Твір на тему “”Віра в людину”

Цікаве словосполучення – віра в людину, адже прийнято вірити в Бога. Ну, або у власні сили. А тут – вірити в іншого. Як же в нього вірити, адже він просто людина? Ніхто ж не ідеальний. До голови ж йому не залізеш, може, він щось там собі думає погане, щось проти тебе замишляє.

Я так думаю, що вірити в свого товариша означає, що треба йому довіряти. Вірити в те, що він добрий, хороший, здібний. Що він допоможе у скрутну хвилину. Що все у нього вийде. Якщо хочете дружити з людиною, треба вірити в те, що і вона до вас добре ставиться.

А якщо товариш весь час робить якісь дурниці? Напевно, така людина ще не набралася розуму. Треба ставитися до людини так, нібито вона вже стала такою, якою ти хочеш її бачити. І так, як хочеш, щоб вона до тебе ставилася. Хочеш, щоб до тебе ставилися з повагою, уважно, чуйно, доброзичливо – сам вчини так. А потім наберися терпіння. З часом друг стане набагато кращим, ніж був. Добрішим, надійнішим, серйознішим, наприклад. А ідеалів не буває.

Коли в людину вірять інші, вона відчуває за собою підтримку. Вона хоче виправдати надії своїх друзів. Коли буря кидає в повітрі літак, ніхто з пасажирів не міркує, на що здатний їхній пілот, чи добре вони його знають. Всі вірять пілотові як найліпшому другові, як ніколи ще ні в кого не вірили. Ось так і треба вірити в людей, з якими хочеш бути разом.



Залишити коментар


− 2 = сім