Мета: розкрити особливості творчої манери поетеси як яскравого явища світової поезії ХХ ст., поглибити розуміння поняття «акмеїзм»; розвивати навички аналізу поетичних творів, визначення рис літературних явищ; виховувати почуття естетичної насолоди від читання та осмислення поезії, прагнення опоратися злу й несправедливості.

Обладнання: портрет письменниці, видання творів, ілюстративні матеріали до біографії, аудіозаписи.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя

— У своїй Нобелівській лекції Й. Бродський назвав п’ять найкращих, на його думку, поетів ХХ ст., серед яких було ім’я Анни Ахматової: «Бути кращим за них на папері неможливо, неможливо бути кращим за них і в житті, яким би трагічним і гірким воно не було».

Вона була музою поета Миколи Гумільова, її велична краса надихала художників, скульпторів, фотографів, поетів О. Мандельштама, О. Блока, Б. Пастернака, М. Смєлякова, Є. Євтушенка та багатьох інших. Хто ж вона, Анна Ахматова. Про це дізнаємося на уроці.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Розповідь учнів про О. Блока — найвидатнішого поета російського символізму

2. Виразне читання й аналіз поезій О. Блока, наведення прикладів, що ілюструють ознаки символізму

ІV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1. Виразне читання віршів А. Ахматової заздалегідь підготовленими учнями або вчителем

2. Прослуховування аудіозаписів («Ты письмо моё, милый, не комкай», «Сжала руки под тёмной вуалью…»,

«А ты думал — я тоже такая…», «Долгим взглядом твоим истомлённая» та ін.)

Обмін загальними враженнями про поезії, виділення рис індивідуального стилю

3. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди

— Справжнє ім’я Анни Ахматової — Анна Горенко. Народилася 1889 року під Одесою в родині відставного інженера-механіка флоту. Через рік її відвезли до Царського Села, де минули дитячі роки і рання юність майбутньої поетеси. Після закінчення гімназії навчалася на юридичному факультеті Вищих жіночих курсів у Києві та Вищих історико-літературних курсах у Петербурзі. Складати вірші почала ще в дитинстві. У 21 рік вийшла заміж за поета Миколу Гумільова, разом із ним почала працювати в акмеїстичному літературному угрупованні «Цех поетів», здійснила подорож Францією та Італією. З 1912 року, протягом десяти наступних, вийшло друком п’ять поетичних збірок — «Вечір», «Чотки», «Біла зграя», «Подорожник» та «Anno Domini». Після жовтневої революції, незважаючи на критичне до неї ставлення, поетеса залишилася в Росії, хоча багато її друзів емігрували й кликали її із собою.

Доля була до неї безжальною. Спочатку вона втратила чоловіка. Це була незвичайна людина. Гумільов мріяв дослідити Африку й об’єднати всі африканські племена, створити для них спільну мову. Він здійснив три мандрівки власним коштом. А 1921 року його безпідставно звинуватили в контрреволюційній змові й розстріляли.

У Анни Андріївни залишився син Лев, який став ученим. Лева тричі арештовували, він пройшов сталінські табори, але вижив. Йому, а також тисячам подібних до нього, Ахматова присвятила поему «Реквієм».

4. Виразне читання уривків із поеми «Реквієм»

Бесіда за змістом поеми

·         ŠŠ Яке враження справив на вас цей твір?

·         ŠŠ Чи актуальна поема в наш час? Чим саме?

5. Продовження міні-лекції вчителя

— 1925 року була прийнята сумнозвісна постанова ЦК ВКП(б) «Про політику партії в галузі художньої літератури». А. Ахматову перестали друкувати в журналах та альманахах, запрошувати на літературні вечори. Це тривало майже 15 років. Поетеса зайнялася дослідженням творчості О. Пушкіна.

Під час Другої світової війни Ахматова перебувала в евакуації в Ташкенті, виступала зі своїми віршами перед пораненими в госпіталях.

1946 року разом із відомим сатириком М. Зощенком А. Ахматова була виключена зі Спілки письменників за песимізм і «шкідливий вплив на виховання молоді», як зазначалось у партійній постанові. Партійний функціонер Жданов назвав її «взбесившейся барынькой,

мечущейся между будуаром и молельней», «полумонахиней-полублудницей».

1962 року була завершена «Поема без героя» — духовний заповіт і вершинне досягнення поетеси. 1964 року літературна праця А. Ахматової була відзначена престижною італійською премією, а через рік Анну Андріївну обрали почесним доктором Оксфордського університету. Не стало її 1966 року.

Тріумфом посмертної долі Ахматової став її 100-річний ювілей, який за рішенням ЮНЕСКО відзначали в усьому світі 1989 року.

6. Повідомлення учня про зв’язок поетеси з Україною

—У своєму духовно-творчому розвитку А. Ахматова подолала шлях від поетеси «камерного» жанру, зосередженої на сфері особистих любовних переживань, до лірика із широким епічним охопленням буття, органічно пов’язаного з долею свого народу й землі

та схильного до філософських роздумів.

7. Виразне читання вчителем поезії А. Ахматової

«Довкола жовтий вечір ліг»

Обмін враженнями про прочитане, евристична бесіда

• ŠŠ Чому присвячений вірш?
• ŠŠ Яка сюжетна основа твору?
• ŠŠ Які почуття викликає поезія?

8. Виразне читання поезії А. Ахматової

«Дав мені юнь ти сутужную…»

Обмін враженнями про прочитане, бесіда

• ŠŠ Як ви думаєте, наскільки ця поезія автобіографічна?

·         ŠŠ Що здалося вам несподіваним, вражаючим?

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Поміркуйте!

ŠŠ Упишіть у таблицю елементи акмеїзму, характерні для поезії А. Ахматової.

Для довідок: ясність, чіткість, «прозорість» образів.

VІ. Домашнє завдання

Розповідати про життя й творчість А. Ахматової. Виразно читати й аналізувати її твори.

Індивідуальне завдання: розпочати роботу над творчим проектом (див. урок № 30).

VІІ. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

·         У віршах А. Ахматової мене вразило… (мені запам’яталося…)