Мета: розкрити образ головного героя твору, з’ясувати засоби його змалювання та втілення в ньому авторського задуму; розвивати навички аналізування великого епічного твору, характеризування героїв, зіставлення різних життєвих та літературних явищ; виховувати особистість на основі загальнолюдських цінностей.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Поза сумнівом, що герой роману Стендаля Жульєн Сорель — незвичайна, непересічна особистість. Він прагне, щоб людську гідність, розум та здібності поважали — незалежно від походження людини; щоб ці якості давали змогу зробити кар’єру, отримати відповідне моральне та матеріальне заохочення від суспільства. Мета, як бачимо, цілком відповідає здоровому глузду й загальнолюдським нормам. Проте тогочасне суспільство до цього ще не було готовим. Тому героєві доводиться йти до мети різними шляхами. Над тим, якими є ці шляхи — злетом чи падінням,— поміркуємо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

1. Слово вчителя

Світогляд Стендаля формувався під впливом ідей Просвітництва. Наріжною була для нього поширена у XVIII ст. ідея «природної людини». Людина поводитиметься морально тоді, коли буде вільною у виявленні власної неповторності. Суспільство псує людину тим, що змушує її дотримуватися суспільних умовностей. Тільки ті, хто живе за законами природи, можуть бути взірцем моральності й доброчинності. Цей принцип надавав певної єдності дещо суперечливим поглядам письменника, оскільки впродовж життя ключовими для Стендаля залишалися поняття «свобода», «енергія», «щастя». Безперечно, він розумів, що гармонія між зовнішнім світом і внутрішніми пориваннями людини, яку називають щастям,

є тільки мрією, утопією, але все одно прагнув до того щастя, шукав його, хоча найчастіше це приносило йому лише розчарування. У душі головного героя роману Стендаля «Червоне і чорне» відбувається боротьба «природи» та «цивілізації». Жульєн Сорель обирає для себе свідоме лицемірство, стримує власний темперамент; ставлячись до суспільства з презирством, поводиться за його законами. Своїм учителем у мистецтві брехати собі він називає мольєрівського Тартюфа. Жульєн вираховує кожний свій крок і створює цілу програму завоювання світу, хоча на перших етапах «природна людина», яка живе в ньому, сплутує всі плани. Поступово він навчається добре контролювати власні інстинкти, і на той

період припадають його найбільші успіхи.

2. Евристична бесіда

Проаналізуймо етапи життя героя й визначмо: до злету чи падіння вони належать.

♦ Жульєн на посаді вихователя дітей мера міста пана де Реналя. Юнак закохується в пані де Реналь. Побачивши, що подобається їй, вирішує закохати її в себе й використати це для просування вгору. Що це? (Падіння)

♦ Жульєн намагається грати роль «світського лева», але викликає лише сміх, адже йому бракує досвіду. Ці його намагання відлякують пані де Реналь. Під впливом темпераменту юнак забуває про роль і починає палати щирою пристрастю, при цьому домагається взаємності. Це що? (Злет за автором і падіння за загальнолюдськими та християнськими моральними нормами.)

♦ Незважаючи на романтику пристрасних почуттів, Сорель засвоює чимало «корисного» для майбутніх перемог, навчається краще розуміти оточуючих. «Це виховання любов’ю, яке про-

вадилось жінкою зовсім недосвідченою, було для нього справжнім щастям. Жульєн безпосередньо побачив суспільство сааме таким, яким воно тоді було»: «на перший план виступали різні складні інтриги». Це злет чи падіння? (Ні те, ні інше, герой набуває досвіду.)

♦ У Безансонській семінарії Жульєн уважає, що серед обмежених і нерозвинених семінаристів він легко стане першим учнем, говорячи: «За Наполеона я був би сержантом, а серед цих майбутніх кюре я буду старшим вікарієм». І він дійсно стає першим, але не «своїм», не здобуває поваги, адже в очах посередності бути надто розумним — гріх гордині. Даремно Сорель силкується стати «як усі». Усе одно, «і після багатьох місяців невпинних

зусиль Жульєн усе ще мав вигляд людини, що мислить». Як це розцінювати? (Як злет душі, але падіння для кар’єри.)

♦ У Парижі, у родині де Ла-Молів, Жульєн знову діє через жінку. Його кохання вже «цивілізоване», нагадує цілеспрямовану облогу, націлену на те, щоб зламати гордість Матильди. Розігравши свою партію як по нотах, Сорель отримує все, про що мріяв: вродливу жінку, шляхетний титул і навіть офіцерський мундир. Але заплачено за це надто дорого: Сорель уже не мрійник, готовий померти за книжку, а самозакоханий егоїст. Почувши

від Матильди звістку про присвоєння йому звання гусарського поручика, Жульєн говорить собі: «Отже, роман мій завершений, і я завдячую цим тільки самому собі. Я примусив це гор-

де страховисько покохати себе. Її батько не може жити без неї, а вона — без мене». Що це? (Падіння)

♦ Саме в цей момент із Жульєном відбувається катастрофа: пані де Реналь пише маркізові де Ла-Молю про те, що Сорель — безсоромний кар’єрист, аморальна людина. Маркіз відмовляється віддати за нього свою дочку. Жульєн їде до Вер’єра, стріяє в пані де Реналь і потрапляє до в’язниці. Самотні години у в’язниці й каяття повернули його до «природного стану». Він відмовляється від допомоги, від самозахисту, на суді гордо заявивши: «Ви бачите перед собою простолюдина, обуреного протии свого низького походження… Ось мій злочин, добродії…» Як ви це розцінюєте? (Як злет)

♦ Якого висновку можна дійти, проаналізувавши все сказане?

(Життя героя складалося зі злетів і падінь, залежно від того, що брало гору — «природна людина» чи «цивілізована людина». Фінал твору свідчить про духовний злет Жульєна, хоча й дорогою ціною.)

3. Цитатне коментування

У ч и т е л ь. Проілюструйте риси характеру Жульєна Сореля відповідними прикладами й цитатами з тексту.

• Розум;                            • рішучість;

• чуйність;                       • власна гідність;

• працьовитість;              • романтичність;

• наполегливість;            • щирість;

• чесність;                        • хитрість;

• покора;                          • лицемірство;

• егоїзм;                           • користолюбство;

• пристосовництво;        • безвір’я;

• марнославство

4. Проблемне питання

♦ Чому Сорель отримав такий суворий вирок?

♦ У чому полягає сутність внутрішньої драми головного героя (зважаючи на авторський задум роману)? (У боротьбі «природної людини» з «цивілізацією»; неможливості людям низького стану зберегти й проявити свою індивідуальність у тогочасному суспільстві.)

V. Домашнє завдання

Схарактеризувати образ головного героя за авторським задумом; висловити свою думку щодо проблем, порушених у творі.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Історія Жульєна Сореля наштовхнула мене на думку про те, що…