Мета: повторити й узагальнити вивчене, допомогти учнямусвідомити новаторські риси у творчості драматурга, художні особливості п’єси; розвивати аналітичне, образне мислення, уміння висловлювати свої думки та толерантно їх відстоювати, наводячи цитати й приклади з тексту; виховувати повагу до людської гідності, прагнення до самовдосконалення.
Аналітична композиція п’єси Генріка Ібсена «Ляльковий дім». Образ Нори
Мета: допомогти учням усвідомити особливості композиції п’єси, складність і новаторство образу головної героїні; розвивати аналітичне мислення, уміння оцінювати прочитане, зіставляти явища літератури й життя, обґрунтовувати свої твердження; виховувати найкращі людські якості, прагнення до самовдосконалення.
Твір Генріка Ібсена «Ляльковий дім» — соціально-психологічна драма
Мета: допомогти учням засвоїти ідейно-художній зміст, сюжет драматичного твору; розвивати навички виразного читання за особами, переказу драматичнихтворів, виділення ключових епізодів, їх коментування; виховувати інтерес до літератури, аналітичне мислення, естетичний смак.
Життєвий і творчий шлях норвезького письменника, зачинателя європейської «нової драматургії» Генріка Ібсена
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, висловлення своєї думки про почуте й прочитане; виховувати інтерес до літератури, прагнення до самовдосконалення.
Повість М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» – пісня про казковий світ природи, про найсвітліші людські почуття
Мета: ознайомитися із історією написання, джерелами створення, композиційно-сюжетними елементами повісті; допомогти збагнути неповторність і самобутність гуцулів, розкрити пантеїзм світобачення, роль образу природи, красу людських почуттів і деспотизм антигуманних звичаїв, вагу справжніх духовних цінностей; удосконалювати навички і вміння ідейно-художнього аналізу епічного твору його символів та образів, мовного колориту, синтезувати і аналізувати думки,
Таємниця «Украденого щастя» в однойменній драмі Івана Франка
Мета. Розкрити зміст твору, на основі ідейно-психологічного аналізу твору підвести учнів до розуміння авторської думки про моральну відповідальність людини за право на щастя, допомогти осмислити й визначити художню цінність твору, розвивати самостійність, доказовість суджень, сприяти вихованню відповідальності за свої вчинки
Вільне спілкування: «Чому любов одвічна таїна?» (за мотивами повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»)
Мета: Домогтися осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті «Тіні забутих предків», порівняти бачення даної проблеми у її творах інтимної лірики інших письменників, власне учнів. Розвивати вміння дітей правильно, чітко, послідовно висловлюватись; їх філософське мислення, життєві компетенції; самостійно працювати з літературою. Виховувати почуття гідності, людяності, вміння любити по-справжньому, віру в свої творчі можливості.
Витоки злочину братовбивства (за повістю Ольги Кобилянської «Земля»)
Доцільність обговорення проблеми пов’язана з дивовижною живучістю ідеологічного гримування повісті під соціалістичну агітку: мовляв, причиною трагедії була приватна власність на землю, отже — геть приватну власність, бо через неї люди перестріляють один одного. Але при вдумливому вчитуванні у текст стає ясно, що письменниця зображує сімейну трагедію не як типове явище того часу, а як страшну аномалію.
Зумовленість внутрішньої драми і невиліковної хвороби Оксани (за драмою Лесі Українки «Бояриня»)
Доцільність розгляду проблеми випливає з необхідності попередити поверхове, однобоке, надто загальне її сприймання (мовляв, причина нездужання героїні — розлука з рідним краєм, туга за батьківщиною), а заодно це дає прекрасні можливості проакцентувати авторську позицію та характеристики провідних героїв.
Повчальний характер образу Пузиря колись і сьогодні (за комедією Карпенка-Карого «Хазяїн»)
Мета диспуту: побороти інерцію у трактуванні образу головного героя за давнім — «класовим» — підходом: Пузир поганий (підлий, жорстокий, безчесний), бо багатий. Учні мають усвідомити, що письменник-патріот, вболіваючи за майбутнє нації, хотів цією п’єсою примусити новоявлених багачів — тодішніх «нових українців» («чумазих», тобто вихідців із простолюду) — задуматися над проблемами культурного зростання, духовного вдосконалення, власної людської честі, національної гідності та відповідальності перед совістю, перед цивілізованим світом.