Мета: ознайомити учнів із філософською і громадянською поезією І. Франка, пояснити використання біблійних мотивів і образів, умовність художнього світу легенд і притч у збірці; розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння висловлювати власні роздуми; виховувати повагу до творчості І. Франка.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: збірки поезій І. Франка.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми, мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Літературна гра «Найуважніший читач»

З якої поезії уривок:

«…Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,

Як я люблю тебе без тями,

Як мучусь довгими ночами»

(«Чого являєшся мені у сні?»)

«Неси ж мене, коню, по чистому полю,

Як вихор, що тутка гуляє».

(«Безмежнеє поле в сніжному завою»)

«Чом твої очі сяють тим чарам,

Що то запалює серце пожаром»

(«Ой ти, дівчино, з горіха зерня»)

ІV. Перевірка домашнього завдання

1. Аналіз поезії «Чого являєшся мені у сні?»

2. Виразне читання напам’ять вірша «Чого являєшся мені у сні?»

3. Усне повідомлення «”Зів’яле листя” в серці й у пам’яті поета»

4. Виразне читання поезій зі збірки «Зів’яле листя»

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово

Біблійні мотиви у творчості І. Франка

Протягом багатьох століть у бездержавній українській культурі Біблія давала той ідеал і духовну підтримку, яких митці часом не знаходили в реальному житті. І справа не лише в тому, що деякі біблійні сюжети схожі з ситуацією, у якій перебувала Україна

протягом кількох останніх століть, а й у тому, що Святе Письмо давало віру у свого Бога й у свій народ, його життєві сили. Воно зміцнювало надію на те, що вихід з неволі знайдено, якщо слідувати Божим заповідям. Біблія завжди служила джерелом мудрості щодо

покаяння, морального самовдосконалення й пізнання істини.

Важливу роль відігравала Біблія у становленні української літератури. Письменники запозичували із Святого Письма теми, ідеї, сюжети, образи, жанри.

Оригінальна інтерпретація ідей християнського гуманізму в поезії І. Франка довгий час лишалася поза увагою дослідників. Тим часом вагомий загальнолюдський зміст несуть такі твори, як «Легенда про вічне життя», «Притча про приязнь» та інші. За Євангельською канвою І. Франко виводить психологічні типии своєї доби: митникам, фарисеям, духовним мерцям протиставлені «Христові спадкоємці в царстві Духа», чиє серце, будучи тим добрим ґрунтом, на який падає Слово Боже, дає щедрий врожай мудрості, добра, самозречення.

Подальшого розвитку мотиви християнських заповідей набувають у збірках «Мій Ізмарагд», «Давнє і нове», «Semper tiro» та ін. Мораль християнського праведника не суперечить тут моралі активного борця за соціальні зміни, адже ідеалом кожного є дійова любов до ближнього.

Отже, біблійні мотиви, легенди, до яких звертався І. Франко, не були випадковими, або просто використані, як це стверджували критики, щоб викрити нищівну політику церкви.

І. Франко, гармонійно поєднуючи міфи, апокрифи, біблійні легенди із власним світобаченням, творчою уявою, неперевершеною поетичною майстерністю, створює оригінальні твори, суттєво відмінні від джерел, з яких вони брали витоки. Вони різняться

не тільки розгортанням сюжету, змінюється й форма, зовсім іншим стає духовне, моральне наповнення. Франко зміг втілити в них найголовніші закони людського буття та взаємовідносин. Головне значення Біблії він бачить у проповідуванні Любові.

2. Аналіз твору «Легенда про вічне життя»

До циклу «Легенди» збірки «Мій Ізмарагд» увійшла філософська «Легенда про вічне життя», у якій І. Франко розмірковує про те, чим є людське життя, про його сенс, цінність. Для поетаборця «життя» — то борня», проте й у цій поезії автор звертається до теми нерозділеного кохання, зради, брехні («любов — то брехня»).

«Побожний аскет», проживши весь вік у пустелі та заслуживши молитвами та постом прихильність богині, здобув священний дар — золотистий горіх, що дарував вічне життя. Але античний мудрець відмовляється від подарунка. Він віддає його Олександру Македонському (356–323 рр. до н. е.), прозванному за життя Великим. Закоханий у персіянку Роксану, цар віддає священний горіх дівчині. Та вона кохає іншого — генерала Птоломея. Проте й цей геніальний полководець не уявляє свого безсмертя з вродливою Роксаною, зате готовий ділити його з куртизанкою. Куртизанка ж приносить горіх безсмертя отруєному Роксаною Олександру, адже кохає царя, але він знову відмовляється від вічного життя й кидає горіх у вогонь.

«Легенда про вічне життя» І. Франка — це поетичний роздум про смисл буття людини — для чого вона живе, що є для неї найцінніше. Чарівний горішок безсмертя отримували по черзі аскет, цар, коханка царя, генерал, куртизанка. І кожен із них не на-

важився скористатися ним, адже життя — це вічна боротьба. А життя без кохання — ніщо. І ніякі скарби, ніяка сила не примусить полюбити іншого щиро, від душі, вірно:

«А без щастя, без віри й любові внутрі Вічно жить — се горіть віку вік на кострі!»

Використовуючи казковий сюжет, І. Франко розглянув важливу філософську проблему про життя і смерть та дійшов висновку, що людина має жити стільки, скільки їй відпущено, дано.

3. Бесіда за змістом «Легенди про вічне життя»

·         Що подарувала богиня «побожному аскету»?

·         Якою логічною силою був наділений золотистий горіх?

·         Кому подарував античний мудрець горіх?

·         Чи скористався подарунком Олександр Македонський?

·         Хто хотів врятувати життя царю?

·         Що сталося з подарунком богині?

·         Чому ніхто не наважився скористатися ним?

4. Виразне читання учнями поезії «Розвивайся ти, високий дубе»

5. Фронтальне опитування

·         Поясніть, як ви розумієте зміст звертань «Діти ж мої, діти нещасливі», «Блудні сиротята».

·         Що мав на увазі письменник, говорячи: «Годі ж бо вам в сусід на услузі Свій вік коротати!»

·         Що символізує образ дуба? (Образ дуба — це паралель до образу народу, могутні народні сили, які не можуть вільно розвиватись, бо сковані путами неволі)

·         Назвіть центральний образ поезії. (Центральним образом у цій поезії є образ матері-України, яка ніжним материнським словом звертається до дітей своїх і просить їх постояти за честь рідної матері)

·         Хто з українських поетів схоже змальовував образ матері-України? (Т. Шевченко)

6. Аналіз поезії «Розвивайся ти, високий дубе» за поданою схемою

1. Жанр твору.

2. Тема, ідея.

3. Провідний мотив твору.

4. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (йдеться про лексику (тропи, фігури, фоніку), як саме?

5. Віршування (види рим, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи).

VІ. Підсумок

·         Який підтекст має «Легенда про вічне життя»?

VІІ. Домашнє завдання

1. Знайти фольклорні елементи у творі «Розвивайся ти, високий дубе».

2. Вивчити напам’ять одну із поезій.