Мета: виявити особливості кредо митця, романтичну спрямованість його програмових ліричних творів; опрацювати їх ідейно-художній зміст та тематичну спрямованість; розвивати культуру зв’язного мовлення, творчу фантазію, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, формувати естетичні смаки; виховувати почуття поваги до особистості людини, її прагнень, бажань; любові до краси природи рідного краю.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет П. Куліша, тексти програмових творів, ілюстрації до їх змісту, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент.
Емоційна готовність учнів до уроку ІІ. Перевірка домашнього завдання Хвилини творчості
Прослуховування уривків з учнівських міні-доповідей: «П. Куліш — неординарна особистість». Висновки прослуханого оформлюються за допомогою прийому «Доміно».
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Літературний диктант «Сторінками життя і творчості»
Продовжте речення.
– П. О. Куліш народився … (8 серпня 1819 року в містечку Вороніж Глухівського повіту на Чернігівщині (тепер Шосткінського району на Сумщині).
– Ще з дитинства майбутній письменник захоплювався… (народною творчістю, переказами, піснями про козацьку минувшину).
-Навчальний заклад, у якому П. Куліш розпочав здобуття освіти… (повітове училище)
– Перша літературна спроба — … (оповідання «Циган», що являє собою обробку почутої від матері казки).
-Професійна діяльність майстра слова… (вчителювання) _ «Можна сказати, що це зійшовся низовий курінник, січовик із городовим козаком-кармазинником»,— так зазначав П. Куліш про себе і … (Т. Шевченка)
-Псевдонім дружини Пантелеймона Олександровича, яка теж була письменницею… (Ганна Барвінок)
-Письменник, про якого П. Куліш написав двотомну працю «Записки о жизни…» (Николая Васильевича Гоголя)
-Перебуваючи у Петербурзі, митець заснував власну … (друкарню)
– П. Куліш очолював відділ критики журналу… («Основа»)
– Визначіть поетів світової літератури, твори яких було досить майстерно перекладено Пантелеймоном Олександровичем — це … (Й. Ґете, Г. Гейне, Ф. Шіллер, Дж. Байрон, В. Шекспір, О. Пушкін, О. Кольцов)
– Разом з І. Нечуєм-Левицьким, львівським видавцем та професором І. Пулюєм П. Кулішем було здійснено … (видання українського перекладу Біблії).
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.
2. Бліцопитування
– Що характерно для романтизму як провідного напряму в літературі?
-Хто із українських письменників писав художні твори під впливом романтизму?
-Через що ці творчі особистості виступали проти нормативності класицистичного мистецтва, проти його канонів та обмежень.
IV. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
V. Основний зміст уроку
Лише природа робить велике даром.
О. Герцен
Багатством живиться лише тіло,
а душу звеселяє споріднена праця.
Г. Сковорода
1. Вступне слово вчителя
Як прозаїк П. Куліш не тільки виявив значне мистецьке обдарування, а й показав себе новатором, здатним прокладати нові шляхи в літературі. Проте його поетичний талант виявився помітно слабшим — спосіб образного мислення, світобачення й світовідтворення, очевидно, більше відповідали епічному типу творчості. Та булла на те ще одна істотна причина, що, можливо, не дала П. Кулешеві піти далі. На той час поетичний світ України був осяяний генієм Т. Шевченка. Вплив Кобзаря на розвиток української поезії був таким великим, що майже всі митці другої половини ХІХ століття були під цим впливом, часто бездумно, сліпо наслідуючи його. Проте написане П. Кулішем як поетом заслуговує на нашу увагу і вдячність, зокрема, це стосується тих творів, у яких він відійшов від Шевченкових канонів, виявив власне поетичне обличчя.
2. Опрацювання програмових поезій П. Куліша
2.1. «Троє схотінок».
2.1.1. Виразне читання твору з відповідним коментарем.
2.1.2. Тема: висловлювання благородних бажань (схотінок) поета, протиставляючи їх всьому цьому, що панує у суспільстві.
2.1.3. Ідея: возвеличення прагнень письменника власне життя зробити духовно багатим, щирим, добрим, корисним на благо інших.
2.1.4. Основна думка: ні скарби, ні високе положення в суспільстві, ні «світові утіхи» роблять людину щасливою, веселять її душу і серце, а порядність, чесна праця, «сонце доброти», людська повага — ось що підносить особистість над усім дріб’язковим і нікчемним у житті.
2.1.5. Жанр: громадянська лірика.
2.1.6. Художні особливості поезії.
Епітети: «вертоградів пишно-прохолодних», «добрий лад», «мислі благородні», «світові утіхи», «олухи великі», «веселий в серці сміх», «палати тихі», «хмарні минути».
Повтори: «Я не хотів би…», «Аби у мене був…».
Метафора: «сміх був в серці».
Звертання: «О сонце доброти».
Риторичний оклик: «Сіяла ти мені в мої хмарні минути!».
2.1.7. Ідейно-художній аналіз вірша. Бесіда за питаннями:
-За яких умов у людей виникають бажання?
– Про що свідчить епіграф до твору? Яку картину мав на увазіО. Пушкін?
– Чому П. Куліш не бажає мати таких палат як у царя? Як цейого характеризує?
– Що зазначає поет про свою гармонію з власною душею? Чиє вона дзеркалом внутрішнього стану людини?
– Як ви розумієте фразу «світові утіхи»? Чому вони не приваблюють митця?
– Хто, на думку поета, є «олухами великими»? Чим викликанейого негативне ставлення до такого типу людей?
-У чому вбачає насолоду П. Куліш, перебуваючи у своїх палатах серед власне написаних книжок?
– Чим викликане зневажливе ставлення митця до багатства,популярності, висоти соціального становища?
– Яке значення має для поета образ Мадонни?
– Які «хмарні минути» мав на увазі письменник?
Мікрофон для спостережливих! «Чи дотримувався П. Кулішу власному житті тих критеріїв, викладених у поезії?» Відповідьлаконічно вмотивуйте.
2.1.8. Складання таблиці основних ознак життєвого креда П. Куліша(«схотінок») і тих, які не мають для нього суттєвого значення.
Кредо | Митець не потребує |
-«З душею добрий лад»;
– відсутність будь-якого тиску навласні «мислі благородні»; – «веселий в серці сміх», перебуваючи серед своїх книжок і тихихпалат; – сяяння сонця доблесті Мадоннипід час «хмарних для письменника минут» |
-Царські палати;
-Вертоградів пишно-прохолодних; -«світових утіх»; – багатств; -«висоти»; – популярності; -і «цурається ума отрути» |
2.1.9. Рубрика «Творча майстерня учня».
Скласти власні «схотінки», які мають для вас суттєве значення, розміщуючи їх на умовних сходинках залежно від їхнього впливу на власне життя.
2.2. «Заворожена криниця».
2.2.1. Сприйняття змісту поезії.
2.2.2 Тема: відтворення чарівної краси квітучого саду та незвичайної криниці «серцю на відразу».
2.2.3. Ідея: уславлення краси природи, що здатна впливати на душевний стан людини, заворожуючи її не тільки ароматами квітів, а й прохолодою чистої джерельної води.
2.2.4. Основна думка: вода — символ життя, яка надає наснагу ліричному герою, сприяє його романтичному настрою.
2.2.4. Жанр: пейзажна лірика.
2.2.5. Художні особливості поезії.
Метафори: «квіти зоряють, плавлють», «тихо процвітає сад».
Епітети: «любий сад», «дивні солодощі», «бджоли золоті», «за-
ворожена й заклята криниця», «вітре тихий, буйний, крилатий».
Порівняння: «квіти, як в Божім раю», «гудуть бджоли золотії, мов з Едему тихі дзвони».
Повтори: «зорями… зорять», «нехай ллється».
Риторичні оклики: «Вітре тихий від заходу!» «Вітре буйний Аквілоне!»
2.2.6. Словникова робота.
Пояснення власних назв у фразах: «Божий рай», на Тигрі да Евфраті», «Мов з Едему тихі дзвони», «Вітре буйний Аквілоне».
2.2.7. Робота над змістом поезії. Бесіда за питаннями:
– У чому полягає значення криниці для природного середовища?
– Чи є у тій місцевості, де ви живете, криниця? Як люди користуються нею?
-Через що проблема питної чистої води є питанням актуальним на цей час? Яку роль відіграє вода у житті людини?
-Про що свідчить початок поезії і епіграф до неї? Чому сад перебуває під огорожею?
– Які рослини і квіти полюбляє ліричний герой поезії?
-Як він ставиться до свого перебування у саду?
-Чому чарівні і духмяні квіти для героя — Божий рай?
– Що мав на увазі П. Куліш, порівнюючи квіти із зорями?
– Із чим, на ваш погляд, пов’язане таємниче місцезнаходження криниці? («Щоб не знали люде ходу»?) У чому її призначення? («Мойому серцю на відраду»)
-Ви можете відчути смак води з криниці? Як це вам вдалося зробити?
-Про що свідчить настрій ліричного героя? Яким чином він насолоджується красою саду і криничною водою?
– Згадайте з біографії письменника про ставлення до нього сестри Лесі? Чи не вона (за змістом поезії) оберігала красу, відтворену у творі, для свого брата Панька?
-З якою метою герой звертається до вітру? Що символізує цей стихійний образ?
– Які риси романтизму властиві для цієї поезії? (Відтворення світу сильних почуттів героя, показ його винятковості, духовного благородства).
– У чому полягає виховне та естетичне значення цієї поезії?
Мікрофон одкровення: «Чи є у вас сестра, яка теж, як і у творі, намагається зберегти довкола вас красу, гармонію, затишок, любов? Якщо так, то яким чином?
2.2.8. Складання інформативного ґрона для образів поезії. (Робота у малих групах відповідно до варіантів: І — сад; ІІ —криниця; ІІІ — вітер).
2.2.9. Відтворіть асоціативну картину саду, де прихована заворожена криниця (пошукова робота у парах).
Опрацьовані спостереження оформити за допомогою таблиці:
Елемент | ||
Зорові | Слухові | Чуттєві |
-процвітає сад;
– квіти-зорі; – гранати наливні; -бджоли золоті; -сад-виноград; – схована криниця; -чиста вода |
гудуть-дзвенятьбджоли;
– тихі дзвони; -ллється криничнавода; – віє вітер |
аромати квітів;
-«гранати солодощівдивні повні»; – вода-прохолодна |
2.2.10. Скарбничка для допитливих. Українські прислів’я про воду.
-Без води і не туди, і не сюди.
– Вода ума не мутить та й голови не смутить.
– Вивели його на чисту воду.
– Він, як вода, скрізь просочиться.
-Із води сухим вийде.
-Товче воду в ступі.
-Вчорашньої води не доженеш.
-Водою не розлити.
-З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.
– Не спитавши броду, не суйся у воду.
-Пролиту воду назад не збереш.
-Стояча вода — калюжа. _ Вода крапля по краплі і камінь довбає.
– Що вам відомо з народознавства про роль води у ворожінні?
VI. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування«Троє схотінок»
1. Пишно-прохолодними у творі названі:
а) царські палати; б) «схотінки»; в) вертогради; г) стосунки ліричного героя і Мадонни.
2. Характеризуючи себе, поет зазначає, що у нього «мислі»:
а) критично налаштовані; б) благородні; в) кращі, ніж у світових митців; г) здатні оспівати красу людини праці.
3. Мадонна у житті письменника:
а) «сяятиме у хмарні минути»;
б) сприятиме «веселому у серці сміху»;
в) збагачуватиме «душу добрим ладом»;
г) популяризуватиме його творчу спадщину.
«Заворожена криниця»
1. Чарівний сад, що «процвітав … в ограді» належав:
а) знатному монарху;
б) державному музею;
в) сестрі ліричного героя;
г) всім, хто вміє шанувати красу природи.
2. Чим захоплювався ліричний герой у саду:
а) кінамоном і нардами; б) буйним Аквілоне; в) Єфратом;г) виноградником.
3. Квіти у траві нагадували герою:
а) блискучі намистинки; б) сяючі вогники;
в) смарагдові перла; г) зорі.
4. Який плід у творі сповнений дивних солодощів:
а) виноград; б) груша; в) інжир; г) гранат.
5. Гудіння бджіл порівнюється з:
а) тихим дзвоном; б) помірним співом вітру;
в) мелодійною мовою природи;
г) серцебиттям коханої ліричного героя.
6. Заворожена криниця була схована:
а) під гіллями калини; б) за кущами шипшини;
в) серед саду-винограду; г) за високими квітучими травами.
7. Криниця для ліричного героя — це:
а) згадка про рідну домівку; б) для серця відрада;
в) місце, де він може забути про життєві негаразди;
г) пам’ять про його перше кохання.
8. Водиця вважалася завороженою і заклятою, аби:
а) люди не користувалися нею; б) поет остерігався її;
в) нею не зрощувався сад;
г) підкреслити її таємничість і прихованість.
9. Звертаючись до вітру, поет просить його, щоб він:
а) розносив аромати саду довкола нього;
б) не псував ніжних квіток;
в) повіяв чарами на воду;
г) приніс на своїх крилах щастя людям.
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Як ви вважаєте, чи реальне бажання висуває для себе поет (П. Куліш «Троє схотінок»)? Що для них є характерним?
2. Дослідіть, що дає можливість читачу поезії П. Куліша «Заворожена криниця» не тільки уявити сад, а й відчути солодкі аромати квітів, їх надзвичайну красу. Наведіть переконливі
аргументи, посилаючись на зміст поезії.
3. Художні засоби, які переважають у поезії П. Куліша «Заворожена криниця»:
а) риторичні оклики; б) порівняння; в) епітети; г) метафори.
Картка № 2
1. Як, на ваш погляд, чи можна вважати П. Куліша майстром пейзажу? Висловіть власні припущення, зважаючи на його поезію «Заворожена криниця».
2. Що є спільним між бажанням П. Куліша («Троє схотінок») і вашими життєвими орієнтирами? У чому полягає розбіжність? Відповідь умотивуйте.
3. У другій «схотінці» («Троє схотінок») П. Куліш прагне:
а) мати в серці радість; б) багатство і популярність;
в) великий розум і талант;
г) щоб у нього був з душею добрий лад.
Картка № 3
1. Дослідіть, яким чином «схотінки» («Троє схотінок») П. Куліша — це його мистецьке кредо. Відповідаючи, посилайтеся на факти з життя і творчості письменника.
2. Чи можна вважати твір П. Куліша «Заворожена криниця» поетичною казкою? Відповідь умотивуйте.
3. Вода у криниці (П. Куліш «Заворожена криниця») не тільки заворожена і заклята, але й:
а) цілюща; б) чиста і прохолодна;
в) сповнена багатьма мікроелементами;
г) ароматна, наче запах квітів саду.
VII. Підсумок уроку
VШ. Оголошення результатів навчальної діяльності
ІХ. Домашнє завдання
Написати міні-твір «Мої схотінки», опрацювати зміст І–VІ розділів П. Куліша «Чорна рада».