Коли ми отримали завдання написати твір на тему «Бідність», я замислився. А що ж таке бідність? На перший погляд, слово здається настільки простим та зрозумілим, що його значення не викликає сумнівів. Але, якщо глибоко копнути, виявляється інакше. Бідність, як показник матеріального добробуту людини – тільки одне зі значень слова.

По-перше, бідність буває різною: матеріальна, духовна, бідність природних ресурсів. У більшості людей бідність асоціюється з відсутністю самого необхідного і тому викликає негативні емоції, такі, як страх , огида та інше. Але чи такий страшний чорт, як його малюють? Багато творчих люди зверталися до теми бідності в своїх роботах.

«Хто нездатний бути бідним, той нездатний бути вільним» – так сказав про бідність великий французький письменник Віктор Гюго. Підтвердженням цих слів можуть служити долі багатьох великих людей, що пройшли через бідність: Т. Шевченко, М. В. Ломоносов, Ч. Чаплін та інші. Всі вони пройшли свого часу через бідність, але не склали рук та не здалися, а досягли своїх вершин. Люди, що живуть в краях з бідною природою, навчилися задовольнятися малим та радіти простим речам, яких часто не помічаємо ми, мешканці забезпечених всіма зручностями міст.

Повертаючись до питання про те, чи страшна насправді бідність, я подумав: страшна, але не матеріальна, а духовна. Адже шлях до вершини гори починається знизу. Але тільки в сильної духом, духовно багатої людини є можливість пройти його до кінця.