Мета: продовжувати опрацьовувати поетичну спадщину В. Симоненка, зокрема визначити громадський мотив програмової поезії; розкрити її ідейну спрямованість; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, вміння висловлювати власні роздуми про сенс людського буття, патріотизм, почуття власної гідності і самодостатності; формувати кругозір, світогляд; виховувати патріотизм, гуманне ставлення до оточуючих, любов до рідної землі, почуття гордості за свою державу, відповідальність за майбутнє Батьківщини.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет В. Симоненка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіозапис поезії «Ти знаєш, що ти — людина?»

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Міні-конкурс на кращого виконавця напам’ять поезії В. Симоненка «Лебеді материнства».

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант «Життя і творчість В. Симоненка»

·                    Хто назвав В. Симоненка «витязем молодої української поезії»? (О. Гончар)

·                    Про кого поет говорив, що «любив… читати історію та географію, а ще Шевченка та Горького»? Він був для Василя Андрійовича за батька. (Дід Федір Трохимович)

·                    Який фах отримав В. Симоненко після закінчення Київського університету? (Журналіста)

·                    Газета, в якій працює Василь Андрійович після закінчення університету. («Черкаська правда»)

·                    Назва і рік видання першої книжки поезії В. Симоненка. («Тиша і грім», 1962 р.)

·                    Жанр поезії «Лебеді материнства». (Колискова)

·                    Символічні образи вірша «Лебеді материнства». (Лебеді, тополі, верба)

·                    Чого навчає мати сина, ліричного героя твору «Лебеді материнства»?

(Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину)

·                    Композитор, який поклав поезію «Лебеді материнства» на музику. (А. Пашкевич)

·                    Назва збірки, за яку Василю Андрійовичу присуджено Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка. («Лебеді материнства»)

·                    Скільки років прожив поет? (28 років)

·                    Місцевість, де похований поет. (Черкащина)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюються 1 бал.

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Жити. Творити. Світ берегти.

Світити людині на цілі світи.

Холонуть зірки. Але чуйно і зірко

Лиш ти не холонь-бо, людинонько-зірко.

І. Драч

Людина — перша необхідна дорогоцінність і велике чудо.

Р. Гамзатов

1.         Вступне слово вчителя

А чи замислювалися ви, хто ж така людина? Людина — найяскравіше створіння на Землі.

Homo sapiens — людина розумна. Саме властивість думати, мріяти, відчувати, творити робить людину унікальною.

Щирість, людяність, любов — ось ключі до серця кожної людини. Якщо ці почуття будуть панувати під час спілкування, діяльності, то ми досягнемо найвищого інтелектуального рівня.

Саме тоді нам відкриється справжнє людське серце — невичерпна криниця світлих почуттів. Поринувши в неї — забудеш про кривду, зло, брехню, будеш відчувати себе щасливим.

Ти — цілий світ. «На світі безліч таких, як я, але я, їй-богу, один», «Ми — це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних»,— утверджував В. Симоненко в своїх творах.

2.         Пояснення слова «людина». (Тлумачний словник)

Людина, -и. ж. 1.      Одиничне до люди. 1.         // Будь-яка особа; кожний. // Людська постать. // Уживається у значенні одиниці ліку людей. 2. Особа як утілення високих інтелектуальних і моральних властивостей. 3. Уживається у значенні особового чи неозначено-особового займенника. // Уживається у значенні узагальненого або займенникового звертання (часто з означенням).

3.         Ідейно-художній аналіз поезії В. Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина?»

3.1. Звучить поезія «Ти знаєш що ти — людина?» в аудиозапису чи в майстерному виконанні вчителя.

3.2. Історія написання поезії.

Ставлення до людини як до гвинтика, яке принижувало людину, її гідність, убивало її творчий дух — це і змусило написати В. Симоненка вірш «Ти знаєш, що ти — людина?» Ця поезія належить його збірці «Земне тяжіння». Завдання кожної особистості, кожної людини — дати відповідь на питання, яке містить назва програмового вірша В. Симоненка.

3.3. Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.

3.4. Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.

3.5. Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна.

3.6. Композиція.

Поезія починається з риторичних запитань, після чого В. Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід.

Вірш складається з чотирьох куплетів, кожний з який містить по п’ять рядків.

3.7. Проблематика твору.

·                    людина і суспільство (призначення людини на землі);

·                    індивідуальність кожної людини;

·                    швидкоплинність часу і життя.

3.8. Художні особливості поезії.

Повтори:

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

Риторичні запитання:

«Ти знаєш, що ти — людина?»

«Ти знаєш про це чи ні?»

Риторичний оклик: «Гляди ж не проспи!»

Епітети: «люди добрі, ласкаві, злі», «усмішка, мука єдина».

3.9. Ідейний зміст поезії.

Вірш «Ти знаєш, що ти — людина?» по-симоненківськи простий, доступний для учнів. Та за філософською наснаженістю, могутньою гуманістичною напругою він належить до найвищих досягнень не тільки поезії Василя Симоненка а й усієї нашої літератури. Таке, на перший погляд, звичне питання — «Ти знаєш, що ти — людина?» — має глибокий філософський підтекст. Ти знаєш, що ти — людина? Отже, ти повинен знати, що ти — не бездушний гвинтик. Що ти повинен  мати право на свободу, на визначення своєї людської гідності, на можливість жити так, як ти хочеш, і, нарешті, право на щастя. А чи є в тебе все це?

Ти — цілий світ. Людина замислюється — а чи так я живу? Чи гідний я високого імені людини? Що треба зробити, аби залишити по собі добру пам’ять.

А сьогодні все — озера, гаї, степи — для тебе. Отож проживи життя гідно, достойно людини, передай нащадкам те, що дістав ти в спадок від пращурів.

Ось на такі роздуми наводить вірш, у якому на перший погляд нічого складного… І саме його простота й доступність і зумовлюють силу ідейно-художнього впливу твору на читача, змушують його переглянути своє ставлення до життя, до свого місця в ньому.

3.10. Обговорення змісту вірша. Бесіда за питаннями.

·                    До кого і з якою метою поет звертається у творі?

·                    Як В. Симоненко зображує людину?

·                    Чим стурбований поет?

·                    Чи стосується зміст поезії її автора?

·                    За що поважають людину в суспільстві?

·                    Які рядки повторюються у творі? Про що вони свідчать?

·                    Як, на вашу думку, поет поєднує у творі теперішнє і майбутнє людини?

·                    Які винагороди має людина в суспільстві?

·                    Яким ви вбачаєте особисте майбутнє?

·                    Над чим змушує замислитися кожного із вас твір В. Симоненка?

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1.         Звертаючись до читача, В. Симоненко в кожній людині вбачає:

а) індивідуальність; б) вміння писати поезії;

в) прагнення матеріально збагатитися.

2.         У людини єдина (за поезією В. Симоненка):

а) думка; б) усмішка і мука; в) радість.

3.         Люди, на думку поета, бувають:

а) щасливі і нещасливі; б) добрі і злі; в) вимогливі і жорстокі.

4.         Чим багата людина на землі?

а) Озерами, гаями, степами; б) горами, морями, полонинами;

в) лісами, полями, луками.

5.         Письменник у своєму зверненні наполягає на тому, щоб кожна людина:

а) поспішала жити і кохати; б) написала хоча б одну поезію.

в) була відповідальною перед суспільством;

6.         В. Симоненко застерігає читача, щоб той:

а) боровся з розкрадачами державного майна;

б) не проспав своє життя; в) обрав вірний життєвий шлях.

7.         Який рядок поезії повторюється двічі?

а) «І жити спішити треба…»; б) «очі твої — одні»;

в) «бо ти на землі — людина».

8.         У своїй поезії В. Симоненко проголошує, що кожна людина повинна мати право на:

а) свободу; б) відпочинок; в) отримання приватного житла.

9.         Автор поезії змушує людину замислитися над тим, що їй необхідно:

а) залишити по собі добру пам’ять; б) відстоювати інтереси суспільства;

в) розвиватися і вдосконалюватися.

10.       Читач під впливом вірша намагається:

а) надати допомогу всім, хто її потребує; б) розпочати пошуки щастя;

в) переглянути своє ставлення до життя.

11.       «Ти знаєш, що ти — людина?» Симоненка виходить до збірки:

а) «Тиша і грім»; б) «Земне тяжіння»; в) «Поезії».

12.       Автор у творі зазначає, що завтра на цій землі:

а) «Кохати спішити треба»; б) «Інші ходитимуть люди»;

в) «І жити спішити треба».

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1.         Доведіть, що кожна людина — неповторна, індивідуальна. Відповідаючи, посилайтеся на власний життєвий досвід і зміст твору.

2.         Вмотивуйте, чому В. Симоненко наполягає на тому, щоб кожна людина поспішала жити? Чи маєте ви досягнення, будь-які позитивні результати за прожитий час? Якщо так, то які?

3.         Як автор характеризує очі читача? Вони у нього:

а) одні; б) мудрі; в) блакитні.

Картка № 2

1.         Які риси характеру ви найбільше цінуєте в людині? Власну думку вмотивуйте.

2.         Що мав на увазі В. Симоненко, зазначаючи у своїй поезії про людей»? Наведіть переконливі обґрунтування.

3.         Для того щоб гідно прожити, В. Симоненко у своєму вірші застерігає читача від:

а) необачності і ліні; б) можливості проспати;

в) жорстокості і байдужості.

Картка № 3

1.         Дослідіть, як В. Симоненко у творі акцентує увагу на тому, що людина — господар на землі? В чому це виявляється? Обґрунтуйте авторську поезію щодо цього.

2.         Чим людина відрізняється від інших живих істот на землі? В чому, на думку В. Симоненка, полягає призначення кожної людини? Свої міркування вмотивуйте.

3.         Поезія В. Симоненка складається з… куплетів:

а) п’яти; б) трьох; в) семи.

VІІ. Підсумок уроку

В. Симоненко у творі «Ти знаєш, що ти — людина?» переймається щирим занепокоєнням за долю кожної людини, прагненням, щоб вона відчула власну гідність, власну значимість на цьому світі. Автор підкреслив, наголосив на цьому, примусив читача замислитись над собою, над своїм місцем у житті, над своїм правом на щастя.

Ця поезія спонукає до роздумів про кожного з нас: які ми є, чи відповідаємо тим критеріям людяності, які утверджує своєю поезією В. Симоненко. Треба гідно прожити життя, лишити добрий слід на землі. Бо призначення людини — творити добро, жити відповідно до законів людської моралі. Про це нагадує нам Василь Андрійович Симоненко.

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

ІХ. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять поезію В. Симоненка «Ти знаешь, що ти — людина?». Підготуватися до ідейно-художнього аналізу твору письменника «Гей, нові Колумби й Магеллани».