Літературна балада. Франсуа Війон (між 1431-1432 – 1463) «Балада прикмет»

Мета: дати визначення поняття «літературна балада»; розкрити особливості жанру; дати поняття про антитезу як засіб створення образу; працювати над виразним читанням балади, вдосконаленням навичок аналізу тексту, розкрити глибокий філософський сенс твору, відчуття складності, суперечливості людської індивідуальності; виховувати культуру зв’язного мовлення, культуру відповіді: логічність, послідовність, доведеність, культуру виразного читання.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання

Учитель. За якими критеріями ви визначали різницю між фольклорним і літературним твором?

Критерії

 

Фольклорний твір

 

Літературний твір

 

1. Наявність певного автора

 

Немає

 

Є

 

2. Постійність, незмінність тексту (канонічність)

 

Текст має варіанти за обсягом і змістом

 

Текст незмінний

 

3. Різний ступінь художньої умовності

 

Пов’язаний із країною і часом описуваної у творі події

 

Виходить за межі певного часу і країни

 

ІІ. Формування нових знань, умінь і навичок

1. Бесіда, визначення поняття «літературна балада»

Як ви вважаєте, у чому все ж таки найголовніша різниця між фольклорним і літературним твором? (Головна різниця – в наявності автора, від якого залежить і ставлення до відтворюваних проблем, і відчуття структури твору, й оцінка героїв.)

Якщо розглядати баладу як ліро-епічний жанр поезії, розповідь про якісь події, то де ми зустрінемо більше ліричних почуттів, емоційної оцінки персонажів – у фольклорному чи літературному творі? (У літературній баладі чітко чути голос оповідача, його ліричну оцінку подій.)

2. Повідомлення підготовлених учнів про Франсуа Війона

Учитель. Уявіть собі поета Війона – молодого, відчайдушного, який усвідомлює значення свого яскравого поетичного таланту і пишається ним. І він живе бурхливим життям.

Уявіть його на одному з поетичних змагань.

3. Читання вчителем «Баллады поэтического состязания в Блуа» (пер. И. Эренбурга) (текст додається)

4. Бесіда за змістом балади

Що кидається у вічі з першого ж сприйняття? Яку форму розмови обрав Війон? Монолог?.. Тому що «я»? А може, це просто довга репліка у діалозі, і людина все ж таки чекає на відповідь?

Чому у творі так багато протиставлень? (Життя різнобарвне і різноманітне. Людина не може рухатися життям в одному напрямі. Світ розмаїтий у своїй суперечливості.) Як зветься такий засіб зображення? (Антитеза)

5. Робота над текстологічним аналізом «Балади прикмет» (переклад  Л. Первомайського)

Що можна сказати про настрій цього твору і про вдачу зображуваної людини?

Чим цікава форма балади? Чого досягає цим поет? (Усі 24 рядки балади мають однаковий початок, крім того, спостерігається рефрен кожної з 4 строф. Цим стверджується впевненість, життєрадісність, активна роль людини у житті.)

Яким зображено світ, суспільство у цій баладі? Якими є основні «прикмети» життя? (Різнобарвність, суперечливість, непередбачуваність, не тільки кольори, а й відтінки)

Чи можна сказати, що, створюючи цей образ, поет використовує антитезу? Наведіть приклади з балади.

(Добра і лиха година,

шляхи і манівці,

небо щастя і сліз долина,

коні та їздці,

сон і пробудження.)

А як ви поясните рядки: «Я знаю по голках сосну і ялину»; «Я знаю чорне, біле і рябе»; «Я знаю все й не знаю лиш себе»?

6. Аналіз перекладу балади, зробленим І. Еренбургом

На що ви звернули увагу?

Чим можна пояснити, що обидва перекладачі одного й того самого твору використовують різні образи і слова? Хто з них має рацію?

Що вони відтворили для нас у перекладі? (Ідею, дух балади, внутрішнє «я» ліричного героя)

7. Робота над виразним читанням балади учнями

Завдання: спробувати передати задерикуватий оптимістичний настрій Франсуа Війона.

ІІІ. Підбиття підсумків уроку

Що нового ми дізналися сьогодні про жанр балади?

IV. Домашнє завдання

Чи має сенс перекладати один і той самий поетичний твір кілька разів?

Індивідуальне завдання: повідомлення про Ф. Шіллера.



Залишити коментар


вісім × = 32