Мета: вдосконалювати вміння школярів писати твори-роздуми, систематизувати та узагальнити їх знання про поетичну творчість Т. Шевченка; розвивати творчі здібності учнів, їх логічне мислення, пам’ять, уміння послідовно викладати свої думки, робити висновки, наводити відповідні аргументи; виховувати почуття пошани до творчості Т. Шевченка, історичного минулого рідного краю; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: застосування знань і вмінь.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, бібліотечка-виставка його програмових поезій, фотоілюстрації до творів майстра слова.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бліцопитування

– Які враження охоплювали вас під час читання творів Т. Шевченка?

-Чи завжди прагнули надати допомогу, висловивши співчуття героям поета? Відповідь вмотивуйте, посилаючись на приклади з художніх творів письменника.

-Дослідіть, як сам автор ставився до своїх героїв? Висловіть власні припущення?

– Яким чином життєвий шлях Тараса Григоровича пов’язаний з долею героїв його літературних творів?

-Що необхідно знати, вміти та практично застосовувати під час написання письмової роботи? Який матеріал при цьому необхідно використовувати? Яких помилок слід уникати, виконуючи роботу?

– Що характерно для твору-роздуму?

2. Емоційна налаштованість учнів на виконання роботи

Мікрофон: «Я бажаю….», «Я впевнений….», «Я зможу виконати роботу, оскільки…».

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

Шевченко як поет — це був сам народ,

що продовжував свою поетичну творчість.

М. Костомаров

Шевченкові ніколи не доводилося вигадувати,

про що писати, бо належав до тих творців,

які пропускають через своє серце стогін народу,

які лишаються з ним до останніх хвилин життя.

О. Коваленко

1. Міні-підготовка до написання твору-роздуму

1.1. Вступне слово вчителя.

Що таке твір? Це неповторна індивідуальність людини, її мислення, творче натхнення. Кожний має право висловити власне бажання, судження щодо теми роботи. Написати твір — значить мати можливість глибоко пройнятися його темою, виважено і ґрунтовно надати вичерпне своє бачення проблеми, спираючись на знання життєвої долі митця, його героїв.

Тож викладаючи свої думки у письмовій формі, пам’ятайте, що вони не претендують на вичерпне трактування теми, висловлюйте суб’єктивну думку. Нехай цей вид діяльності принесе вам насолоду, гарний настрій і бажання творити цікаве, корисне і піднесене.

1.2. Поради щодо написання твору.

Перш ніж приступити до написання твору, ви повинні визначити і розкрити проблему, що випливає з його заголовку. Це й буде змістом твору. Як правило, у вступі вказується час написання художнього твору, відбувається знайомство з особистістю автора, з його позицією в оцінці подій і фактів, про які ви довідуєтеся з твору.

Основна частина — це безпосереднє розкриття теми. Не слід забувати, що назва твору лейтмотивом проходить через увесь текст, логіка мислення ваша повинна розвиватися від конкретної деталі до узагальнення або навпаки — від загального до конкретного. Вступ і висновки можуть бути меншими за обсягом, але не можна скорочувати основну частину, оскільки тоді розкриття теми твору не буде достатнім. Твір написано. Слід повернутися

до заголовка та уважно перечитати зміст. Треба пам’ятати, що письмова робота вимагає орфографічної грамотності, дотримання правил пунктуації, стилістичної вправності. Письмова робота повинна відповідати таким вимогам: глибока змістовність, самостійність аналізу, глибоке розкриття теми, емоційність і стислість, образність вислову, оригінальність, стилістична довершеність, лексичне багатство, орфографічна і пунктуаційна грамотність, логічні висновки, охайність.

1.3. Методичні рекомендації. «Елементи роздуму у творі».

-Сформулюйте тезу, яка б відображала основну думку твору. Доречним є застосування мовних конструкцій на зразок «Я вважаю…», «На мою думку…», «Я підтримую…», «Уважаю…», «Я погоджуюся…», «Мені здається…», «Переконаний…», «Я не підтримую…», «Я хочу спростувати…», «Я не погоджуюся…», «Хочу піддати сумніву…», «Як на мене, то…», «З одного боку…, а з іншого…» тощо.

-Проілюструйте тезу необхідними доказами (аргументами). Пропонується використовувати мовні конструкції на зразок «тому що», «це доводить», «підтвердженням цього є», «це засвідчує», «свідченням цього є», «доказом цього може бути» тощо.

– З’ясуйте послідовність наведених аргументів.

-Наведіть переконливі приклади з художнього твору, факти з життя його автора. Рекомендується використовувати мовні конструкції на зразок «наприклад…», «прикладом може слугувати…», «яскравим прикладом цього може слугувати…», «не можна не згадати…» тощо.

– Звертайте увагу на логічність і послідовність викладу думок, дотримуйтесь причиново-наслідкових зв’язків у роботі. Структуруйте твір за абзацами. Використовуйте мовні кліше,

слова-скріпи, що оформлюють текст, на кшталт «по-перше», «по-друге», «з цього випливає», «як було зазначено», «повертаючись до думки», «як можна побачити» тощо.

-Зробіть висновок. Він повинен відповідати тезі, висловленої учнем (її перефразовано або повторено), й органічно випливати з аргументів і прикладів. По закінченню твору можна

використати мовні конструкції на зразок «отже», «таким чином», «можна зробити висновок», «висновком може слугувати» тощо.

Перелік тем, запропонованих для написання контрольного твору-роздуму за поезією Т. Шевченка

– Образ України у творчості Т. Шевченка.

-«Гайдамаки» Т. Шевченка — поема полум’яного, грізного народного гніву, породженого соціальною і національною кривдою».

– …І перед нею помолюся, / Мов перед образом святим / Тієї матері святої… (Образ матері у творах Т. Шевченка)

– Життя Т.Шевченка — подвиг, який вартий на велику пошану й одвічну пам’ять.

3. Написання учнями твору

Орієнтовний зразок творчої роботи на тему: «І перед нею помолюся, / Мов перед образом святим / Тієї матері святої…» (Образ матері у творах Т. Шевченка)

Слово «мамо». Великеє,

Найкращеє слово.

Т. Шевченко

Мамо, люба, добра, мила… — так ми звертаємося до найкращої в світі людини, яка нас береже, пестить, ростить, не замислюючись над тим, як ми за це віддячимо їй. Я вважаю, що образ матері живее у серці кожного порядного українця, бо саме він — один із найсвятіших, найулюбленіших у нашій літературі. Однією з центральних тем у творчості Т. Шевченка є трагічна доля жінки в тогочасному феодально-кріпосницькому суспільстві. Їй письменник присвятив поеми «Слепая», «Сова», «Наймичка», «Відьма» та інші, повісті російською мовою — «Наймичка», «Капитанша», «Художник», «Музыкант». Коли читаєш твори Кобзаря, починаєш розуміти, яким згустком болю була для поета жіноча доля. Він, на моє переконання, зібрав у своєму серці воєдино всі страждання поневолених і скривджених жінок, їх відчаї, надії, прагнення. Доля жінки-матері була добре відома Т. Шевченку. З болем у серці він говорив про рідну матір, яку «ще молодою — у могилу нужда та праця положила». Подруга його юнацьких літ, Оксана Коваленко, стала жертвою кріпосницького ладу. («Помандрувала / Ота Оксаночка в поход / За москалями та й пропала»)

Рідні сестри поета поневірялися на панщині. Про них завжди турбувався Тарас Григорович, допомагав їм чим міг. Письменник заговорив про долю жінки тому, що була це найболючіша рана закріпаченого села. Правдивий, реалістичний показ тяжкого становища жінки-матері міг бути обвинувальним актом проти гнобителів, проти кріпосницько-самодержавного ладу.

Поруч із цим у низці поезій Т. Шевченко стверджував свої ідеали, погляди на жінку-трудівницю, прищеплював читачам повагу і пошану до неї: Нічого кращого немає, / Як тая мати молодая / З своїм дитяточком малим… / І перед нею помолюся, / Мов перед образом святим.

Катерина з однойменної поеми, прообразом якої була кохана поета Оксана Коваленко — один із перших образів митця. У поемі відтворено долю збезчещеної дівчини. Вболіваючи за її долю, автор хоче застерегти Катерину від необхідного вчинку, радить «шануватися, щоб не довелося москаля шукати». Вона була не першою і не останньою серед сотень таких же дівчат, що, покохавши, замість щастя вже з першої хвилини зустріли лише сором та осуд

від громади, батьків. Катерина здатна, на мою думку, пожертвувати собою, власним життям, але врятувати від ганьби рідну дитину. Найвища самопожертва — в материнстві, бо саме мати дарує дитині не тільки безмежну любов, віддає все життя, всю себе, кожну мить сердечної теплоти.

Не можна не згадати і Ганну, героїню поеми «Наймичка», яка теж була жертвою панської розпусти. Вона, спокутуючи власний тяжкий гріх, все життя працювала в господі свого сина … наймичкою і до кінця днів розплачувалася за помилку молодості. У поемі «Сова» письменник змальовує не тільки поневіряння покритки, а й помсту над паном-спокусником. Носієм цієї помсти є дочка сліпої, вона, збожеволівши, вбиває пана і підпалює

його будинок. Бідна жінка, віддавши «єдиного сина, єдину дитину, єдину надію» («Сон»), стає жебрачкою і божеволіє. Таким чином, образ матері Т. Шевченко підніс з кріпацьких

низин до вершин вічності. Він бачив у жінці духовну красу, обожнював материнство, уславлював вірність і щирість.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Скласти міні-тези про життя і творчість П. Куліша, підготувати питання для ідейно-художнього аналізу поезії митця «До рідного народу».