Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, зацікавити ними; з’ясувати місце роману у творчій спадщині митця; удосконалювати навички сприйняття інформації на слух, виокремлення головного, висловлювання своїх думок; виховувати оптимістичне світобачення, прагнення до гуманізму та гармонійного життя.
Оснащення: портрет письменника, ілюстративні матеріали до біографії, виставка його творів.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Аналіз контрольної роботи
III. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. «Просійте світову прозу — залишиться Діккенс…» — ось як високо оцінював творчість англійського письменника Лев Толстой. Захоплено висловлювалися про нього й інші видатні особистості. Чим приваблює Чарлз Діккенс як людина та як письмен-
ник — поговоримо сьогодні на уроці.
IV. Оголошення теми та мети уроку
V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу
Міні-лекція вчителя з елементами бесіди
Чарлз Діккенс народився 7 лютого 1812 року у місті Лендпорті в родині дрібного англійського чиновника. Його батько був людиною доброю, чесною, але безпорадною в складних життєвих ситуаціях й дещо безвідповідальною. Мав шістьох дітей, але не зміг їх забезпечити матеріально, ще й потрапив до боргової в’язниці. Тому навчання 10-річного Чарлза, який захоплювався читанням, виявляв літературні здібності, було перервано. Йому довелося йти працювати на фабрику вакси. Це була не тільки важка робота, але й удар по самолюбству чутливого хлопця. Однак майбутній письменник отримав і хороший урок — ближче познайомився із Лондоном бідняків, пізнав ціну людських страждань. І що дивно — Діккенс не став похмурим та пригніченим. За влучним висловом Гілберта Честертона, «фабричні колеса… виготовляли ваксу й між іншим виготовили найбільшого оптиміста
століття… Якщо він став надто щасливим, то саме тут він відкрив щастя…Якщо він бачив світ у рожевому світлі, цей погляд народився на фабриці, де варили чорну ваксу».
♦ Прокоментуйте цей парадокс.
Гроші, які батько Діккенса отримав у спадок, допомогли родині розрахуватися з боргами, а Чарлзу — повернутися до навчання. Хлопець читав книжки, грався з друзями, писав віршовані п’єси та прозу, брав участь в аматорських виставах. Для п’ятнадцятирічного
Діккенса школа закінчилася остаточно. Сім’я потребувала його допомоги, і він пішов працювати клерком — служив у судовій конторі, потім у колегії адвокатів. Там він ще глибше пізнав життя «знизу». Незадоволений своєю посадою, Чарлз вивчив стенографію
і став парламентським репортером. Як журналіст побував у багатьох містах Англії. У 1836 році вийшов його перший художній твір «Обід на Поплар-Уок».
Особливості світогляду та естетика Діккенса багато в чому пояснюються обставинами його духовного зростання. Передусім, це та органічна єдність з англійським народом, що не спостерігається в інших митців. Але віра в народ не означає, що письменник ідеалізує його або підіграє смакам юрби. Митець просто вмів перетворювати радощі й біль простих людей на першокласне мистецтво, що промовляло до кожного серця.
Інші риси діккенсівського світогляду — християнське милосердя, культ затишку, уміння тішитися малим, оптимізм, стійкість, навіть жахи й упередження — також формувалися у народному дусі. Чарлз Діккенс вірив у щастя, у можливість зберегти мораль-
ну чистоту та досягти матеріального процвітання й високого авторитету в суспільстві. Навряд чи з цим погодився б Стендаль, автор роману «Червоне і чорне», який усе життя прагнув щастя й закінчив сумним висновком, що «ніде немає опери».
♦ Якими, на вашу думку, є складники щастя людини за Діккенсом?
Уже перший роман двадцятип’ятирічного Чарлза Діккенса «Посмертні записки Піквікського клубу» приніс йому велику популярність. Наступними, не менш успішними, були «Пригоди Олівера Твіста» (1837–1839), «Життя і пригоди Ніколаса Ніклбі», «Крам-
ниця старожитностей», «Барнебі Радж», «Життя і пригоди Мартіна Чезлвіта», цикл «Різдвяні повісті». Роман «Домбі і син» уважають підсумковим для першого етапу його творчості.
Перша ж публікація забезпечила молодого письменника матеріально, він залишив працю репортера й поринув у літературну творчість. Одружився й оселився поблизу лондонського Сіті. Тридцятирічний Діккенс подорожує до Америки, щоб побачити свою мрію про свободу та справедливий суспільний лад, але сильно розчаровується, побачивши, що гонитва за грішми і в Америці залишається однією з глобальних пристрастей сучасної цивілізації.
Твори другого періоду творчості Діккенса (наприклад, роман «Девід Копперфільд», а також «Холодний дім», «Маленька Дорріт» та «Важкі часи») вирізняються соціальною масштабністю, психологічною глибиною, більшою, порівняно з творами першого періоду,
вірогідністю й чіткістю композиції; разом із тим стають сумнішими й похмурішими. Письменник бачив, що його різдвяні ідеали — культ щирого серця, доброти й порядності — лише ілюзії. Розчаруванню сприяли й сімейні обставини — розлучення, нещасливе кохання.
В останні роки життя Чарлз Діккенс повертається до тем ранньої творчості й зосереджується на дослідженні моральних проблем існування людини, демонструючи неперевершену майстерність психологічного аналізу. Він написав такі твори, як: «Повість
про два міста», «Великі сподівання», «Наш спільний друг», «Таємниця Едвіна Друда».
Один із найвідоміших творів Діккенса — роман «Пригоди Олівера Твіста», який відкриває низку його «романів виховання» (тобто таких, що розповідають про становлення характеру персонажа від дитячих років до початку самостійного життя). Г. К. Честертон
зазначав про два великі таланти письменника — уміння писати смішно і зображувати жахливе. Останнє — про «Пригоди Олівера Твіста». Цей твір спричинив гостру критику з боку священиків і видавців, які звинувачували письменника в написанні аморальної книги. Їх дратувало надто відверте зображення недоліків англійського суспільного життя, зокрема системи робітних домів, кримінального світу й найбідніших районів Лондона. Ніхто до Діккенса не наважувався так глибоко розглядати ці прикрі явища англійської дійсності. У передмові до роману письменник, захищаючи свій творчий задум, проголосив, що мав на меті бути правдивим і показати злочинність та життя столиці Великої Британії такими, якими він їх знав із власного досвіду, без романтичних прикрас і пафосу.
♦ Про що свідчить, на вашу думку, такий задум?
VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок
Створення психологічного портрета письменника
У ч и т е л ь. Змалюйте «психологічний портрет» письменника за прослуханою розповіддю.
VII. Домашнє завдання
Вивчити основні відомості біографії письменника, прочитати роман «Пригоди Олівера Твіста».
VIII. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Продовжте речення:
♦ Найбільше мене вразило…