Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом П. Глазового, проаналізувати гумореску письменника «Тарас Бульба в Києві», з’ясовуючи ідейно-тематичне спрямування, головну думку твору, композицію; вдосконалювати вміння виразно читати твори; розвивати почуття гумору, оптимістичного ставлення до навколишнього світу, культуру зв’язного мовлення, логічне мислення; вміння співставляти, робити висновки, узагальнення; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани, поваги до творчості видатного українського гумориста, доброзичливого сміху; прищеплювати естетичні смаки школярам.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет П. Глазового, бібліотечка його творів, ілюстрації про м. Київ, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

Як ви сприймаєте гумор?

Чи легко, на ваш погляд, бути письменником-гумористом?

З якою метою у літературних творах поряд із гумором використовується сатира? Наведіть приклади.

Що вам відомо про козаків? У яких творах описано цих мужніх героїв?

Чи бували ви у Києві? Чим запам’яталося вам це місто?

Чому ми повинні знати історичне минуле нашої рідної країни?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Як не візьмемось за розум, то нас так притисне,

що почнемо краще жити тоді, як рак свисне.

П. Глазовий

1. Життєвий і творчий шлях П. Глазового

ПАВЛО ПРОКОПОВИЧ ГЛАЗОВИЙ (Народився 30.08.1922 р.)

Народився видатний гуморист 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка, за 40 кілометрів від Кривого Рогу. Сумним і голодним було його дитинство, як і у багатьох інших людей того періоду. Єдиним світлим спогадом про важкі часи є спілкування з учителем Іваном Гуцалюком, якого він згадує з великою теплотою. Учитель прищепив Глазовому любов до літератури, вчив писати вірші, давав книжки зі своєї бібліотеки. Він помітив у Глазового природний нахил до гумору і познайомив його із творчістю Остапа Вишні, але остерігав

нікому про це не розказувати і не показувати його писань. Зрозуміло чому: Вишня був тоді на засланні.

Коли в 1940 році Глазовий закінчив середню школу, його забрали в армію, де він пережив усі страхіття війни й пекло на фронті.

Після війни, навчаючись в педагогічному інституті, Павло Прокопович надіслав кілька своїх гуморесок до журналу «Перець», у якому працював тоді звільнений із заслання Остап Вишня. Видатний майстер сміху позитивно оцінив спроби молодого гумориста. Відтоді Глазовий активно співпрацював із цим журналом.

Після закінчення вузу він став працювати пліч-о-пліч з Остапом Вишнею у «Перці». Вісім років Глазовий товаришував із нашим геніальним гумористом, якого вважає своїм учителем.

Павло Глазовий видав 19 збірок гуморесок і чимало книжечок для дітей. Зараз часто друкують його твори в різних виданнях. Багато сучасних українських акторів, естрадних виконавців мало не виривають із рук все написане Глазовим, щоб потішити своїми виступати українського глядача, викрити все шкідливе і погане, й підтримати все, що є світлим і шляхетним.

2. Опрацювання гуморески П. Глазового «Тарас Бульба у Києві»

2.1. Виразне читання твору.

2.2. Тема: здивування Тараса Бульби від досягнень сучасного світу.

2.3. Ідея: уславлення народу, який завдяки власній сумлінній праці є творцем цивілізації і водночас засудження тих, хто живе паразитизмом, намагаючись здобувати хліб «легким шляхом».

2.4. Основна думка: порівнюючи минуле з сучасністю, П. Глазовий пишається досягненнями людини-працівника, засуджуючи дармоїдів, гульвіс, пияк.

2.5. Жанр: гумореска; за визначенням самого автора, «майже поема».

Примітка. Поема — ліро-епічний віршований твір, у якому зображені значні події і яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується розкриттям авторських переживань і роздумів.

2.6. Сюжет твору.

Герою твору сниться, що Тарас Бульба крокує по сучасному Києву і дивується красою столиці.

Проїхався на таксі, побував на Виставці, подивився нові квартири, побачив метро, поспілкувався з черговими дівчатами в метрополітені про досягнення сучасної техніки, помилувався Дніпром, здивовано сприйняв «кораблі крилаті».

Зневажливо поставився гість з минулого до тих, хто у будній день гріється на сонці, прогулюється безпечно з собакою.

Найбільше обурення у Тараса Бульби викликала «шпана», що запрошувала його випити пляшку біля смітника. Натомість герой показав «здоровенний, як казан, кулак», і порушники порядку втекли.

2.7. Композиція.

Події відбуваються уві сні ліричного героя: Тарас Бульба подорожує по Києву, милується його красою, досягненнями киян, а також обурюється і зневажливо ставиться до ледарів, негативних явищ у суспільстві.

Експозиція: Тарас Бульба уві сні з’являється в Києві.

Зав’язка: захоплення героя досягненнями сучасності, які він порівнює з минулим.

Кульмінація: здивування запорожця досягненнями людей-працівників і зневага до паразитів суспільства.

Розв’язка: «Отаке видіння уві сні було»

Що у творі фантастичного?

2.8. Проблематика твору:

минуле й сучасне;

працьовитість і паразитизм;

краса і потворність.

2.9. Характеристика образу Тараса Бульби. План.

1. Тарас Бульба — історична постать з минулого.

2. Поведінка героя. («Іде, бадьориться», «скидав шапку й відважував глибокі поклони», «…розімнуся, освіжуся, прогуляюсь пішки», «здоровенний, як казан, кулак»)

3. Риси характеру запорожця: а) добрий; б) вимогливий; в) порядний; г) чемний; д) справедливий; е) шанує працю і зневажливо ставиться до ледачих, паразитів; ж) вразливий.

4. Об’єктивна оцінка Тарасом Бульбою сучасного людського життя.

2.10. Обговорення змісту гуморески за питаннями:

2.11. Творче завдання.

2.12. Художні особливості твору.

V. Розв’язування тестових завдань та робота за картками

VI. Підсумок уроку

Скласти «доміно» на тему: «Яким я вбачаю своє рідне місто, село, селище?»

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять гумореску П. Глазового «Найважча роль»? вміти виразно її декламувати.