Мета: навчати учнів характеризувати тематику і проблематику віршів М. Вороного, визначати їхні жанрові й ритмомелодійні особливості; дослідити поетику символізму у вірші «Інфанта»; розкрити неоромантичне звеличення краси природи у вірші «Блакитна панна»; виховувати розуміння національної свідомості, поцінування краси поетичного слова, його здатності об’єднувати людей роздумами над вічними проблемами життя.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: тексти поезій, репродукція картини Дієго Веласкеса

«Інфанта Маргарита».

Її я славлю і хвалю, і кожну їй хвилину

готов оддать я без жалю!

Мій друже, я красу люблю —

як рідну Україну!

М. Вороний

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

·         Висвітліть життєвий шлях М. Вороного в соціальному й культурному контексті української дійсності перших десятиріч ХХ ст.

·         Чим була зумовлена відозва Вороного до українських письменників, які ідеї в ній проголошувались?

·         Пригадайте зміст поеми «Євшан-зілля», вивчену в попередніх класах, схарактеризуйте тему, розкрийте образність.

·         Дайте загальну характеристику неоромантизму як літературному напряму.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Повідомлення теми й мети уроку

«Гронування»

а) життя;

б) творчість;

в) естетичні засади.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.      Слово вчителя

С. Єфремов про М. Вороного сказав: «Зразок поета-естета, що найбільше кохається у формі поезії,— жрець краси, пурист художнього слова. «Яка краса! Усе життя в акорди перелить, з високих дум і почуття нове життя творить!» — міг би сказати й про себе поет, якщо акордом вважати музику вірша». Найхарактерніша ознака віршів М. Вороного — музикальність. Він починав творити не стільки від словесного образу, як од музики. Для поета краса — богиня, «натхненна чарівниця», якій він ладен ставити храми і все віддати за красу. (Акцентуація уваги на епіграфі уроку.) Поетичні твори Вороного легкі, чисті, музикальні. Автор — співець ідеалів, тих недосяжних високостей, яких прагне душа людська, і разом співець серця, розбитого коханням.

Патріотична лірика Вороного — яскравий художній документ часу революційних перетворень: у ній акумульовано прагнення кращих синів нації збудувати свою державу.

2. Робота над змістом поезії «Іванові Франкові»

Істрія створення

Іван Франко у вступі до своєї поеми «Лісова ідилія» подає «Посланіє» до М. Вороного, називаючи його «ідеалістом непоправним» і наголошуючи на недоречному відході М. Вороного від активної громадянської позиції. М. Вороний у відповідь на звернення І. Франка створив поезію «Іванові Франкові», де в художній формі задекларував принципи власної поетичної творчості: інтуїтивне, позараціональне осягнення краси, вільний політ фантазії, розкуте вираження душевних переживань.

Причому, треба зауважити, що полеміка з І. Франком, а краще сказати, обстоювання свого творчого кредо, продовжувалася М. Вороним і у його листуванні з видатним поетом. Дякуючи йому за «Посланіє», в одному з листів М. Вороний писав: «До всього того я ще жадаю від поета ширшого обсягу, оригінальности і справжньої поетичної форми. Я не хочу виключно забиватись в тихий залив свого серця,— я хочу бути лише цілим чоловіком… Риторизму не визнаю».

Виразне читання вірша

Бесіда за змістом

·         Яким на початку вірша подає поет образ людського життя?

·         Поясніть вислів: «Одна з них — велетень-гнобитель, а друга — геній-визволитель».

·         Розкрийте суть риторичного запитання: «Як маю я його цуратись чи від ударів ухилятись?»

·         Яку відповідь дає герой на це запитання? Прокоментуйте рядки «О ні!… Мене чекають кари, страти».

·         Яких митців бачить поряд себе автор? Як їх характеризує? Який художній прийом використовує?

·         Прокоментуйте рядки: «Але коли повсякчас битись, то може серце озлобитись».

·         У чому бачить значення поезії автор? Прочитайте відповідні рядки.

·         Як у вірші автор відстоює свою позицію, які аргументи наводить? Процитуйте.

·         Розкрийте зміст рядків: «Моя девіза — йти за віком і бути цілим чоловіком».

·         Розкрийте зміст епіграфа до вірша.

Очікуваний результат роботи

У вiршi-присвятi «Iвановi Франковi» М. Вороний, звертаючись до побратима по перу Івана Франка, викладає свої погляди на життя, на місце й завдання в ньому, на поезію. Вороний намагається розiбратись, чи має поезiя бути зброєю в руках митця, чи

мистецтво має вiдтворювати тiльки прекрасне. У житті є «велетні-гнобителі» і «генії-визволителі». Він воліє йти за генієм до бою. Поет бореться своїм щирим словом, не чекаючи слави, нагород, наражаючись на небезпеку, і йому прикро, що поряд стають, теж немовби до бою, «а справді для пихи своєї з порожнім серцем фарисеї І паперовими мечами Вимахують над головами». Проте не можна увесь час боротися, від цього серце озлоблюється, черствіє. Тому звернення до вільної поезії — це «не дурниці», це душі відрада, «найкращий скарб душі». Вiн доходить висновку, що митець не має

права не реагувати на суспiльне життя, не боротись за щасливе майбутнє, але водночас душа прагне пiзнання «надземного», охоплення неосяжного, тому й цю потребу митець має задовольнити:

Моя девiза йти за віком

I бути цiлим чоловiком!

3. Виразне читання вірша «Блакитна панна»

Самостійна робота в парах за питаннями

·         Тема вірша.

·         Які засоби використовує автор для створення образу весни?

·         Визначте вид лірики.

·         Поясніть значення слів: осанна, арабески, фрески, гротески, блавати.

·         Доведіть, що твір неоромантичний.

Очікуваний результат роботи

Поезія «Блакитна панна» — взірець пейзажної лірики. Поет М. Вороний оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові неповторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.

1. Виразне читання поезії «Інфанта»

Бесіда за змістом

·         Якою постає природа на початку вірша?

·         Яких відтінків вона набуває з появою героїні?

·         Якими рисами наділений портрет незнайомки? Процитуйте.

·         Поясніть значення слова «інфанта». (В Іспанії і Португалії називали неповнолітніх принцес)

·         Зверніть увагу на репродукцію картини Дієго Веласкеса «Інфанта Маргарита», сторіть словесний портрет дівчини.

·         Опишіть стан душі ліричного героя під час зустрічі з незнайомкою.

·         Які художні засоби використовує автор?

·         Наведіть приклади авторських неологізмів.

·         Прокоментуйте останні два рядки вірша.

Теорія літератури

Символізм (від гр.— знак) — літературний напрям, що сформувався у французькій літературі 70-х років XIX ст., а пізніше увійшов і в інші європейські літератури. На думку теоретиків і практиків цього напряму (Артюр Рембо, Поль Верлен, Стефан Малларме), художня творчість має передавати за зовнішнім зображенням і його приховану внутрішню суть. Літературний твір може передати спілкування людей не стільки через слова, як через діалог їхніх душ. Творчість символістів — француза Поля Верлена, австрійця Райнера Марії Рільке, бельгійців Еміля Верхарна й Моріса Метерлінка, норвежця Генрика Ібсена, росіянина Олександра Блока — збагатила світову літературу яскравими художніми узагальненнями, незвичайними поетичними образами. В українській літературі символізм представляє творчість Петра Карманського, Миколи Вороного, Василя Пачовського, Миколи Філянського, Олександра Олеся, Спиридона Черкасенка, Грицька Чупринки, раннього Павла Тичини. Ці поети наблизили вірші до музики, виявили високу культуру художнього слова, їхні твори особливо збагатили українську інтимно-особистісну лірику, піднесли її на рівень світових зразків.

Які, на вашу думку, образи-символи представлені в поезії? Який прихований зміст вони містять?

Очікуваний результат роботи

Вірш «Інфанта» — зразок інтимної лірики поета. У ньому М. Вороний розмірковує над враженням, яке справила на нього старовинна картина під такою ж назвою. Твір починається романтичною пейзажною картиною, у якій багато авторських неологізмів,

створених його поетичною уявою («проміннострунними», «мрійнотканому», «вогнелунними»). З чуттям «побожної хвали» ліричний герой оспівує жіночу красу, що, виринувши із глибини століть, залишилася вічною й нетлінною.

А світ продовжує жити, у ньому є завжди «два мечі» — добро та зло, і це слід сприймати як належне. Червоний колір полотна нагадав поетові червоні заграви революції. Образи-символи — Революція, червона заграва, меч — повернення до реалій часу, передчуття біди.

ІV. Узагальнення вивченого матеріалу

1. Скласти тези виступу за темою

«Особливості поетичного стилю М. Вороного».

·         Найхарактерніша риса поезій — музикальність.

·         Звернення до різноманітних віршових розмірів.

·         Різноманітна строфічна будова (двовірш, терцети, пяти- і шестирядкова строфи).

·         Багатство, краса, чистота мови.

·         Використання образів-символів.

2. «Ґронування»

Скласти ґроно «Поезія М. Вороного» (модерніст — новатор — символізм — неоромантизм — тонкий лірик — співець краси — закоханий поет).

3. Усне висловлювання «Роль поезії в суспільному житті» або «Чим привабила мене лірика М. Вороного»

V. Висновок

Недарма Вороного називають співцем краси. Краса була і джерелом його творчості, і найголовнішим образом. Поет її бачив усюди: у чарах природи рідного краю, у високому земному призначенні людини, у її благородних почуттях. «Високих дум святі скрижалі, всі наші радощі і жалі, всі ті боління, і надії, і чарівливі гарні мрії» — ці мотиви визначають суть, сенс лірики Вороного, девізом котрого завжди було «йти за віком і бути цілим чоловіком». На думку М. Вороного, саме поезія символізму найкраще може передати прагнення людини, її бажання краси, пошуки кохання, роздуми над сенсом життя.

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника, вивчити вірш «Блакитна панна» напам’ять, уміти аналізувати поезіїї; індивідуально: підготувати повідомлення про життя і творчість О. Олеся.