І. Калинець «Писанки», «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою»

Мета: продовжити знайомити школярів із творчістю І. Калинця, проаналізувати його програмові поезії; з’ясувати ідейно-тематичне спрямування, пояснити особливості назви; визначити реальне і уявне, охарактеризувати образи (мама, хлопчик-фігурка); розвивати творче мислення, культуру зв’язного мовлення, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, враження; вміння самостійно осмислювати прочитане; формувати естетичні смаки школярів; виховувати любов до поетичного слова, мами — найціннішої людини для кожного; повагу, пошану до творчості І. Калинця, народного мистецтва.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет І. Калинця, бібліотечка його творів для дітей, зразки українського писанкарства, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Вступне слово вчителя про особливості творчого методу І. Калинця (Висловлювання М. Ільницького)
«…Тут владарює гра уяви, спроби персоніфікації явищ природи і різних речей, що нас оточують. Тут зустрічаємо тонку спостережливість і точність психологічних характеристик… Конкретність деталей поєднана з історичними асоціаціями, фольклорною символікою, і все разом творить яскраву мозаїку олюдненої природи. Поет демонструє майстерність не тільки психологізації явищ навколишнього світу, а й творення казкових сюжетів, розрахованих і на дитяче сприйняття, і водночас закорінених у глибини народного життя, і розрахованих на глибше прочитання…»
2. Аналізування поезії І. Калинця «Писанки»

2.1. Виразне читання твору.
2.2. Тема: зображення чарівної краси, яку творять мамині руки за допомогою «дивного писачка».
2.3. Ідея: уславлення материнської праці, її талановитості, любові, прагнення відтворити дивовижний світ для своєї дитини.
2.4. Основна думка: мамині руки здатні відтворити дивовижне, чудове, красиве, те, що назавжди залишиться в дитячій уяві, її мріях.
2.5. Обговорення змісту вірша за питаннями:
Чи відомо вам що-небудь про писанку?
Що необхідно людині для того, щоб творити писанки?
Чому І. Калинець обрав автором писанок свою матір?
За допомогою чого мати розмальовує речі?
Чи можна вважати її чародійкою?
Яким же уявляє світ дитина за допомогою маминих писанок?
У чому дивовижність світу, який відкрила мати для своєї дитини?
Що ми уявляємо, читаючи поезію?
Яке значення надається у вірші сонцю і долоням матері?
Які фарби переважають у маминих писанках?
Розкажіть, які ви бачили писанки? Що на них було відображено?
Чого вчить нас ця поезія?
А чи пробував хтось із вас творити писанки?
2.6. Художні особливості поезії.
2.7. Орієнтовний план характеристики образу мами.

1) Мати — творець дивосвіту: а) уміння оживити мрію; б) художня майстерність; в) гармонійний зв’язок з природою; г) багата на фантазію.
2) Риси материнського характеру: а) працьовитість; б) доброта; в) щирість; г) уважність; д) відкритість.

3) Мати — святиня кожної людини.
2.8. Додатковий матеріал.
2.8.1. Загадка:
Підійшла одна людина до другої і каже: «Ти мені син, а я тобі не батько». Хто вона? (Мати)
2.8.3. Народні прислів’я.

Нема того краму, щоб купити маму. Мама — вірна порадниця. Все купиш, лише тата й маму — ні. Мами ні купиш, ні заслужиш. Все є купити, тільки мами нема. Нема у світі квіту, квітнішого над маківочки; нема ж і роду, ріднішого над матіночки. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Материна молитва із дна моря виймає. Мати з малятами, як ластівка з ластів’ятами. Сліпе щеня і те до метрі лізе. На сонці тепло, а біля матері добре. Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.

2.8.3. Писанкарство як елемент народознавства.

Чисте гладко фарбоване або оздоблене візерунками яйце набуло символічного релігійно-обрядового значення ще задовго до християнства. У багатьох народів збереглися перекази, у яких яйце виступає джерелом життя, світла і тепла, навіть зародком усього Всесвіту. Існують також численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят, пояснюють виникнення традицій писанкарства з євангельськими подіями (страстями Христа) тощо.
Зважаючи на фізичні особливості шкарлупи яйця, середньовічні писанки до наших днів не збереглися. Однак масове розписування яєць в Україні існувало протягом століть. У ХІХ столітті писанкарство в різних художніх варіантах побутувало на всій території України. Про що свідчать давні колекції українських писанок у музеях Києва, Лубен, Львова, Кракова, Варшави, Брно та ін.

Найдавніші писанки зберігаються у фондах Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України і походять із сіл Острів (1882 р., Львівщина), Слобідка (1981, Поділля) та ін. Своєрідні місцеві відміни писанок існували і на початку ХХ століття. Розрізняють писанки Подніпров’я, Слобожанщини, Полісся, Поділля, Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини тощо. На Слобожанщині й Покутті поширені крашанки, на Бойківщині й Лемківщині — так звані шпилькові й крашанки. Найбільша філігранність орнаментальних мотивів притаманна гуцульським писанкам, виконаним писачком з конусоподібною трубочкою.

Писанки виготовляли навесні, перед Пасхою, сільські дівчата і жінки, монастирські ченці й іконописці, міські панночки, пекарі та ін. Тому й техніка декорування різнилася. На селі яйця фарбували в один колір. Інколи продряпували візерунки, орнаментували воском і фарбували в кілька кольорів, тоді як у місті вдавалися до різних штучних способів: наклеювали шматки
кольорового паперу, фольги, тканини, нитки тощо. Писанки переважно виготовляли для себе і лише зрідка для продажу на ярмарку.
Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва. Писанки продаються на ярмарках, у художніх салонах. Оригінальний орнамент писанок не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає з традицією минулого. Українська писанка у світі є символом нашого народу.
3. Опрацювання твору І. Калинця «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою»

3.1. Вступне слово вчителя.
І. Калинець належить до шістдесятників. З 1972 по 1981 років був репресований і перебував в ув’язненні на Уралі та на засланні в Забайкаллі. Саме в ув’язненні почав писати для дітей і своєї неповнолітньої дочки Звенислави, малих небожів Маркіяна та Назара і дітей своїх друзів («Книжечка для Дзвінки», «Дівчинка і квіти», «Пан Ніхто»). Книжечки для дітей присвячені внучці Ганнусі, написані вже у 90-х у Львові. («Таке собі», «Дурні казки»,
«Майже казки» та ін.)
3.2. Виразне читання та переказування цікавих епізодів з твору.
3.3. Тема: зображення фантастичної істоти — хлопчика-фігурки (Ха-еФ), який намагається самоствердитися серед людського оточення і довести свою зверхність над ним.
3.4. Ідея: засудження хвалькуватості, надмірної впевненості в собі, легковажності, уславлення правдивості, віри у вільне, незалежне життя.
3.5. Основна думка: 1) прагнення самоствердитися в житті, бути незалежним;
2) людина повинна завжди покладатися на власні сили, розум, а не сподіватися на щось фантастичне, казкове.
3.6. Сюжет.

Ганнуся намалювала на запотілому склі вікна трамваю людину-фігурку, яка оживає. Ця істота живе спочатку у Ганнусі, потім у Соломійки, Богданка; кожному з них вона написала свій життєпис. Ха-еФ, таке коротке ім’я фігурки, хоче, щоб його хвалили, поруч з його зображенням ставили знаки «?», «!», обводили різнокольоровими олівцями. Так у житті школярів з’являється фантастична істота — хлопчик-фігурка, який повсякчас намагається бути задоволений собою.
3.7. Композиція.
Експозиція: Ганнуся намалювала на запотілому склі вікна трамваю «людинку» — хлопчика-фігурку, якому дозволила потрапити до власного учнівського ранця.
Зав’язка: Ха-еФ виконує завдання замість Ганусі, Соломійки, Богданка.
Кульмінація: Ганнуся, Соломійка, Богданка розповідають усім у класі про існування Ха-еФ.
Розв’язка: Ха-еФ обіцяє написати кожному учневі свою біографію («Тільки істота, що задоволена собою, може це зробити» — запевнив він на цілий клас»)
3.8. Жанр: «трохи казка» (І. Калинець).
3.9. Елементи фантастики у творі:
наявність хлопчика-фігурки;
походження Ха-еФ з планети Хвигурія;
фігурка пише твори таким почерком, який відповідав тому чи іншому школяру;
розмова героя, поведінка, риси характеру, як у людини;
«живе» в альбомі, шкільному ранці, зошитах; хлопець «обмацав» пальцем фігурку — ця фігурка «перейшла» до хлопця.
3.10. Словникова робота.
Автобіографія ф_ф_ф_ф— «це слово складається із трьох іншомовних частин, що означають: авто — сам, біо — життя, графія — опис, тобто сам описую життя. А по-нашому — мій життєпис».
Атмосфера — «це повітря. Яке огортає планету Земля».
Ясир — «це по-татарськи полон».
Каліграфія — «це дуже гарне, акуратне писання»
3.11. Опрацювання змісту твору за питаннями:
Опишіть, застосовуючи текст твору, яку фігурку намалювала Ганнуся на запотілому склі вікна трамваю? Чи малюєте ви такі фігурки?
Чим була здивована дівчина?
Чому Ганнуся дозволила Ха-еФ перебувати в її альбомі?
Про що і для чого попросила Ганнуся хлопчика-фігурку наприкінці дня?
Чи був задоволений собою хлопчик-фігурка на початку твору?
Як зреагувала вчителька малювання, побачивши в альбомі Ганнусі хлопчика-фігурку? Які пояснення з цього приводу дала дівчина?
Що означав для Ха-еФ червоний знак питання в альбомі Ганнусі?
Яке незадоволення висловила дівчина хлопчику-фігурці після школи?
Для чого дівчина попросила Ха-еФ написати свою біографію?
Про який діловий папір ви дізналися з цього твору? (Автобіографію)
Що цікавого написав Ха-еФ про своє походження?
Що означає географічне поняття «атмосфера»?
Якою була реакція вчительки української мови, коли та прочитала твір Ха-еФ у зошиті Ганнусі?
Яким чином дівчинка пояснила вчительці оригінальність власного твору?
На які помилки Ганни звернула увагу вчителька?
Як і чому дражнив Богданко Ганнусю на перерві?
Чому Ганнуся не отримала почуття задоволення, радості, коли її хвалили за написаний життєпис?
Яким чином Ха-еФ опинився у Соломійки?
З приводу чого Соломійка хотіла порадитися з хлопчиком-фігуркою?
Про що був другий життєпис Ха-еФ?
Через що Івась із другого життєпису виріс розумним і богобоязним?
Як фігурка «перейшов» у хлопця, коли той торкнувся його під час екскурсії в печері?
Чим закінчився другий життєпис фігурки?
Чому діти мали різні думки стосовно визначення жанру другого життєпису Ха-еФ?
Чим пояснити те, що Ганнуся і Соломійка після отримання гарних оцінок не раділи, а сумували?
Чому дівчата боялися зізнатися про причину успішного навчання?
Для чого Ганнуся й Соломійка вирішили покласти малюнок з Ха-еФ до ранця Богданка?
Як Богданко ставився до навчання? Що про це свідчить?
За що фігурка дорікав Богданові?
Як Ха-еФ і Богданко вирішили позмагатися?
Що наказав Богданко написати Ха-еФ?
Які відчуття були у фігурки, коли він перебував у коморі-пам’яті комп’ютера?
Чим змістовно відрізнявся третій життєпис від попередніх?
Над чим розмірковує Ха-еФ у третьому життєписі?
Чому Богданко перейнявся жалем до фігурки?
Чим пов’язані три життєписи хлопчика-фігурки? Для чого він їх створив?
Що ви розумієте під словом «воля»? Чи маєте ви її?
Чому для фігурки найголовнішим була воля?
Чи хотіли б, щоб у вас теж був такий хлопчик-фігурка?
Як І. Калинець пояснив причину появи цієї цікавої пригоди?
3.12. Орієнтовний план казки.
Ганнуся на запотілому склі вікна трамваю намалювала хлопчика-фігурку, який ожив.
Ха-еФ живе у ранці Ганнусі.
Вчителька малювання побачила Ха-еФ в альбомі дівчини.
Ха-еФ із знаком питання.
Життєпис Ха-еФ для Ганнусі.
Вчителька української мови схвально оцінила твір Ганнусі, який написав Ха-еФ.
Перебування фігурки у Соломійки.
Обговорення змісту першого життєпису Ха-еФ на уроці української мови.
Фігурка пише життєпис за Соломійку, який теж був позитивно оцінений учителькою.
Ха-еФ гостює у Богданка. Комп’ютерна гра.
Третій життєпис фігурки для Богданка. Мрія Ха-еФ про вільне життя.
Весь клас дізнався про існування Ха-еФ.
Хлопчик-фігурка обіцяє написати свій життєпис усім учням класу.
V. Розв’язування тестових завдань та робота за картками
VI. Підсумок уроку
Скласти міні-діалог: «Чим відомий І. Калинець».
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VIII. Домашнє завдання