Мета: розкрити головну думку Дж. Свіфта – сатиричне зображення Англії XVIII ст.; дати визначення поняттю «сатира»; вдосконалювати вміння працювати над текстологічним аналізом твору; виховувати культуру зв’язного мовлення; виховувати культуру відповіді: логічність, послідовність, доказовість, емоційність, вміння обстоювати власну точку зору.

Обладнання: портрет Дж. Свіфта, ілюстрації до твору Віктора та Валерія Шатунових.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Слово вчителя

– Сьогодні нам належить розкрити таємницю твору Джонатана Свіфта.

Ми розпочали своє знайомство з ним, як розпочинають усі діти,- зі змісту, з образів, тож, мабуть, у багатьох склалося враження, що це пригодницький твір чи просто казка.

Але Джонатан Свіфт писав свого «Гуллівера» для дорослих – для своїх сучасників – англійців XVIII ст.

Як ви вважаєте, для чого? У чому полягає головна мета автора твору?

(З використанням прийому «Вільний мікрофон»: твій прогноз, що ти почуєш на уроці, або твоє побажання, про що ти хотів би дізнатися.)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Міні-бесіда «Почнемо з кінця»

Чим же закінчилось перебування Гуллівера в Ліліпутії?

Як він сприйняв мешканців Блефуску? («Тут йому подобалося більше, ніж у Ліліпутії: по-перше, йому цілком довіряли; по-друге, тупокінечники виявилися славними і мирним народом і не збиралися ні на кого нападати».)

2. Розвиток зв’язного мовлення: презентація-захист свого малюнка або усного опису провідного моменту перебування Гуллівера в Ліліпутії

3. Розповідь про державний устрій Ліліпутії

ІІІ. Формування нових знань, умінь та навичок

Учитель. Ось ми й підходимо до таємниці Дж. Свіфта. Щоб краще вивчити будь-яке явище, його часто… (порівнюють з іншими, розглядають крізь збільшуване або зменшувальне скло, аналізують).

Спробуємо це зробити й ми.

Назвіть одну з причин нескінченної ворожнечі між партіями країни. (З якого кінця треба розбивати яйце)

Який крилатий вислів допоможе нам охарактеризувати цю боротьбу? (Не варте й виїденого яйця)

Яка ще причина існує для ворожнечі між партіями? (Високі чи низькі підбори)

Який крилатий вислів спадає на думку? (Не місце красить людину, а людина – місце. За одягом зустрічають, за розумом проводжають)

Отже, кого зобразив в особі цих людей геніальний Свіфт? (Ліліпути – це уособлення нікчемних маленьких людців, бо їхні думки і погляди мізерні.)

А як ви вважаєте, яке суспільство письменник мав на увазі? (Сучасну йому Англію XVIII ст.)

Як називається такий прийом, коли негативне явище висміюється, викривається у своїй низькій, дрібній сутності?

(Записати у зошити:

Сатира – гнівне висміювання, викриття негативних якостей людини або явищ суспільства, своєрідне дослідження дійсності, в якому підкреслюється саме те, що вимагає викриття та сатиричного зображення (ніби крізь збільшувальне скло).)

Ми вже зустрічалися з комічним, смішним у літературі і навіть у цьому творі (пригадайте!), але цей сміх називався інакше (як саме?).

Чи можна сказати, що оскільки негативні явища зображені у вигляді чогось малого, то їх можна вважати небезпечними?

Доведіть, що «ліліпути за внутрішньою суттю» можуть дуже принизити і навіть знищити «високу людину».

( Зв’язали сонного;

підсипали снодійне в їжу;

намагалися використати для досягнення своєї мети;

заздрили його нагороді за заслуги перед країною;

ледве не засліпили;

навіть ті, хто залишилися шляхетними і вдячними, допомагаючи Гулліверові, не можуть це виявити відкрито)

IV. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Різні невігласи й просто дрібні душі часто намагаються знищити по-справжньому високе й те, що ще більше підкреслює їхню ницість.

Саме так свого часу зробили в Англії з великим письменником-сатириком Джонатаном Свіфтом. Але чи можна вбити справжній художній витвір? Чи стане ліліпут великим, прибравши Гуллівера зі свого шляху?

Я хочу закінчити наш урок уривком зі сценарію Григорія Горіна «Дім, який побудував Свіфт»:

«Лікар, збираючись написати висновок про смерть Свіфта, поклав перед собою чистий аркуш паперу… і раптом побачив, що крізь чистий аркуш почав проступати силует маленького кораблика з вітрилами.

Музика лунала все голосніше й голосніше.

Кораблик виплив з-за обрію і став збільшуватися, наближаючись до берега.

На березі на нього чекав лікар Гуллівер, такий, яким ми його звикли бачити на ілюстраціях відомої книги: камзол, капелюх, білі панчохи, дорожній саквояж.

Гуллівер скинув черевики, камзол і з розбігу кинувся в море.

Гуллівер підплив до корабля, йому скинули зверху мотузяний трап, він почав з усіх сил карабкатися вгору. Через мить мокрий, втомлений, але щасливий, він стояв уже оточений матросами…»

V. Домашнє завдання

Підготувати доповідь про А. Конан Дойла.

Читати твір «Собака Баскервілів»; розділ I-IX, скласти план розвитку основних подій.