Мета: розглянути основи філософської концепції Ґете про закон єдності і боротьби протилежностей, його втілення в трагедії; довести, що Фауст і Мефістофель — «вічні образи» світової літератури; формувати етичні погляди на світ; пробуджувати в учнів філософський інтерес до власної особистості; учити висловлювати своє ставлення до запропонованих проблем та аргументувати свою точку зору; розвивати логічне мислення, навички групової роботи.
Автор: admin
Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття і призначення людини
Мета: характеризувати образ Фауста; розвивати вміння учнів висловлювати особисте ставлення до проблем та дійових осіб твору; розвивати логічне мислення, монологічне мовлення й уміння працювати в групі; формувати етичні погляди на світ.
Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749–1832). Трагедія «Фауст» — вершина творчості
Мета: поглибити знання учнів про ідеї Просвітництва; познайомити учнів із життям та творчістю Ґете; поглибити знання про драматичний жанр трагедії; розкрити головну тему трагедії; розвивати логічне мислення та монологічне мовлення; формувати етичні погляди на світ.
Урок розвитку мовлення. «Спілкування з Вольтером»
Мета: розвивати усне та писемне зв’язне мовлення, творчі здібності, критичне мислення.
Гуронець і Гордон у Бастилії. Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і гуронця. Поняття про філософську повість
Мета: пояснити сутність полеміки Простака та Гордона в Бастилії; розкрити трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Простака; закріпити знання учнів про філософську повість; розвивати читацьку та творчу активність учнів.
Конфлікт «природної людини» гуронця і французького суспільства як центральний у творі
Мета: глибше ознайомитись зі змістом та проблематикою повісті «Простак»; навчити формулювати та висловлювати особисте ставлення до проблем, порушених у творі; розвивати критичне мислення учнів.
Життя і творчість Вольтера (1694–1778). Ідейний зміст і художня структура філософської повісті «Простак», сенс її назви
Мета: ознайомити з біографією Вольтера; розкрити значення терміну «філософська повість»; розвивати творчі здібності учнів; учити їх засвоювати навчальний матеріал під час лекції.
Засоби творення смішного в комедії. Виховний потенціал твору Мольєра «Міщанин-шляхтич»
Мета: вчити визначати засоби творення комічного у творі та робити узагальнення і висновки, визначати основну настанову класицизму — прагнення виховувати глядача; повторити відомості із теорії літератури; розвивати усне зв’язне мовлення; розвивати навички критичного мислення.
Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм, інтелігентність і освіченість
Мета: продовжити роботу над образами комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»; розвивати вміння аналізувати образ літературного героя; з’ясувати актуальність проблематики комедії для сьогодення; розвивати навички критичного мислення.
Утілення в «Міщанині-шляхтичі» рис класицистичної комедії (герой — носій однієї пристрасті)
Мета: повторити особливості класицизму як літературного напряму; познайомити учнів із сюжетною основою, інтригою комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»; розглянути, як у комедії втілено правила класицизму; поглибити знання з теорії літератури; продовжувати формувати навички аналізу драматичного твору.