Мета: ознайомити учнів з казками В. Королева-Старого та його доброю «нечистою силою»; проаналізувати казку письменника «Хуха-Моховинка»; вміти вдумливо та виразно читати казку, знаходити зовнішність фантастичних істот, оцінювати вчинки персонажів даного твору з позицій гуманізму; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; відстоювати особисті погляди; формувати кругозір, світогляд; виховувати в учнів доброту, порядність, чуйність, уважне ставлення до ближнього; пізнавальний інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: текст казки, портрет письменника, ілюстрації до казок письменника, презентація.
Поняття: портрет, позитивні та негативні персонажі.
Вміння: знаходити описи зовнішності фантастичних істот, аналізувати образи персонажів, оцінювати їх вчинки, розрізняти добро і зло.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Очікувані результати. Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.
*Розповідь вчителя про письменника з демонстрацією слайдів.
Можливо, вам, шановні друзі, вже відоме ім’я Василя Костьовича Королева-Старого. Кілька років тому у видавництві «Веселка» побачила світ його книжечка під таємничою назвою «Нечиста сила». Що ж, загадкового, фантастичного, захоплююче неймовірного в збірничку й справді вдосталь. Твори написані майстерно, вигадливо, доступно, невимушено. Автор вільно й нестримно фантазує, змушуючи читача знову й знову повертатися до книжки. Однак «Нечистою силою» не обмежується різнобічна й талановита творчість Королева-Старого. Видавництво обіцяє тобі ще не одну цікаву зустріч з творами популярного у двадцяті-тридцяті роки двадцятого століття українського письменника Василя Королева (Старий — це його літературний псевдонім), котрий лише нещодавно став відомим нашому читачеві, оскільки друкувався свого часу лише за межами України.
Народився письменник 4 лютого 1879р. у селі Ладен Прилуцького повіту на Полтавщині, а помер далеко від рідної домівки — 11 грудня 1943 року в містечку Мельник (Чехословаччина). Після закінчення Полтавської духовної семінарії, а потім Харківського ветеринарного інституту Василь Королів працював ветеринаром і водночас проводив велику просвітницьку роботу, особливо серед селянства. Він займався укладанням народних календарів та листівок, які були дуже потрібними у повсякденному житті та побуті. Як зооветеринар, видавав брошури та невеличкі книжечки з цінними порадами про те, як доглядати за свійськими тваринами. Найбільш відомі його науково-популярні книги «Скотолічебник» та «Кролики». В останній автор всіляко заохочував і дітей займатися кролівництвом і з теплотою пише про цих корисних для людини істот. Під час другої російської революції та громадянської війни Василь Королів сповна віддається журналістській та видавничій справам: редагує журнал «Книгар», співпрацює у видавництвах «Час», «Відродження», «Сміх», «День» (деякі з них він засновує сам).
На початку 1919 року, коли не було вже надії на відновлення законної влади Української Народної Республіки, Василь Королів-Старий, як чимало інших літераторів, змушений був емігрувати за кордон. Там працював в Українській сільськогосподарській академії в Подєбрадах і активно продовжував видавничу, перекладацьку, наукову і письменницьку діяльність. Найповніше розкрився талант письменника у збірці казок «Нечиста сила». Автор вирішив оживити спогади про своє дитинство, переосмислити образи фольклорно-казкових представників «неіснуючого, невидимого світу», по-новому потрактував персонажів української міфології, зокрема «нечисту силу» , якою чомусь завжди лякали людей, особливо дітей. Як вважав письменник, прищеплювати дітям оте «безглузде й непотрібне почуття жаху перед вигаданими потерчатами та неіснуючими страхіттями навряд чи раціонально й педагогічно».
*В. Королів-Старий про «нечисту силу»
Королів-Старий поставив перед собою нелегке і, на перший погляд, дивне завдання — облагородити «нечисту силу», показати народові традиційно злі й лихі алегоричні персонажі добрими, такими, які здебільшого приносять людям користь. Приємно, що письменник використовує не лише український матеріал. Наприклад, у казці «Нечиста сила» діють персонажі з фольклору інших народів: на Лису гору під Києвом на свою нараду злітаються Диви та Джини з Персії, Тролі та Ельфи з Німеччини і Швеції, Коррігани та Нічні Прачки із Франції, чеський водяник Гастрман, польський чорт Борута, кавказький дух Гуд, єврейський чорт Хапун та багато інших дивовижних істот. Збірка казок «Нечиста сила» — поки що єдина книжка, що вийшла передруком у наш час на батьківщині письменника. А вперше вона побачила світ у 1923 році і чехословацькому місті Каліш. Готуючи її до друку, В. Королів-Старий писав у передмові: «Дарма, що інтелігентні люди ставляться до «нечистої сили» з легкою та добродушною посмішкою. Дарма, що тепер не знайдеш освіченої людини, котра йняла б віри якомусь чортовинню. Однаково — найосвіченіша, найінтелігентніша людина нашого віку бодай для форми вислову згадує чорта, диявола, якогось «злого духа». Найчастіше ця згадка буває тільки словом лайки, тим завченим порожнім звуком, що не має в собі жодного змісту… Тим-то, коли вже ми не Можемо вигнати чортовиння з нашого світу, то ж чи не краще буде розповідати про нього дітям, як про персоніфіковані (уособлені, наділені властивостями людини чи тварини) сили природи, по змозі позбавляючи їх елементів зла та ворожості?! Я — не педагог і, можливо, помиляюсь. Отож, як результат моєї помилки, з’явиться оця книжка казок, в яких собі дозволяю боронити перед дітьми насамперед нашу, українську «нечисту силу», що, на мою думку, часто буває далеко менш небезпечною, ніж деякі інші «сили», яких, на жаль, не звуть «нечистими». Виховання дітей письменник вважав за «найвищу і найшляхетнішу мету», а тому своєю творчістю прагнув утвердити в дитині розуміння краси, правди, моральної чистоти, почуття обов’язку, любові до природи і людини. Хто ж вони, персонажі авторського демонічного світу?
* Міфічні та фольклорні персонажі, які діють у творах В. Королева-Старого
Демонологія — це людські уявлення про злих духів (демонів), що дійшли до нас із давніх часів.
Демони — фантастичні істоти, найпопулярнішими серед яких є мавки, домовики, хухи і потерчата.
Домовик — найдавніший демонічний образ у багатьох народів. Це аж ніяк не злий дід, а справжній хатній бог, охоронець домашнього вогнища та родинних святинь.
Потерчата — душі дітей, які померли нехрещеними і стали болотяними вогниками.
Хуха — міфічна істота, пухка, як мох. Інколи хухи з’являлися перед очима людей. Як описує Королів-Старий, вони мали довгу вовночку, що мов шовком вкривала все тільце, і тільки була голенька мордочка й нагадувала садову жовто-фіолетову квіточку — братки. Хто з нас не згадував цю міфічну особу, коли, зробивши якусь нелегку чи важливу справу добре натомившись, полегшено зітхав: «Хух!»
Відьми — підмітали подвір’я, посипали його піском, чепурили стіни.
Хухи — обкладали стіни мохом, блискучими мушлями, сосновими шишками та іншими оздобами. Згодом вони й самі обростали мохом.
*Теорія літератури. Портрет ( опрацювати статтю підручника).
Портрет (від фр. portraire — зображати) — зображення зовнішності героя (обличчя, фігури, одягу, манери поведінки) як засіб його характеристики; різновид опису. Портрет — один із засобів характеристики образу.
Образ художній — особлива форма відображення дійсності мистецтвом; зображення людського життя, окре-мих його боків в індивідуалізованій формі (одне з основних понять літератури). Об’єднує у собі загальне і часткове, узагальнення та індивідуалізацію. Реальне життя відбивається в художньому творі в художніх образах.
(Звертається увага учнів на портретну характеристику героїв казок В. Королева-Старого.)
*Виразне читання казки з коментуванням.
*Обговорення казки
-Розкажіть про всі добрі вчинки Моховинки. Як до неї ставиться автор казки? З чого це видно?
-Чому Моховинка не залишилася жити в хліві?
-Що приваблювало дітей у характері Моховинки?
– Як ви розумієте виділене слово в реченні Хухи не потребують подяки. Вони роблять добро з повинності? Яку повинність ви маєте?
-Запишіть у робочий зошит усіх героїв казки «Хуха-Моховинка», розділивши їх у дві колонки: 1) реальні персонажі; 2) вигадані.
-Прочитайте уважно матеріал рубрики «До речі…» і перший абзац останньої частини казки «Хуха-Моховинка». Що в казці не відповідає віруванням давніх слов’ян? Чи має право письменник відходити від міфічних уявлень у художньому творі, зокрема в казці? Чому?
-Чого навчає казка В. Королева-Старого «Хуха-Моховинка»?
-Поміркуйте, чому люди більше вірять — почутому чи побаченому. Чому? Знайдіть підтвердження своїй від-повіді в казці.
V. Підсумок уроку.
-Чи сподобався вам урок?
-Чи справдилися ваші очікування?
-Що нового ви дізналися?
-«Мікрофон» Що б я робив, якби побачив таку хуху?
VІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
VІІ. Домашнє завдання.
До кожної частини казки (їх розділяють три зірочки) доберіть заголовок і запишіть у робочий зошит.
Знайдіть у мережі Інтернет інформацію про міфічного героя Лісовика. Підготуйте про нього коротку розповідь з описом зовнішності (за бажанням).

Автор: Оксана