Мета: продовжити знайомити школярів з творчістю І. Липи, зокрема з притчами митця, зосереджуючи увагу на ідейно-художньому аналізу програмового твору «Мати»; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, вміння характеризувати героїню твору, давати оцінку її поведінці та вчинкам; формувати естетичні смаки дев’ятикласників; виховувати почуття пошани, любові до рідної матінки, силу волі, наполегливість у подоланні власних життєвих негараздів; навчати жити в прекрасному але жорстокому світі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет І. Липи, виставка книжок письменника, учнівські малюнки і творчі роботи про маму; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіозапис А. Малишка «Пісня про рушник».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання Лунає «Пісня про рушник» А. Малишка в аудіозаписі.

1. Учні демонструють малюнки «Моя мати»

2. Доміно: «За що я люблю свою неню?»

(Вона: хвилюється — жаліє — прекрасна — лагідна — турботлива — щира — іноді сувора і вимоглива — чуйна — спостережлива — доглянула і випестила нас — …)

3. «Мікрофон»: як я звернуся до своєї мами?

Мамо, матусю, рідненька, матінко, рідна і кохана, ненько, мамуся, голубонька, рідна мамо, сонечко…

4. Заслуховування уривків учнівських творів «Цілую руки матері»

4.1. «Кожна дитина любить свою маму. Для мене вона — найкраща у світі людина, яка мене розуміє і завжди допомагає в усьому. Моя мама дуже добра та ласкава. Ніхто так не турбується за свою дитиною, як вона. Зі мною завжди її ласка та ніжність. Я не уявляю собі життя без неї…»

4.2. «Мама з тобою з перших днів життя, вона співає першу колискову. Перше ваше слово було «мама». Перші кроки у житті вам допомогла зробити саме вона. І ми вдячні їй за це. Не може вирости великою людиною той, хто не любить своєї мами, хто погано ставиться до неї. Ми завжди в боргу перед нашими ненями…»

4.3. «Хай стане більше у вашому серці добра і ласки до своєї мами, ніжності й тепла. Адже у кожного вона одна, у кожного — прекрасна…»

5. Образ матері у творах українських поетів

•  М. Познанська: Мамо, люба, добра, мила… / Як іще тебе назвать? / Це ж для мене ти пошила / З шовку плаття голубе / Ти мені читаєш книжку, / Хочеш розуму навчить.
•  В. Грінчак: Мамині руки — щедрі, робочі — / Втоми не знають з ранку до ночі / Вранці, коли ще усі спочивають, / Сонце, напевно, вони піднімають. / Мамині руки — ніжні і милі — / Воду ранкову з криниці носили.
•  В. Бичко: Поглянь ти на мамині руки — / Які вони добрі й пестливі: / Тебе забавляли — ой, чуки-чук-чуки! — / Щоб дні тобі слались щасливі.
•  О. Стариков: Теплі й ласкаві руки у мами — / Літнє проміння нагадують нам.
•  Т. Шевченко: Нічого кращого немає, / Як тая мати молодая / З своїм дитяточком малим.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вікторина «Життєва доля І. Липи»

Завдання: розташуйте факти з життя Івана Львовича у хронологічній послідовності.

а) Поїздка із сином до Печеніжина.

б) Видання альманаху «Багаття» (разом із дружиною).

в) Заснування таємного товариства «Братство тарасівців».

г) Навчання у Харківському університеті на медичному факультеті.

д) Видання життєпису «Світильник невгасимий».

е) Членство в комісії з підготовки Конституції УНР.

є) Побудова у м. Дальник лікарні для незаможних жителів.

ж) Український комісар Одеси.

з) Лікарський інспектор на Одещині.

и) Арешт, ув’язнення в Харківській тюрмі.

і) Здобуття вищої освіти в Казані.

ї) Лікар у селищі Винники Львова.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
г	в	ж	з	и	і	є	б	е	а	ї	д

2. Рубрика «Банк даних»

Надайте стислий коментар висловлюванням І. Липи.

•  «Фантазія в буденному житті — то велика вартість, то відпочинок від тягарю життя, то ліки душевні, то дух Божий, що вітає над нами».
•  «Література без народних казок — то утвір без початку».
•  «Кажу: єдине багатство на землі, то багатство душі».
•  «Щастя на чужині немає: краще в неволі, та з своїм народом, аніж із чужими на волі».
•  «Воля — то ваза порожня, яку кожний нарід наповнює своїм  змістом».
• «За те, що хотіли збудити тебе і сказати, де саме твоє щастя і твій добробут,— їх викидали з України в Сибір, щоб до смерті не бачили ні свого чудового краю, ні тебе, рідний народе».

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Своїми притчами І. Липа намагався

додати сили до життя,

застерегти від нерозважних кроків

і підказати вихід зі складних ситуацій.

Ю. Липа

Слово «мамо». Великеє, найкращеє слово.

Т. Шевченко

1. Вступне слово вчителя

Чудовим теплом безмірної любові огортає душу кожної людини спомин, думка про матір її. Нам дано навіки в серці нести образ матері. Усе найдорожче, найсвятіше у моєму житті пов’язане саме з нею. Вона, ніби зоря, осяває немеркнучим сяйвом кожний день своєї дитини. Для матері її дитина — найкраща у світі. Вона очікує від своїх дітей найвищих духовних злетів, проявів людяності й чесності. Неня хоче, щоб її діти жили серед людей і творили добро на цій землі. Тож повага до матері — риса українського національного характеру, яка художньо реалізується у притчі І. Липи «Мати».

2. Робота над твором І. Липи «Мати»

2.1. Виразне читання притчі у ролях з відповідним коментарем.

2.2. Тема: розповідь про неньку, яка вчинила випробування для своєї дитини, аби вона могла в житті протистояти «зрадливому і жорстокому світу».

2.3. Ідея: возвеличення материнської мудрості, виваженості, щирої любові до дитини — найдорожчого, що є в жінки.

2.4. Основна думка: «дитина погине в цьому життєвому вирі, коли буде пеститися біля матері… коли видряпається… стане тверда духом, міцна волею»; міцна згуртованість, сила волі, витримка — ось риси, які допоможуть у майбутньому дитині вижити, долаючи всілякі життєві перешкоди.

2.5. Жанр: морально-повчальна психологічна притча.

2.6. Сюжет.

Мати кинула свою єдину улюблену дитину в прірву. Вчинила це жінка від великої любові до неї. Власну жорстокість вона пояснює тим, що хотіла навчити дитину міцності духу і протистояти життєвим негараздам. Дитина залишається живою і поступово на-

магається вилізти з провалля до світла: «Мати сиділа непорушно, як кам’яна, затуливши очі долонями, і прислухалася…».

2.7. Композиція. Розповідь ведеться від першої особи.

Експозиція: опис зовнішності матері, яка сиділа на скелі із «суворо-енергійним виглядом».

Зав’язка: рішення жінки кинути свою дитину у темне провалля.

Розвиток дії: страждання героїні від скоєного і водночас упевненість у правильності власного вчинку, її сповідь перед автором.

Кульмінація: після випробування дитина залишилася живою; тому вона «не загине в цьому жорстокому світі, а все переможе».

Розв’язка: очікування героїнею, коли її малеча вилізе з темного провалля.

2.8. Обговорення ідейно-художнього змісту притчі. Бесіда за питаннями.

•  Ким є мати для кожного з нас?
•  Чому ми звертаємося до неї у найскрутніші часи?
•  Які перші враження викликала у читача героїня твору І. Липи?
•  Що свідчить про засмученість жінки?
•  Чому автор характеризуючи мати, зазначив, що у неї турботливе серце? Чим це пояснити?
•  Опишіть внутрішній стан героїні перед тим, як вона вирішує кинути єдину свою дитину в провалля. («Вона стисла груди руками, щоб утишити бурхливі удари турботнього серця. Пестила її, тулила до серця, а від зворушення то блідла, то чорніла, і піт холодний виступив у неї на чолі»)
•  Як І. Липа характеризує поведінку дитини? Чи була вона готовою до такого важкого випробування?
•  Яку роль у творі виконує сам автор? Чи підтримує він вчинок матері?
•  Що відчувала героїня після того, як «шпурнула свою єдину в темне провалля»? («Потім сиділа струнко, затуливши долонями очі, і прислухалася»)
• Чому автор твору вважав, що маля загинуло? («І мені здавалося, що тиша ця стояла довгі століття і що стоятиме довіку»)
•  Якою була реакція жінки, коли вона після тривалої тиші почула з провалля плач дитини? («Мати скинула в гору руки і лице її просіяло надією і сподіваннями»)
•  Якої думки дотримувалася мати стосовно оточуючого світу? Чому вона так вважала? («…Світ такий зрадливий і жорстокий…»)
•  Чому загибель дитини жінка вважає своєю смертю?
•  Як на ваш погляд, чому підйом дитини з темного провалля — це «шлях до світла, до вільного життя»?
•  Про що свідчить закінчення твору?
•  Чи щасливою буде дитина у майбутньому?

«Мікрофон»: Як ви вважаєте, чи не марною є турбота матері про майбутню долю своєї дитини?

2.9. Складання інформаційного ґрона «Дитина в уявленні матері», «Мати».

 

2.10. Міні-круглий стіл. Доведіть або спростуйте думку.

•  «Жінка — жорстока людина і водночас турботлива мати».
•  «Автор притчі — пасивний спостерігач, байдужа людина». «Дитина має всі підстави у майбутньому бути «твердою духом, сильною волею».

2.11. Робота в малих групах.

Обговорення питання: «Як поводила себе мати, якщо б дитина залишилася живою і внаслідок падіння стала калікою?» Висловлюючись, згадайте героя твору С. Черкасенка «Малий горбань».

2.12. Міні-дискусія.

Учні класу розподіляються на три команди:

•  підтримують рішення і вчинок матері для вирішення подальшої долі своєї дитини;
•  засуджують жінку за її злочинну діяльність;
•  мають іншу думку щодо головної героїні твору.

Учитель стисло фіксує аргументи команд на дошці, наприкінці обговорення робить висновок, долучаючи до цього учнів.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування.

1. Якої шкоди завдавав вітер матері?

а) Не давав можливості вільно рухатися; б) сушив обличчя;

в) заважав розмовляти; г) рвав волосся.

2. Сидячи на скелі, героїня:

а) щось тихо собі наспівувала;

б) була стурбованою і це виявилося на її обличчі;

в) з усмішкою вдивлялася у далечінь;

г) повсякчас знервовано схлипувала.

3. Чого не робила дитина, перебуваючи біля матері?

а) гралася камінцями; б) весело щебетала;

в) топталась по ногах жінки; г) сіпала неньку за одяг.

4. Характеризуючи героїню твору, І. Липа звернув увагу читача на те, що в неї були:

а) добрі очі; б) різкі рухи; в) міцні руки; г) стоптані черевики.

5. Аби виявити здатність дитини протистояти життєвим труднощам, мати кинула свою дитину:

а) в море; б) у провалля; в) до хижих тварин; г) у в’язке болото.

6. Як поводила себе жінка, розлучившись із дитиною?

а) Розпачливо-жахливо плакала; б) істерично голосила;

в) злісно смілася; г) спокійно сиділа і прислухалася.

7. Обличчя матері «просіяло надією і сподіваннями», бо вона:

а) побачила Всевишнього; б) відчула крик і плач своєї дитини;

в) впевнилася в правильності вчинку, який зробила;

г) тепер могла спокійно померти.

8. Хто є третім героєм твору, окрім матері та її дитини?

а) Безодня; б) сам автор; в) скеля; г) вітер.

9. Що зазначила героїня про світ, в якому вона жила? Він:

а) добросердний і ласкавий; б) зрадливий і жорстокий;

в) є таким, яким його уявляє кожна людина;

г) повсякчас змушує людину долати будь-які труднощі.

10. Випробування, яке вчинила жінка по відношенню до дитини,— це, на її думку, є материнською:

а) любов’ю; б) щирістю; в) ненавистю; г) легковажністю.

11. У разі якщо дитина загине, то мати:

а) її оплакуватиме;

б) страждатиме все своє життя, вимолюючи цей страшний гріх;

в) помре; г) обере єдиний шлях — до монастиря.

12. Риси характеру, яким жінка надає перевагу:

а) чемність і витримка; б) міцність волі і твердість духом;

в) сумлінність і чистота душі; г) лисяча хитрість і заяча спритність.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Як, на ваш погляд, чи можна за допомогою опису зовнішності матері, її поведінки визначити соціальне становище жінки? Наведіть переконливі приклади.

2. Дослідіть, з приводу чого сумувала героїня притчі? Чим можна було їй зарадити?

3. Твір містить спрямованість:

а) соціально-побутову; б) соціально-психологічну;

в) морально-повчальну; г) філософську.

Картка № 2

1. Наскільки, з вашого погляду, було виваженим рішення матері розлучитися зі своєю дитиною? Відповідь умотивуйте.

2. Обґрунтуйте, чи кожна мати вирішить випробувати долю дитини таким чином, як героїня притчі?

3. Описуючи жінку на початку твору, автор акцентує увагу на її:

а) зовнішності; б) манері спілкування; в) рухливості; г) здатності розуміти співрозмовника.

Картка № 3

1. Що свідчить про впевненість жінки у своїх діях, які стосувалися виховання її маляти, підготовки дитини до важких життєвих випробувань?

2. Прокоментуйте думку матері: «Я шпурнула в безодню свою дитину од невимовної любові до неї». Свої міркування підтвердіть власними прикладами з життя.

3. І. Липа головну героїню порівнює з:

а) бурхливим морем; б) вузькою стежкою в горах;

в) безоднею; г) каменем.

 

VІІ. Підсумок уроку. Бесіда за питаннями

• Чому мати для кожного з нас є найбільш сокровенним, щирим, добрим, світлим, святим?
•  Що трапляється з дитиною, а потім і дорослою людиною, яка була позбавлена материнського піклування?
•  Чи завжди ми з чемністю ставимося до своїх нень? Відповідь вмотивуйте.
•  Чим пояснити, що Батьківщину, рідний край, де народилися і виросли, теж ми називаємо матінкою?
•  Що ви побажали б своїм ненькам? Відповідь надайте, застосовуючи прийом «Доміно». (Я бажаю: міцного здоров’я — щастя — гарного настрою — одвічної молодості — краси — здійснення всіляких бажань — …)

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

ІХ. Домашнє завдання

Скласти сенкани «Моя мати» і «Мати — героїня притчі І. Липи», написати власну міні-притчу.