Романтизм — напрям у мистецтві та літературі, що виник наприкінці 18 століття в Німеччині та поширився по Європі та Америці.

Ознаки романтизму:

– Підкреслена увага до людської особистості, індивідуальності, внутрішнього світу людини.

– Зображення виняткового характуру в виняткових обставинах, сильної, бунтарської особистості, непримиренної зі світом. Це людина не лише вільна духом, а ще цілком особлива та незвичайна. Найчастіше це одинак, якого не розуміє більшість інших людей.

– Культ почуттів, природи та природного стану людини. Заперечення раціоналізму

– Існування «двох світів»: світу ідеалу, мрії та світу дійсності. Між ними існує невиправний розлад. Це спричиняє настрій відчаю та безнадії, «світової скорботи» в митців-романтиків.

– Звернення до народних сюжетів, фольклору, зацікавленість історичним минулим, пошуки історичної свідомості.

– В літературі та живопису стають популярні розгорнуті описи екзотичної природи, стихій, а також образи «природних» людей, «не зіпсованих» цівілізацією.

Романтизм відмовився від використання сюжетів про античність. Він призвів до виникнення та утвердження нових літературних жанрів — пісенної балади, ліричної пісні, романсів, історичних романів та драм.

Найвидатніші представники романтизму в літературі: Джордж Гордон Байрон, Віктор Гюго, Вільям Блейк, Ернст Теодор Амадей Гофман, Вальтер Скотт, Генрих Гейне, Фрідріх Шиллер, Жорж Санд, Михайло Лермонтов, Олександр Пушкін, Адам Міцкевич.

Українські романтики в літературі: Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, «Руська трійця», Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський.