Мета: вчити школярів користуватися літературознав­чими поняттями як засобом виявлення художньої своєрідності твору; формувати вміння порівнювати художні засоби літератури, образотворчого мистецт­ва та музики; дати учням загальне уявлення про прийоми створення художнього образу й літера­турі, живописі й музиці; нагадати елементи кольорознавства (символіка кольорів, теплий та холодні тони); сприяти моральному та естетичному вихо­ванню учнів, прищеплювати їм уміння бачити пре­красне у творах мистецтва та в житті.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: казка «Царівна-жаба>>; репродукція картини В. М. Васнецова «Іван-царевич на Сіро­му Вовкові»; вірш Ю. Кузнецова «Атомна казка»; слайди «Декоративно-прикладне мистецтво Росії та України».

Хід уроку

І. Мотивація навчання

Слово вчителя.

Яким почуттям пройнятий вірш з епітету уроку? (Оптимістичним, почуттям радості, захоп­лення, віри в людські сили та можливості.)

Почуттям відповідальності. Чому? (Людина — хазяїн на землі.)

А чому слово «людина» Є. Межелайтіс написав з великої літери? Якою повинна бути така людина? (Доброю, чутливою, щедрою, чесною, справедливою, сміливою, мужньою, людяною, благородною.)

Любити… (людей, природу, тварин…)

Поважати… (старших, батьків, товаришів…)

Не кривдити… (слабких, беззахисних…)

Тобто людина повинна мати не тільки розум, а й душу.

Запис на дошці та в зошиті:

Розум і душа людини розвиваються протягом усього її життя: у сім’ї, в навчальних закладах, у суспільстві, в колективі.

Мета сьогоднішнього уроку — спробувати зро­зуміти, навіщо людині потрібна душа. Чи можна обійтися без неї? Чи потрібна вона математику, хіміку, інженеру, будівельнику, льотчику, астро­ному, продавцеві?..

І допоможе нам у цьому казка. Ми вирушимо в мандрівку до країни казок. Це особливий світ, сонячний, радісний. І візьмемо з собою товариша, порадника. Як ви гадаєте, кого? (її величність Думку.) Чому ми без неї не зможемо обійтися?

Сказка ложь, да в ней намек, Добрым молодцам урок.

(О. С. Пушкін)

Давайте спочатку згадаємо, що це таке — казка?

(Казки — це вигадані розповіді. Вони цікаві й повчальні.)

Чому ж вони вчать? (Доброті)

А доб­рота в казках завжди бореться з чим? (Зі злом)

Щоб наочніше уявити, що це таке — Добро і Зло, переглянемо інсценівку російської народної казки «Журавель і Чапля».

II. Інсценівка казки «Журавель і Чапля»

III. Сприйняття навчального матеріалу

1. Бесіда.

— Казок на земній кулі дуже багато. Умовно їх поділили на три великі групи. Які? (Казки про тварин, побутові й чарівні.)

— До якої групи казок можна віднести казку «Журавель і Чапля»? (До казок про тварин.)

— Чим відрізняються казки про тварин від ін­ших казок? (їх героями є тварини.)

— А що об’єднує їх з іншими? (Вони розкрива­ють поняття добра і зла, розповідають про розум і дурість, сміливість і боягузтво.)

— Чи можна Журавля й Чаплю з казки «Журавель і Чапля» назвати дурними від природи, некмітливими? (Ні)

Підтвердіть свою відповідь. (Вони розуміли, що одному чи одній дуже нудно жити.)

— А чому вони залишились самотніми? (Вони не вміли дружити, піти назустріч один одному, поступитися іншому, думали тільки про себе, про своє благополуччя.)

— Чи можна їх назвати щасливими? (Ні) А чо­го не вистачає їм для щастя? (Доброти душі)

— Хотіли б ви, щоб ваші товариші були без­душними? (Ні) Значить, людям потрібна душа, душевність, людяність? ( Висновок (запис на дошці і в зошиті):

В казках, як і в житті, добру протиставляється . зло, завжди йде боротьба між добром і злом.

Добро

Зло

все позитивне, добре, корисне

щось погане, неприємне, шкідливе

Ставлення народу (автора)

прославляється

засуджується

2. Порівняння чарівної казки й ілюстрації.

Яку б казку ми з вами не взяли, всюди йде боротьба між добром і злом, за щастя людини. Уявити це наочно нам допоможе репродукція кар­тини В. М. Васнецова «Іван-царенко на Сірому Вовкові».

Під враженням від якої казки художник напи­сав цю картину? (Від російської народної «Казки про Івана-царенка, Жар-Птицю та Сірого Вовка».)

Щоб уявити характери героїв картини, зрозуміти її основну думку, слід звернутися до казки, прига­дати її зміст.

3. Читання казки

У якомусь царстві, у якомусь государстві жив собі цар Вислав, мав він трьох синів-царенків,

сад багатий з дорогими деревами з плодами та без плодів. Жар-Птиця унадилась літати, зрива­ти золоті яблука з улюбленої яблуні царя. Цар попросив синів спіймати Жар-Птицю. Старший і середній проспали всю ніч у дозорі, а молодший схопив жар-птицю за хвіст, але вона вирвалася. В руці Івана-царенка залишилося тільки перо. Брати розлютилися на молодшого.

Цар просить старшого та середнього синів при­везти живу Жар-Птицю. Молодшого хотів залиши­ти вдома, але совість не дозволила Іванові залиши­тися. У полі він побачив стовп, а на ньому слова:

«Хто поїде від стовпа цього прямо, той буде голодний і холодний; хто поїде праворуч,

той буде здоровий і живий, а кінь його мертвий; хто поїде ліворуч,

того самого буде вбито, а кінь його живий і здо­ровий зостанеться».

Поїхав праворуч і на третій день зустрівся з великим Сірим Вовком, який загриз його коня. За­смутився, заплакав Іван-царенко і пішов далі. Вовк повернувся: «Шкода мені тебе, що ти пішки йдеш. Шкода, що я з’їв твого коня». Вовк допоміг Івану-царенку отримати Жар-Птицю у царя Догмата, золотогривого коня у царя Афрона. Царі посоромили царенка за обман («ліпше б чесно попросив»).

Вовк викрав і Олену Прекрасну, коли вона гу­ляла в саду. Царенко покохав Олену Прекрасну і щиро зізнався у цьому вовкові. Той допоміг їм залишитися разом. Брати, повертаючись додому, «ненавмисне» наїхали на сонного брата з прекрас­ною королівною Оленою. Дмитро-царевич убив ме­чем Івана-царенка, порубав його тіло на шматки, пригрозив Олені, приставивши меча їй до серця. Брати поділили між собой Жар-Птицю, золототривого коня й Олену Прекрасну. Минув місяць. Вовк якось натрапив на вбитого Івана-царевича і врятував його: спіймав ворона і примусив його принести мертву та живу воду. Вовк привіз Івана-царенка додому. Олена Прекрасна розповіла все ца­реві, і цар відправив царевичів до в’язниці. А Іван-царенко і Олена Прекрасна стали жити дружньо і хвилини не могли пробути одне без одного.

4. Бесіда.

— До якої групи казок ми віднесемо «Казку про Івана-царенка, Жар-Птицю та Сірого Вовка»? (До чарівних)

— Яка композиція чарівних казок? (Звичай­но така: казка починається з приказки, а завер­шується кінцівкою; пригоди героїв майже завжди повторюються тричі; число «три» мало значення «багато».)

— Де відбувається дія казки?

— Хто допомагає Івану-царенку в казці? (Сірий Вовк, хижак.)

— Як Іван-царенко ставиться до батька, до братів? (Любить, поважає, з братів не насміхаєть­ся, не дорікає їм ні за що, не хвалиться тим, що приніс додому перо Жар-Птиці.)

— Як він виконує доручення батька? (Сумлінно)

— Чому він не зміг залишитися вдома, коли бра­ти вирушили в путь-дорогу? (Совість не дозволила.)

— Чому Вовк почав йому допомогати? (Він не мстився Вовку, не лаяв його, не ображав, не пе­реслідував, не збирався вбивати: розумів, що сам вибрав свою долю. Він скромний, невимогливий, правдивий, самокритичний, безхитрий.)

— Як він поставився до бажань царів Долмата й Афрона?

— Чим привернув Іван-царенко увагу Олени Прекрасної, що їй понад усе в ньому сподобалось? Його розум чи душевні якості? (Душевні якості, його ставлення до вовка, вміння дружити, бути уважним, добрим.)

— Хто вбив Івана-царенка? (Рідні брати)

— Що можна сказати про братів? Що це за люди? (Вони виявились гіршими за вовка.)

— Звернімося тепер до репродукції.

Художник цілком занурює нас у світ казки. Лі­совий пейзаж, конкретний і водночас фантастич­ний, створює атмосферу таємничості.

— Які кольори переважають у картині? (Темні)

— Які сили вони символізують: добрі чи злі?. (Злі)

— Чому темного кольору більше? (На жаль, у світі дуже багато зла.)

— Які кольори використовує художник для зображення Івана-царенка і Олени Прекрасної? (Світло-коричневий, теплий колір для зображення Івана-царенка, що підкреслює його душевність, і блакитний, рожевий, світло-жовтий для зобра­ження Олени Прекрасної — ці кольори гармонію­ють з її молодістю, душевною чистотою. Надзви­чайно ретельно змальований багатий барвистий одяг Івана-царенка і Олени Прекрасної. Одяг під­креслює їх соціальне становище. Теплі тони вико­ристані й у зображенні вовка. Світлі й теплі тони передають симпатію художника до своїх героїв).

— Зверніть увагу на вигляд і вираз обличчя Оле­ни Прекрасної та Івана-царенка? Що ви можете сказати про Олену Прекрасну? (їй страшно, вона перелякана, руки її безладно лежать на колінах. Але вона вірить Івану-царенку, відчуває в ньому силу, захисника. Тому вона до нього й притули­лась.)

— Що передає поза Івана-царенка? (Його турбо­ту і любов, бажання захистити Олену Прекрасну. Він дивиться вбік, стежить, щоб хто не напав на них. Але в той же час він дивиться на гілку рослини з білими квіточками, зовсім невелику порів­няно з темним дрімучим лісом, який символізує сили зла.

— Що має на увазі художник? (Людське жит­тя, людське щастя, яке триває недовго, може бути зруйноване щохвилини.)

— Про що художник хоче попередити людей своєю картиною? (Життя — це боротьба. За щастя треба боротися, а для цього потрібні сміливість, чесність, душевна доброта.)

4. Аналіз віршованого твору.

До чого може призвести наявність лише розу­му й відсутність душевних якостей? Щоб вам було зрозуміліше, ми проаналізуємо невеликий вірш сучасного поета Юрія Кузнецова, який назвав свій твір «Атомная сказка». (Читання напам’ять, ви­переджаюче завдання.)

Атомная сказка

Эту сказку счастливую слышал

Я уже на теперешний лад.

Как Иванушка во поле вышел

И стрелу запустил наугад.

Он пошел в направленьи полета

По сребристому следу судьбы

И попал он к лягушке в болото,

За три моря от отчей избы. —

Пригодится на правое дело! —

Положил он лягушку в платок,

Вскрыл ей белое царское тело

Й пустил злектрический ток.

В долгих муках она умирала,

В каждой жилке стучали века,

И улыбка познанья играла

На счастливом лице дурака.

5. Аналіз вірша

– Що спільно між казкою «Царівна-жаба» та віршем «Атомна казка»?

– Що відмінного?

– Чому автор зображує жахливу смерть Царівни-жаби?

– Які думки, переживання викликають ці рядки?

V. Підбиття підсумків уроку

1. Слово вчителя.

Висновок: вбивство, навіть заради науки, — злочин.

— Чому Юрій Кузнецов назвав свій вірш «Атом­на казка»? З якими іменниками звичайно асо­ціюється (пов’язується) слово «атомна»? (Атомна енергія, атомна бомба, атомна війна.)

Отже, до чого може привести відсутність лю­дяності? (До війни.) Які наслідки мало відкриття атома? (Створення не тільки атомних підводних човнів, атомних електростанцій, але й атомної бомби. Хіросима, Нагасакі… Чорнобиль…) Це вірш-застереження.

Давайте ж відповімо на головне запитання на­шого уроку: чи потрібна людині душа? Для чого? (Приносити радість, щастя іншим. Люди з бага­тим душевним світом створюють казку в реально­му житті: твори живопису, музики, архітектури, чудові витвори декоративно-прикладного мистецтва. Люди, які не мають таких душевних якостей, все руйнують.)

Демонстрація слайдів «Декоративно-прикладне мистецтво Росії та України».

V. Домашнє завдання

І. Прочитати 3 казки різних народів і груп: про тварин, побутову, чарівну.

2. Навести приклади типової будови казки (усно).