Мета: ознайомити учнів зі сторінками життєвого й творчого шляху письменника; періодами життя, пов’язаними з Україною; розкрити універсальність задуму «Людської комедії», тематику, проблема­тику, своєрідність творів епопеї; розвивати навич­ки роботи з біографічним матеріалом та складання хронологічної таблиці; закріпити знання,_з теорії лі­тератури; виховувати зацікавленість учнів до твор­чого спадку письменника. 

Тип уроку: засвоєння знань.

Обладнання: портрети О. де Бальзака, виставка текстів творів, схема будови «Людської комедії» (на дошці).

Хід уроку

І. Оголошення теми і мети

II. Мотивація пізнавальної діяльності

Слово вчителя. На попередніх уроках ми почали знайомство з творчістю письменників-романістів XIX століття. Визначне місце у світовій літературі належить Оноре де Бальзаку. Саме цей «Наполеон у прозі» широко змалював життя то­гочасної Франції, прагнучи розкрити закони люд­ського життя. Хоча герої його творів жили майже два століття тому, але їхні проблеми актуальні й для нас. Це ті твори, що хвилюватимуть, при­ваблюватимуть не одне наступне покоління.

ІІІ.Актуалізація пізнавальної діяльності

1. Бесіда.

— Назвати основні тенденції розвитку літера­тури XIX століття.

— Скласти логічний ланцюжок епічних творів, дати кожному жанру коротку характеристику, на­вести відповідні приклади.

2. Словникова робота.

З’ясування значень понять: епопея, цикл творів, етюд, сцена.

3. Скласти порівняльно-узагальнюючу таблицю «Просвітницький реалізм, критичний реалізм».

IV. Сприйняття’навчального матеріалу

1. Літературний салон. Життєвий і творчий шлях письменника.

Завдання. За повідомленнями учнів скласти:

а) хронологічну таблицю до життя і творчості Бальзака;

б) блок-схему «Людської комедії».

Історик-бібліограф. 20 травня 1799 року — на­родження майбутнього письменника в сім’ї судового чиновника в місті Тур, що на півдні Франції.

Бібліограф Бальзака. Дід письменника був не­письменним хліборобом, його прізвище було Бальна. Батько Оноре «відредагував» його на Бальзак. А самому письменнику,, довелось до­класти багато сил та енергії, щоб приєднати до прізвища частку «де».

Історик-бібліограф. 1807 рік — початок нав­чання у Вандомському колежі.

Бібліограф Бальзака. Дуже скрутно доводилося незграбному товстуну в колежі, де були суворі звичаї. Його вважали ледарем, часто майбутній письменник відвідував карцер. Рятували кни­ги багатої бібліотеки закладу. Та довго хлопчик витримати не міг. Він захворів, і батьки забрали його додому (на той час вони жили в Парижі). Там він закінчив своє навчання. У цей час в Оноре прокидається письменник, він мріє про творчість, але батьки бачать сина юристом.

Історик-бібліограф. 1891-1821 роки — випробування сил на літературній ниві.

Бібліограф Бальзака. Родина вирішила про­вести сімейний іспит на звання письменника. Іспит провалено, синові запропоновано «забу­ти про літературу», бо історична трагедія, що мала стати шедевром, виявилася, на погляд сім’ї, нічого не вартою.

Та Бальзак не здається, він пише «чорні» рома­ни, намагається також стати комерсантом, заро­бити гроші. Але все марно. Він «заробив» борги, з якими розрахувався тільки в кінці життя. Історик-бібліограф. 1829-1830 роки — публі­кація історичного роману «Шуани, або Бретань 1799», низка повістей: «Дім кішки, що грала в м’яч», «Вендетта» тощо.

1831 рік — філософська повість «Шагренева шкіра».

Бібліограф Бальзака. 28 лютого 1832 року — у цей день відбувся переворот у житті пись­менника. Він отримав листа з Одеси, в якому йшлося про його твори, з підписом «Іноземка». Бальзака зацікавив цей лист глибиною виказа­них думок і він відповів. Почалося листуван­ня. Іноземкою була російська піддана Евеліна Ганська. Після зустрічі восени 1833 року почи­нається унікальний роман у листах. Приїжджаючи до села Верхів’я поблизу Берди­чева (саме там розташований був маєток Ганської), Бальзак відкривав для себе Україну: «Я бачив справжні степи! Там починалися землі України — землі гарні й масні… і простеляються вони аж до Чорного моря». Після відвідин Києва письменник називає його Північним Римом.

Найбільша мрія Бальзака — одружитися з Евеліною. Восени 1848 року письменник їде до Верхів’я, щоб узяти шлюб (чоловік Ганської помер ще 1833 р.), але царський уряд не дає на те дозволу, оскільки вважає, що одна з найбагатших жінок не повинна виходити заміж за письменни­ка, та ще й іноземця.

Бальзак тяжко захворів. До 1849 року він живе в маєтку Ганської. І тільки навесні 1850 року вони отримують дозвіл на шлюб від імператора. Вінча­лися Оноре й Евеліна 14 березня в костьолі Святої Варвари у Бердичеві на Житомирщині. Перший літературознавець. Творчість Бальза­ка була відома в Україні вже в XIX столітті. Т. Г. Шевченко згадує про нього у своїх творах. Поціновувачами його таланту були І. Франко,

Марко Вовчок, М. Коцюбинський.

20-30-ті роки XX століття стали періодом ши­рокого ознайомлення читачів України з доробком Бальзака завдяки українським перекладам основ­них творів. З кінця 90-х років XIX століття поча­лося 10-томне видання творів Оноре де Бальзака українською мовою.

І. Сидоренко, М. Рудницький, Е. Дроб’язка, О. Підмогильний — ось імена найкращих пере­кладачів творів Бальзака.

Історик-бібліограф. 1824 рік — задум величез­ного циклу творів, який пізніше дістане назву

«Людська комедія».

18 серпня 1850 року,— пішов із життя великий письменник. Другий літературознавець. Бальзак прожив лише 50 років, а залишив таку велику спадщину.

Спочатку його творчість тяжіла до класицизму («Кромвель»), були спроби й у романтичному на­прямі, але уславився Бальзак як реаліст.

Ось що він писав у одному з листів: «Мій твір повинен увібрати в себе всі типи людей, всі суспільні стани, він повинен втілити всі соціальні зрушення так, щоб жодна життєва ситуація, жодне обличчя, жоден характер, чоловічий чи жіночий, жоден спосіб життя, жодна професія не явилися забутими». Саме таке завдання ставив перед собою автор епопеї.

зрілий літературознавець. Письменник сам заявляв: «Привітайте мене. Адже тільки що з’ясувалося, що я — геній». У Бальзака була мрія зобразити широку панораму життя Франції того часу. В одному творі це зробити було неможливо.

Назва циклу «Людська комедія» була взята не випадково, адже саме така назва розкриває «вели­чезний розмах плану».

2. Складання блок-схеми «Людської комедії» (за допомогою учня).

1. Етйзди про звичаї

II. Філософські

III. Аналітичні

Сцени паризького

життя («Розкіш

і злидні куртизанок»);

Сцени політичного життя («Темна

справа»);

Сцени військового

життя («Шуани»);

Сцени сільського

життя («Селяни»)

Тема: прагнення пізнати закономірності дійсності через розкриття суспільного життя Франції.

Висновок письменника: людина сама обирає життєвий шлях, яким їй іти, незважаючи на вплив суспільства.

Побудова: принцип циклічності, більшість пер­сонажів переходять із одного твору в інший.

Головний композиційний принцип — взаємодія різних частин циклу.

Жанр твору — епопея, можна визначити як цикл романів (точніше — творів),

V. Підбиття підсумків

— Яким чином задум і структура твору «знайшли один одного»?

— «Людська комедія» — епопея або цикл творів? (Доведіть свою думку).

VI. Домашнє завдання

І-ІІІ рівні

Дібрати цитати до образу Ґобсека з одноіменної повісті Бальзака.

IV рівень , Підготувати повідомлення:

1) Тема влади грошей у творах:

а) О. Пушкін «Скупий рицар»;

б) Гофман «Малюк Цахес»;

в) М. Гоголь «Мертві душі»;

г) І. Карпенко-Карий «Хазяїн», «Сто тисяч».

2) «Батько Горіо» як визначальний роман від­повідно до проблематики й використання принци­пу «перехідного героя».