Мета: розширити коло читацьких інтересів школярів, зацікавити життям і творчістю письменника; розвивати навички самостійного читання й аналізування художніх творів, висловлювання про них своєї думки; виховувати культуру читання, естетичні смаки, кращі моральні якості.

Оснащення: портрет письменника, виставка його творів, ілюстрації до них.

Тип уроку: бесіда з позакласного читання.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Нині багато хто надає перевагу перегляду кінофільмів по телебаченню, в Інтернеті, а не читанню звичайних книг, уважаючи, що кінофільм (або телепередача) є рівноцінною заміною книги, за якою його знято (або про яку розповідається). Насправді,

переглядаючи кінофільми та телепередачі, ми сприймаємо інформацію лише візуально. Книга вимагає від читача роботи думки, душі, дає змогу перечитати уривки, замислитися над сторінками, що чимось зацікавили. Влучне, красиве художнє слово приносить читачеві можливість отримати естетичну насолоду. Оповідання А. П. Чехова, які ми сьогодні розглядатимемо, належать до кращих художніх творів не лише російської, але й світової літератури.

IІI. Оголошення теми й мети уроку

IV. Бесіда з позакласного читання

1. З’ясування за допомогою анкет (або бібліотечних формулярів) читацьких інтересів школярів. Коментування вчителем

2. Слово вчителя

У ч и т е л ь. Нерідко можна почути: «Нічого не можу із собою зробити: у мене такий характер!» Коли Ольга Леонардівна, дружина Чехова, написала йому, що в нього поступливий, м’який характер, Антон Павлович відповів: «Повинен сказати тобі, що від природи характер у мене різкий, я запальний та ін., але я звик стримувати себе, бо розпускати себе порядній людині не годиться…» Є чехівська школа в літературі. Є й інша чехівська школа — школа морального виховання. Обидві вони дуже важливі для нас. І про це йтиметься сьогодні на уроці.

3. Заслуховування учнівського повідомлення про А. П. Чехова, демонстрування ілюстративних матеріалів

Багато листів А. П. Чехова доступні широкому загалу. І вони цікаві не менш, ніж його твори, адже допомагають краще зрозуміти особистість талановитого письменника, близької до ідеалу інтелігентної людини.

«Виховані люди,— писав А. П. Чехов,— на мою думку, повинні відповідати таким вимогам:

1) вони поважають людську особистість, а тому завжди поблажливі, м’які, ввічливі, поступливі…

2) вони співчутливі не до одних тільки жебраків та кішок. Вони вболівають і за те, чого не побачиш звичайним оком. Так, наприклад, якщо Петро знає, що батько й мати сивіють із нудьги й ночі не сплять через те, що вони рідко бачать Петра (а якщо й бачать, то п’яним), то він поспішить до них і покине горілку…

3) вони поважають чужу власність, а тому й сплачують борги…

4) вони щиросердні й бояться брехні, як вогню. Не обманюють навіть у дрібницях. Брехня образлива для слухача…

5) вони не принижують себе, щоб викликати в іншої людини співчуття…

6) вони не марнославні… Навіть Крилов сказав, що порожню бочку більше чути, ніж повну… та ін.

Щоб бути вихованим і не стояти нижче за рівень середовища, до якого потрапив, недостатньо прочитати тільки Піквіка та завчити монолог із Фауста… Тут потрібні безперервні денна й нічна праця, вічне читання, штудіювання, воля… Тут дорога кожна година…»

4. Слово вчителя

Прокоментуйте такі висловлювання Чехова: «Мета моя — вбити відразу двох зайців: правдиво змалювати життя й, до речі, показати, наскільки це життя відхиляється від норми. Норма мені невідома, як невідома нікому з нас. Усі ми знаємо, що таке безчесний вчинок, але що таке честь — ми не знаємо»; «У людині все повинно бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки».

5. Евристична бесіда за оповіданням А. Чехова

«Скрипка Ротшильда»

♦  Які почуття викликало у вас оповідання А. Чехова «Скрипка Ротшильда»?

♦  Над чим змусив замислитись образ головного героя твору Якова Бронзи?

♦  Які проблеми порушує автор у творі? Чи є вони актуальними у наш час?

6. Спостереження над текстом художнього твору

♦ Знайдіть у творі деталі, що дають уявлення про зовнішній вигляд головного героя («Пітніло й багровіло обличчя», «обличчя у нього було багрове і мокре від поту», «суворо й насмішкувато глянув», «надів окуляри» та ін.)

♦ Ким був Яків Бронза? Опишіть його помешкання, спосіб життя, родину.

♦ Чому жителі містечка дали головному героєві таке прізвисько?

♦ Як Бронза ставився до своєї роботи, чим захоплювався, крім неї?

♦ Яку фразу, що виражала сенс життя й головний клопіт героя, він часто повторював? («А які ж це збитки!»)

♦ Як герой ставився до своєї дружини, як сприйняв її смерть?

♦ Якою змальована героїня твору Марфа Іванівна? Знайдіть деталі портрета, визначте за ним риси її характеру. («Обличчя бліде, боязке й нещасне», «згорблена і худа, і гостроноса, з відкритим ротом, схожа в профіль на птаха, якому хочеться пити», «з боязким, дбайливим виразом», «нещасне Марфине обличчя» та ін.)

♦ П’ятдесят два роки життя Марфи разом із чоловіком автор описує одним реченням. Про що це свідчить?

♦ Чому Марфа, помираючи, «була рада»?

♦ Над чим замислюється герой наприкінці твору, що змінює його душу? Поясніть назву твору.

7. Робота в парах

♦ Складіть уявний діалог Якова-трунаря і Якова-творця, музиканта.

8. Аналітичне коментування

♦ Прокоментуйте вислів античного філософа Сенеки: «Життя людське цінується не за його тривалістю, а за змістом. Важливо не те, чи довго, а чи правильно ти прожив». Як ці слова перегукуються з головною думкою оповідання А. Чехова «Скрипка Ротшильда»?

♦ Назвіть «літературних братів» Якова Бронзи. (Гобсек, Скрудж та ін.)

9. Проміжний підсумок

У ч и т е л ь (або учні). Кожна людина замислюється над сенсом життя й розв’язує це питання по-своєму. Герой із жахом усвідомлює, що його життя минуло марно, що за підрахунками збитків та «прибутків» він не відчув ані кохання, ані радості батьківства, ані дружби, ані поваги чи співчуття. Разом із автором він із гіркотою думає: «Чому на цьому світі так улаштовано, що життя, яке дається людини єдиний раз, минає без користі?» І прилучає до цих роздумів нас, читачів.

10. Повідомлення учня про історію написання оповідання А. Чехова «Людина у футлярі»

11. Евристична бесіда за оповіданням А. Чехова

«Людина у футлярі»

♦ Яке враження справило на вас оповідання Чехова «Людина у футлярі»?

♦ Про що цей твір? Як ви зрозуміли назву твору?

♦ Хто є головним героєм оповідання? Які почуття він у вас викликає?

♦ Хто є героєм-оповідачем?

♦ Знайдіть опис зовнішності Бєлікова та прокоментуйте його. Визначте, який художній прийом використовує при цьому автор. («…Завжди, навіть у дуже хорошу погоду, виходив у калошах та з парасолькою й обов’язково в теплому пальті на ваті. І парасолька у нього була в чохлі, і годинник у чохлі… і ніж у нього був у чохольчику; і обличчя, здавалося, теж було в чохлі, бо він увесьчас ховав його в піднятий комір… Одним словом, у цієї людини було постійне й нездоланне прагнення… створити собі, так би мовити, футляр, який би усамітнив його, захистив би від зовнішніх впливів… і давні мови, які він викладав, були для нього, по суті, ті ж калоші й парасолька, за допомогою яких він ховався від дійсності». Образ Бєлікова має гротескно-алегоричніриси. Він уособлює собою закостеніння, омертвіння індивідуальності, майже повне зникнення людських почуттів.)

12. Cпостереження над текстом художнього твору

У ч и т е л ь. Пригадаймо, що підтекст — прихований, внутрішній зміст висловлювання. Прихований зміст можуть містити як окремі слова, так і фрагменти, й цілі художні тексти. Художня деталь — один зі способів створення художнього образу, що допомагає краще уявити зображувану автором картину, предмет чи характер героя у неповторній індивідуальності. Деталь може стати символічною.

♦ Які деталі підкреслює автор у портреті Бєлікова? Чи можна за ними визначити характер героя?

♦ Як характеризує героя опис його помешкання?

♦ Як Бєліков ставиться до своєї роботи в гімназії, які стосунки склалися в нього з колегами? Свої відповіді підтвердьте цитатами з тексту.

♦ Чого найбільше боявся Бєліков?

♦ Як відбулося його знайомства з родиною Коваленків?

♦ Чим відрізняються портрети Коваленків і головного героя? Як називається цей художній засіб? (Контраст)

♦ Як Бєліков ставиться до Варі? Якої він думки про шлюб? Розкажіть про залицяння Бєлікова до Варі.

♦ Чому Михайло Коваленко, на відміну від інших учителів, відверто може назвати Бєлікова «фіскалом», «огидною мордою»?

♦ Яке враження справила на героя намальована на нього карикатура, чому?

♦ Чому, на думку Бєлікова, катання на велосипеді «непристойне для вихователя молоді»?

♦ Що спричинило хворобу і смерть головного героя?

♦ Який підтекст вбачається в усій цій історії?

13. Коментар учителя (або підготовленого учня)

З появою оповідання А. Чехова «Людина у футлярі» з’явилися такі поняття, як «футлярність», «бєліковщина». Їх суть розкриває оповідач, учитель гімназії Буркін: «Людей, самотніх по натурі, які, немов той рак-самітник і слимак, намагаються сховатися у свою

шкаралупу, на цьому світі немало». Життя Бєлікова — «футлярне»: «як би чого не вийшло». Усе в нього у футлярі — від речей до думок, поведінки та вчинків. Смерть для нього — здійснення найзаповітнішої мрії: він назавжди у футлярі, з якого ніколи не вийде.

Бєліков — не тільки людина-футляр, але й людина-циркуляр. Він боїться життя, ховається за всякими приписами та циркулярами, заборонами й правилами. «…Усілякі порушення, відхилення, відступи від правил засмучували його». Та найстрашнішим було те,

що під його впливом й інші людини стали боятись: «Бояться голосно розмовляти, посилати листи, знайомитися. Читати книги, бояться допомагати бідним, вчити грамоти». Бєлікова не стало, але «скільки ще таких людей у футлярі залишилося, скільки їх іще буде!»

V. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Я гадаю, що в наш час «людина у футлярі» — це…