Мета: розвивати усне та писемне зв’язне мовлення, творчі здібності, критичне мислення.
Матеріали по мітці ‘Вольтер’
Гуронець і Гордон у Бастилії. Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і гуронця. Поняття про філософську повість
Мета: пояснити сутність полеміки Простака та Гордона в Бастилії; розкрити трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Простака; закріпити знання учнів про філософську повість; розвивати читацьку та творчу активність учнів.
Конфлікт «природної людини» гуронця і французького суспільства як центральний у творі
Мета: глибше ознайомитись зі змістом та проблематикою повісті «Простак»; навчити формулювати та висловлювати особисте ставлення до проблем, порушених у творі; розвивати критичне мислення учнів.
Життя і творчість Вольтера (1694–1778). Ідейний зміст і художня структура філософської повісті «Простак», сенс її назви
Мета: ознайомити з біографією Вольтера; розкрити значення терміну «філософська повість»; розвивати творчі здібності учнів; учити їх засвоювати навчальний матеріал під час лекції.
Твір до ЗНО: Ідейний зміст і особливості композиції філософської повісті Вольтера «Простак»
У повісті «Простак» показана доля так званої «природної» людини, яка виросла у віддаленні від цивілізації. Ідея «природної людини» – одна з головних у Просвітництві.
Твір до ЗНО: Критика Вольтера в повісті «Простодушний»
У повісті «Простодушний» показана доля так званої «природної» людини, яка виросла на віддалі від цивілізації. Філософія Вольтера, французького письменника, є яскравим зразком філософських поглядів епохи Просвітництва. Ідея «природної людини» – одна з головних у Освіті. Багато хто з просвітителів вважали сучасний для них суспільний лад неприродним, який тільки псує людей.
Критика повести «Простодушный» просветителя Вольтера
В повести «Простодушный» показана судьба так называемого «естественного» человека, который вырос в отдалении от цивилизации. Философия Вольтера , французского писателя, является ярким образцом философских взглядов эпохи Просвещения. Идея «естественного человека» – одна из главных в Просвещении. Многие из просветителей считали современный для них общественный строй неестественным, который только портит людей.