Мета: поглиблювати знання про драматургію, засоби творення комічних ситуацій; показати зв’язок літератури та театрального мистецтва; виробляти вміння працювати з текстом, розуміти його; виховувати любов до рідного народу, інтерес до свого родоводу. 
Обладнання: список дат, що стосуються творчого шляху М. Куліша; словник літературознавчих термінів.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності.
Оголошення теми й мети уроку
ІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів
1. Інтелектуальна розминка
Назвіть події, з якими співвідносяться ці дати.
1925 р. — … (організація разом із М. Хвильовим ВАПЛІТЕ).
1924 р. — … (перша п’єса «97»).
1930 р. — … (комедію «Мина Мазайло» було знято з репертуару й невдовзі охрещено «фашистською»).
2. Перевірка домашнього завдання
Коментар учителя
Із твору видно, як у Куліша боліло те, що одна з наймилозвучніших у світі мов — його рідна українська — стала пасербицею у своєму домі. Чому українська мова на своїй землі опинилася на задвірках? У комедії він розкрив, що причиною незавидного стану української мови є русифікація, яка породила нігілізм, зневіру в престижність нашої мови. Його завданням було пробудити почуття національної самоповаги, сприяти відродженню мови, а також духовності, культури. У різних епізодах в оригінальній формі письменник розкриває багатство, красу, національну своєрідність і неповторність української мови. Наприклад: «твої очі нагадують два вечірні озерця в степу». Яке прекрасне порівняння! Епітет «бразолійний» — темно-синій, а слово «бринить»… «Орел бринить. Це означає — він високо, ледве видно — бринить».
«Можна сказати — озеро бринить. А от іще кажуть: сніжок бринить…». «Або кажуть — думка бринить. Це треба так розуміти: тільки-тільки береться, вона ще неясна — бринить». «Спів бринить! Це, наприклад, у степу далеко ледве чути пісню…». «Губа бринить. Так на селі кажуть: аж губа бринить, так цілуватися хоче». Таким чином, мова ніби говорить: «Подивись, яка я багата та красива».
Або, навпаки, М. Куліш показує економію мовних засобів у порівнянні з російською мовою. По-російськи: «ночью при звездах не спится», а українською — «зорію». Одним словом передається те, що російською мовою п’ятьма словами. Куліш радить учитися мови на зразках народної творчості — піснях, думах, де наша мова збереглася в її первозданній основі.

Мова персонажів у п’єсі є одним із засобів їхньої характеристики. Проаналізувавши словниковий запас літературного героя, можна зробити певні висновки.
Ознайомлення з учнівськими рефератами на тему «Мова персонажів п’єси М. Куліша «Мина Мазайло» як засіб їхньої характеристики».
III. Сприйняття учнями нового матеріалу
1. Вступне слово вчителя

Микола Гурович Куліш обрав для свого твору жанр комедії, бо що, як не сміх, може найдошкульніше вдарити по Мазайлах, які роду свого цураються. Твір іскрометний, пересипаний такими мовними перлами, що запам’ятовуються надовго. Разом із тим не можна не відчути того болю й смутку автора, який прозирає між рядками, адже саме серед українців знаходяться найзапекліші вороги української мови, національної історії.
У літературі є багато засобів зображення комічного. Найчастіше використовуються такі: прагнення дійової особи показати себе не тим, ким вона є насправді; несподівані ситуації; надання предмету зображення невластивих йому рис; сполучення в реченні слів, які означають різнорідні поняття; неправильне розуміння персонажем якогось предмета чи явища; іронія — художній засіб, комічна сутність якого полягає в невідповідності між прямим змістом висловлювання i його справжнім (прихованим) значенням, що легко вгадується; використання або розуміння метафоричних фразеологізмів у прямому значенні; гра слів, побудована на використанні народної лексики; уживання гіперболи з метою висміювання зображеного; використання пестливих слів з метою висміювання; використання політичних термінів для зображення побутової події чи буденної роботи; використання вульгаризмів; парадокс — сполучення несумісних понять; гротеск — сатиричний художній
прийом у літературі та засіб типізації, в ocнoвi якого лежить художня деформація зображуваних предметів i явищ, нарочито карикатурне їx спотворення з метою гострішого виявлення суті.
2. Дослідницька робота
Знайти й аргументувати засоби комічного, що використовуються в п’єсі.
Наприклад
1. Несподівана ситуація.
Намагання Рини вплинути на брата за допомогою його кохання до подруги.
2. Використання народної лексики:
«Хтось одвів мене до дверей. Все — як у тумані. Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох! — перед очима якесь писане оповіщення. Немов не я, немов хтось інший за мене чита — (серце!). Список осіб, що міняють своє прізвище. Минько Панас на Мінервина Павла. Читаю, не розумію. Вайнштейн Шмуель-Калман-Беркович на Вершиних Самійла Миколайовича — читаю; Засядь-Вовк на Волкова, читаю. Ісидір Срайба на Алмазова, і тут все прояснилось. Я зрозумів, де я і чого прийшов, повернувся назад…».
IV. Закріплення вивченого
Скласти стисле усне висловлювання на тему «Значення творчості М. Куліша».

Орієнтовна відповідь. М. Куліш був митцем, який постійно прагнув
новини в творчості — нових художніх засобів, прийомів, рішень; несподіваних думок, образів, конфліктів; нової, до нього ще не відкритої якості драматургічного світобачення. Він шукав і знаходив нові напрями розвитку мистецтва, літератури, драматургії, що потім ураховувалися іншими письменниками, художниками наступних поколінь. Куліш-драматург жив категоріями майбутнього художнього часу. А це — привілей митців світового рівня.
Багатьма дорогами пройшов Микола Гурович Куліш — дорогами навчання, таврійського степу й України, дорогами війн, самовіддачі, духовного піднесення, дорогами творчості, відкриття, переслідувань. За недовге життя йому довелося пережити ледь не все, що тільки може випасти на долю людини.
І на всіх дорогах, в усіх життєвих випробуваннях він залишався яскравою постаттю, що прагне справедливості, краси й добра.
V. Підсумок уроку
Дати розгорнуту відповідь на питання «Чому п’єси М. Куліша називають “драмами ідей”?»
VI. Домашнє завдання
Дібрати цитатний матеріал для написання творчої роботи на тему «Значення п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло» вчора й сьогодні».