Мета: викликати інтерес учнів до життя й творчості письменника; розкрити роль України у долі митця; розвивати навички сприйняття інформації на слух, уміння готувати повідомлення та презентувати їх, визначати головне, висловлювати свої думки та відстоювати їх; виховувати оптимістичне світосприйняття, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, ілюстрації до його біографії, виставка книжок митця, творів про нього.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань. Аналізування контрольного твору-роздуму

III. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Ми знову мандруємо до Франції XIX ст., щоб познайомитися з одним із найвизначніших письменників світу. «Бальзак великий! Його характери — витвір розуму Всесвіту!» — сказав про нього видатний російський письменник Ф. Достоєвський. В. Г. Бєлінський, російський критик, зазначав: «Подивіться на Бальзака: як багато написала ця

людина, та, незважаючи на це, чи є в його повістях бодай один характер, бодай єдине обличчя, яке було б схожим на інше? О, яке незбагненне мистецтво змальовувати характери з усіма відтінками їх індивідуальності!»

Отже, на нас чекає відкриття для себе нових величних постатей у літературі!

IV. Оголошення теми й мети уроку

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. Слово вчителя (міні-лекція з елементами бесіди)

Творчість Оноре де Бальзака витримала перевірку часом. Про це свідчать масові наклади видань, численні екранізації його творів. Проте життя самого письменника виявляється не менш захопливим і повчальним, аніж його твори. Книгою Андре Моруа «Прометей, або Життя Бальзака» зачитувалося не одне покоління.

Вражає надзвичайна широта таланту й працьовитість письменника: наприклад, у 1829 році Бальзак видав п’ять романів, у 1830 році — одинадцять, у 1831 році — вісім, у 1832 році — одинадцять. Звичайна людина не встигне за цей час навіть переписати такий обсяг текстів, а потрібно ще й придумати та продумати кожну деталь, сюжет і композицію в цілому. Як це йому вдавалося? Секрет — у розкладі дня. Сам митець зізнавався: «Працювати — це означає вставати опівночі, писати до 8-ї години ранку, поснідати за п’ятнадцять хвилин і знову працювати до п’ятої, пообідати, лягти спати і завтра все почати спочатку. …Пишу весь час, а коли не сиджу за рукописом, обмірковую план, а коли не думаю над планом, то виправляю гранки. Ось моє життя».

♦ Як ви вважаєте, що спонукало Бальзака до такого способу життя? (Можливо, талант та енергія переповнювали його, він прагнув якнайбільше встигнути, мав високу мету; хотів довести батькам, усім оточуючим, що це його справжнє покликання, гідна справа, яка приносить йому задоволення та визнання.)

Насправді Бальзак трохи лукавив, говорячи «оце і все життя». Він устигав усюди й усе: бувати у світі, підкорювати серця чарівних жінок, навіть зазнав слави трохи кумедного «денді».

Але почнемо все спочатку. Оноре де Бальзак народився 20 травня 1799 року у м. Тур у родині чиновника військового відомства, вихідця із селян. Його дитинство і юність минули поза рідною домівкою: спочатку в селі у годувальниці, потім у різних закритих пансіонах і школах, про які в нього залишилися найсумніші спогади. Родину пам’ятав мало, батькові на той час виповнилося вже 53 роки, мати ж, молода, енергійна, вродлива, на тридцять два роки молодша за батька, з головою поринула у вир кохання та аристократичного життя. Однак зі своїм сином була дуже суворою, і це дошкуляло самолюбству Оноре, змушуючи жадати незалежності, грошей та визнання. До речі, батько змінив дідове селянське прізвище Бальса на аристократичне Бальзак.

Утіху юнак знаходив лише в книжках, які, усупереч суворим правилам, він примудрявся діставати й уважно вивчати. Це були вільнодумні твори великих просвітителів XVIII ст. й античних філософів.

♦ Як ви вважаєте, сприяло чи шкодило розвитку особистості Бальзака його важке життя без батьківської ласки в дитинстві й підлітковому віці? Чому? (Можливо, розбудило честолюбні

мрії.)

Коли Бальзакові виповнилося 15 років, його родина переїхала до Парижа. Оноре продовжував навчатися у школі правознавства та працював писарем в адвокатській конторі, тому що батько твердо вирішив зробити з нього успішного юриста.

Зламані долі, несправедливість, людські вади в хитромудрому переплетінні — чого він тільки не надивився в адвокатській конторі! Згодом цей неабиякий життєвий досвід виллється в яскравий образ Дервіля з повісті «Гобсек».

Бальзака зовсім не приваблювала юридична кар’єра, і він, отримавши диплом бакалавра, повідомив про це батьків, заявивши, що хоче стати літератором. Після тривалих суперечок і сварок батьки надали синові дворічний випробувальний термін із мінімальною

матеріальною підтримкою.

Бальзак починає писати з усім жаром серця. Перші твори виявилися невдалими. Молодий письменник спробував свої сили в різних жанрах, навіть у видавничому бізнесі, але закінчив із сумними результатами.

Тільки в тридцять років до нього приходить успіх, коли було опубліковано його історичний роман «Шуани». Філософський роман «Шагренева шкіра», який вийшов через два роки, робить його відомим у Європі письменником і відчиняє перед ним двері аристо-

кратичних салонів.

♦ Які найяскравіші риси характеру проявляються у Бальзака в цей період? (Наполегливість, оптимізм, невтомна діяльність і пошуки шляхів до досягнення мети.)

Твори Бальзака один за одним виходять у світ. І в письменника виникає задум об’єднати їх у грандіозну епопею «Людська комедія» (як «Божественна комедія» Данте), що увібрала б у себе «всі типи людей, усі суспільні стани.

…Втілити всі соціальні зрушення таким чином, щоб жодна життєва ситуація, жодна особа, жоден характер, чоловічий та жіночий, жоден образ, жодна професія не опинилися в забутті!»

2. Складання опорної схеми до структури епопеї «Людська комедія»

3. Повідомлення учнів про зв’язки Бальзака з Україною

28 лютого 1832 року в житті Бальзака трапилася подія, яка мала для нього дуже важливі наслідки: він отримав листа з Одеси від прихильниці його творчості. Підпис був інтригуючий — «Іноземка». Через деякий час надійшов і другий лист. Його відправником була багата польська аристократка, російська піддана графиня Евеліна Ганська. Почалося постійне листування, що тривало близько 15 років. Восени 1833 року в Швейцарії вони познайомилися особисто; пізніше зустрічалися ще. Улітку 1843 року Бальзак уперше вирушив до Росії, зустрівся з Е . Ганською в Петербурзі й супроводжував її в подорожі Германією та Італією.

Усі свої надії письменник пов’язував з одруженням із коханою жінкою, але вона була заміжньою, і йому довелося чекати, поки та овдовіє. Ганська й після того зволікала зі шлюбом, боячись утратити свої багаті володіння.

Щаслива для Бальзака подія відбулася 14 березня 1850 року в Бердичеві.

Незабутні враження привіз письменник з України, яку він відвідував двічі. Прекрасний Київ, мальовничі села, родючі ниви, веселі селяни… «Всюди я бачив групи селян і селянок, які йшли на роботу або поверталися додому дуже весело, безтурботно і майже завжди з піснями»,— писав він. Це надихнуло його написати роман «Селяни» та «Лист про Київ».

4. Слово вчителя

Надмірна праця, безкінечні турботи й хвилювання підірвали здоров’я Оноре де Бальзака, і через п’ять місяців після щасливого вінчання його не стало. Із приводу цієї сумної події В. Гюго, його товариш, сказав: «Добродій де Бальзак був одним із перших серед великих, одним із кращих серед обраних… Усі його твори складають одну книгу, сповнену життя, яскраву, глибоку, де рухається й діє вся наша сучасна цивілізація, втілена в образах цілком реальних…»

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Інтерактивна вправа «Займи позицію та обґрунтуй її»

Чи має рацію А. Моруа, який назвав свій твір про письменника «Прометей, або Життя Бальзака»?

VII. Домашнє завдання

1) Повторити за підручником біографію О. де Бальзака, історію створення «Людської комедії», особливості творчості письменника, прочитати повість «Гобсек».

2) Знайти та виписати з твору цитати-висловлювання про владу золота. Уміти коментувати.

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Історія життя Бальзака наштовхнула мене на думку…

• Мені запам’яталося…

• Мені захотілося познайомитися…