Мета: ознайомлення із змістом середньовічної сербської балади; робота над виразним читанням балади; вдосконалення навичок текстологічного аналізу балади, розкриття жанрових особливостей; вживання повторень, символіки чисел, монологів-звертань; виховання культури зв’язного мовлення й виразного читання.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда за домашнім завданням

Дати визначення балади як жанру (конкурс на краще визначення).

Які ми знаємо види балад?

Як ви вважаєте, які балади виникають під час героїчної боротьби народу і чому література відгукується на події саме таким жанром?

2. Повідомлення учнів про історичні події на Косовім полі у 1389 р. (битва болгар і сербів з турками, що завершилася перемогою турків)

– Існує навіть так званий Косовський цикл балад. Сьогодні ми ознайомимося з однією із них – сербською народною баладою «Смерть матері Юговичів».

ІІ. Формування нових знань, умінь та навичок

1. Читання тексту балади вчителем. Спільне з учнями коментування тексту

З чого починається балада?

(Пісенний заспів, зачин.

Ім’я героїв Юговенки – це український східнослов’янський варіант утворення прізвища від імені батька (в українському перекладі 1876 р. Михайла Старицького).

Для південних слов’ян, зокрема – сербів, характерніше прізвище – Юговичі.)

Як ви вважаєте, знаючи вже, чим скінчилася битва на Косовім полі, чи буде оптимістичним зміст балади?

2. Читання уривка від фрази «Молить Бога Юговенків мати…» до «Та й вернулась до біл-двору з ними…»

Чи можна, прочитавши цей уривок, сказати, що перед нами твір, що належить до фольклорного жанру? Доведіть свою думку.

(Повторення слів і словосполучень, наявність постійних епітетів, символіка числа 3: коні – соколи – леви; 3*3=9.)

Навіщо під час розповіді про загибель даються такі чудові виразні описи? (Смерть за Батьківщину урочиста, трагедійність змісту набуває високого звучання.)

Чому мати опинилася на Косовім полі? Чому саме мати «не зронила й однії слёзини»?

3. Читання уривка від фрази «А невістки взріли матір з далі» до «Не зронила й однії слёзини»

Як зустрічають невістки і діти загиблих?

(«Заридало девьять сиріт ревно»,

«Закувало удівонёк девьять».

Увага учнів звертається на повторення: «заридало… ревно», на дієслово «закувало»: образ жінки, що сумує за чоловіком, здавна пов’язаний із образом зозулі.)

Чому мати знову «не зронила й однії слёзини»?

4. Читання уривка від фрази «У ночі-ж, як по півночі стало…» до «Не зронила й однії слёзини»

Як змінюється розповідь у баладі? Чому у розповідь включили діалог? (Дія стає напруженішою, набуває драматизму.)

Увага учнів зосереджується на звертанні у діалозі: «Демьянова жінка», «Демьянова мати». Уточнюється, чому у звертанні подаються не власні імена жінок, а згадується про їхні родинні стосунки. З’ясовується, про що свідчить повтор та єдинопочаток рядків.)

Що є центром цього фрагмента: «Кінь… сумує… з жалю рже, що не привіз додому»?

Порівняйте три прочитані рефрени балади. Чим третій рефрен відрізняється від першого й другого? Чому вжито саме зменшувально-ласкаве «серденько»?

Чому під час першої зустрічі з мертвими рідними, при першому сплеску туги вдів і сиріт було легше стриматися, ніж тоді, коли з жалю заіржав кінь?

5. Читання фрагмента від фрази «А у ранці почало світати» до кінця

У чому виявляється високий драматизм уривку?

Скільки діалогів у цьому фрагменті?

(Діалог матері й невістки.

Матір звертається до руки загиблого сина. Увага учнів зосереджується на зменшувально-ласкавих словах: «рученька», «ручка» (хоч йдеться про руку дорослого чоловіка, воїна), а також на порівнянні «яблунятко». Яблука (плоди на дереві) уособлюють синів – дітей матері.)

Хто з членів родини пережив найбільшу трагедію та чому?

(Найбільшу трагедію пережила мати, бо у неї «розбилося серце з жалю по синах, по девьятёх Югенках», та ще й «по десятім Юг-Богдані сивім».

У невісток-вдів залишилися діти – мати ж втратила все. Вона готова була до загибелі воїнів, але не змогла витримати, що загиблого сина розірвано на шматочки…)

Як ви вважаєте, чому цій баладі судилося пережити століття? Чи можна вважати цей твір лише пам’яткою світової культури?

ІІІ. Робота над виразним читанням балади. Конкурс з виразного читання балад або уривків з балад напам’ять

IV. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Яких висновків ми дійшли сьогодні на уроці?..

Навіть якби ми не обговорювали особливостей балади, не підкреслювали б значущість цього жанру в історії літератури прикладами з тексту, все одно після прочитання героїчних балад стає зрозумілим, що метою будь-якого літературного твору є прагнення вплинути на серце й розум, формувати особистість читача.

До речі, цей текст сербської балади, з яким ми працювали, переклав українською мовою відомий поет М. Старицький, а на обкладинці книги зробив такий напис: «Чиста виручка на користь братів-славьян».

V. Домашнє завдання

Скласти відповідь-таблицю про різницю між фольклорним і літературним твором. Виконати письмово.

Індивідуальне завдання 2 учням: підготувати повідомлення про Франсуа Війона.