Мета: повідомити про життя та творчість Вергілія, «золоту добу» Октавіана Августа; з’ясувати походження слова меценат; ознайомити з історією створення поеми «Енеїда»; продовжити роботу над виразним читанням; розвивати уважність, уміння виступати із повідомленням; виховувати інтерес до римської літератури.

Обладнання: портрети Вергілія, тексти заспіву поеми «Енеїда».

Обираючи богів, ми обираємо свою долю.

Вергілій

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання (складання сенкану до образу Прометея).

Прометей!

Мужній, людяний,

захищає, навчає, страждає,

несправедливо покараний за добро,

богоборець.

II. Мотивація навчальної діяльності

— Вергілій, один із найвідоміших римських поетів, вважав: «Обираючи богів, ми обираємо свою долю». Як ви розумієте ці слова? Сам Вергілій не прагнув обирати собі кумирів, але вони у його житті все ж таки були. Про це ви дізнаєтесь сьогодні на уроці.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Виступ учня-історика із повідомленням про «золоту добу»

Октавіана Августа.

Октавіан Август у 27 р. відмовився від встановленої раніше диктатури і формально відновив республіку, залишивши за собою військову владу та керівництво прикордонними провінціями. У римській імперії формально зберігалися республіканські органи, сенат, консули. Август вважався лише принцепсом, тобто першим громадянином у республіці.

Однак республіка була лише позірним утворенням. Офіційна ідеологія розглядала правління Октавіана як «золоту добу», що поклала кінець громадянським війнам, принесла на землю мир та достаток.

У цей час домінує поклоніння перед політичним та релігійним минулим Риму, від-

новлення старовинних, давно забутих культів і свят. Це було особливою рисою ідеоло-

гічної політики Августа.

Мистецтву перехідного періоду властиве прагнення до монументальності. Масштабна будівнича діяльність імператора дозволила йому сказати наприкінці життя, що він отримав Рим глиняним, а залишив кам’яним. У храмах, палацах та інших будовах того часу переважав класицистичний стиль.

Офіційної підтримки зазнала й література. Август та його найближчі помічники були зацікавлені в тому, щоб література пропагувала ідеологічні основи нового ладу. Друг Августа Меценат збирав навколо себе поетів і намагався спрямувати їхні інтереси в потрібному йому напрямі. Гурток Мецената був найважливішим центром нового руху у римській поезії, до нього належали найбільш видатні поети доби — Вергілій та Горацій.

2. Слово вчителя

— Публій Вергілій Марон (70–19 рр. до н. е.) — найуславленіший поет імператорського Риму.

Народився Вергілій у Мантуї в сім’ї землевласника, навчався у Мілані, а потім — у Римі. Адвокатська кар’єра не стала реальністю — Вергілій не мав ораторських здібностей, до того ж був дуже сором’язливим. «Високий на зріст, сором’язливий, з селянським обличчям, слабкого здоров’я»,— так описує його античний біограф.

Повернувшись у 45 р. на батьківщину, Вергілій переживає велике потрясіння: у батька відбирають маєток на користь Августових ветеранів. Через 4 роки помістя Вергілію повернули, за що той був усе життя вдячний та зобов’язаний Августові, політику якого він підтримає й пропагуватиме потім у своїй поезії.

Перший великий твір Вергілія — «Буколіки» (в пер. з гр. «Пастуші вірші») — створений приблизно у 39 р. до н. е. У десяти еклогах (маленьких поемах) зображене мирне життя пастухів, їхні почуття, пов’язані зі світом прекрасної природи. Цікаво, що в «Буколіках» автор пише про початок «золотої доби», який настане після народження Божественногонемовляти. Невідомо, чи йшлося про реальну дитину, яка повинна булла народитися в якомусь із знатних сімейств, чи, як вважали у середні віки та в добу Відродження, про народження самого Ісуса Христа.

Другий твір Вергілія — «Георгіки» («Землеробські вірші») — створений близько 29 р. до н. е. і теж присвячений людині і природі, але містить у собі цілком конкретні поради щодо землеробства, садівництва, тваринництва та бджільництва.

Найзнаменитіший твір поета — поема «Енеїда» (19 р. до н. е.) стала національним римським епосом. У ній розповідається про подвиги Енея, троянського героя, родоначальника римського народу.

3. Повідомлення учня-літературознавця

Історія створення поеми «Енеїда»

Еней — син Анхіса та Афродіти, після Гектора був найславетнішим героєм Трої, родичем троянського царя Пріама, владара дарданів. Брав участь у Троянській війні.

За одним із міфів, Еней покинув спалену Трою разом із сином Асканієм (Іулом) та батьком Анхісом. Зібравши троянців, після низки випробувань та пригод він заснував нову державу — майбутній Рим.

Як римська епопея «Енеїда» мала на меті наголосити на божественному походженні Рима, уславити нащадка Енея, відновника римської держави — Августа і відтворити в казкових образах міфічного минулого картини сучасної поетові епохи.

4. Читання уривків з поеми «Енеїда»

(Переклад М. Зерова)

Словникова робота (ознайомлення з виносками)

Виразне читання уривка підготовленим учнем

Бесіда

– З якою метою подається заспів у поемі? (Щоб повідомити тему твору)

-Знайдіть ключові фрази, що відображають ідею твору. («Стільки страждання лягло на підвалини Римського роду!»)

IV. Узагальнення та систематизація вивченого

– Чому добу правління Октавіана Августа називають золотою?

-Доведіть, що епітафія, написана Вергілієм для себе, правильна: В Мантуї родився, Калабрією взятий. Спочиваю в Партенопеї. Оспівав пасовища, села, вождів.

– Розкажіть історію походження загальної назви меценат. Що це слово означає в наш час?

-Яка мета написання поеми «Енеїда»?

– Яку функцію виконує заспів у поеми Вергілія?

V. Домашнє завдання

Порівняти заспіви у поемах Гомера «Іліада», «Одіссея» та в поемі Вергілія «Енеїда».

Прочитати уривок з «Енеїди» «Пророцтво Анхіза в Аїді про майбутню славу Риму», підготувати стислий переказ.

Індивідуальне завдання. «Художникам» — створити ілюстрацію до прочитаного уривка.

ПРОРОЦТВО  АНХІЗА  В АЇДІ  ПРО МАЙБУТНЮ СЛАВУ  РИМУ