Мета: навчити розкривати глибинний зміст і красу поезії через її виразне читання; розвивати навички виразного читання за допомогою практичного опанування його елементів — інтонації, темпу, пауз, логічного наголосу; виховувати любов до природи та поезії, естетичні смаки.

Обладнання: портрет письменника, картини, репродукції, фотографії із зображенням осінніх пейзажів; збірки поетів світу з віршами про осінь.

Теорія літератури: виразне читання, темп, інтонація, пауза, логічний наголос.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

— Чи замислювалися ви над тим, що звичайне слово може стати незвичайним залежно від того, з якою інтонацією його сказати, і навіть перетворитися

на протилежне за значенням? Хороше слово стане образливим («Ну ти і розумник!»), а образливе — лагідним, приємним («Дурнику мій!»). Тому неодмінно

слід звертати увагу не лише на те, що говориш, але й як говориш. Саме про таке

вміння й йтиметься на сьогоднішньому уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Робота з таблицею

Заповніть таблицю, визначивши різні, за вашими спостереженнями, пори

осені та назвавши їхні прикмети.

2. «Усне малювання»

Змалюйте картину, яку ви «побачили», читаючи вірш Ф. Тютчева «Я знаю

в праосені пору…», додавши деталі, які ви уявили.

3. Виразне читання віршів інших поетів про осінь

Порівняйте самостійно дібрані вірші про осінь із вивченим твором Тютчева.

IV. Основний зміст роботи

Виразне читання напам’ять вірша Ф. Тютчева «Я знаю в праосені пору…»

мовою оригіналу або в перекладі

V. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про японську культуру — живопис, прикладне

мистецтво, звичаї, побут.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Учням пропонується закінчити одне з речень:

«Найкращим читцем вірша Ф. Тютчева, на мою думку, був (була)…»;

«Найцікавіший вірш про осінь — це…»;

«Я зрозумів (зрозуміла), що виразне читання…»;

«Переконаний (переконана), що природа — не лише годувальниця, а й джерело…».