Мета: познайомити учнів зі змістом твору; вдосконалювати вміння читачів сприймати фантастичні припущення як складову пригодницької літератури; вдосконалювати вміння працювати з текстом; виховувати культуру зв’язного мовлення, культуру відповіді: логічність, послідовність, доказовість, емоційність, наявність власної точки зору.

Обладнання: ілюстрації до твору Віктора та Валерія Шатунових, малюнок «Роза вітрів», портрети Дж. Свіфта.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Слово вчителя

– Ми сьогодні вирушаємо у мандри, і я нагадую, що мандрувати можна не тільки у просторі, а й у часі, потрапляючи в такий спосіб у невідомі країни…

Наше завдання – не тільки простежити мандрівні шляхи героя, а й відповісти на не зовсім просте запитання: Чому автор привів свого героя у цю невідому країну, якої немає на жодній карті? Яку мету він переслідував? Від чого це, нарешті, залежить?

Щоб відповісти на ці запитання, нам треба простежити путь героя від самого початку, а для цього необхідно вирушити на батьківщину письменника – у добру стару Англію і, перш за все, познайомитися з автором твору.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.      Доповідь одного із учнів про письменника

(Заздалегідь перевірити, щоб виступ не містив аналогічних міркувань стосовно твору.)

2. Проведення гри «Набери бали»

(Кожна знайдена неточність – 1 бал. Змагання команд – по 3-6 учнів по рядах. Після кожного туру команда, що набрала найменшу кількість балів, вибуває.)

1) Паровий корабель «Антилопа» у травні 1899 року залишив французькийпорт Брістоль.

2) Його капітан Гуллівер стояв на палубі і дивився на берег.

3) Після спокійних днів почався страшний шторм.

4) Ніхто не хотів залишати чудовий корабель, лише Гуллівер сів у човен.

5) Гуллівер побачив високий берег і пристав  човном до нього.

6) Біля берега було дуже глибоко.

7) Гуллівер вийшов із човна й одразу пішов у розвідку.

8) Мандрівника із захопленням зустріли мешканці цієї держави.

9) Вони були справжніми ліліпутами не зріст, тобто діставали Гулліверовідо пояса.

10) Але їхні корови і вівці, м’ясом яких вони годували свого гостя, булинайзвичайнісінькими тваринами.

11) Гостинні ліліпути зовсім безпечно ставилися до прибулого велетня.

12) Гуллівер урочисто ввійшов у столицю.

3. Складання простого плану «Перший день Гуллівера» (письмово)

Під час  перевірки врахувати точність і послідовність подій. (Остання команда вибуває.)

4. Робота з розгадування кросворда

1) Для якої важливої справи було викликано урядовців з пір’ями і чорнилом?

2) Що записали як: «Срібна скриня з кришкою»?

3) Що назвали «Прямокутний килим білого кольору»?

4) Що з трудом погортали і відклали, не зрозумівши?

5) Що визначили, як «порошок чорного кольору»?

6) Що ввійшло до реєстру під назвою «круглі ядра»?

7) Що їх найбільше здивувало і заслужило на вигук: «Навіщо Людина-Гора носить у кишені огорожу міського парку»?

8) Що описано так: «Білі круглі предмети, можливо, срібні, схожі на щити наших воїнів, жовті круглі предмети, можливо, золоті, більші за наші тарілки, але набагато важчі»?

9) Що це: «Круглий предмет. Одна стіна прозора, мов крига. Крізь неї видно дванадцять чорних знаків. Знаки розташовані по колу. По них рухаються дві стріли: одна довга, друга коротша. Усередині предмета постійно хтось стукає. Можливо, зубами…»?

10) Один з предметів, позначених як невідомі.

11) Предмет, який впізнали відразу, хоча він і був колосального розміру.

12) Те, що Гуллівер приховав від обшуку в потайній кишені жакета.

Відповіді

1. Обшук. 2. Табакерка. 3. Хустка. 4. Записник. 5. Порох. 6. Дріб. 7. Гребінець. 8. Монети. 9. Годинник. 10. Бритва. 11. Шпага. 12. Окуляри.

5. Питання-шанс для команд, що вибули (можливість повернутися до гри)

Про що йдеться в цьому уривку?

«Одного разу до Гуллівера прийшов один з придворних і розповів, що пастухи знайшли на морському березі велетенський чорний предмет з круглим горбом посередині та з широкими плоскими краями; той лежав нерухомо, тому пастухи відважилися підійти ближче. І, подумавши, вирішили, що ця річ належить Людині-Горі».

ІІІ. Формування нових знань, умінь та навичок

1. Бесіда з учнями

1) Як ви вважаєте, якого ефекту досягає автор, описуючи речі Гуллівера крізь призму сприйняття ліліпутами? (Комічного)

2) Але ж комічне може мати різну природу, деколи викликаючи добру посмішку, а іноді гостро висміюючи якесь явище. Що цього разу перед нами? (М’який гумор)

3) Чи можемо ми стверджувати, що перед нами звичайні казкові події? Доведіть свою думку. (Ні, у творі змальовано занадто реальні ознаки суспільства: король і армія, урядовці з протоколом та ін.)

4) Чи й справді становище Гуллівера у країні ліліпутів не принизливе?

2. Розвиток мовлення

Охарактеризуйте ілюстрації до твору (міні-екскурсія).

Як ви вважаєте, чи вдалося авторам ілюстрацій передати атмосферу твору, зобразити його героїв?

IV. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Джонатан Свіфт звертається до жанру пригодницького роману, вводить у текст елемент казки, змальовуючи в такий спосіб тогочасне суспільство.

Дещо в зображенні стосунків Гуллівера з ліліпутами зображено комічно, з м’яким гумором, однак окремі епізоди є відверто сатиричними за суттю.

V. Домашнє завдання (по групах)

1 група: підібрати матеріали для порівняння фізичних розмірів і, відповідно, пов’язаних з ними можливостей Гуллівера і ліліпутів.

2 група: підібрати матеріали, які ілюструють добрі наміри Гуллівера щодо мешканців держави.