Навчальна мета: порівняти змалювання козацтва у романі “Чорна рада ” П. Куліша із зманюванням західноєвропейського лицарства та козацтва в історичній літературі, з’ясувати різницю між сферою літератури та історії.
Розвиваюча мета: розвивати вміння пов’язувати історичні факти з їх літературним відображенням, а також розвивати міжпредметне асоціативне мислення. 
Виховна мета: виховувати прагнення пізнати історію країни, розуміння закономірностей історичний процесів.
Методи: бесіда.
Епіграф: “Може, найважнішим з наших завдань, як національної спільноти, було, є і буде: пізнавати себе” (Є. Маланюк)
Обладнання: ілюстрації до теми уроку (козаки, рицарі), тексти, методичні картки.
Тип уроку: урок-дослідження.
Хід уроку
I. Вступне слово вчителя
Вчитель: Ви знаєте, що українському козацтву, яке було унікальним явищем світової історії, належить чи не найвидатніше місце в історичному розвитку України. Воно протягом століть відігравало провідну роль у всіх сферах історичного буття народу, взявши на себе найважливіші завдання, що стояли перед українською нацією, будучи провідною силою в їх здійсненні.
II. Активізація раніше засвоєних знань, умінь та навичок
Вчитель: Згадаємо, що ж ми знаємо про козаків. Нагадають про них і малюнки.
Запитання для бесіди:
– Назвіть визначні події з історії козаччини.
– Які ви знаєте звичаї козаків?
– Яких дослідників козацтва ви знаєте?
– Хто з письменників писав про козаків?
– Якими зазвичай зображено козаків у цих творах?
Вчитель: На думку багатьох учених, козацтво у своїй суті близьке до західноєвропейського лицарства. Щоб пригадати, хто ж такі лицарі, розгляньте малюнки.
Запитання для бесіди:
– Назвіть основні риси, якими повинен володіти лицар.
– Якими зображуються лицарі у художніх творах?
III. Оголошення теми та мети уроку
Вчитель: – Як бачимо, тема козацтва, лицарства завжди була у центрі уваги дослідників та письменників. Сьогодні і ми будемо досліджувані тему „Козак -лицар: літературний та , історичний аспект”. Метою уроку буде порівняння змалювання козацтва у романі „Чорна рада” П.Куліша із змалюванням західноєвропейського лицарства та козацтва в історичній літературі, з’ясування різниці між сферою літератури та історії. За епіграф візьмемо слова С.Маланюка: „Може, найважнішим з наших завдань, як національної спільноти, було, є і буде: пізнавати себе”
IV . С’прийняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу
Вчитель: – Для цього розподілимо вас на три дослідницьких групи. Кожна отримає свою тему для дослідження, матеріал та запитання на картці. На виконання цього завдання вам дається 5 хвилин.
Бесіда за картками.
Вчитель: Тепер давайте зведемо роботу дослідницьких студій до спільного знаменника.
Запитання для бесіди:
– То чи відповідає змалювання козаків Кулішем історичній правді?
– Який із образів – Петра Шраменка чи Кирила Тура приваблює вас більше?
– Як ви думаєте, кому більше симпатизує сам автор?
– Як у цьому проявляється ставлення автора до історичного матеріалу?
– Як досягає автор привабливого змалювання козаків?
– Малюючи козаків лицарями, чи не прагне автор у чомусь переконати нас?
– Чи звертається він до наших сердець чи до розуму?
V . Підсумок уроку
Вчитель: Тепер, підсумовуючи, визначмо різницю між сферою літератури та сферою історії у висвітлення козацтва. (Відповіді учнів) Звернемося тепер до епіграфу уроку: „Може, найважнішим з наших завдань, як національної спільноти, було, є і буде: пізнавати себе”. (Є.Маланюк.) Як ми тепер дізналися, пізнання може бути художнім, а може бути історичним. Між ними існує різниця в предметі та методах, але мета у них одна – пізнання себе, свого народу, його історії.
VI. Домашнє завдання та підготовка до його виконання
Вчитель: Підготуватися до написання твору на одну із тем: „Українські козаки: хто вони?”, „Зображення козацького лицарства в романі „Чорна рада” П.Куліша”.

Автор: Людмила Паршутіна