Мета: допомогти учням осягнути ідейно-художній зміст твору, його композицію та систему образів; розвивати навички визначення ключових епізодів, їх коментування, висловлення своєї думки про прочитане; виховувати високі моральні якості.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього; словники літературознавчих термінів.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. «Усі щасливі сім’ї схожі між собою, кожна нещаслива сім’я нещасна по-своєму». Такими словами, що давно стали крилатими, починається роман Л. Толстого «Анна Кареніна». Наступна фраза також звучить афористично: «Усе змінилося в домі Облонських». Які ж істини знайшли художнє відображення у творі великого митця, що стали предметом захоплення, обговорення, суперечок кількох поколінь читачів,— про це поговоримо на уроці.

ІIІ. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

Розповідь про Л. Т олстого, його філософські й естетичні погляди та творчість

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Твори Л. М. Толстого — це художнє дослідження життя, що схоплює найважливіші сфери суспільного та особистого, побуту епохи. У ньому письменник висвітлює свої філософські, морально-етичні погляди.

У 60-ті роки XIX століття, час реформ і соціалістичної кризи, Толстой написав історичний роман-епопею «Війна і мир», у якому його «думка народна» висвітлювала історію та пояснювала сучасність. Роман «Анна Кареніна» був написаний у 1870-ті роки, і головною думкою, що охоплювала не тільки сучасність, але й майбутнє країни та народу, була «думка сімейна».

Уперше ідея сюжету роману виникає у Толстого ще в 1870-ті роки. Про це пише в щоденнику його дружина: «Йому уявився тип жінки, заміжньої, з вищого суспільства, але яка втратила себе. Він говорив, що завдання його — зробити цю жінку тільки жалюгідною

і невинною, і як тільки йому уявився цей тип, так усі персонажі й чоловічі типи, які вимальовувалися раніше, знайшли собі місце й згрупувалися навколо цієї жінки. «Тепер мені все з’ясувалося»,— говорив він».

Але працювати над романом «Анна Кареніна» письменник розпочав тільки через кілька років. Поштовхом до початку було перечитування творів О. С. Пушкіна, якими він захоплювався.

У заголовок Толстой, як і Пушкін у романі «Євгеній Онєгін», виніс ім’я та прізвище головного героя. Його Анна Кареніна, умовно кажучи,— це Тетяна Ларіна, яка переступила звичаї тодішнього суспільства й дала волю своїм почуттям. Лев Миколайович зізнавався, що Пушкін «наче розв’язав усі… сумніви». Він нібито підказував форму сучасного вільного роману.

2. Бесіда, робота зі словником літературознавчих термінів

♦ Пригадаймо, що таке роман. (Роман — великий епічний твір, у якому доля особистості простежується у зв’язку з долею суспільства, епохи в художньому просторі та часі.)

Толстой руйнував традиційні «відомі межі» романного жанру, коли загибель героя чи весілля ставали завершенням сюжету, крапкою в історії персонажів.

3. Слово вчителя

Критики-сучасники закидали письменникові, що в сюжеті його твору немає стрункості, єдності, сюжетні лінії є незалежними одна від одної. Толстой підкреслював: цілісність роману не в зовнішніх фабульних побудовах, а у «внутрішньому зв’язку»,

що визначається загальною ідеєю. У багатьох сценах, характерах, судженнях твору витримана художня єдність і єдність авторського ставлення.

«У галузі знання існує центр,— пише Толстой,— і від нього йде незчисленна кількість радіусів. Усе завдання в тому, щоб визначити довжину цих радіусів і відстань їх один від одного». Поняття «одноцентричності» було покладено в основу філософії життя письменника.

Це відбилося і в романі «Анна Кареніна», у якому створено два кола: коло Левіна і коло Анни. Коло Левіна значно ширше: його історія починається раніше, ніж історія Анни, і триває після її загибелі. Твір завершується не катастрофою на залізниці (частина сьома), а моральними пошуками Левіна і його намаганням створити «позитивну програму» оновлення приватного й суспільного життя (частина восьма).

Коло Анни Кареніної, яке можна назвати колом життя «виключень», постійно звужується, стискується й призводить героїню до відчаю; коло Левіна — коло «справжнього життя». Воно розширюється й не має чітких меж, як і саме життя. У цьому є непорушна

логіка історичного розвитку, що нібито визначає розв’язку конфлікту, і співвідношення частин, у яких немає нічого зайвого. Це і є ознакою класичної ясності й простоти в мистецтві.

4. Евристична бесіда

♦  Що, на вашу думку, є основою розвитку сюжету, «улюбленою мрією» самого автора? (Внутрішньою основою розвитку сюжету в романі «Анна Кареніна» є поступове звільнення людини від станових забобонів, від плутанини понять, від неправди, що мучить, призводить до роз’єднання та ворожнечі. Життєві пошуки Анни завершилися катастрофою, а Левін через сумніви та відчай виходить на дорогу до добра й правди, до народу. Він думає не про економічну чи політичну революцію, а про революцію духовну, яка, на його думку, має примирити інтереси й створити «згоду та зв’язок» між людьми. Це «заповітна

мрія» автора, яку у творі висловлює Левін.)

♦  За яким іншим, на вашу думку, принципом, можна поділити героїв роману? (На дві нерівнозначні групи: одна, велика — ті, хто дотримується «сімейних правил», що встановлені сучасним суспільством; друга — ті, хто ці правила відкинув, переступив через них.)

♦  Що ж це за «сімейні правила»? (Суспільство давно мовчки погодилося заплющувати очі на відхід від норм сімейного життя, якщо йдеться про одруженого чоловіка. Для нього це ледь не заслуга, «геройство», ознака популярності. А заміжню жінку суворо засуджують, особливо коли йдеться не про легенький флірт, а про справжнє кохання, прагнення до особистого щастя.)

♦  Як герої роману ставляться до «сімейних правил»? (Ці неписані правила приймають: Стіва Облонський, який кохає Доллі, але при цьому не пропускає жодної спідниці, і сама Доллі, і Бетсі Тверська, і мати Вронського, і Каренін. Тільки двоє героїв свідомо кидають виклик суспільству — Анна та Левін.)

5. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

♦  У чому ж виражається «думка сімейна» Л. Толстого?

Очікувані відповіді

• Сім’я, побудована на справжньому почутті кохання, може стати основою суспільства.

• Кожна людина має право на особисте щастя.

• За своє щастя потрібно боротися.

• Не можна нехтувати нормами християнської моралі й етики.

• Шлюб, сім’я, життя — це не лише щастя, але й, за Л. Толстим, «наймудріша справа на світі», «найважча і найважливіша справа життя».

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Проблемне питання

♦  Поясніть значення епіграфа до роману «Анна Кареніна», узятого з Біблії: «Мне отмщение, и аз воздам». (Сам письменник пояснює епіграф так: «Багато поганого люди роблять самі собі й одне одному тільки тому, що слабкі, грішні люди взяли на себе право карати інших людей. «Мне отмщение, и Аз воздам». Карає тільки Бог і тільки через саму людину».)

VІI. Домашнє завдання

Знати сюжет твору, уміти визначати ключові епізоди, елементи сюжету, коментувати їх.

VІІI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

•  «Думка сімейна» для мене…