Сьогодні мобільні телефони є у всіх. І це природньо, адже дозволяє нам бути на зв’язку з близькими людьми в будь-який момент. Я пам’ятаю, коли мобільних телефонів не було, було складно застати когось вдома, телефонуючи по міському. А щоб подзвонити в інше місто, люди ходили на пошту і замовляли переговори.

Зараз все по-іншому. Батьки можуть зателефонувати дитині, що гуляє на вулиці і переконатися, що у неї все в порядку. Можна бути на зв’язку зі старенькими бабусею і дідусем і вчасно прийти їм на допомогу, якщо раптом знадобиться. Можна попередити людину, з якою йдеш на зустріч, якщо затримуєшся або не можеш прийти. Завдяки мобільному телефону є можливість у будь-який момент зв’язатися з потрібною людиною. І це дуже великий плюс мобільному зв’язку, який став дуже популярний і доступний всім.

Однак є й зворотна сторона медалі. По-перше, люди дзвонять один одному не завжди в зручний момент, відволікають від важливих справ. І ще можуть образитися, що з ними не захотіли говорити! Адже нерідко хтось дзвонить з метою просто побалакати, бо йому нудно і нема чим зайнятися. По-друге, сучасний мобільний телефон вже практично комп’ютер, і носячи його скрізь з собою, людина звикає заглядати туди в кожен вільний момент, забуваючи про все інше. І по-третє, мобільний зв’язок, як і інтернет, обмежує «живе» спілкування. Люди часто розмовляють по телефону і рідше бачаться. А ще вони менше звертають увагу на людей поруч. Забавно, коли де-небудь – в черзі або транспорті – всі говорять по мобільниках, наче самі з собою!

Я вважаю, що мобільний зв’язок – це безумовне досягнення техніки, яке служить людині у всіх сферах життя. Те, що деякі примудряються використовувати мобільні телефони не тільки з користю, але і на шкоду – це їх особистий вибір, який залежить від рівня їхньої культури та розуміння, а це вже окрема тема для роздумів.