Мета: продовжити опрацювання ідейно-художнього змісту оповідання, досліджуючи причину заборони М. Гримача на одруження Катрі із Семеном, акцентуючи увагу на почуття відповідальності та вини як усе людське почуття; розвивати увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власні судження про особливості оповідання, його спрямованість; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати шанобливе ставлення до людини, її прав; зневажливе ставлення до будь-якого поневолення особистості, приниження її гідності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Марка Вовчка, виставка книжок письменниці «Народні оповідання», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Літературна вікторина «Сторінками оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач»

Клас поділяється на дві команди, по три представника з кожної біля дошки розгадують кросворд упродовж 6 хв. Виграє та команда, яка у визначений час впорається із запропонованим завданням. Хід змагань контролюється членами журі та вчителем-пред-

метником.

Кросворд для І команди

 

По вертикалі: 1. Прізвище головного героя. (Гримач)

По горизонталі: 1. Про кого говориться в оповіданні: «Да й понаходило їх чимало: в хаті й на дворі, і коло брами — аж усю вулицю вздовж закрасили»? (Гостей) 2. Річка, через яку люди перевозили «всяке добро», не сплачуючи податку. (Дніпро) 3. Пестливе слово, з яким козак звертався до Катрі. (Рибчино) 4. Ім’я героя — коханого Катрі. (Семен) 5. Весільний обряд, який згадується у творі. (Сватання) 6. Місто, неподалік від якого жив головний герой з дочками. (Черкаси)

Кросворд для ІІ команди

По вертикалі: 1. Ім’я героя чоловічої статі. (Максим)

По горизонталі: 1. Держава, яка панувала на Україні у часи, зображені в оповіданні. (Московщина) 2. Ім’я старшої дочки головного героя твору. (Катря) 3. Тетяна в оповіданні порівнюється з…. (Ясочкою) 4. Одна з рис характеру, притаманна головному герою твору. (Веселість) 5. Шкода, яку заподіяла собі старша дочка Гримача? (Втопилася) 6. Поселення,

що згадується на початку оповідання. (Домонтов)

Підбиття підсумків. Визначення переможців.

2. Бесіда за питаннями

– Якою є провідна думка оповідання?

-Чому боротьба за волю є шляхом для подальшого щасливого життя?

– Яким уявляла своє майбутнє Катря?

– Чим відрізнялися розуміння поняття про щастя Катрі та її батька?

– Чи можна Максима звинуватити у самогубстві своєї дочки?

-Чому Катря обрала трагічний шлях до самознищення?

Мікрофон: «Як ви вважаєте, смерть Катрі можна вважати викликом тогочасній дійсності, у якій суспільство чітко розмежувалося на багатих і бідних, вільних і поневолених?»

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

Живу думкою одною про ті світлі часи,

коли людина стане володарем своєї долі, свого щастя.

Марко Вовчок

Її твори відзначаються реалістичною правдою,

глибоко захоплюючим способом зображення,

силою почуття і мистецькою красою форм і мови.

О. Кобилянська

1. Характеристика героїв твору

1.1. Максим Гримач.

1.1.1. Асоціативний малюнок.

Словесно відтворити портрет героя, його зовнішність, манеру поведінки і порівняти, як він зображений у творі.

1.1.2. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики Максима.

 

1.1.3. Цитатна характеристика.

– «Такий-то богатир! Ходив у жупанах, та в сап’янцях, та в атласах. І хороший був: повновидний, чорнобровий, чорноухий; а веселий, а жартівливий! Було, як вийде в неділю поміж люди, то так його і обступлять. Дуже його любили».

– «…нехай тільки станеться йому з нашого села пригода — головою ляже, а врятує; нехай зачепить хто дужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту

викорчує».

– «…я тебе не буду за них силувати, та й за бурлаку не віддам; нехай він хоч і місяць з неба схопить… Слово в мене батьківське, кріпке, сама знаєш».

– «Зачинився старий Гримач, аж п’ять років не виходив за свої ворота. Одцурався й отамана, й здобичі. Посивів, як той голуб сивий».

– «Катрю! Катрю! Дитино моя хороша! Загубив я твій вік молоденький!»

1.1.4. Бесіда за питаннями:

-За яких обставин ви вперше познайомилися з Максимом Гримачем на сторінках твору?

– Про що свідчить його портрет, зовнішність?

– Який авторитет мав герой серед хуторян?

– Як Максим ставився до справи виховання своїх дочок?

– Чому батько всіляко перешкоджав одруженню Катрі? Чи виявляв він при цьому жорстокість, зневажливе ставлення до дочки?

– Кого зневажав Максим? Як це характеризує героя?

– Як герой ставився до козаків? Чому він з радістю їх зустрічав у своїй оселі, коли ті пливли човнами Дніпром?

– Висловіть власні міркування стосовно того, чи виявляв співчуття батько Катрі, коли та сумувала за коханим?

– Як зреагував старий на самогубство старшої дочки? Чи відчував він себе винним у її смерті?

– Висловіть своє ставлення до героїв. Як можна виправдати його жорстокість і вимогливість?

1.2. Катря Гримач.

1.2.1. Асоціативний портрет героїні.

1.2.2. Робота у малих групах. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики Катрі

 

1.2.3. Цитатна характеристика героїні.

– «…доросла, а хороша та пишна, як королівна».

– «Поміж тим квітом сама, як найкращий квіт, походжає».

– «Так-то гарно убралась! Сорочка тоненька і плахта шовкова, пояс сріблом цвіт кований, черевички високі; дрібно, дрібнесенько русу косу заплела, і золотий перстень блищить на

правій руці».

– «Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого, схилила голівку на білу ручку; взяла її думки та гадки. Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковому вінку».

– «Зійшла, як на хибну кладку, поглянула на всі сторони та й кинулась на самий глиб».

1.2.4. Опрацювання образу. Фронтальне опитування:

– Хто така Катря? Як поставилася авторка до своєї героїні, описуючи її чарівну вроду?

– У яких умовах виховувалася старша дочка Максима?

– Чому Катря покохала простого молодого козака Семена?

– Через що батько не давав згоди на одруження Катрі із Семеном?

– Що свідчить про гордовитість старшої дочки?

– Як Катря сприйняла звістку про смерть коханого?

– Чи дорікала дочка батькові за те, що через нього вона втратила щастя? Відповідь умотивуйте.

– За яких обставин героїня позбавила себе життя?

Мікрофон: «Хто винен у смерті Катрі?»

1.3. Семен.

1.3.1. Асоціативний план характеристики героя.

1.3.2. Складання інформаційного ґрона щодо характеристики козака-наймита Семена

1.3.3. Цитатна характеристика.

– «…молодий козак Семен, вродливий парубок, хисткий, як очеретина, сміливий, як сокіл»

– «…треба ждати! Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній. Як послужить доля, то сього року буде велика здобич. Отаман мене не скривдить: чоловік він шановний… Подякую

йому за хліб, за сіль, нагледжу, де хутором красивий да й поклонюсь тоді твоєму батькові… Тільки люби мене вірно, моя дівчино!»

– «Не плаває — літає Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває».

– «Зацвіте перша вишня у твоєму садочку, закує сива зозуля — я припливу до тебе, припливу не наймитом — вільним козаком».

1.3.4. Опрацювання образу. Бесіда за питаннями:

– Чим Семен відрізнявся від інших козаків?

-Чому саме його покохала Катря? Чи відповів він їй взаємністю? З яких причин козак не мав волі?

– Як автор описує вправність і майстерність Семена, «що… плавав-літав Дніпром»?

– Яке лихо сталося із Семеном під час бурі?

– Вмотивуйте, чи можна вважати смерть козака причиною самогубства Катрі.

– Як, на ваш погляд, чи щирим було кохання Семена до старшої дочки Максима?

– У чому полягає значення образу козака Семена для ідейного сприйняття твору?

2. Подальше опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями

ІІІ частина

– Яку роботу виконувала Катря, очікуючи коханого? («…вишиває шовком рукава та рушники та все в віконце поглядає, чи крутить завірюха, чи вже сніг тане, чи хутко-то теплом

повійне»)

– Чим було зумовлено те, що з приходом весни «весела наша героїня ходить собі поглядає»?

– Опишіть красу весняної природи, застосовуючи текст твору. («Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. Красно в садочку! Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; повився горобиний горошок; вовча ступа попустила широке листя; цвіте-процвітає мак повний: і сивий, і білий, і червоний; розкинувсь по землі синій ряст; розрослась зелена рута») Чи можна цей опис вважати пейзажем? Для чого автор його використала?

– Доведіть, що Катря палко кохала Степана? («Поміж тим квітом сама як найкращий квіт, походжає Катря, походжає та з синього Дніпра ясних очей не зводить, а тільки зійде місяць та посипле іскорцями у темну воду, Катря вже й під старою вербою на березі. Пильно дивиться вона, придивляється, чи не пливе хибкий човен, чи не править тим човном ставний та любий козак»)

– Про яке лихо повідомив козак Гримача? («Позавчора перед бурею, опівночі, горіла береза (а козаки, було як треба дать звістку, що йдуть, то й запалять березу або друге яке дерево

над Дніпром); от ми примічаєм та вчора й виїхали назустріч… нема нікого … тільки Дніпро потрощені човни носить…»)

– Які художні засоби використала авторка оповідання, описуючи бурю? (Метафори: «дощ комиші позсікав», «Дніпро ажпісок до дна викидає…»; повтори: «темна-темна; гіпербола:

«як грім гримне, то наче всі гори наддніпрянські луснуть»; порівняння: «позсікав, як шаблею»)

-За що Катря дорікала батькові, коли дізналася про смерть свого коханого? («Тепер уже вільний козак мій жених, тату! Вільного собі зятя дождали!»)

IV частина

– Чому, на думку батька, його дочка так постаріла від отримання страшної для неї звістки?

– Чи відчував Максим свою провину перед дочкою? Чим це пояснити?

– Що означало плетіння вінка Катрею? Куди вона збиралася його взяти?

– Як Гримач намагався розважити свою старшу дочку?

– Про що свідчив поцілунок руки батькові Катрею?

– Яким було вбрання героїні останнього для неї вечора? («Сорочка тоненька і плахта шовкова, пояс сріблом цвіт кований, черевички високі; дрібно, дрібнесенько русу косу заплела, і золотий перстень блищить на правій руці»)

– Як Катря намагалася поєднатися із душею Семена? («Зійшла, як на хибну кладку, поглянула на всі сторони та й кинулась на самий глиб»)

– Чи можна виправдати самогубство Катрі? Відповідь обґрунтуйте.

V частина

– Що сталося у Гримачів після загибелі старшої дочки? («Уранці гомін та тривога по двору. Тетянка плаче, старший Гримач без шапки ходить, розхристаний, та все питає: — Де моя

Катря? Де моя дитина люба?»)

– Як Максим сприйняв смерть своєї старшої дочки? («Зачинився старий Гримач, аж п’ять років не виходив за свої ворота. Одцурався й отамана, й здобичі. Посивів, як той голуб сивий»)

– Яким було весілля меншої дочки героя? («Гучне весілля справили: од її двору аж до церкви червоною китайкою вислали; срібними кубками гостей частували. Да й понаходило ж їх

чимало! В хаті, й на дворі, і коло брами — аж усю вулицю вздовж закрасили. Цілий тиждень гуляли»)

– Через що сумував Максим, залишившись самотнім? («…глянув тоді на Дніпро й згадав старшу дочку, і сльози йому покотились на сивий ус») Про що свідчать слова героя наприкінці твору? Чому, на ваш погляд, він вважає себе винним у смерті Катрі?

Міні-дискусія:

«Хто винен у смерті Катрі — батько чи соціальні умови життя, у яких перебували герої? Наведіть переконливі аргументи».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

ІІІ частина

1. Яким чином козаки давали звістку своїм про те, що саме вони йдуть до них?

а) свистом; б) запалювали березу або інше дерево;

в) співали українською; г) вигукували, наче нічний птах.

2. Очікуючи коханого, Катря вишивала:

а) собі весільний одяг; б) рушники; в) серветку;

г) скатертину.

3. Визначте художній засіб, який використала письменниця у фразі: «Шумить Дніпро, сивіє, й чорніє, і плескає в береги; розвивається верба, зеленіють комиші»:

а) гіперболу; б) метонімію; в) контраст; г) уособлення.

4. Квітка, що скрашувала б Катрин садочок, не згадується у творі?

а) троянда; б) барвінок; в) мак; г) рута.

5. Яку звістку отримав Гримач від козака про Семена? Він:

а) вирішив не повертатися до Катрі;

б) потрапив у полон до турків; в) загинув під час бурі;

г) одружився з іншою.

6. За що Катря дорікала своєму батькові? Бо не дозволив:

а) одружитися з Семеном; б) купити весільне вбрання;

в) ввечорі погуляти біля узбережжя Дніпра;

г) поїхати на пошуки коханого.

ІV частина

7. За якою роботою Катрі читач спостерігав упродовж твору?

а) обробка городини; б) приготування їжі;

в) плетіння вінка; г) в’язання.

8. Для чого менша сестра прибігла до старшої? Щоб:

а) її заспокоїти; б) покликати на вечерю;

в) запросити на прогулянку;

г) допомогти їй поратися по господарству.

9. Страва, яка була на обід у Гримачів:

а) борщ; б) вареники; в) мед; г) картопляники.

10. Перед смертю Катря:

а) пороздавала свої прикраси подругам;

б) поцілувала руку батькові;

в) попросила вибачення у Тетяни;

г) написала останнього листа своїм рідним.

V частина

11. Що сталося з Гримачем після трагедії з Катрею? Він:

а) тяжко захворів;

б) п’ять років не виходив за ворота свого подвір’я;

в) виїхав жити до іншого міста;

г) три роки ні з ким не розмовляв.

12. Хто був чоловіком другої дочки Гримача — Тетяни:

а) отаман; б) гетьман; в) хорунжий; г) сотник?

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Порівняйте долі двох Катерин з твору Марка Вовчка й однойменної поеми Т. Шевченка.

2. Дослідіть, як описи природи допомагають відтворити внутрішній стан головної героїні оповідання?

3. За що дорікав собі Максим:

а) необережність під час бурі;

б) невміння грамотно написати листа отаману;

в) бо загубив вік молоденької Катрі;

г) не дозволяв Тетяні жити із чоловіком у себе в хаті?

Картка № 2

1. Вмотивуйте, Катря — це слабка чи сильна людина. Як ви особисто ставитеся до її рішення позбавити себе життя?

2. Прокоментуйте останню промову Максима до своеї старшої дочки: «Катрю! Катрю! Дитино моя хороша! Загубив я твій вік молоденький!» Про що вона свідчить.

3. М. Гримач згадував Катрю, коли дивився на:

а) вишиті нею сорочки; б) Дніпро; в) її одяг; г) зоряне небо.

Картка № 3

1. Яким у творі зображено життя козаків? Чому Катря полюбила саме Семена, хоча її сватали й інші «багаті люди й хорошого роду»?

2. Чому, на ваш погляд, не судилося щастя Катрі? Чи могло бути все по-іншому? Свої міркування обґрунтуйте.

3. Визначте жанр твору Марка Вовчка «Максим Гримач»:

а) оповідання; б) новела; в) повість; г) притча.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результату навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи.