Мета: поглибити знання школярів про поетичну та пісенну творчість А. Малишка, зокрема проаналізувати його твори «Стежина», «Вогник», визначити їх ідейно-художнє спрямування і значимість; розвивати пам’ять, логічне мислення, увагу, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно викладати власні думки, робити висновки, естетичні смаки; виховувати повагу до батьків, рідної домівки; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет А. Малишка, бібліотечка його творів, грамзапис пісень поета; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
1 Заслуховування написаних учнями міні-творів на тему «Краса українського рушника».
2. Опитування «Пісні про рушник» напам’ять.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Літературний диктант «Всім відомий А. Малишко».
· Назва села, де народився письменник. (Обухів)
· До якого роду належала родина Андрія Самойловича? (Козацького)
· Яким ремеслом прославився дід поета? (Чоботарським)
· Своєю зовнішністю батько А. Малишка нагадував… (Козака Мамая)
· Хто був ідеалом людини, джерелом творчого натхнення для поета? (Мати Івга Остапівна)
· В сім’ї серед інших братів Андрій був… (Третім)
· Скільки років виповнилося майбутньому письменнику, коли він пішов до школи? (Вісім)
· Що було характерним для підручників Андрія-школяра? (Вони були чистенькі й охайні).
· Яку роботу виконував хлопець влітку? (Випасав корову з телятами)
· Музичний інструмент, який опанував Андрій. (Гармонь)
· Як називали Андрія Самойловича діти під час його навчання в школі? (Дуся, Дусик, Базелик)
· Скільки пісень написав А. Малишко? (Понад сто)
ІV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
V. Основний зміст уроку
Віршує він не нишком-тишком —
У нього як вогонь слова.
Тому й народ пісні Малишка
Душевно залюбки співа.
З «Літературної газети»
1. Вступне слово вчителя про А. Малишка-пісняра, музиканта
Особливістю поезії А. Малишка є її музикальність. Ідучи від джерел народної пісні, він відтворює свої думки, почуття, переживання у прозових творах, здебільшого у формі струнких римованих чотиривіршів (катренів), як це характерно для української пісні.
Андрій Самойлович взагалі був музично обдарованою людиною. Він мав чудовий голос (баритон), добре співав, грав на гармониці.
Пісні писати він почав уже в період ранньої творчості. Зокрема, на пропозицію О. Довженка, з яким вони були в дружніх стосунках, Малишко написав кілька пісень для кінофільму «Щорс».
«Богунську четверту» («Гей, за Десною люди веселі») можна почути і зараз — чи то по радіо, чи зі сцени художньої самодіяльності, а то й на сімейному святі.
У роки Великої Вітчизняної війни на фронті, і особливо в партизанських загонах, співали його пісні «Ми не маємо поля й хати», «Як збирались хлопці до загону», «Партизанська» та інші.
Проте на повну силу зазвучала Малишкова пісня в повоєнний час, особливо коли він почав творчо працювати з видатним українським композитором-піснярем Платоном Майбородою. Саме пісні, створені в результаті цієї співдружності, стали широко відомими не тільки на Україні, а й за її межами. Ці пісні були воістину народними. Вони зробилися нерозлучними супутниками нашого життя. Їх співають на святі, коли сумно й коли радісно. І кожна людина знаходить у них щось своє, сокровенне.
2. Опрацювання твору А. Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю…»
2.1. Прослуховування пісні у грамзаписі або виразне її читання.
2.2. Історія написання твору.
Поезія А. Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю…» живе в народі також як пісня під назвою «Стежина» (музика П. Майбороди). Усі сходяться на тому, що це — перлина української літератури, шедевр поета-патріота.
Догорало чисте багаття його життя. Фізичні сили покидали Малишка, а розум, поетична пристрасть палахкотіли вогнем слова. «Стежина» створена 8 лютого 1970 року — за вісім днів до кончини поета. Це останній відомий твір Андрія Малишка, його лебедина пісня.
2.3. Особливості назви пісні.
У цьому творі Малишко вдається до використання народнопісенного образу стежки як символу життя людини. У кожного своя стежка, кожний вибирає сам, якою вона буде і де проляже.
2.4. Тема: згадування поета про стежину в рідному краю, до рідної домівки.
2.5. Ідея: уславлення любові, чуйності, щирості до місця, де народився, зробив перші кроки і вирушив по стежині життя.
2.6. Основна думка: кожна людина зажди пам’ятатиме батьківську хату і ніколи не забуде стежину до неї.
2.7. Жанр: пісня.
2.8. Композиція.
Твір складається з чотирьох куплетів по чотири рядки.
Кожне слово, речення, строфа так емоційно навантажені, таку глибоку думку збуджують у читача, так окрилюють душу, що ані слова, ані віршованого рядка чи інтонації замінити не можна.
На глибокі роздуми спонукає цей так просто й майстерно скомпонований вірш.
Поезія — внутрішній монолог ліричного героя.
2.9. Ідейно-художній зміст пісні.
Ліричний герой розмірковує, згадує, тривожиться, при цьому розкриваючи найпотаємніші куточки своєї душі.
Чому, сказати, й сам не знаю,
Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краю,
Одним одна біля воріт.
Ні кінця ні краю немає стежині людського життя, бо одні покоління приходять на зміну іншим, але незмінним залишається почуття вдячності рідному дому, отчому порогу. Ліричний герой цієї пісні роздумує над людським життям, його духовними цінностями, під певні підсумки, бо нема вже вороття до днів юності.
Неперевершена краса природи і повінь людських почуттів, освячених коханням, ліричні спогади про батьківський дім і філософічні міркування про сенс людського життя — така тематика пісні А. Малишка. Її образність — у простоті й довершеності. Внутрішній світ ліричного героя розкривається через окремі пейзажні деталі (стежина «дощами мита-перемита, дощами знесена у даль»).
2.10. Образ стежини.
У вірші змальовано персоніфікований образ стежини. Образ, який несе на собі основне смислове навантаження твору, наскрізний: про нього йдеться в кожній строфі.
Стежина життя …Якою вона буде і де проляже? Чи десь на чужині, чи в ріднім краю?.. Одним одна… Єдина… Найдорожча… Поет не закликає кидатися в далекі світи у погоні за приморським щастям, щоб потім каятися, шкодувати, марити в снах і наяву за батьківським порогом і стежиною — тією, що в’юниться «між круглих соняхів» і веде на батьківщину…
У кожного своя стежка, кожний вибирає сам, якою вона буде і де проляже.
2.11. Художні засоби пісні.
Метафори: «живе у серці», «обрій землю обніма», «стежина… пішла, не повертає, …стеле».
Повтори: «мита-перемита», «ревний… ревний», «дощами… дощами».
Епітети: «ревний біль і ревний жаль».
2.12. Бесіда за питаннями.
· Чому кожна людина згадує місце, де вона народилася, про своє дитинство?
· Як А. Малишко пов’язує стежину з рідним краєм?
· Яку стежину ви будете згадувати у майбутньому.
· Що А. Малишко хотів висловити у творі?
· Коли, на ваш погляд, стежина у людини стане шляхом? Чому?
· Про який життєвий шлях ви мрієте?
· Порівняйте опис стежини у пісні А. Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю» та вірші І. Калинця «Стежечка».
· Чому поет згадує свою стежину з болем і жалем?
2.13. Складіть інформаційне ґроно щодо характеристики стежини.
3. Аналізування твору А. Малишка «Вогник»
3.1. Прослуховування пісні у грамзапису або виразне її читання.
3.2. Тема: зображення вогника у батьківському домі — символу добра, злагоди, родини.
3.3. Ідея: возвеличення шанобливого ставлення до батьків за їх турботу, любов, увагу.
3.4. Основна думка: вогник батьківської любові, щирості назавжди буде палати в душі кожної людини.
3.5. Художні засоби твору.
Метафори: «світиться дім», «тополина шумить», «юність ходила… жевріла».
Порівняння:
«Шумить під вікном молода тополина, неначе у серці моїм»;
«Шумить під вікном молода тополина, мов звісточку дальню несе».
Епітет: «молода тополина».
Повтор: «Шумить під вікном тополина висока».
3.6. Бесіда за питаннями.
· Яке значення приділяється вогню? Чим іноді він може бути небезпечним?
· Чи вмієте ви самостійно користуватися газо- та електроприладами? Чому необхідно дотримуватися правил безпеки під час користування вогнем?
· Чому А. Малишко, згадуючи рідний край, звернув увагу на вогник?
· Які спогади виникли у поета про свою юність?
· Як Андрій Самойлович ставиться до любих батьків? Про що це свідчить?
· Чому необхідно підтримувати вогник у домі? Чи можна за домашнім вогником охарактеризувати господарів? Згадайте легенду про вогонь.
· Чому кожний повинен бути вдячним своїм батькам? Як ви до них ставитеся? В чому це виявляється?
· Висловіть власну точку зору стосовно назви поезії.
· Доберіть свої заголовки до твору А. Малишка, обґрунтовуючи свій вибір.
· Які почуття виникли у вас після ознайомлення із змістом твору? Чи варто пам’ятати своє минуле?
3.7. Складіть інформаційне ґроно до слова «вогник», яке відповідало б ідейно-художньому змісту твору.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
А. Малишко «Стежина»
1. Стежина А. Малишка до рідної домівки живе у його:
а) серці; б) думках; в) душі.
2. Рідною стежиною поет вважає стежину:
а) біля воріт батьківської хати; б) вздовж широких ланів;
в) ту, якою він ходив до школи.
3. Скільки років живе у серці А. Малишка стежина?
а) Тридцять п’ять; б) з самого дитинства; в) скільки він її пам’ятає.
4. Де обрій землю обніма?
а) За смерековим лісом; б) на вечоровім видноколі; в) на заході.
5. Біля серця поета стежина стеле:
а) сонячний шлях; б) цвіт; в) щастя і радість.
6. Рядок поезії, який повторюється двічі:
а) «Кудись пішла, не повертає»; б) «Дощами знесена у даль»;
в) «Одним одна біля воріт».
7. Чим «мита-перемита» стежина?
а) Річковою водою; б) дощами; в) талою водою.
8. Яка сільськогосподарська культура згадується у пісні?
а) Кукурудза; б) жито; в) соняшник.
9. Стежина для А. Малишка — це:
а) його зв’язок з рідним краєм, батьківщиною;
б) символ добра і краси; в) любов до краси природи.
10. Згадуючи свою стежину, поет відчуває:
а) піднесення і радість; б) розчарування; в) біль і жаль.
11. Як висловлюється А. Малишко у творі з приводу того, через що він згадує стежину? Бо він:
а) хоче побачити її «…в темнім лузі»; б) сам не знає;
в) повсякчас згадує її.
12. Пісня А. Малишка «Стежина» («Чому, сказати, й сам не знаю»), як і багато інших, стала:
а) ліричною; б) народною; в) музичною.
13. «Стежину» поет написав:
а) 8 лютого 1970 року; б) 18 травня 1965 року; в) 28 квітня 1956 року.
14. Стежина, на думку А. Малишка,— безперечнеа індивідуальна, як людське:
а) щастя; б) життя; в) прагнення стати кращим.
А. Малишко «Вогник»
1. Про який вогник говорить А. Малишко у творі?
а) На небі; б) біля пам’ятника тим, хто загинув під час війни;
в) у батьківській оселі.
2. Тополина у творі названа:
а) гарною; б) стрункою; в) молодою і високою.
3. Серед творів якого українського письменника є поезія під заголовком «Тополя»?
а) Л. Українки; б) Т. Шевченка; в) І. Франка.
4. А. Малишко згадує тополю, яка шуміла:
а) під вікном батьківської хати; б) на рідному подвір’ї; в) біля ставка.
5. У росах до хати ходила:
а) материнська пісня; б) юність; в) цікава легенда.
6. Шум тополини поет відчуває у:
а) серці; б) душі; в) настрої.
7. Батьки слідкували за:
а) палаючим у печі вогнищем; б) синами, яких зростили; в) тополею, що хиталась від сильного вітру.
8. Мати над долею своєї дитини:
а) розмірковує; б) задумалась; в) сумує.
9. Що зазначає автор про ставлення батьків до власних дітей? Вони їх:
а) пестили; б) любили; в) виховували.
10. Фразеологізм, який використав А. Малишко у творі:
а) «Рукою подати»; б) «Хоч око виколи»; в) «Не зводити з ока».
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Чому, на ваш погляд, поет у творі «Вогник» згадує свою домівку? Які почуття під час цього виникають в автора поезії? Відповідь вмотивуйте.
2. Поясніть, що мав на увазі А. Малишко, зазначаючи про стежину, яка «кудись пішла, не повертає…» («Стежина»). Свої міркування обгрунтуйте.
3. Як у пісні «Стежина» А. Малишко називає край?
а) Милим; б) нашим; в) квітучим.
Картка № 2
1. Висловіть власну думку стосовно того, з приводу чого викликані хвилювання, «ревний біль і ревний жаль» у творі А. Малишка «Стежина», коли він згадує стежину.
2. Для чого А. Малишко використав образ тополі в поезії «Вогник»? Що він символізує?
3. Який художній засіб використав поет, зображуючи стежину?
а) Епітет; б) метафору; в) порівняння.
Картка № 3
1. Доведіть, що А. Малишко щиро любить свій рідний край, рідну домівку («Стежина»). Власні обґрунтування вмотивуйте.
2. Порівняйте ідейно-художній зміст поезії А. Малишка «Вогник» і С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму». Свої спостереження узагальніть.
3. Пісня А. Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю» має й іншу назву:
а) «Рідний шлях»; б) «Щасливе дитинство»; в) «Стежина».
Картка № 4
1. Дослідіть, як у творі А. Малишка «Вогник» ліричний герой ставиться до своїх батьків. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.
2. Чим пояснити те, що пісня «Стежина» А. Малишка є популярною? Які почуття виникають у вас під час її читання?
3. Дім від вогника (А. Малишко «Вогник»):
а) палає; б) сяє; в) світиться.
Картка № 5
1. Доведіть, що вогник у творі А. Малишка «Вогник» — це символ добра, щирості, родинного тепла і благополуччя. Свої міркування обгрунтуйте, посилаючись на факти з поезії і власного життя.
2. Що, на ваш погляд, змусило поета згадати стежину в рідному краю (А. Малишко «Стежина»)? Чим це пояснити? Відповідь вмотивуйте.
3. Прямокутна форма рушника (А. Малишко «Стежина») символізувала:
а) дорогу; б) хліб; в) здоров’я.
Картка № 6
1. Для чого А. Малишко у творі зображує стежину як живу істоту? Чи є у вас така стежина? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору, власні спостереження.
2. Дослідіть, як пов’язані між собою поезії А. Малишка «Стежина» і «Вогник». Свої спостереження прокоментуйте.
3. Тополина під вікном батьківської хати шумить і цим наче (А. Малишко «Вогник»):
а) нагадує про минулі щасливі роки дитинства;
б) звісточку дальню несе;
в) обурюється на тих, хто забув свою рідну домівку.
VІІ. Підсумок уроку
Тонкий ліризм, широта людських почуттів у піснях А. Малишка розкриваються через просту і довершену форму. Емоційно наснажені, щирі, місткі за змістом, вони є окрасою духовної скарбниці нашого народу.
VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
ІХ. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять одну поезію А. Малишка (на вибір); підготуватися до ідейно-художнього аналізу твору «Приходять предки».