Мета: продовжити знайомство учнів із творчістю П. Глазового, зокрема проаналізувати його твори «Найважча роль», «Заморські гості», дати відомості про гумореску як літературний жанр; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічно мислити, вміння грамотно висловлювати власні думки, узагальнювати, робити висновки; формувати естетичні смаки; прищеплювати почуття пошани до українського гумору, його творців; риси доброти, порядності, чуйності, виховувати патріотичне почуття, повагу до рідної мови, культуру.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет П. Глазового, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

Що характерно для українського гумору? Як ми його повинні сприймати?

Яке значення має мова для народу? Чи всі ми спілкуємося українською у повсякденному житті? Чому?

Через що деякі люди говорять «суржиком»?

Чому ми повинні шанувати, поважати рідну мову, Україну?

Що вам відомо про заборону нашої мови в минулому? Як боровся народ за її життя?

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

Опитування напам’ять гуморески П. Глазового «Найважча роль». Визначення кращих виконавців.

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

V. Основний зміст уроку

Нашу мову величаву

Чуємо не всюди.

І не мова винна в цьому —

Винуваті люди.

П. Глазовий

Українська мова в багатстві, витонченості й гнучкості форм

не поступається жодній із сучасних літературних мов слов’янства.

М. Драгоманов

1. Опрацювання гуморески П. Глазового «Найважча роль»

1.1. Виразне виконання гуморески напам’ять.

1.2. Схвалення матір’ю свого синочка за талант, який він врешті-решт не виявив «на сцені у третій дії».

1.3. Ідея: засудження хвалькуватості, бездушності, невміння на справі довести свої знання, обдарованість.

1.4. Основна думка: не маючи здібностей, хисту, ніколи не станеш справжнім професіоналом.

1.5. Обговорення змісту твору за питаннями:

Чи бували ви в театрі? Чи слідкували, як актори виконували свої ролі? Що потрібно для цього знати і вміти?

Що свідчить про «сліпу любов» матері до сина?

Якою була наука у хлопця? (Муштрою)

Як у назві твору прослідковується гумористична спрямованість?

Яке значення містить останній рядок гуморески?

Хто мріє серед вас стати актором? Чому?

Що мають на увазі, коли людину називають «актором»?

2. Аналізування твору П. Глазового «Заморські гості»

2.1. Виразне читання гуморески.

2.2. Тема: зображення приїзду гостей з Канади на Вкраїну та їх враження від почутої грамотної української вимови.

2.3. Ідея: возвеличення української мови, яка є свідченням нашої культури, благородності, манери поведінки, етикету та засудження тих, хто її цурається.

2.4. Основна думка: мова — духовна скарбниця кожного українця; доки живе мова, доти існує нація; думка канадців, що українці не говорять рідною мовою, не виправдалася.

2.5. Обговорення змісту гуморески за питаннями:

Хто прилетів на Вкраїну? З якою метою?

Як на ваш погляд, чому розмова гостей відбулася не з представниками влади, а з міліціонером?

Що здивувало гостей у мові міліціонера?

Чи довів міліціонер хибність думки канадців про застосування української мови на Вкраїні? Як саме?

Що свідчить про обізнаність міліціонера «розбиратися у людях»?

Як міліціонер охарактеризував гостей?

Кого і чому звинуватив міліціонер стосовно зневажливого ставлення до рідної мови?

Чому, на вашу думку, так гостро постають питання щодо користування, вдосконалення української мови?

У чому цінність мови для кожного українця?

Як ви ставитеся до вивчення рідної мови, культури? Чи виникають у вас при цьому труднощі? Як ви намагаєтесь їх подолати?

Чим актуальна на сьогодні гумореска П. Глазового «Заморські гості»?

Що висловлює письменник у творі?

2.6. Художні особливості твору.

Метафори: «голова…нові будинки…приймає», «очі засвітились».

Риторичні запитання: «Чи потрапити ми можем на прийом до мера?»

2.7. Додатковий матеріал. Висловлювання про мову.

Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну, любіть… (В. Сосюра)

Коли зникає народна мова — народу нема більше… (К. Ушинський)

Без мови в світі нас — нема! (Т. Шевченко)

Мова — це історія народу. Це шлях цивілізації і культури. (О. Купрін)

Найменша і найголовніша ознака індивідуальності народу — це його мова. (М. Шумило)

Мова — то цілюще народне джерело, і хто не припадає до нього вустами, той сам висихає від спраги. (В. Сухомлинський)

…Я дуже люблю народну українську мову, звучну, барвисту й таку м’яку. (Л. Толстой)

І якщо завтра моя мова згине, уже сьогодні вмерти ладен я. (Р. Гамзатов)

Любов до рідної мови — найприродніше й найглибше духовне начало людського життя. (Д. Павличко)

VI. Розв’язування тестових завдань та робота за картками

VII. Підсумок уроку

Мікрофон 1: «Справжній актор повинен бути…».

Мікрофон 2: «Чому говорять: «У гостях добре, а вдома — краще?».

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності

IX. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи за темою «Гумористичні твори».