Мета: допомогти учням зрозуміти зміст твору, його ідейно-художні особливості; розвивати навички виділення головних епізодів та деталей, висловлювання своєї думки про прочитане та обґрунтування її; виховувати прагнення до пізнання, до розширення свого кругозору, почуття відповідальності за свої вчинки.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстративні матеріали.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

— У пошуках відповіді на тривожні питання сучасності Б. Брехт звертається до історичної в науці постаті Галілео Галілея і пише п’єсу «Життя Галілея», сповнену роздумів про долю світу й долю людини. І доходить досить парадоксального, як на погляд звичайних читачів, висновку: «Атомна бомба і як технічне, і як суспільне явище — кінцевий результат наукових досягнень і громадської неспроможності Галілея». У цих питаннях ми будемо розбиратися на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Розповіді учнів про життєвий і творчий шлях Б. Брехта

2. Порівняння ознак «епічного театру» Б. Брехта із традиційним драматичним

3. Дослідницька робота

·         ŠŠ Прочитайте літературний портрет Б. Брехта, написаний його другом і дослідником творчості. На які риси характеру він вказує, що нове для вас відкриває?

«Зовнішність цього аугсбуржця суперечила усталеному уявленню про письменника. Він ходив у штанах із сірої грубої тканини, носив щось на зразок блузи і насунутий на лоб шкіряний кашкет. Худорляве тіло, точно виліплений череп. Глибоко запалі, загрозливі очі. Важко було уявити, що вони спроможні були вкриватися поволокою «втаємниченого творчого натхнення», але цілком можливо було уявити, як вони здатні зламати волю співрозмовника. Коли Брехт виконував власні балади, його палаючий, гранично зосереджений погляд просто гіпнотизував».

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Розповідь учителя (або повідомлення учня)

— Існує три редакції п’єси «Життя Галілея». У першій із них (1938–1939) автор підсилює позитивне начало в образі Галілея: відмовляючись від свого вчення, Галілей не зрікається його, а лише відступає під тиском обставин заради наступу в майбутньому. Галілей, не зламаний інквізицією, згодом напише відомі «Бесіди» і цим дасть поштовх для подальшого злету наукової думки. Таке трактування образу і вчинку Галілея містило в собі натяк борцям-

антифашистам на необхідність будь-якої, хоч і підпільної боротьби з фашизмом.

Другу редакцію п’єси про Галілея (1945–1946) Брехт написав у США. Драматург випускає всі моменти, які могли б романтизувати головного героя. Галілей тут життєлюб, для якого кварта свіжого молока значить не менше, ніж наукова істина. Це й приводить ученого до зради науці. У фіналі п’єси Галілей передає свій останній рукопис учневі і зізнається: «Упродовж кількох років я був таким сильним, як і влада. Але я віддав свої знання можновладцям для того, щоб вони їх використали, чи не використали, чи зловживали ними — як їм заманеться — у власних інтересах. Я зрадив своє покликання. І людину, яка зробила те, що зробив я, неможливо терпіти серед людей науки». Така зміна в трактуванні постаті Галілея була викликана тим, що у зв’язку з випробуванням атомної бомби

в Хіросімі та Нагасакі надзвичайно гостро постала проблема відповідальності вчених за використання їхніх винаходів.

Остання, третя редакція «Життя Галілея» (1956) була поставлена в «Берлінському ансамблі» вже після смерті драматурга.Переконаний у тому, що науковий прогрес може набути загрозливої для людської цивілізації форми, Брехт ще більше загострює проблему наукової та громадянської неспроможності Галілея. Він вилучає сцени «Чума» та «Андреа провозить через кордон рукопис Галілея», які свідчили про те, що вчений зацікавлений у кінцевій

перемозі наукової істини. Таким чином відбулася повна зміна ідейної спрямованості твору. Змінився світ — змінився і герой Брехта.

2. Колективне складання «сюжетного ланцюжка» драми Б. Брехта «Життя Галілея»

Можливий варіант «сюжетного ланцюжка»

Галілео конструює власний телескоп за розповіддю нареченого його дочки Вірджинії і проводить досліди та спостереження за небом, підтверджуючи істинність учення Коперника → обговорює відкриття зі своїм малим учнем Андреа → постійно в боргах (молочникові та ін.), бо в університеті, де він читає лекції, платять мало, а він багато витрачає на книжки й не має часу займатися з учнями →просить у куратора університету підвищення платні, щоб більше уваги приділяти науці →куратор наголошує, щоб Галілей зосередився на більш «практичних» відкриттях, які зможуть приносити прибуток →Галілей вирішує переїхати у Флоренцію, де в нього буде більше можливостей, хоч його й застерігають, що там сильний вплив церкви, інквізиції → під час чуми Галілей не хоче виїжджати з міста, щоб не переривати дослідів → Андреа і його мати самовіддано залишаються з ним → учений тішиться відкриттями, дивується, як таких простих істин не хочуть зрозуміти інші → відкриття того, що Земля рухається, як і планети, навколо Сонця, ставить небезпечне питання: а де ж знаходиться Бог? → за ласку кардинала і власний добробут Галілей платить восьмирічним мовчанням → церква уважно стежить за вченим → наречений дочки відмовляється одружитися з нею через сумнівну репутацію батька → Галілео викликають на допит інквізиції → учні напружено чекають від нього подвигу, але дзвони сповіщають, що Галілео зрікся свого вчення (йому лишень показали знаряддя для катування) → Галілей живе під церковним арештом, пише і віддає кожен аркуш на цензуру → псуючи зір, таємно, при місячному світлі, робить копію своєї праці «Бесіди» → Андреа, уже дорослий учений, їде за кордон і заїжджає до вчителя →той передає йому свій рукопис → Андреа перевозить твір Галілея через кордон.

3. Обмін враженнями про прочитаний твір

·         ŠŠ Що найбільше запам’яталося, чому?

·         ŠŠ У чому суть відкриття Галілея?

·         ŠŠ Чому церква переслідувала Галілея?

·         ŠŠ Як ви розцінюєте вчинок Галілея?

·         ŠŠ А як ставиться автор до зречення героя від свого вчення?

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Проаналізуйте!

·         ŠŠ Прокоментуйте цитати із п’єси.

1) «…Старі часи минули і настав новий час. Ось уже сто років, як людство ніби все жде чогось»;

2) «Сьогодні десяте січня шістсот десятого року. Сьогодні людство заносить у літописи: небо скасоване»;

3) «Мислити — це одна з найбільших насолод людського роду»;

4) «Сума кутів трикутників не може бути змінена на догоду курії»;

5) «…Ті, що вирощують хліб, збагнуть: ніщо не рухається, коли його не рухати».

VІ. Домашнє завдання

Знати зміст драми, уміти її аналізувати.

VІІ. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

·         Про «епічний театр» Б. Брехта у мене склалося враження…

·         Драма «Життя Галілея» видалася мені…