Мета: допомогти учням осягнути ідейно-художні особливості, естетичну привабливість поезії Бодлера; розвивати навички аналізування поетичних творів, роботи з художнім словом; виховувати інтерес до поетичного слова, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, видання його творів, переклади різних авторів.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Більшість сучасників називали Бодлера аморальним, небезпечним богохульником, анархістом, напівбожевільним. Поет Теодор де Банвіль говорив про нього інше: «Якщо можна назвати людину приємною, то найбільшою мірою це стосується Бодлера. Погляд його сповнений життя і думки… Коли я слухав його швидку, вишукану мову, мову справжнього парижанина, мені здавалося, що з очей моїх спадає полуда, що переді мною відчиняється безмежний світ мрій, образів, ідей, величних пейзажів…» На чиєму боці правда — спробуємо розібратися сьогодні на уроці.

ІIІ. Оголошення теми й мети уроку

ІV. Актуалізація опорних знань

1. Розповідь учнів про поета

2. Пояснення понять «неоромантизм», «символізм»

3. Аналізування поезії Ш. Бодлера «Відповідності»

♦ Поясніть, чому цей твір називають «маніфестом символізму».

4. Творче завдання

♦ Продовжте представлений у поезії ряд «відповідностей» (наприклад, грізний запах морської стихії; солодкий, як мед, звук та ін.).

V. Формування вмінь та навичок

1. Виразне читання поезії Ш. Бодлера «Гімн Красі»

2. Евристична бесіда

♦ Як ви зрозуміли зміст вірша?

♦ Що таке гімн? Поясніть назву вірша.

♦ З яким образом асоціюється у поета краса?

♦ Чи можна вважати, що образ краси у вірші Бодлера однозначний?

♦ Який художній засіб найвиразніший у творі? (Антитеза)

3. Спостереження над текстом художнього твору

♦ Випишіть цитатні пари-антитези, зробіть висновки. (З неба —з безодні; покарання — провина; злочини — діяння благородні; присмерк — світання та ін.)

Очікувані висновки

Автор широко використовує антитезу. Це художній засіб, покладений в основу поезії, який відповідає задуму автора — відтворити протиріччя, суперечності життя, у якому постійно перебувають поряд краса й потворність.

4. Проміжні підсумки

У ч и т е л ь. Вірш «Гімн Красі» вважається програмним у творчості Шарля Бодлера. Адже саме в ньому найяскравіше відбилися його погляди. Красу можна відшукати і в потворному. Естетизація потворного характерна для творчості Бодлера, який розуміє при-

значення поезії як засобу вирощування квітів (Прекрасного) зі зла.

Митець проголошує, що його не бентежить, звідки приходить ця краса, яка вона,— можливо, навіть жорстока, злочинна, бридка. Він пробачає красі все, аби

Щоб лиш тягар життя, о владарко натхненна,

Зробила легшим ти, а всесвіт — менш гидким!

                                        Переклад Д. Павличка

Отже, у центрі уваги поета — одвічні теми боротьби добра і зла, прекрасного і потворного, високого і низького, духовного і плотського, морального та аморального.

5. Виразне читання поезії «Вечорова гармонія»

6. Обмін враженнями від прочитаного

♦ Яке враження справив на вас цей твір?

♦ З чого складається картина «вечорової гармонії»?

♦ Назвіть кольори і звуки, які відтворює поет. Як вони пов’язані між собою?

♦ Яку функцію виконують повтори рядків?

♦ Спробуйте передати словами «музику» бодлерівської «Вечорової гармонії».

7. Слово вчителя

У поезії Бодлера вражає сугестія (навіювання певного емоційного стану) і магія образів, характерні для творів символістів. Читач «бачить» не тільки кольори предметів, але й відчуває їх форми, насолоджується дивними звуками. Вечорова гармонія постає як

симфонія почуттів («стебло співає росне», «цвіт димує в тишині».) Мелодії мають запахи («запашні», від них «очманіння млосне»). Лунає казкова музика — грає меланхолійний вальс, а стоголосе серце підспівує й «тремкоче» скрипкою. Настання ночі порівнюється

з урочисто-піднесеною літургією («цвіт димує… мов кадило»; «небеса високі і смутні… як вівтар»; обличчя коханої ліричного героя «сяє, мов потир»; [потир — церковна чаша]). Божественне начало контрастує з язичницьким уподібненням заходу сонця з його кривавим самогубством («упало в кров свою світило життєдайне»). Повторювання тих самих рядків (кожна наступна строфа починається з другого рядка попередньої, деякі рядки одних строф переходять до інших) нагадує якесь ворожбитське заклинання. Видовище вечора перетворюється на споглядання гри якихось містичних сил, боротьби світла й темряви. А загальна атмосфера поезії створює непередаване відчуття гармонії.

VІ. Домашнє завдання

Уміти виразно, вдумливо читати поезії Ш. Бодлера, аналізувати їх, висловлювати свої думки та відчуття щодо них.

VIІ. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• У поезії Ш. Бодлера мене приваблює…