Твір-розповідь: Літо у бабусі в селі

Щороку я їжджу на літні канікули до бабусі. Взагалі-то, не тільки до бабусі, а й до дідуся теж. Вони живуть в селі. У цьому році я теж їздив туди та провів там більше місяця.

У селі добре відпочивати, бо там природа. За селом знаходяться лани, а далі ліс. Ми постійно ходили туди: по суниці чи просто прогулятися. Ще бабуся збирала лікарські трави, а я з собакою Жуком ходив з нею за компанію.

У дворі теж живуть різні тварини: кіт Тишка, кури, гуси, качки, порося без імені та коза Мар’я. Є ще собаки: Жук і Полкан. Полкан – велика вівчарка. Він весь час сидить на ланцюгу. А от з Жуком можна ходити гуляти.

Ще, коли я в селі, я люблю гратися у садку. Там прохолодно та чарівно, як у справжньому лісі.

У селі у мене є друзі. Це сільські діти: Вітя, Артем та Катруся. Ще я дружу з Настею та Дімою, які теж приїжджають до своїх бабусь на літо.

Цього року в нас було багато пригод. Одного разу ми знайшли вороненя, яке випало з гнізда. Ми віднесли його до Артема додому. Потім ми всі разом ходили та ловили в полі ящірок, бо ворони ними харчуються. Вороненя вижило та живе тепер у Артема в сараї. Артем розповідає мені про нього, коли ми листуємося в Інтернеті.



Залишити коментар


чотири × 2 =