Мета: поглиблення знань школярів про життєвий і творчий шлях Є. Гуцала, ознайомитися з його твором «Сім’я дикої качки», з’ясувати ідейно-тематичне спрямування, особливості композиції, сюжет програмового оповідання; розвивати творчу уяву, логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння узагальнювати, робити висновки, грамотно висловлювати власні думки; формувати світогляд школярів; виховувати почуття любові до природи, оточуючого світу; критично ставитися до власних вчинків, дій; прищеплювати інтерес до творчості Є. Гуцала. 
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет Є. Гуцало, бібліотечка-виставка його творів, пейзажні репродукції, фото диких качок; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда за питаннями
• Які твори художньої літератури Є. Гуцала вам відомі? Чим вони запам’яталися вам?
• Про що писав Є. Гуцало у своїх творах?
• Чим пояснити те, що Євген Пилипович написав багато творів для дітей і про дітей?
• Чому письменник у своїх творах значну увагу приділяв взаємостосункам людини і природи?
• Як ви розумієте, що таке сім’я? З кількох чоловік складається ваша родина? Як ставиться кожний член родини один до одного?
• Чи є, на ваш погляд, сім’ї у птахів, тварин? Що вам про це відомо?
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
ІV. Основний зміст уроку
Значним морально-філософським змістом наповнює
письменник кожну життєву ситуацію,
в якій проступає людське обличчя, неначе проявляється фотоплівка.
М. Жулинський
…В житті добро й зло не так чітко розмежовуються,
буває й «добро» нелюдське, буває й зло вбирається в приємні шати…
В. Дончик
1. Життєвий і творчий шлях Є. Гуцала. Матеріал для вчителя
ЄВГЕН ПИЛИПОВИЧ ГУЦАЛО (1937–1995)
Прозаїк, поет, кіносценарист. Народився у селі Старому Животові на Вінниччині в учительській сім’ї. Батькам доводилось переїжджати з однієї сільської школи в іншу, й малий Євген вдосталь надивився розмаїтої подільської природи, наслухався щирих і співучих подолян. Батько викладав українську мову і літературу, а мама — хімію і біологію. Мабуть, тому в Гуцала така рівновелика любов до рідного слова й рідної природи, до ледь вловимих відтінків барвистої мови і до шовкових трав.
Дитинство майбутнього письменника було обпалене війною. Коли хлопчикові було чотири роки, почалася війна. Ця тема згодом знайшла своє відображення в багатьох творах письменника.
А потім була школа, та сама, яку спалили фашисти і яку першою люди взялися відбудовувати. Хлопець змалку тягнувся до слова, багато читав. Читав усе, що потрапляло до рук. Випасаючи череду, читав «Кобзар» Шевченка і стару обдерту Біблію. Біблію без початку й кінця, що знайшов у скрині померлої баби Ликери. Читав Вальтера Скотта, Джека Лондона і брошуру про силосування, яка була в колгоспній бібліотеці. Пристрасть до читання не покидала Євгена Пилиповича все життя.
Закінчив Ніжинський педінститут імені Гоголя. Багато років працював у редакціях обласних газет, «Літературній Україні», видавництві «Радянський письменник». Автор кількох поетичних книжок, багатьох збірок, оповідань, повістей, романів («Люди серед людей», «Яблука з осіннього саду», «Скупана в любистку», «Хустина шовку зеленого», ««Мертва зона», «Родинне вогнище», «Запах кропу», «Сільські вчителі», «Шкільний хліб», «Позичений чоловік», «Парад планет» та ін.). Багато писав і для дітей та юнацтва (книжки «Олень Август», «Пролетіли коні», «З горіха зерня», «У лелечому селі», «Дениско», «За обручем», «Зелене листячко з вирію», «Саййора», «Жовтий гостинець» та ін.). Посмертно видані його твори у п’яти томах. Лауреат премії імені Ю. Яновського та Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. Його твори, перекладені багатьма мовами світу, відомі далеко за межами України.
Читаючи твори Є. Гуцала, ми відчуваємо справжню музику мистецтва слова, притаманну цьому письменникові.
2. Вступне слово вчителя
Яку красу дарує нам природа! Кожний бачить в ній щось особливе, чарівне. З щедрістю людина приймає дари матінки-природи. Квіти, ягоди, гриби, горіхи, свіже повітря, лікарські рослини, спів пташок, в річці — багато риби, раків. Придивиться навколо — все для неї.
А чи завжди люди вдячні їй?
Сьогодні я пропоную вам ознайомитися з твором Є. Гуцала «Сім’я дикої качки», в в якому він намагається відтворити ставлення дітей до представників пташиного світу — дикої качки.
3. Робота над твором Є. Гуцала «Сім’я дикої качки»
3.1. Виразне читання, переказування цікавих, на думку учнів, епізодів з твору.
3.2. Тема: відтворення взаємостосунків дітей зі світом природи (качиною сім’єю).
3.3. Ідея: засудження жорстокості, байдужості, прагнення піднестися за рахунок хвалькуватості, брехні (Юрко); возвеличення доброти, чуйності, милосердя (Тося).
3.4. Основна думка: а) дитина — майбутня доросла людина, яка повинна осмислено ставитися до своїх вчинків, нести відповідальність за них; б) не завдавай шкоди природі, вона варта поваги, любові; має право на життя.
3.5. Жанр: оповідання про дітей.
3.6. Композиція.
Експозиція: ранішня подорож Юрка до річки на рибалку, зневажливе ставлення хлопця до Тосі.
Зав’язка: побачивши сім’ю дикої качки, Юрко назбирав малих каченят собі за пазуху, не звертаючи уваги на крики матері-качки.
Розвиток дії: хлопець приніс каченят додому, намагаючись їх приручити; Тося вирішує повернути диких каченят їх матері.
Кульмінація: Тося за допомогою хлопців прагне навчити плавати каченят, не дати їм згинути.
Розв’язка: від’їзд Юрка до міста, його небажання прощатися з Тосею.
3.7. Сюжет.
Юрко (який приїхав з міста в гості до бабусі) був задоволений, бо вранці без батьків вирушив на рибалку. Риба не ловилася, а тут ще до нього прийшла Тося, з якою він то мирився, то сварився.
Незабаром діти побачили дику качку з каченятами. Юрко кинувся збирати малих, незважаючи на крики качки. Хлопець приніс каченят додому, намагаючись їх приручити. Малі нічого не їли, ось-ось вони і загинуть. Поки Юрка не було вдома, Тося швиденько зібрала каченят і понесла до води, сподіваючись на те, що вона їм допоможе, віддасть качці-матері.
Дівчина влізла у річку. Вона намагалася привчити плавати каченят. Сільські хлопці, які прибігли до річки, допомагали їй.
Юрко, від’їжджаючи до міста, навіть не хотів проститися з Тосею. Хлопець не був і впевнений, що вона до нього підійде.
3.8. Орієнтовний план твору Є. Гуцала «Сім’я дикої качки».
• Подорож Юрка через ранковий ліс до річки.
• Відчуття задоволення героя.
• Юрко на рибальці.
• Прихід Тосі до Юрка.
• Небажання Юрка товаришувати з Тосею.
• Невдала рибалка хлопця.
• Побрехеньки Юрка про вдалі лови.
• Діти побачили сім’ю дикої качки.
• Юрко виловив всіх каченят. Розпачливий крик качки.
• Намагання Юрка приручити каченят.
• Тося вирішує випустити маленьких диких пташенят.
• Намагання дівчини привчити каченят до води.
• Незадоволення Юрка вчинком Тосі.
• Від’їзд Юрка до міста.
3.9. Бесіда за питаннями.
• Як Є. Гуцало майстерно описує красу літнього ранку? («Повітря пахло зволоженим листям, воно голубіло між стовбурами, і долина над верхівками дерев була кришталево чиста, кришталево дзвінка») Які художні засоби він для цього використав?
• Чому радів Юрко? («…Що сьогодні таки прокинувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити»)
• Як Юрко ставився до Тосі? Чим його дратувала дівчина?
• Чим пояснити прив’язаність Тосі до Юрка? («…Весь час намагалася бути в його товаристві, не спускала з нього очей. Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати»)
• Яку побрехеньку розповів Юрко дівчині? («Колись ми з батьком піймали були сома… Півтора пуда заважив… А як тельбушили його, то всередині знайшли краснопірку на кілограм. І вона ще була жива!») З якою метою він це робив?
• Опишіть, застосовуючи текст твору, як Юрко ловив каченят. («…Юрко, кинувши свою вудочку, стрімголов шугнув уперед… забіг наперед, відрізаючи їм дорогу на берег. …Коли Юрко кинувся до них, розставляючи руки, щоб вони не повтікали, качка злетіла вгору. Хлопець поспіхом узявся ховати каченят за пазуху…»)
• Як поводила себе качка-мати, коли хлопець збирав її малят? («…Не наважуючись покинути дітей, не злітала в повітря, вона кидалася то туди, то сюди, захищаючи їх… качка злетіла вгору. …Од річки долетів розпачливий материн крик. …Зовсім близько пролетіла качка, сіла на землю, пробігла в напрямку до дітей,— і знову зірвалася, гнана страхом і розлукою»)
• Для чого Юрку потрібні були дикі каченята? («Я їх доглядатиму й приручу… Він уявляв, як повезе каченят у місто, як показуватиме своїм товаришам, як вони заздритимуть»)
• Якою була реакція Тосі на вчинок Юрка? («А Тосі було сумно… Може, й справді, вона даремно побоюється, а Юркові удасться їх доглянути й приручити? У її вухах стояв отой качиний крик, довго ще стояв…»)
• Чи можна Юрка звинуватити у жорстокості, коли він забрав каченят від матері?
• Чому Тося не перешкодила вчинку хлопця? Як би ви повели себе, перебуваючи на місці дівчини?
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
1. Зранку Юркові добре дихалося, коли йшов стежкою:
а) через старий дубовий ліс; б) вздовж зеленого гаю;
в) біля широкої річки.
2. Від чого радів Юрко, прокинувшись вранці? Бо:
а) батьки подарували йому новий велосипед;
б) випала можливість самому порибалити, не чекаючи батьків;
в) розпочалися літні канікули.
3. Який художній засіб використав Є. Гуцало у творі, висловлюючись: «Ліс на хвилю заслухався…»
а) Епітет; б) метафору; в) порівняння.
4. Коли Юрко закинув вудочку в річку, то відразу на поплавці хлопець побачив:
а) муху; б) бджолу; в) метелика.
5. На думку хлопця, риба боїться, коли:
а) багато людей; б) хтось пропливає на човні;
в) по річці плавають качки.
6. Сидячи з вудочкою на березі річки, Юрко був незадоволений через те, що:
а) біля нього сиділа Тося; б) почав моросити дощ;
в) забув приманку для риби.
7. Юрко приїхав із міста:
а) в гості до бабусі; б) на річку, щоб відпочити біля водоймища;
в) до лісу, щоб назбирати грибів, ягід.
8. Хлопець збрехав Тосі, що він з батьком спіймав:
а) крокодила; б) сома; в) великого коропа.
9. У пересувному зоопарку, який приїхав до міста, не було:
а) лисиць; б) крокодилів; в) носорогів.
10. Риса характеру, яка притаманна Юркові:
а) доброта; б) улесливість; в) брехливість.
11. Хто допоміг хлопцю вислідити дику качку з каченятами?
а) Сільські хлопці; б) бабуся хлопця; в) Тося.
12. Після того як Юрко позасовував у пазуху каченят, дика качка:
а) почала його переслідувати; б) била хлопця крилами;
в) злетіла вгору.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Від чого, на ваш погляд, залежить благополуччя в сім’ї? Через що сім’я дикої качки не зазнала щастя? Висловіть свою точку зору.
2. Що є щастям для людини? Чи відчував себе щасливим Юрко, коли ловив каченят? Свої спостереження обґрунтуйте.
3. Скільки було дітей у качки-матері?
а) Троє; б) п’ятеро; в) восьмеро.
Картка № 2
1. Чому, на ваш погляд, Тося не застерігла Юрка від негативного вчинку? Чи можна її вважати спільницею жорстокого поводження хлопця до сім’ї дикої качки? Відповідь вмотивуйте.
2. Висловіть власні припущення стосовно причин постійних непорозумінь Тосі і Юрка. Відповідаючи, посилайтеся на вагомі аргументи.
3. Коли Юрко спіймав каченят, Тося із застереженням висловилася до хлопця:
а) «…будеш нещасним на все життя»; б) «…вони повмирають без води»;
в) «…це браконьєрський вчинок».
Картка № 3
1. Якого друга, подругу ви хотіли б обрати для себе — Тосю чи Юрка? Запропонуйте інші варіанти. Свій вибір обґрунтуйте.
2. Прокоментуйте поведінку качки-матері, коли Юрко забирав у неї дітей. Чи все вона зробила для того, щоб її каченята залишилися з нею? Відповідь вмотивуйте.
3. Юрко розмірковував над тим, як повезе каченят, яких він спіймав:
а) на базар; б) у місто; в) на виставку диких птахів.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів на уроці
VІІІ. Домашнє завдання
Скласти план до характеристики образів Тосі та Юрка, дібрати цитати.