Мета:  продовжити опрацьовувати ідейно-художній зміст повісті В. Дрозда «Ирій», звертаючи увагу на химерність твору і відображення в ньому неповторного року світу юності на прикладі Михайла Решета; розвивати спостережливість, логічне мислення увагу, пам’ять; вміння гранично висловлювати свої враження, відчуття; удосконалювати навички коментувати сюжет твору; формувати кругозір, світогляд в учнів; виховувати цілеспрямованість, наполегливість, почуття щирості і доброти; повагу до художнього слова.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет В. Дрозда, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Гра «Визнач правильне твердження»

Завдання: відповідаючи «Так» чи «Ні», намагайтеся посилатися на текст твору для підтвердження власної думки

1. Повість «Ирій» написана В. Дроздом у 1978 році. (Ні)

2. П’ятий, розділ твору має назву «Солом’яники». (Ні)

3. Мати Михайла працювала вчителькою. (Ні)

4. Михайло мріяв стати світовим театральним митцем. (Так)

5. Гроші, які заробить Михайло талановитим лицедійством, він висилатиме для благоустрою дитячого садка. (Ні)

6. Ирій у повісті названо казковим і вражаючим. (Ні)

7. «Пакуль — це минувшина, вчорашній день», — так вважає головний герой повісті. (Так)

8. Параска дуже поважна і цінувала свою сестру Дору, намагалася всіляко їй допомогти матеріально (Ні)

9. Михайло любив корову Маньку, прощаючись із нею, він навіть її поцілував. (Так)

10. Ирій — це містечко, де Михайло буде закінчувати школу і жити з дядьком і тіткою. (Так)

11. Дядько Денис скептично ставився до митців слова. (Так)

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

 

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Шановні друзі!

Ми продовжуємо знайомитися з надзвичайно цікавим, оптимістично налаштованим щодо будь-яких труднощів Михайлом Решетом, який прагне самоствердження у складному світі. Він мріє стати актором, полюбляє книгу, шанує честь і справедливість. На його думку, кожна людина повинна збагачуватися не тільки матеріально, але й духовно, вдосконалювати себе, буду корисним суспільству.

В чому виявляється неповторний світ його юності? Це ми будемо спостерігати далі на сторінках повісті.

2. Бесіда за питаннями, що пов’язані про значення — місто неповторного світу юності вжитті Михайла Решета

–  Який час в житті людини вважають юністю?

– Що характерно для поведінки, мислення Михайла-юнака, коли він потрапив до Ирію?

–  Яким чином герой повісті сприймає гумор та іронічний сміх? Чим він викликаний?

–  Чому Михайло цінує добро, любив всупереч оточуючих його дорослих, для яких характерними є заздрість, прагнення до збагачення, користь?

–  Які події в житті людини відбуваються у часи юності ? Наведіть приклади.

–  Яку роль мав Ирій у юнацькому житті хлопця?

–  Які риси Михайла ви цінуєте або засуджуєте?

3. Рольова гра «Надай рекомендації, запропонуй, порадь»

Учням пропонується висловити свою точку зору, погляди щодо майбутнього життя і професійної діяльності Михайла Решета.

4. Опрацювання ідейно-художнього змісту частини повісті «Солом’яники».

Фронтальне опитування

–  Що являла собою Кукуріківщина? («Кукурівщина не мала кінця, як не мала початку: її приземкуваті, в червоних і зелених картузах дахів будиночки вервечилися доокруж міста й звільна розпросторювалися по довколишніх пагорбах, ярах, перелісках, річищах і левадах. Час од часу Академія наук та місцеві ентузіасти організовували сюди експедиції…»)

–  Як склалася доля учасників досліджень цього передмістя? («…Через багато років, уже в нинішні часи, проектними, що накидали план нового ирійського мікрорайону, дізналися про долю її учасників: вони пристали в прийми до місцевих дівчат і молодиць та викохують на городах полуниці й думати забули про розвій географічних наук…»)

–  Якою комерційною справою займався дядько Денис? («Саме підскочили ціни на хутряні шапки, дядько Денис викорчував пів-саду, натомість викопав басейн і виписав здалеку десяток крихітних водяних пацюченят — нутрій. Нутрії в дядьковім басейні швидко розплодилися і вода аж кипіла ними. Дядько власноруч лупив нутрій і, облуплених, відпускав у басейн, аби вони знову обростали шкурою та хутром…»)

–  Як мешканці Кукуріківщини сприймали чутку про кінець світу? («Спричинили до того забобони старих про кінець світу. Чутки про світову катастрофу або про війну в ті часи не дивною для Кукуріківщини; час від часу вони прокачувалися по передмістю, наче повів вітру по заростях татарського зілля, лишаючи по собі тривожний шелест язиків і пусті полиці міських магазинів. За якихось півдня мило, сіль, цукерки та крам перебиралися до комор досвідчених і завбачливих кукуріківщан…»)

–  Через що дід Єврась, зголоднівши, їв солоний суп? («Тільки баба Одарка поставила перед Єврасем миску, як сіль, що її наносив на горище дядько Денис, обважнівши від дощової води проломила стелю і шубовснулася у суп! Дід таки доїв суп — не пропадати ж добру, пересоленого ні курці, ні поросяті не даси»)

–  Із приводу чого старі Солом’яники вимушені були відокремитися від молодих? («По солоному обіді діда почала доймати спрага, він перехилив у себе бочку з дощовою водою, тітка Дора, що хотіла помити тою водою голову, дорікнула свекрусі. Дід Єврась за словом до кишені ніколи не ліз, воно лежало у нього напохваті, втрутилися дядько Денис та баба Одарка, і невзабаром горшки родини Солом’яників були побиті на дрібне череп’я. Того ж таки дня дід Єврась забив дошками двері до сінець, і дядько з тіткою почали лазити через вікно. Назавтра Солом’яники офіційно поділились: старим дісталася корова Манька, а молодим — гараж з кабаном…»)

– Якої шкоди завдав храп дядька Семена? («…Піч почала ловити дрижаки, буцім на морозі, білий пил сіявся зі стелі, а невдовзі стіни будинку била справжня трясця і на підлогу падали шпарунки, тоді я поспіхом вбігав до кімнати і із макогоном, що стояв напохваті біля ліжка, гатив дядька по голові, інакше годі було його доймати…»)

–  Через що виникло непорозуміння між Жуком і Колькою Капельдудкою?

–  Яким чином Жук принизив Кольку? («Капельдудка, хникаючи, мов дитина, розмазуючи по обличчю сльози, вирвав пучку пирію з грудками сухого чорнозему на корінцях і став жувати. По тому, милостиво відпущений Жуком, позадкував і, вистукуючи парусиновими черевиками, зник у сосняку…»)

– Чому Колька Капельдудка раптово повернувся до бандюги Жука?

–  Через що Яків Паровозник жертвував власним життям? Як це його характеризує? («Одна з цистерн зайнялася, і дядько Яків погнав її від станційних складів і гнав доти, доти вона не вибухнула. Бензином плекало на дядьків паровоз, і машиніст заледве вибрався з охопленої полум’ям кабіни…»)

–  Що свідчить про економність старих Солом’яників? («Старі так звикли берегти кожного шеляга, що давно вже жили святим духом, у великі свята присмачуючи його сироваткою або підсолодженою водою…»)

–  Чому дід Єврась, а потім і Халимон переселилися в Ирій? («…У їхній хаті завівся домовик…»)

–  Якою була зустріч домовика з Єврасем? («Уже по війні домовик забрів якось сюди, на Кукуріківщину, усю ніч балакали вони з Єврасем про щось своє: лишитися в місті домовик не захотів, хоч Єврась і набивався теплим, чисти горищем, а помандрував світ за очі і хтозна, де тепер віється…»)

–  У чому полягали особливості відгодовування кабана? («Кабан уже давно не виходив з залізної буди, його відгодовували, буцім наповнювали тушонкою консервну бляшанку; тепер чекали на морози, щоб ту бляшанку відкрити…»)

–  Чим окрім хліба годувався кабан? («Я підбігав до купи брухту (його за абищо купляв у сміттярів дядько Денис) і шпурляв кабанові все, потрапляло під руку: підшивки старих газет та журналів іржав колеса тачок, потріскані, нашпиговані гвіздками гумові покришки, уламки дощок, лискучі дизельні циліндри, березові й дубові оцупалки, колінчаті вали; усе те з пекельним скреготом перемелювалося між жорно подібних зубів кабана і безслідно зникало у його невидимому череві, буцім провалювалося під землю»)

–  У чому полягали особливості тренування у декламуванні уривків із твору Ґете «Фауст»? («Із кожним словом мій голос набирав сили, пружності, басовитості; переполохано кудахкаючи, пурхала з-під порічок, знову розділившись на дві половини, як велів закон, зозуляста курка, кабан у ритм моїй урочистій мові ляскав лишаюватими вухами, Нерон-Балалайка подзвонював ланцюгом, спинався на задні лапи і так застигав, побожно дослухаючись; горобці на груші переможено примовками, а баба од зворушення німіла й хрестилася…»)

–  Як зовнішньо підготувався хлопець до олімпіади? («…Випрасував лижний костюм і накваюцав ботинки. Шкарпетки геть зітерлися на п’ятках, висіли, мов жабо. Я знайшов у закапелку старі тітчині панчохи, зав’язав їх мотузками вище колін і почувався вбраним незгірш свого однокласника, жевжикуватого синка директора водоконтори…»)

–  Яким чином Михайло сприйняв свою поразку на олімпіаді? («Боляче вражений такою несправедливістю, я почвалав слідом за шановним гостем, головою відбіркової комісії…»)

– На які помилки хлопця звернув увагу Кузьма Перевесло? («Бо ви граєте лише самого себе і чуєте на сцені лише себе. Ви для себе і актор, і глядач, і критик. Ви для себе — все, але тільки для себе. Велике акторське мистецтво…— мистецтво перевтілення і самозаперечення. Вбий себе, щоб народився інший, — ось альфа і омега великого лицедійства, а ви себе вбити не здатні, бо надто любите себе. Тому ви ніколи не подивуєте і не зачаруєте світ з театральної сцени…»)

– Що подарував Кузьма Перевесло Михайлові, прощаючись? («А втім, грайте себе, грайте. Я — це світ, театр, трагедія, комедія і драма, але ж треба, щоб усе це було — світ, і театр, і драма, а не самі диктові декорації, по яких течуть фольгові ріки…»)

–  Чому Першотравень не був веселим для Михайла?(«Минулої весни готувався освідчитись однокласниці в коханні; напередодні Першотравень сусіда по парті сипнув у чорнильницю карбіту — жовтий дразливий дим виповнив клас, урок було зірвано. Караюча рука класного керівника упала на мене. Я покаявся в провині — не виказувати ж було товариша. Послали по матір, духопелів якої я все ще боявся…»)

–  Що зумовило започаткувати космічної ери людства, на думку Михайла?

–  У чому дядько Денис критикував Омелька Омельковича, директора водоконтори? («Тільки й того, що Омелько скрізь товк воду в ступі дотовкся, що призначили його директором водоконтори. Тепер їздить на роботу в державній «Побєді», а тебе в автобусі б’ють і тіпають, наче коноплі на терниці. І поганенька обивательська заздрість точить тобі душу…»)

–  Яким чином Дора підтримала заздрість свого чоловіка? («Омельчиха в Пакуль по вишні на «Побєді» котить, а ми за нею пилюку ковтаємо. Не паси завидющими очима чужого товару, бо свій розбіжиться, скажеш їй, і ви те, мовляв, минуще, проштрафиться

Омелько — на викиштель його і машину заберуть, і мене замість Омелька настановлять і возитиму я тебе… на «Побєді» про твоє задоволення…»)

–  Через що Параска вирішила порізати курей? («нестися кури перестали і цілісінькі дні греблись під горою, лаштуючи нори. Аж тепер матір утямила: кури показилися! Щоб не зіткатися з сільським ветераном, вона тихцем порізала курей та й закопала у вишняках…»)

–  Як дядько Денис і Михайло у болотній місцевості відстежували кабана? Чим ця ситуація була кумедною?

–  Чому Жук завдав Михайлові болю морального і фізичного?

–  Чим пояснити думку героя твору, що краще героїчно померти, ніж дружити з Жуком?

–  За допомогою чого Михайло і дівчина у білому пуховому береті змогли сховатися від Жука і його компанії? («Тої ж миті завіса впала, і густа та в’язка, мов пакульська грязюка, темінь хлюпнула на землю, накривши нас. Тупіт Жучків віддавався, ми залишилися самі, але в пітьмі, мов у погребі, ляда якого раптово зачинилася…»)

–  Які відчуття пройняли хлопця, коли він тікав з дівчиною від хуліганів? («Я вже трішки любив її, дівчину в білому береті…»)

–  Яким чином дівчина у білому пуховому береті охарактеризувала Жука? («Він бандит і хуліган. Його проклинає уся Кукуріківщина. Він у власної матері курей покрав…»)

–  За що Михайло дорікав дівчині за хулігана Кукуріківшини? («Неправда! Він сильний і сміливий! Він нікого не боїться. А ви всі боїтеся його, боїтеся, я знаю. І ти теж боїшся!»)

–  Чим дівчина вразила Решета, захищаючи Жука? («Бо може я люблю його… І я не просила мене рятувати…»)

–  Із приводу чого жалкував Михайло? («Було тільки до сліз жаль себе: загину таким молодим! І буде завтра, і позавтра, і буде зима, весна й літо, і буде світле майбутнє, лишень мене вже ніколи не буде…»)

–  Які почуття про майбутнє охоплювали хлопця? («Майбутнє бачилось мені невимовно прекрасним, і навіть у найсмутніші хвилини свої я чекав на нього. Про майбуття мріяли герої книжок. Його прогнозували газети, що я їх читав матері, поки та пряла біля каганця із жовто-червоної снарядної гільзи. Його обіцяли вчителі. На противагу матері, яка вірила тільки в сни, я беззастережно вірив і вчителям, і книгам, і газетам, і своїм мріям…»)

– Якими людей майбутнього уявляв герой? («…Люди ходитимуть у білих ясних одежах, і рухи їхні будуть повільні, розважливі, а мова мелодійна. Вони любитимуть одне одного і казатимуть саму правду, вони житимуть у білих будинках із сферичними скляними стелями, крізь які до їхніх квартир зазиратимуть зорі, Місяць і Сонце. За стіни їм слугуватимуть стелажі з книгами, і вечорами по роботі вони сидітимуть у квартирах і слухатимуть серйозну музику…, а ще ті люди майбутнього читатимуть старезні книги в грубих шкіряних обкладинках і пізнаватимуть таємниці життя, пока їхні кораблі плаватимуть у далеких галактиках, і ті люди розмотують нитки минулого життя…»)

– Про що розмірковував Михайло у разі своєї загибелі від Жука? («…Люди майбутнього знайдуть мене, що таким молодим загинув від руки бандюги Жука, подивуються несправедливості і повернуть мене до життя, і я, подивований, щасливий, ходитиму по їхньому заквітчаному Ирію, де з-поміж шовкової трави, любистку та чорнобривців (за колишнього життя ці квіти росли довкола моєї хати) випинатимуться ясно-білі півкулі будинків, а у міському саду я побачу клітку, за чавунними ґратами якої сидітиме Жук, схожий на горилу з підручника зоології; я підійду до клітки і скажу йому: «Я знав, що ти непотрібний майбутньому…»)

– Що надумав виробляти дядько Денис? («Надумав… вино з яблук робити для всієї Кукуріківщини, яблук цього року — хоч Живець гати. Подивишся, як завізно стане. І з кожного кілограма яблук сто грамів млинового — наші. А захочемо — вином візьмем. Утямив?»)

–  Яким сприймав хлопець світ? («Світ, звичайно, не самими білками писаний, і на сонці є плями, як доведено наукою, але що ж ти маєш до світу, коли сам ще такий рябий-рябісінький…»)

–  В чому полягала успішність у навчанні Славка Пасічника? («Славко Пасічник був загальмований фізикоматематикотеоретик. На уроках з алгебри, коли клас безнадійно тонув у морі складних логарифмів, він студіював вищу математику і лише на прохання учителя подекуди шпурляв нам рятівні кола; на уроках з анатомії він шукав формулу, яка б виразила конкретну особистість; на уроках з астрономії Славко розробляв теорію космічного радіоперельоту. Йому належала геніальна ідея транслювання екіпажу космічного корабля, вираженого в математичних формулах, могутніми радіовипромінюваннями на сусідні галактики в пошуках розвиненої цивілізації, яка спроможеться за формулами відтворити і корабель, і людей. Тільки в такий спосіб можливо, на думку Славка, подолати головний бар’єр, що розділяв галактики…»)

–  Якою Славко вбачав людину майбутнього? («…Людина майбутнього, аби її вільно транспортувати в сусідні галактики, мусить позбутись негативних емоцій. Я переглядав останні роботи психологів. Виявляється, це довгий і складний процес. Тим швидше треба об’єднатися, розпочати великий, хай поки що експериментальний наступ на негативні емоції. В перспективі — моральне оновлення людства…»)

– Чим бачення майбутнього людства Михайла відрізняється від Славка? Відповідь узагальніть.

–  У чому полягали досягнення таланту Андрія Паровозника? («…Зате мав золоті руки і ходив у чорних шкіряних рукавичках, або їхнім сонячним блиском не привертати до себе уваги. Він власноруч сконструював кишенькового телевізора, ракету «Ирій», яка стартувавши з шкільного двору, безслідно зникла в космічному просторі, радіостанцію для підказок, що працювала безвідмовно. Уперше у світовій практиці за антену радіоприймача слугували учнівські вуха. Передачі велися з «Камчатки», останньої парти, де Паровозник на уроках майстрував и, а я ховаючись за спинами від учителевих очей, гриз «прочотні» книги…»)

–  Чого необхідно було позбутися хлопцем впродовж трьох місяців? («…Позбутися негативних емоцій і стати справжніми гуїннгнгми…»); («Тримісячний випробувальний термін ми встановлюємо в розрахунку на певних індивідів — він зирнув на Андрія, — які в цьому складному і суперечливому світі на хочуть знати нічого, окрім гвинтиків та гайок. Певен, що за три місяці і вовка можна зробити ягням, вилузавши з нього негативні емоції, як вилузуть горіх. Звичайно, якщо вовк поставить собі за мету таке переродження…»)

–  Як ви вважаєте, чому Колька Капельдудка вимушений був потрапити у компанію до Жука?

–  Яким чином Андрій Паровозник захистив Михайла від бійки з Жуком і його жучками? («Того ж менту Андрій крутнув довкола себе десятипудовою сумкою на шкіряному паску. Свист, принизливіший од Жукового, завис над Кукурівщиною, як зависає грозова хмара; він бубнявів, важчав і вже падав на землю чорними брилами. Рвучкий вихор геть злизав з вулиці жука і жучків разом з піском та сухим листям, пожбуривши їх над дахами будинків…»)

–  Чим пояснив Славка свою тривалу відсутність у школі? («Славко Пасічник з’явився у школі аж наступного тижня оббігши з великого переляку земну кулю по 51-й паралелі тисяча сто двадцять дев’ять разів. По тому він довго й настирно пояснював нам, як увімкнувши механізм його підсвідомості, пригнітивши нейрони кори головного мозку…»)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового матеріалу

1. Кукурівщина — це:

а) місто; б) селищі; в) область; г) передмістя.

2. Хто з героїв повісті започаткував Кукурівщину?

а) дядько Денис; б) Параска; в)  дід Єврась; г) директор міської школи.

3. Параска на весіллі своєї сестри Дори продала свиноматку і купила:

а) люстру; б) меблі на кухню; в) пральну машину; г) трюмо.

4. Комерційна справа, якою зайнявся дядько Денис? Він торгував:

а) запчастинами для легкових автомобілів; б) шкурками нутрій; в) овочами та фруктами; г) куриними яйцями.

5. Через що мешканці Кукурівщини схвилювалися? Через:

а) відмову дослідників продовжувати шукати корисні копалини; б) чутку про кінець світу; в) проведення тривалого ремонту водопостання; г) землетрус, про який було повідомлено по радіо.

6. Хто у родині Солом’яників за словом до кишені ніколи не ліз?

а) Дід Єврась; б) баба Одарка; в) тітка Дора; г) дядько Семен.

7. Храп дядька Дениса нагадував гру на:

а) сопілці; б) флейті; в) домбрі; г) гітарі.

8. Як прозивала «юна сколиця» Кукурівщини Люньку і Кольку?

а) «Як небесна височина так морська глибина;

б) «Чорнобриві, як руді теля!»; в) «Гляньте лише у воду на свою уроду»; г) «Жених і невіста — наїлися тіста!»

9. Дядько Яків працював:

а) машиністом на залізничній станції; б) механіком на водостанції; в) електриком у школі; г) трактористом у колгоспі.

10. Що викохував на городі заповзятий дід Єврась?

а) Кавуни; б) дині; в) огірки; г) суницю.

11. Старі Солом’яники були худющі, мов:

а) струнка тополя; б) бригадні коні напровесні; в) лоза для плетіння кошиків; г) стовпи.

12. Міфічна істота, що вселилася у хату старих Солом’яників, коли вони жили у Пакулі:

а) Упир; б) Патерчата; в) Русалка; г) Домовик.

13. Чим Михайло годував кабана:

а) кашею; б) цукровими буряками; в) хлібом;  г) молоком.

14. До чого герой готувався, як досвідчений солдат до полкового огляду:

а) спортивних змагань; б) виконання домашніх завдань; в) виставки власних малюнків; г) шкільної художньої олімпіади.

15. На сцені Михайло читав уривок із твору:

а) Й. Ґете «Фауст»; б) Лесі Українки «Давня казка»; в) Б. Олійника «Ринг»; г) О. Пушкіна «До моря».

16. Високоповажним гостем на олімпіаді вважався:

а) директор школи; б) актор обласного театру; в) дід Єврась; г) пакульський тренер.

17. Щоб голос був дзвінкіший, Михайло споживав:

а) газовий напій; б) молоко; в) сирі яйця; г) компот.

18. Кому заздрив дядько Денис?

а) Омельку Омельковичу; б) Михайлу; в) Парасці; г) Кузьмі Перевеслу.

19. Замолоду дід Єврась:

а) козакував; б) стельмахував; в) холостякував;  г)  чоботарював.

20. Живцем у творі названо:

а) рибу; б) рака; в) річку; г) болотяну місцевість.

21. Якої шкоди Жук завдав своїй матері? Він:

а) образив її; б) силою забрав у неї гроші;  в) викрав курей; г) побив жінку.

22. Компанію Жука у творі В. Дрозда порівнюють з:

а) темною хмарою; б) смердючим болотом; в) нечистою силою; г) голодними  вовками.

23. Якій справі вирішив присвятити себе дядько Денис?

а) вирощуванню квітів; б) виліплюванню глеків; в) малюванню картин; г) виготовленню вина.

24. Визначити художній засіб у фразі: «Камінь упав з мого серця і покотився двором…»: а) фразеологізм; б) метафора; в) гіпербола; г) епітет.

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 0,5 бала.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Як ви вважається, про що свідчить кукуріківщан до початку кінця світу? Чим це викликано? Наведіть відповідні аргументи.

2. Дослідіть, чому через дрібницю виникла сварка між старими і молодими Солом’яниками. Чи є це типовим для сучасних родин? Відповідь вмотивуйте.

3. Готуючись до кінця світу, дядько Денис:

а) меланхолійно клацав на рахівниці; б) був на роботі; в) ходив за куркою, бо мав надію, що та знесеться до світової катастрофи; г) лежав під традиційною грушею в свіжій полотняній сорочці.

Картка №2

1. Що, на ваш погляд, перешкоджало Михайлу потрапити на міську олімпіаду. Чим це викликано? Свої міркування вмотивуйте.

2. Доведіть або спростуйте думку Кузьми Перевесла: «Велике акторське мистецтво — мистецтво перевтілення і самозаперечення»,

3. Через що кінця світу не відбулося, бо:

а) почало темніти; б) пекло сонце; в) була дощова злива; г) похолодало.

Картка № 3

1. Прокоментуйте фразу голови відбіркової комісії для учасників декламування поезій міської олімпіади: «…людина без душі — лише декорація, лише футляр, в якім скрипка і не ночувала». Наведіть переконливі аргументи.

2. Чи можна, на вашу думку, виправдати заздрість дядька Семена своєму начальникові Омельку Омельковичу? Відповідь вмотивуйте.

3. Загальновизнаними фізикоматематикотеоретиком у класі, де навчався Михайло був:

а) Славка Пасічник; б) Колька Капельдудка; в) Андрій Перевозник; г) дівчина, яка нагадувала ту, що була зображена на першовересневому календарному листочку.

 

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання

Скласти схему (інформаційне ґроно) «Ирій очима Михайла Решета», дібрати фактичний матеріал щодо епізодів твору.