Мета: продовжити опрацьовувати ідейно-художній зміст, спостерігати за динамічним сюжетом повісті, звертаючи увагу на прозорість та іронічність оповіді, проблематику твору; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, логічне мислення, вміння виразно читати твір, робити відповідний коментар щодо його змісту; виховувати почуття пошани до творчості А. Дімарова, прагнення цінувати дружбу, робити добро, відстоювати свою гідність і захищати інтереси інших. 
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет А. Дімарова, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Літературний диктант «Життя і творчість А. Дімарова»
1. Місто, де народився А. Дімаров. (Миргород)
2. За гороскопом письменник… (Телець)
3. Чим займався Анатолій Андрійович після закінчення школи? (Був мобілізований до армії)
4. Фронт, на якому воював письменник. (Південно-Західний)
5. Назва першої збірки оповідань А. Дімаова. («Гості з Волині»)
6. Навчальний заклад, де Анатолій Андрійович навчався протягом з 1950–1951 рр. (Літературний інститут ім. М. Горького в Москві)
7. Термін навчання письменника у Львівському педагогічному інституті. (1951–1953)
8. Отримавши вищу освіту, А. Дімаров працював… (Редактором у видавництвах)
9. Творчий доробок Анатолія Андрійовича складає… (Кілька десятків томів)
10. Найулюбленіший жанр для письменника. (Історії)
11. Твір, який написаний А. Дімаровим у 1983 р. («Містечкові історії»)
12. Рік початку друкування творів письменника (1944 р.)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності
ІV. Основний зміст уроку
…мені ще ніколи не було так хороше,
так світло й легко на душі
А. Дімаров
Доки в людині живе дитина, вона людина.
В. Базилевський
1. Евристична бесіда за питаннями
• Що таке дружба? Чим вона перевіряється?
• З якою метою А. Дімаров обрав оповідь у творі прозору та іронічну?
• Який сміх використовує письменник у повісті? Наведіть приклади з тексту твору, застосовуючи цитати.
• В чому полягають морально-етичні проблеми твору? Чому він нас повчає і виховує?
• Чим близькі вам ситуації, в які потрапляє герой твору?
• Як ви ставитеся до його вчинків та поведінки? Чи завжди їх можна виправдати?
2. Опрацювання розділів повісті А. Дімарова «Блакитна дитина» (частина «На коні й під конем»)
2.1. «Про парушутну вишку і про те, що таке «зайці» і з чим їх їдять».
2.1.1. Переказ цікавих епізодів з розділу.
2.1.1. Тема: розповідь Васька Гаврильченка про свої захоплення літаками, стрибками з парашуту, відтворення почуттів першого польоту Толі на парушуті з вишки.
2.1.3. Ідея: прагнення стати професіоналом своєї справи, мати улюблене заняття і присвятити йому все своє життя (Васько Гаврильченко).
2.1.4. Основна думка: Васько Гаврильченко: «Якби і стрибав, то тільки з такого літака, який підняв би його аж у стратосферу».
2.1.5. Композиція.
Експозиція: розповідь Васька Гаврильченка Толі про своє улюблене захоплення.
Зав’язка: щоб пригнути з вишки на парашуті, Толі необхідно мати сорок копійок.
Кульмінація: Толя-»заєць», перший стрибок.
Розв’язка: не кожний повірив Толі про його перше випробування.
2.1.6. Зміст розділу.
Васько Рибальченко розповів Толі про свої захоплення літаками, відвідування гуртка планеристів, навіть складання вірша про авіацію. Васько запропонував новому другу спробувати стрибнути з вишки на парашуті. «Для цього необхідно мати 40 копійок, яких, на жаль, Толя не мав. Тому йому необхідно було проїхати додому в поїзді «зайцем». Ледве хлопець позбувся переслідувань ревізорів, відвідування міліції, але гроші зекономив.
Стрибок з вишки був Толею здійснений, хоча хлопець дуже боявся цього.
2.1.7. Бесіда за питаннями.
• В чому полягали особливості мислення Мишка Кононенка? («У Мишковому мисленні годі шукати логіки, він не дотримувався жодних канонів, це був анархіст і стихійний бунтар. Його майбутнє губилося в такому ж неприглядному тумані…»)
• На підставі чого можна було з’ясувати, про яку професію у майбутньому мріяв Васько Гаврильченко? («Скрізь — на обкладинках, на промокашках красувалися літаки найрізноманітніших конструкцій. Од важких бомбовозів до в’юнких винищувачів. Літаки на землі й у повітрі, літаки, що виконують «мертву петлю» і падають у піке, літаки, які заходять один одному в хвіст і мчать лоб у лоб»)
• Через що Марія Федорівна знижували Василеві оцінку з української мови? («…Ніяк не могла поділити Василевого захоплення і, повертаючи зошит з української мови, щоразу з докором казала: “Ви знову понамалювали свої жахливі літаки! Довелося за це знизити вам оцінку”»)
• Чим міг пишатися Василь серед учнів школи? («Він єдиний із восьмикласників піднімавсь у повітря, і Мишко мене переконував, що не кожен із десятикласників може похвастатись тим, що йому вже дозволили самостійно літати на планері»)
• Яким чином Толя отримав авторитет у Васька? («І мене таки обрали членом редколегії. Тут уже я постарався, щоб газета сподобалась Василеві: намалював поверх заголовка отакенний літак, а внизу — криголам із челюскінцями. Ще й вірша написав»)
• Чим Толю вразила кімната Василька? («На етажерці, на високих підставах, навіть на шафі — моделі планерів та літаків. Стіни завішені фотографіями. На них теж літали й уславлені льотчики»)
• Чому Толя зніяковіло почував себе у родині Васька? («…Зніяковіло вітаюсь, пам’ятаючи про брудні черевики. Бо мені здається, що Василева мати на них тільки й дивиться»)
• Куди запропонував піти Васько другу? («Подивишся, як літають на планерах») Що там побачив Толя? («Власне, це було звичайне поле, на якому стояв старенький тренувальний літак і кілька планерів. Літак — куценький, пузатий, мов джміль, планери ж тонкі, наче оси, з вузенькими довгими крилами»)
• Чому серед люду була популярна гра у «шалабана»? («По-перше, не потрібно ні карт, ні доміно, тільки руки й голови, а по-друге, у ній могла взяти участь необмежена кількість народу»)
• Що відчував Толя, їдучи «зайцем» у поїзді? («…Рука у кишені, сорок сім копійок у спітнілій долоні. …Іншим хоч би тобі що: розмовляють, сміються, я ж щоразу здригаюсь, коли грюкають двері і хтось заходить із тамбура»)
• З яким новим знайомим зустрівся наш герой повісті у купе для «зайців»? («Та ти не журися: тримайся за мене — не пропадеш! …Як будуть виводити, то ти першим не йди, а старайся посередині. Як сикну за рукав — кидайся під вагон»)
• Яким чином Толя уникнув відвідування міліції?
• Як же було здійснено героєм твору стрибок з вишки на парашуті?
• Чому Федько не повірив у можливість стрибка Толі на парашуті з вишки?
2.2. «Маскулінум, фемінінум, нойтрум».
2.2.1. Виразне читання окремих епізодів розділу.
2.2.2. Тема: зображення парубкування Толі по відношенню до Ніни після тривалих сумісних занять з німецької мови.
2.2.3. Ідея: возвеличення щирого почуття кохання, засудження брехні, користості (рудий Іван).
2.2.4. Основна думка: кожна людина проймається таким коханням; намагається виховати у себе риси доброти, порядності, чемності, доброзичливого ставлення до всього живого, яке її оточує.
2.2.5. Сюжет.
У розділі дві сюжетні лінії:
1) надання Ніною допомоги Толі в опануванні німецької мови;
2) прагнення Толі і його брата виростити, виховати цуценя «німецької вівчарки» — допомога прикордонникам.
2.2.6. Композиція.
Експозиція:
а) шевство Ніни над Толею, яке виявилося у прагненні дівчини допомогти хлопцю опанувати німецьку мову;
б) Толя і його брат взяли на виховання щеня «німецької вівчарки».
Зав’язка:
а) відвідування Ніною й Толею кінотеатру;
б) Дік не виявився щеням німецької вівчарки.
Кульмінація:
а) щирість почуттів між Ніною і Толею;
б) зникнення Діка після того, як його покусала скажена собака.
Розв’язка:
а) образа Олі на Ніну, непорозуміння між Мишком і Толею;
б) перебування хлопців у лікарні.
2.2.7. Зміст розділу.
1) Толя слабко знав німецьку мову, і вчителька забов’язала «сильних» учнів надавати допомогу з цього предмета. Для хлопця такою ученицею була Ніна. Через деякий час дівчина запропонувала Толі відвідати кінотеатр, після чого між ними виявилося перше кохання.
2) Толя і його брат вирішили виростити цуценя німецької вівчарки для прикордонників. Вони мріяли про те, щоб їх імена з’явилися на сторінках газети «Пионерская правда». Однак це цуценя, яке їм приніс Микола, виросло і не мало ознак німецької вівчарки. Незабаром Діка, так звали собаку хлопця, покусав скажений пес, через це Толя і його брат перебували у лікарні, як ті, що мали контакт зі своєю собакою.
2.2.7. Бесіда за питаннями.
• Чому для Толі німецька мова — «найсерйозніша дисципліна? («Досі не стрічав учня, який би любив цей предмет. Та і як його можна любити, коли він вимагав суцільного зубріння, заучуванням слів, якими ми ніде і ніколи не користуватися…»)
• За яких умов Толі і Ваньку дозволялося пограти у більярд?
• Чому хлопців було обдурено?
• Що придумав Толя для того, щоб помститися рудому Іванові? («Тож я вирішив написати йому, наче від Параски Михайлівни, записку, щоб він знав, чого вартий насправді»)
• З яким натхненням хлопці готували рудому Івану листа німецькою мовою? («Не гаючи часу, ми сіли до столу, взяли підручник німецької мови й взялися за справу. Жодного домашнього завдання не робили з такою запопадливістю»)
• Що вирішила зробити Клара Карлівна з учнями, які мали слабкі знання з німецької? («Вона вирішила прикріпити до кожного новенького по гарному учневі з нашого ж восьмого класу»)
• Чому Толя частенько казав Ніні під час занять з нею про те, що забув підручник з німецької вдома? («Це коли ми з Ніною схилялись над одним підручником і її волосся торкалося моєї щоки. Ніколи не думав, що може бути таке приємне, таке ніжне волосся. І, каюсь, частенько-таки казав Ніні, що забув свої підручники удома»)
• Як Толя сприйняв пропозицію Ніни піти у кінотеатр? («Ще ніколи не діставалося так моїм черевикам, як у той день. Од роду нечищені, вони аж давилися ваксою. Потай од Федька, щоб не допитувався, куди я зібрався, виніс їх на ґанок і подавсь у кіно»)
• Через що хлопець, після того як провів Ніну додому і повертався назад, відчув якусь ворожість, небезпечність? («Отак, мабуть, почувалися розвідники на чужій території. Так пробирались вони, прислухаючись до кожного шереху. Ось попереду немов хтось перебіг вулицю. І я, боячись оглянутись, звернув у якийсь завулок, щодуху помчав уперед»)
• Чому наш герой вимушений був ночувати у сараї у копиці торішнього сіна?
• Для чого Толя з братом вирішили виховувати цуценя німецької вівчарки? («Ми з братом вирішили допомогти прикордонникам. Уявляли, як виростимо схожого на Індуса собаку, як навчимо його брати слід і обеззброювати порушників, як поїдемо потім на кордон, щоб з рук у руки передати нашого вихованця якомусь прикордонникові»)
• Чому у Толі та його брата виник сумнів стосовно породності цуценя, яке їм приніс Микола? («Те, що дістав з-за пазухи Микола, ніскільки не скидалося на вівчарку. Це було попелясте, капловухе й неймовірно закудлане цуценя. Воно тремтіло й жалісно скиглило»)
• Чи вивправдалися сподівання хлопців стосовно породистості щеня? Відповідь вмотивуйте. («Однак нас ждало жорстоке розчарування: Микола нас підло обдурив. У нього не було ніякого дядька, що служив на кордоні, а той неіснуючий дядько ніколи не тримав німецької вівчарки»)
• Чому Толя з братом вимушені були з’явитися до лікарні? («А третього дня прийшла стривожена мама й сказала, щоб ми збиралися до району в лікарню. Діка покусала-таки скажена собака, собаку ту вже вбили мисливці, а ми, промиваючи Діку рани, теж могли заразитися»)
• Як почували себе хлопці, перебуваючи у лікарні? («В лікарні ми пробули цілісінький місяць. Нас через день кололи в живіт, і уколи ті були дуже болючі, зате там було таке нам привілля, скільки в бібліотеці цікавих книжок, такий розкішний сад довкола, годували нас там смачно і не треба було нічого вчити, що ми ладні були хоч і весь вік прожити в лікарні»)
• Через що Оля Чровжова образилася на Ніну Рибальченко?
2.3. «Анжеліка Михайлівна, птах Фенікс, фізкульт-ура і кишенькова артилерія».
2.3.1. Виразне читання розділу з коментуванням.
2.3.2. Тема: зображення любові, а потім і ненависті до вчительки хімії.
2.3.3. Ідея:
1) прагнення знайти порозуміння не завжди є позитивним результатом, оскільки іноді заважають амбіції одної із сторін.
2) возвеличення потягу молоді стати справжніми захисниками рідного краю, бути учасниками видатних історичних подій.
2.3.4. Основна думка: іноді надмірне кохання перетворюється на неприємне почуття, жорстокість; ніщо так не згуртовує колектив, як дружба, солідарність.
2.3.5. Композиція.
Експозиція: нова вчителька хімії обворожила всіх хлопців і виявила до себе ненависть дівчат 9-В класу.
Зав’язка: непорозуміння між Кімом і Костем Калюжним.
Кульмінація: розчарування 9-В класу Анжелікою Михайлівною.
Розв’язка: тренування Толі і Федька у киданні гранати, в результаті якого Федько розбив вікна крайньої хати.
2.3.6. Зміст розділу.
У 9-В класі з’явилася нова молоденька вчителька хімії Анжеліка Михайлівна. Хлопці класу її дуже любили, а дівчата ревнували. Після непорозуміння між Костем і Кімом останній хотів помститися однокласнику за образу.
Кім кинув брудну ганчірку від крейди на Анжеліку Михайлівну замість Костя, чим її дуже образив.
Учні вирішили піти до вчительки і пояснити прикрість ситуації, в якій вона опинилася і вибачитися перед нею.
Анжеліка Михайлівна не пробачила їм, оскільки вимагала почути ім’я винуватця.
В результаті учні класу перестали любити і поважати вчительку, бо вона ще поскаржилася на учнів директору школи.
Тренуючись у кидані гранати, Федько влучив у вікно крайньої хати. У зв’язку з цим Толя так і не зміг розвинути навички у киданні гранати.
2.3.7. Бесіда за питаннями:
• Яким було кохання у школярів дев’ятого класу? («Це було якесь дивне кохання: воно спалахнуло як пошесть і за якийсь день-два охопило всі старші класи, а точніше — їхню чоловічу половину.
Тож ми кохали всім класом і ревнували всім класом»)
• Як учні дев’ятого класу сприйняли нову вчительку хімії? («Двері рипнули, і до класу ступила така молода, така гарна дівчина, що коли б ми зустріли її десь поза школою, то нізащо не повірили б, що вона вчителька»)
• Де вимушений був голитися Толя? Як це сталося? («Ні в мене, ні у Федька власної бритви ще не було. Отже, мені не лишалося нічого іншого як піти у перукарню… Перукар не стільки голив, скільки зчищав піну. Потім збризнув мене одеколоном, помахав перед самісіньким носом серветкою…»)
• Що вчинили хлопці на практичній роботі, щоб привернути до себе увагу Анжеліки Михайлівни? («…Я і Мишко взяли з шафи ще один розчин та й долили до того, що вже був у колбі. Там одразу ж закаламутилось, запінилось, забулькотіло, над киплячою поверхнею заколихалась тоненька рудувата цівочка…»)
• Чому всі учні класу сміялися з Кіма? («Довірливий Кім підставляє обличчя, йому й невтямки, що Кость натер перед цим долоні об стіни»)
• Що змусило з’явитися на уроці у 9-В класі спочатку директора, а потім і завуча?
• Що було вирішено у класі стосовно пояснення Ніни Рибальченко в кабінеті директора про випадок перед початком уроку хімії?
• Для чого окремі учні вирішили піти додому до вчительки хімії? Чим закінчилася їх розмова з нею?
• Через що змінилося ставлення класу до Анжеліки Михайлівни?
• Чому Толя назвав батьківські збори класом разом з директором школи суцільними поминками?
• Чим пояснити рішення Толі не запрошувати мати на батьківські збори? («До того ж їй доведеться повертатися вечірнім поїздом, а потім йти самій лісом. Серед ночі та ще й милю кладовищем. Уявити тільки — і то страшно»)
• Як учні 9-В класу ставилися до Марії Федорівни?
• Які історичні події згадуються у творі? («…Роки Іспанії, Хасану, Халхин-Голу, а потім визволення Західної України та Західної Білорусії»)
• Чому учні полюбили уроки фізкультури? («…Бо на них вчились крокувати в строю і кричати дружно «ура!», вивчали гвинтівку та кулемет, ходили на військово-учбовий пункт, де стріляли з дрібнокаліберок по мішеням. І не просто стріляли, а прагнули вибити найбільше очок, щоб прикрасити свої груди значком “Ворошиловський стрілець”»)
• Для чого Толя і Федько вирішили потренуватися у киданні гранат? Чим закінчилися ці тренування? («Федько таки докинув і поцілив якраз у вікно. Брязнуло скло, граната влетіла досередини, вибухнула жіночим розлюченим лементом»)
2.4. «Як Амур намагався пробити моє серце, та лише стріли погнув».
2.4.1. Переказування цікавих епізодів розділу.
2.4.2. Тема: самопожертва Толі у коханні до Ніни Рибальченко заради провини перед Васьком Гаврильченком.
2.4.3. Ідея: вміння тактовно поводити себе з друзями і тим, кого так любиш.
2.4.4. Основна думка: поступись другові, навіть якщо стосується кохання.
2.4.5. Композиція.
Експозиція: розповідь-спогад Толі про брехливе свідчення на Васька Гаврильченка вчителю історії.
Зав’язка: Амур витіснив у Васька кохання до літаків, замінивши його коханням до Ніни Рибальченко.
Кульмінація: «Ти любиш… Ніну? Толя поступається власним коханням заради Васька.
Розв’язка: Ніна вже не запрошує Толю в кіно.
2.4.6. Зміст розділу.
За стрілянину паперовими кульками на уроці історії Толя отримав запис у журнал «погано». Щоб ліквідувати цей запис, хлопець вимушений був набрехати вчителю історії, поклавши всю провину за свою негативну поведінку на Васька. Після цього Толі прикро на душі. Заради Васька Гаврильченка, який полюбив Ніну, Толя відмовляється на прохання дівчини відвідати кіно.
Врешті-решт спільні уроки з німецької мови припинилися, Ніна вже не запрошувала Толю в кіно, а ходила з Васьком.
2.4.7. Бесіда за питаннями.
• Якими були тоді шкільні ручки? («Вона мала не вивчену ніким особливість вбирати у себе чорнило, а потім випускати його непомітно на пальці, так що руки наші завжди були сині, а часто й носи, і підборіддя, і щоки. Зато ручки ті були безвідмовні, в них ніколи ні ламалися пера, не щербило олівці, ми купували їх залюбки…»)
• За що Толя отримав у журналі запис «погано»? Яким чином наш герой позбувся цього запису? («Це у мене Гаврильченко стріляв… Коли б не він я, б ніколи… Я більше не буду…»)
• Чому цей вчинок Толя згадував з неприємністю? («Як я міг продати найкращого друга? Хіба не можна було умовити вчителя і без цієї підлої фрази?»)
• Чим Толя хотів довести свою відвертість Василеві? («Мені хотілося зробити для нього щось незвичайне, щоб він зрозумів, як я ціную нашу дружбу. Коли б це було на війні, я б кидався під усі кулі, щоб захистити його»)
• Про що свідчило з’явлення Амура у 9-В класі? («Мишко став крутитися на парті й раз по раз оглядатися. Я знав, на кого він дивиться: на третій парті за ним сиділа Лілія… За Мишком захворів Гаврильченко. Ознакою хвороби було те, що він знову взявся за вірші. Не про літаки або планери, а про такі гідні зневаги речі, як зорі у небі, солов’ї у кущах, місячні ночі й очі дівочі…»)
• Яким питанням Василь вразив Толю? («Скажи. Ти любиш… Ніну?»)
• Як у подальшому склалися стосунки між Толею і Ніною Рибальченко? Чим це пояснити? («Та згодом вона вже й не зверталась до мене. Не писала записок, не запрошувала більше в кіно: адресувала все те Василеві. І наші спільні уроки з німецької зачахли самі собою»)
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Проведення тестового опитування
«Про парашутну вишку і про те, що таке «зайці» і з чим їх їдять»
1. Про кого із своїх однокласників Толя говорив: «…невгамовний, енергія там і кипіла»?
а) Мишка Кононенка; б) Васька Гаврильченко; в) Кіма.
2. Ім’ям якого філософа називав Мишко Кононенко свого однокласника Васька Гаврильченка?
а) Каптом; б) Сократом; в) Сенекою.
3. Ким мріяв стати по закінченні школи Васько Гаврильченко?
а) Машиністом; б) військовим; в) льотчиком.
«Маскулінум, фемініннум, нойтрум»
1. Що отримав клуб на перераховані гроші замість музичних інструментів?
а) Більярд; б) шафу для гітар; в) нотні зошити.
2. За яких умов Толя і Ванько використали знання з німецької мови?
а) Під час читання газети;
б) при написанні листа рудому Іванові від Параски Михайлівни;
в) коли в село приїхали гості з Німеччини.
3. Вчителькою якої навчальної дисципліни мріяла стати Ніна?
а) Математики; б) німецької мови; в) фізики.
«Анжеліка Михайлівна, птах Фенікс, фізкультура і кишенькова артилерія»
1. Художній засіб, який використав А. Дімаров у фразі: «Анжеліка Михайлівна віднині й навіки заволоділа нашими серцями»:
а) епітет; б) метафору; в) порівняння.
2. Кожний урок хімії хлопці дев’ятого класу чекали, мов:
а) дощу в спекотну погоду; б) свято; в) чогось надзвичайного.
3. Дон-Кіхотом в школі називали:
а) директора; б) вчителя історії; в) завуча.
«Як Амур намагався пробити моє серце, та лише стріли погнув»
1. Амур — це бог:
а) праці; б) кохання; в) щастя.
2. Якої пори року бог Амур прилітає до нашої країни?
а) Восени; б) взимку; в) ранньою весною.
3. Хто крім Толі ще хотів дружити з Ніною Рибальченко?
а) Василь Гаврильченоко; б) Кім; в) Мишко Кононенко.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Висловіть власну думку стосовно того, чи мав право Толя відмовлятися від пропозиції Ніни сходити в кіно? Чи була це самопожертва заради Васька Гаврильченка?
2. Кого називають «зайцями» у транспорті? З чим було пов’язано те, що головний герой твору вимушений їхати додому «зайцем»? Вмотивуйте, як ви ставитеся до таких поїздок.
3. Перебуваючи в гостях у Васька Гаврильченка, хлопець познайомив Толю зі своєю:
а) сестрою; б) бабусею; в) мамою.
Картка № 2
1. Охарактеризуйте Толю і його брата зважаючи на те, як вони виховували, поводилися з Діком. Наведіть переконливі аргументи.
2. Доведіть, що учні 9-В класу дружні, ті, які поважають, відстоюють і захищають інтереси кожного. Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору.
3. Речі, які були у літнього чоловіка в саду біля хати, де жила вчителька хімії, названі архаїчними. Що малося на увазі?
а) Чоботи і гаманець на поясі; б) постоли в’язові; в) гніт і кресало.
Картка № 3
1. Чому, на ваш погляд, А. Дімаров називає хлопців-дев’ятикласників «лицарями молодої хімії»? Наведіть переконливі приклади з твору.
2. Висловіть своє ставлення до виправдань Толі перед учителем історії? Чи допомогла йому брехня? Відповідь вмотивуйте.
3. За те, щоб стрибнути з вишки на парашуті, Толі необхідно було сплатити… копійок:
а) шістдесят; б) сімдесят; в) сорок.
Картка № 4
1. Чи можна вважати, що Толя, їдучи додому «зайцем», чесно заробив сорок сім копійок? Наведіть переконливі обґрунтування.
2. Дослідіть, чому Толя і Ніна подружилися? Чи можна це також вважати початком їх кохання? Свої спостереження вмотивуйте.
3. Газета, де розповідалося про учнів, які виховували для прикордонників сторожевих собак, мала назву:
а) Пионерская правда»; б) «Молодь України»
в) «Юні прикордонники».
VI. Підсумок уроку
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності
VІІІ. Домашнє завдання
Скласти питання до твору, за допомогою яких можна було дослідити життя української родини (доброта, любов, розуміння, взаємопідтримка).