: «Брате, сьогодні Святий вечір» (1922), «Казка про «Зимову казку» (1923), «Боротьба за великість» (1926), «Кость бере жінку на іспит» (1926), «Іван Правдолюб» (1929), «Машина «Метаморфоза» (1933), «Як усі ущасливлювали Івана» (1933), різдвяну легенду «Як люди приймали Христа» (1933); поетичні твори: «На суді духа» (192І), «Козацька дума» (1923), «Світ і поет» (1927), роман «Син землі» (1933). Створив літературно-критичні нариси.
Інколи здається, що літературна слава О. Турянського — то відбиток знедоленої душі, яка не знайшла собі притулку в земному житті й постала біля тліючого вогнища-забуття, щоб спалахнути зі старого цвинтаря волелюбним духом. А може, просто тихою сповіддю сипати зерна на рідний поріг своєї щербатої долі.
2. Письмова робота за картками
Картка № 1
Поясніть, з якою метою О. Турянський дав два заголовки твору: «Картина з безодні» й «Поза межами болю»? (Орієнтовна відповідь. Якщо «Поза межами болю» вказує на безграничне буття героїв, їхню тимчасову й просторову сутність, то «Картина з безодні», будучи пов’язана із конкретним місцем і часом події, відображає ізольований світ людини).
Картка № 2
Осип Васильович Турянський інколи підписував свої твори псевдонімами.
Назвіть їх та поясніть прихований зміст. (Орієнтовна відповідь. Псевдоніми: Іван Думка, Оглядівський).
Картка № 3
Поясніть структурні особливості ліричного суб’єкта, що виражаються у співвідношенні: автор — оповідач — герой. (Орієнтовна відповідь. О. Турянський є водночас автором «Поза межами болю», оповідачем і героєм, виступаючи під прізвищем Оглядівський (мабуть, утвореного від назви його рідного села Оглядів), що у подальшій творчості письменника стане одним із його літературних псевдонімів. Така жанрова модель триєдиного образу митця притаманна поемі в прозі й характеризується рівновагою між реальним середовищем й алегоричним вимислом).
III. Оголошення теми, мети уроку
ІV. Формування нових знань, умінь і навичок
1. Слово вчителя
Жінка… Найзагадковіше творіння Всевишнього. Природа надала жінкам найважливіші функції, адже призначення жінки на Землі — продовжувати рід людський. У творі О. Турянського «Поза межами болю» образ жінки зробив героїв значно витривалішими, допоміг терпляче зносити й емоційні перевантаження, і фізичні.
2. Творча робота
Орієнтуючись на текст, скласти усну розповідь про роль жінки, сім’ї в долі кожного з персонажів. Довести, що жіночий образ є символом життя.
Орієнтовга відповідь. Успішне чи невдале створення сім’ї в житті героїв є мірилом їх власної долі. Дружини Добровського й Пшилуського — повії.
У Штранцінґера дівчина наклала на себе руки. Сабо нікого не має. Про сімейне життя Бонні та Ніколича не згадується. Лише в Оглядівського щасливо склалося власне подружжя. До речі, про зовнішність жінки оповідача у творі не згадується жодним словом. Цікаво, що герой стільки марить своєю сім’єю, дружиною, але не описав кольору її очей, волосся чи ще чогось, що є звичайною, навіть обов’язковою річчю для закоханої людини. Такий підхід до образу дає підстави вважати цей факт однією зі специфічних рис його символізування, що містить у собі психоаналітичну основу. Автор, захоплюючись ідеєю матері з дитиною як продовження, наче забув, що в його дружини є щось жіноче, інтимне. На перший погляд ідея такого роду здається ледь не нав’язливою догмою, що порушує природне взаємопочуття людей.
Але в художній інтерпретації образ виконує своє символічне призначення.
Під час «танцю смерті» авторові замість куща ввижається мати з дитиною: марення, що спричинило до його загадкового виживання. Тому надія героїв на виживання пов’язана із любов’ю до жінки.
3. Самосійна робота за варінтами
1 варіант. Пояснити роль пейзажу у творі (на прикладах).
2 варіант. Пояснити роль тропів у творі (на прикладах).
4. Дослідницька робота
Пригадати відомі твори про Першу світову війну, виконати порівняльний аналіз. Поема в прозі «Поза межами болю» О. Турянського стоїть на одному щаблі з найвідомішими творами про Першу світову війну Е.-М. Ремарка, А. Барбюса, С. Мірівіліса, Е. Хемінгуея, котрі воювали, як і О. Турянський на фронтах цієї війни. Але повість-поема «Поза межами болю» вирізнялася серед згаданих західноєвропейських письменників іншими настроями, ніж твори «втраченого покоління», вірою в перемогу добра і світла над злом, «духу» над «тілом», любові над ненавистю. Усвідомлення ваги моральних цінностей, духовного вдосконалення людини допомогло О. Турянському щонайглибше зрозуміти природу війни як катастрофи. Історичний матеріал Першої світової війни став для О. Турянського предметом художнього узагальнення.
Письменник показав боротьбу в людині біологічних інстинктів і духовної волі до життя, підніс загальнолюдські цінності: дружбу, вірність, гуманізм, любов до рідних та батьківщини, що єднають людські серця, звільняють і просвітлюють душу.
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
Написати твір-роздум на тему: «Загальнолюдські мотиви та гуманістичні цінності в повісті “Поза межами болю”»