Поєднання реалістичного змалювання дійсності й філософського підтексту в новелі В. Винниченка «Момент»

Мета: навчити учнів визначати ідеологічну мету твору, розкрити філософський підтекст новели; розвивати вміння десятикласників аргументовано передавати власні роздуми, судження про миттєве й вічне, сенс життя, щастя людини; спонукати виявляти ініціативність і самостійність; допомогти учням зрозуміти смисл людського життя, визначити своє місце в ньому, сприяти вихованню людяності, відповідальності.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: текст новели, асоціативна схема «Життя», тлумачний словник, варіанти епіграфів (у кінці роботи учні доберуть епіграф самостійно за допомогою висловів,

записаних на дошці).

Життя — воно тому й життя,

що вміє все: і страждати, і радіти…

О. Гончар

Життя — урок…

Неначе мимохіть суть істин пізнаєм.

Л. Скирта

Тільки той щасливий,

Хто любов’ю сяє —

В світі ж без любові

І життя немає.

В. Сосюра

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Експрес-опитування

Учні дають стислу, лаконічну, точну та змістовну відповідь.

1. Коли й де народився Володимир Винниченко? (28 липня 1880 р. в Єлисаветграді Херсонської губернії (тепер Кіровоградська область))

2. Де навчався майбутній письменник? (У сільській школі, в Єлисаветградській гімназії, у Київському університеті, але був виключений з першого курсу)

3. Як називалася створена Винниченком таємна студентська революційна організація? («Студентська громада»)

4. Яке оповідання письменника стало першим друкованим твором? («Сила і краса»)

5. За що заарештовували Винниченка? (За неблагонадійність, за дезертирство з армії, революційну діяльність, за переправляння забороненої літератури через кордон)

6. Які посади обіймав Винниченко після Лютневої революції 1917 р.? (Керівник Центральної Ради, голова першого українського уряду — Генерального Секретаріату, один із керівників Директорії — нового уряду Української Народної Республіки)

7. Чому письменникові довелося емігрувати? (На нього очікувала довічна каторга)

8. Через що творчість В. Винниченка з 1933 року була піддана гонінням? (В. Винниченко написав відкритого листа до Політбюро КП(б)У, в якому звинуватив Сталіна та Постишева в голодоморі й масових репресіях проти українського народу)

9. Коли й де помер один із найвидатніших письменників України? (6 березня 1951 р. у Франції в селі Мужен недалеко від Канн)

10. Назвіть перший український науково-фантастичний утопічний роман. («Сонячна машина»)

11. Чиї слова були як відгук на збірку оповідань «Краса і сила» В. Винниченка: «… не лізе в кишеню за словом, а сипле його потоками, що не сіє крізь сито, а валить валом як саме життя»? (Івана Франка)

12. Який новий літературний напрям утвердив В. Винниченко? (Неоромантизм)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

Життя — це можливість,

Скористайся ним.

Життя — це краса,

Милуйся нею.

Життя — це мрія.

Здійсни її.

Життя — це виклик,

Прийми його.

Життя — це повинність

Твоя насущна,

Виконай її.

Життя — це гра,

Стань гравцем.

Життя — це багатство,

Не розтрать його.

Життя — це кохання,

Насолоджуйся ним сповна.

Життя — це таємниця,

Пізнай її.

Життя — це король лиха,

Побори все.

Життя — це пісня,

Доспівай її до кінця.

Життя — це боротьба,

Стань борцем.

Життя — це прірва невідомого,

Ступи в неї, не боячись.

Життя — це фортуна,

Шукай цю мить.

Життя таке чудове,

Не згуби його,

Це твоє життя,

Борись за нього!

Духовний заповіт Матері Терези

ІV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

В. Винниченку після новели «Момент» дорікали, що він постає в цьому творі як співець «вільного кохання». Твердження правомірне, але в тому сенсі, що це — захоплена молитва красі світу, безмежна вдячність серця за радість існування, а також гімн перед страшним і прекрасним ликом Бога кохання.

Це ж мовби про оповідання «Момент» написано: «Головний персонаж залишається майже не названим — це могутня сила природи». Світ природи вабить своєю гармонією, посилюючи відчуття недосконалості світу людського. Подібні контрасти характерні для літератури неоромантизму. Отже, в цьому сенсі новела «Момент» може бути поставлена поруч з «Intermezzo», «Тінями забутих предків» М. Коцюбинського, «Лісовою піснею» Лесі Українки, деякими творами О. Кобилянської (за часом же появи вона випереджувала їх).

У творі є і «винятково загострена думка», що містить морально-філософське начало. Як це нерідко буває у В. Винниченка, його герой — молодий партієць, революціонер. Історія подана як спогад оповідача про ним особисто пережите, вона потрібна для підтвердження певних, сформульованих істин, морально-філософських

висновків. Слухачам і читачам пропонується стати свідками любовних пригод героя.

Теорія літератури

Неореалізм — стильова течія в українській літературі початку ХХ ст. (Її ще називають соціально-психологічним, романтичним, імпресіоністичним або лірико-психологічним реалізмом). Для неореалістів промовиста деталь значить більше, ніж розгорнутий за всіма правилами реалістичного письма сюжет.

Визначальні риси неореалізму:

· у творах поглиблений психологізм, на який скеровується вся увага;

· неореаліст заглиблюється у внутрішній світ персонажа для самодостатнього осмислення його як людини, пізнання її ірраціональної сутності незалежно від суспільного оточення;

· внутрішні психологічні чи зовнішні соціальні суперечності у творах цього стилю виступають (переважно на підтекстовому рівні) як вияви понадчасового, метафізичного конфлікту добра і зла, світла й темряви;

· зазвичай автори не пропонують читачам простих, однозначних вирішень психологічних колізій, намагаються зрозуміти й об’єктивно подати позицію кожної зі сторін досліджуваного конфлікту.

Повторення

Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — напрям у мистецтві, який основним завданням вважав витончене відтворення особистісних вражень та спостережень.

2. Робота з текстом твору

Аналіз контрасту природи й цивілізації

· Назвіть риси, притаманні головним героям твору?

· Кого постійно боялися оповідач і Панна? (Людей)

· Які почуття охоплювали їх при зустрічі з людьми?

· Як прийняла героїв природа?

· Про що це свідчить?

· Як ви розумієте рядки: «Тихо було. Не так тихо, як десь у городі вночі, де мертво спить і камінь, і страждання, і ніч тонко дзвенить у вухах, як кажан вічності. А тихо тишею поля, де йде великий, здоровий вічний процес народження, де вітерець лащиться і грається з квітками, кібець, як прив’язаний за нитку, часто тріпочеться на однім місці і, ніби вирвавшись, кидається згори в зелений хліб; а в хлібі одбувається якась шамотня, якась боротьба інтересів кузьок, черв’ячків, мишей, колосків»?

· Який уявний діалог веде людина, яка тікає від переслідувань, зі світом природи? Зачитайте і поясніть. (Оддаючись зо всією силою цьому процесові або, як сказав би цей брат-людина, «зо всім цинізмом», вони, ці кузьки, метелики, ніби говорять йому: «На, дивись, нам не треба ховатись, у нас нема незаконнорождених, у нас нема пашпортів, моралів, «уложеній о наказаніях», ми маленькі, здорові, чисті циніки»).

Матеріал для вчителя

В. Винниченку було цілком зрозумілим і близьким протиставлення світу досконалого (природа) і світу дисгармонійного у своїй жорстокості, фарисействі, меркантильності (суспільство). Побратимство людини й природи в письменника підкреслене малюнками лісового життя, поетизацією простих радощів буття. (Знаменно, що це помітно і в новелі М. Коцюбинського «Intermezzo», написаній 1908 року, тобто невдовзі після «Моменту»). Ліс одухотворений і таємничий, він живий, як і цих двоє молодих Винниченкових героїв, які переживають радість звільнення від смертельного ризику:

«Ліс ніби помирився з нами й не дивився так вороже і суворо; дуби із співчуттям поглядали на нас згори; оголені берези несміло визирали з-за них і посміхались білим гіллям.

Ліс помирився з нами й провадив далі своє життя, життя кохання, народження, росту. На блідих квіточках кущів діловито гуділи бджоли; тукав дятел десь вгорі; дві пташки, пурхаючи з гілки на гілку, подивлялись на нас і несподівано зливались в обіймах.

Літали сплетені коханням метелики або в щасливому безсиллі сиділи на листку й поводили вусиками. В траві парами кишіли кузьки. Одбувався великий, прекрасний процес життя».

«Берези шептались між собою, оголені, білі берези».

«Берези визирали з-за дубів і безгучно, радісно сміялися; дуби ласкаво, поважно посміхались в свої кудлаті вуса; метелики й кузьки сміливіше пурхали, повзали».

3. Бесіда з учнями

· Чи може людина змінити саму себе?

· Наскільки сильною є в кожному з нас біологічна программа («щось більше за нас»)?

· У чому ви вбачаєте сенс життя?

· Як ви розумієте щастя?

· А як розуміли щастя головні герої новели? («Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошлість»)

· Хто є головними героями новели «Момент»?

· Що найбільше вражає і захоплює в їхній поведінці?

· Визначте тему й головну думку твору.

· Чому В. Винниченко назвав свій твір «Момент»?

· Які думки й почуття викликала у вас новела?

Матеріал для вчителя

В оповіданні «Момент» головною є тема любові, причому вона виникає як «нездоланна сила, яка не підлягає контролю і не знає перешкод і нехтує моральними приписами». Любов — владна стихія, яка бере героїв В. Винниченка в полон, перетворюючи життя закоханих у «містерію кохання» (Б. Сучков).

Хвала моментові щастя, як і природність у взаєминах між людьми й поведінці людини, стоять вище умовностей, що панують у суспільстві.

У новелі «Момент», як і в більшості творів В. Винниченка, увага автора зосереджена на психології персонажів. Внутрішні конфлікти його цікавлять більше, ніж зовнішні (зіткнення героя з несприятливими обставинами, оточенням, перешкодами).

Новела прикметна гострими сюжетними інтригами і, водночас, яскраво вираженим тяжінням до морально-філософських узагальнень щодо парадоксів людського життя.

Шукаючи свою формулу щастя, В. Винниченко поетизував природність як основу стосунків між статями. Досконала природа в його новелі «Момент» різко протиставлена дисгармонійному людському світові. Маємо тут ситуацію неоромантичного двосвіття, коли бажане контрастує з дійсним. «Чуттю життя», джерелам радості В. Винниченко надавав великого значення, знову віддаючи данину «філософії життя». Раз-у-раз він влаштовував своєрідні «поєдинки» між умоглядними «теоріями» і «природою»,— і кожного разу «природа» перемагала.

Гостре відчуття своєї фізичної присутності у світі, радість злиття з природою і насолода самим життям,— у такому погляді на людину криється головна думка новели «Момент».

4. Робота в групах

1-ша група «Асоціативне мислення»

· Які асоціації викликає у вас слово «життя»?

· Обговоріть їх з одногрупниками.

· Занесіть їх до асоціативної схеми.

2-га група «Пошукове дослідження»

· За допомогою тлумачних словників знайдіть значення поняття «життя».

· Складіть схему.

3-тя група «Креативне мислення»

· Намалюйте поняття «Моє життя».

5. Учнівські творчі знахідки

1-ша група