Опозиція Фауст — Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла

Мета: розглянути основи філософської концепції Ґете про закон єдності і боротьби протилежностей, його втілення в трагедії; довести, що Фауст і Мефістофель — «вічні образи» світової літератури; формувати етичні погляди на світ; пробуджувати в учнів філософський інтерес до власної особистості; учити висловлювати своє ставлення до запропонованих проблем та аргументувати свою точку зору; розвивати логічне мислення, навички групової роботи.

Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття і призначення людини

Мета: характеризувати образ Фауста; розвивати вміння учнів висловлювати особисте ставлення до проблем та дійових осіб твору; розвивати логічне мислення, монологічне мовлення й уміння працювати в групі; формувати етичні погляди на світ.

Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749–1832). Трагедія «Фауст» — вершина творчості

Мета: поглибити знання учнів про ідеї Просвітництва; познайомити учнів із життям та творчістю Ґете; поглибити знання про драматичний жанр трагедії; розкрити головну тему трагедії; розвивати логічне мислення та монологічне мовлення; формувати етичні погляди на світ.

Гуронець і Гордон у Бастилії. Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і гуронця. Поняття про філософську повість

Мета: пояснити сутність полеміки Простака та Гордона в Бастилії; розкрити трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Простака; закріпити знання учнів про філософську повість; розвивати читацьку та творчу активність учнів.

Конфлікт «природної людини» гуронця і французького суспільства як центральний у творі

Мета: глибше ознайомитись зі змістом та проблематикою повісті «Простак»; навчити формулювати та висловлювати особисте ставлення до проблем, порушених у творі; розвивати критичне мислення учнів.

Життя і творчість Вольтера (1694–1778). Ідейний зміст і художня структура філософської повісті «Простак», сенс її назви

Мета: ознайомити з біографією Вольтера; розкрити значення терміну «філософська повість»; розвивати творчі здібності учнів; учити їх засвоювати навчальний матеріал під час лекції.

Засоби творення смішного в комедії. Виховний потенціал твору Мольєра «Міщанин-шляхтич»

Мета: вчити визначати засоби творення комічного у творі та робити узагальнення і висновки, визначати основну настанову класицизму — прагнення виховувати глядача; повторити відомості із теорії літератури; розвивати усне зв’язне мовлення; розвивати навички критичного мислення.

Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм, інтелігентність і освіченість

Мета: продовжити роботу над образами комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»; розвивати вміння аналізувати образ літературного героя; з’ясувати актуальність проблематики комедії для сьогодення; розвивати навички критичного мислення.

Утілення в «Міщанині-шляхтичі» рис класицистичної комедії (герой — носій однієї пристрасті)

Мета: повторити особливості класицизму як літературного напряму; познайомити учнів із сюжетною основою, інтригою комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»; розглянути, як у комедії втілено правила класицизму; поглибити знання з теорії літератури; продовжувати формувати навички аналізу драматичного твору.