Мета: показати антигуманний, протиприродний характер війни на основі опису долі скаліченого юнака-солдата; вдосконалювати навички роботи над текстологічним аналізом твору; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати культуру відповіді: логічність, послідовність, доказовість, емоційність, вміння обстоювати свою точку зору.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

Учитель. Мабуть, кожна людина, яка тільки-но закінчила школу, ще багато разів згадуватиме її у подробицях, вважаючи школу своєрідним містком переходу від дитинства у доросле життя. Зустріч зі школою сприймається як свято, яке допомагає висвітлити причини багатьох подій твого життя.

Переказ епізоду «Зустріч юного солдата зі своєю гімназією».

З’ясувати, чому обрано форму переказу від першої або від третьої особи. (Від 1-ої – легше відтворити текст, але складно переказувати події від особи тяжкопораненого)

ІІ. Формування нових знань, умінь та навичок учнів

1. Бесіда з елементами текстологічного аналізу

Чому автор розповідає саме про солдата-юнака, що тільки-но закінчив гімназію?

Чому доля приводить його саме в ту гімназію, де він навчався?

Доведіть використовуючи текст, що гімназія саме навчально-виховний заклад, де багато уваги приділяється формуванню особистості. (Картини та погруддя римських імператорів, диктаторів, військових діячів; ім’я, що носить гімназія; Медея, що стала символом помсти і сліпого руйнування всього навколо; табличка з іменами полеглих; юнак уявляє там напис і про себе; навіть текст для тренування написання шрифтів взятий з епітафії про спартанців.)

Як ви вважаєте, у якому напрямі йшлося формування особистості за допомогою цієї наочності?

Чи можемо ми сказати, що все це дійсно назавжди вкарбувалося у серце юнака, певною мірою вплинуло на його особистість? (З одного боку, він пішов воювати, аби побачити своє ім’я на дошці полеглих, укарбоване в камінь; з іншого – розуміє, що всі гімназії укомплектовано однаково. Він був би звичайним хлопцем, якби з нього не намагалися зробити героя і супермена; він любив молоко і пробував палити цигарки)

Чому юнак не впізнав рідної гімназії? (Бо його хвилювало два питання: як його поранено і де він; ці переживання відсунули на другий план дитячі спогади)

Згадайте, які слова слугують назвою для оповідання. Чи можна сказати, що ця назва є певною мірою символічною? Чому напис обірвано напівслова?

Прочитайте, яким саме побачив себе у склі лампочки герой. Скільки описів героя міститься у творі? («Такий худенький, білий, вузький сувій марлі, неначе химерний, тендітний кокон» і коли пов’язки розмотали)

Чи переймаються оточуючі стражданнями і жахливим психологічним станом цього юнака? Які слова свідчать, що до такого вже звикли? («Решта», «лікар тільки знизав плечима»)

Як ви вважаєте, що сталося з героєм потім?

Який зв’язок ви бачите між описом долі скаліченого, зневіреного війною героя та обірваною цитатою епітафії?

Як ви думаєте, чому герой, потрапивши в рідне місто, зовсім не згадує про батьків, про рідних?

2. Розвиток мови

1) Завдання за вибором

а) Ви – автор картини або колажу за мотивами оповідання. Опишіть кольорове тло подій в оповіданні. Які кольори створюють саме символіку подій?

б) Ви – звукорежисер радіотрансляції оповідання. Проаналізуйте звукове тло оповідання.

2) Завдання по групах (колективна творчість)

Опишіть післявоєнну зустріч учнів цього класу. Чи всі вони обрали однаковий шлях?

Як ви вважаєте, що найстрашніше у долі цього юнака?

Якого висновку ви можете дійти, якщо порівняєте його долю з долею героя вірша О. Твардовського «Я убит подо Ржевом…»? Чи можна назвати персонажа оповідання Белля героєм війни?

ІІІ. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Війна – антиприродне, антигуманне явище не тільки для конкретної людини, але й для усього людства. Війна найжахливіша особливо для юних, тому що скалічує не тільки тіло, а й душу, відбирає мрії. Безглузда війна, коли людина стає знаряддям у руках агресивних політиків, пропаганда війни, військового духу – злочин. Коли людина захищає Вітчизну, близьких, її загибель почесна, вона гідна поваги.

Не можна забувати про ці жахливі події, щоб вони не повторилися.

IV. Домашнє завдання

«Мій голос проти війни» – твір-мініатюра або малюнок на цю тему.

Прочитати оповідання М. Шолохова «Доля людини» (вступ і довоєнне життя Андрія Соколова).

Підготувати повідомлення про М. Шолохова (індивідуальне завдання).