Мета: опрацювати ідейно-художній зміст програмових поезій Т. Шевченка, розкрити на їх прикладах тему жіночої долі, виділити біблеїзми в поемі «Марія», визначити їхню стильову функцію; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, вміння порівнювати, узагальнювати, наводити переконливі аргументи, доводити власні думки, робити виважені висновки; виховувати шанобливе ставлення до жінки-матері як уособлення краси на землі; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці. 
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, тексти творів, картина письменника «Марія», ілюстрації із зображенням Святої Матері, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент.
Емоційна готовність учнів до уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Літературна вікторина «Жіночі образи у творах Т. Шевченка»
Завдання: за наведеною цитатою пізнати героїню твору.
– «Така її доля… О боже мій милий! / За що ж ти караєш її, молоду? / За те, що так щиро вона полюбила / Козацькії очі? Прости сироту. / Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки…»
(Причинна)
– «Не журиться… — / Вмиється сльозою, / Возьме відра, опівночі / Піде за водою, / Щоб вороги не бачили» (Катерина)
– «Я сирота з Вільшаної, / Сирота… / Батька ляхи замучили, / А мене … боюся. / Боюсь згадать, моя сиза… / Узяли з собою» (Оксана, «Гайдамаки»)
– «…небога, / Мов опеньок засушений, /Тонка, довгонога, / Та ще й на лихо, сердешне, / Хита головою» (Цариця, «Сон»)
– «Одягнуть, обують, / І гетьман бере на руки, / Носить і цілує. / Отак-то я в Суботові / Росла, виростала! / Як квіточка, і всі мене / Любили й вітали» (Пріся, «Великий льох»)
– «Пішла полем, ридаючи, / В тумані ховалась / Та крізь сльози тихесенько / Про вдову співала» (Ганна «Наймичка»)
– «Нащо мені чорні брови, / Нащо карі очі, / Нащо літа молодії, / Веселі дівочі. / Літа мої молодії / Марно пропадають, / Очі плачуть, чорні брови / Од вітру линяють» / (Дівчина-си-
рота, «Думка» («Нащо мені чорні брови»)
– «Молодиця / Рада та весела, / Ніби з паном повінчалась, / Закупила села. / І у хаті, і на дворі, / І коло скотини, / Увечері і вдосвіта, / А коло дитини / Так і пада, ніби мати» (Ганна
«Наймичка»)
– «Біля того гаю, / Що чорніє над водою, / Щось біле блукає / … . / А може, жде козаченька, / Щоб залоскотати» (Причинна)
– «І усміхнулася небога, / Проснулася — нема нічого… / На сина глянула, взяла / Його тихенько сповила / Та, щоб дожать до ланового, / Ще копу дожина пішла» / (Селянка-кріпачка «Сон» («На панщині пшеницю жала»))
– «А мене, не знаю за що, / Убити — не вбили, / Тільки мої довгі коси / Остригли, накрили / Острижену ганчіркою, / Та ще й реготались» (Дівча-байстря, «Лілея»)
– «Пішла селом, / Плаче… / На голові хустиночка, / На руках дитина / … / Назад подивилась, / Покивала головою / Та й заголосила» (Катерина)
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.
2. Рефлексія. Відгадайте зашифроване слово.
Кожна цифра відповідає літері, яка розташована в алфавітному порядку. Якщо їх правильно вибрати, можна прочитати слово, яке є закінченням прислів’я: «До людей — по розум, до ма-
тері — по … (серце)
22 7 21 27 7
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності
ІV. Основний зміст уроку
Мати — це ім’я Бога на устах і в серцях маленьких дітей.
В. Теккерей
На сонці тепло, а біля матері добре.
Українське прислів’я
1. Вступне слово вчителя
Серед усіх людських законів є один невмирущий у своїй благородності — вміння жертвувати собою. Найвища самопожертва — в материнстві, бо мати дарує дитині не тільки безмежну любов, віддає все життя, всю себе, кожну мить сердечної теплоти. Великий Кобзар українського народу низько схилявся перед образом Матері, який втілював для нього рідну матір, Україну, Пречисту Діву Марію. Матір Божа, яка оберігає людей землі,— це узагальнюючий образ усіх матерів.
2. Робота над програмовими творами Т. Шевченка.
2.1. «У нашім раї на землі» (1849)
2.1.1. Виразне читання поезії з відповідним коментарем.
2.1.2. Тема: розповідь про важку жіночу долю, долю матері в умовах покріпачення, соціального і національного гніту.
2.1.3. Ідея: возвеличення святості матері, того найціннішого, що є для кожної людини; засудження соціального устрою, який змусив страждати багатьох жінок.
2.1.4. Основна думка: «Слово мамо. Великеє, / Найкращеє слово!»
2.1.5. Композиція.
Поезія «У нашім раї на землі» — екскурс поета шляхами власного життя і розповідь про героїнь своїх творів. Твір має оптимістичний початок і трагічне, сумне закінчення.
«У нашім раї…» містить протиставлення злиденного життя жінки-кріпачки райському.
2.1.6. Опрацювання змісту твору. Бесіда за питаннями.
– Яке середовище називають раєм?
– Що для поета є святим?
– Яким чином даний твір пов’язаний з біографією митця?
– Через що дивується і водночас сумує поет, коли побачив дівчину з дитиною?
– За що ми повинні бути вдячними своїм матерям?
– У чому поет вбачає святість образу матері? («І перед нею помолюся, / Мов перед образом святим / Тієї матері святої, / Що в мир наш бога принесла…»)
– Чим пояснити те, що кожна дитина для матері є її гордістю? («Гордіше самої цариці, / Щоб людям, бачте, показать / Своє добро»)
– Яка доля очікує Йванів, коли вони подорослішають? («І виросли, і розійшлись / На заробітки, в москалі»)
– Чому старість самотньої жінки — це її безпорадність і важке життя? («Наготи / Старої нічим одягти / І витопить зимою хату. / А ти не здужаєш і встати, / Щоб хоч огонь той розвести»)
– Що мав на увазі поет, зазначаючи про матір: «А ти, великомучениця»?
– Яким чином ця поезія Т. Шевченка ідейно пов’язана з іншими його творами? («Села / Минаєш, плачучи вночі / І полем, степом ідучи, / Свого ти сина закриваєш»)
– Через що красуня дівчина втрачає свою привабливість? («Пропала, немає! / Все забрала дитиночка»)
– Чому батьки виганяли своїх дочок з позашлюбною дитиною з дому? Чи було це морально виправданим?
– Чим пояснити зневажливе ставлення людей до жінки–покритки?
– Про що може розпитати дитина–байстря у матері, коли вона стане дорослою? («Про панича лукавого»)
– Яку долю буде мати така дитина? («Бо не дійде / До зросту дитина, / Піде собі сліпця водить»)
– Яке покарання може понести мати від своєї дитини? («А тебе покине / Калікою на розпутті, / Щоб собак дражнила, / Та ще й вилає»)
– У чому поет вбачає трагедію жінки–покритки?
– Над чим змушує поміркувати Тарас Григорович читача своєю поезією?
– Яким же вбачає автор райське життя на землі?
Вільний мікрофон: «Чи вважаєте ви своє життя раєм?»
2.1.7. Робота у малих групах. Складання схеми, обговорення її змісту.
Жінка–мати Т. Шевченка
«Гордіше самої цариці»
Турботлива
Покритка
Святий образ «Безталанная»
«З хреста ніби знята»
Багатостраждальна
«Радість від народження дитини і водночас страждання»
Щаслива Великомучениця
2.2. «Марія» (27 жовтня — 11 листопада 1859, С.–Петербург)
2.2.1. Виразне читання окремих епізодів твору, які містять елементи біблеїзму з відповідним коментарем.
2.2. Тема: розповідь про народження Ісуса і страждання, яких зазнала Марія зі своїм сином.
2.2.3. Ідея: засудження тоталітарного режиму, який нівечив і гнобив люд (Ірод); возвеличення Ісуса за його прагнення присвятити своє життя на благо народу.
2.2.4. Основна думка: «Як в світі жить, людей любить, / За правду стать! За правду згинуть! / Без правди горе!»
2.2.5. Жанр: поема з елементами біблеїзму.
2.2.6. Композиція.
Експозиція: своєрідний пролог, в якому:
а) поет зазначає про святість матері і визначає власну місію у відтворенні поневоленого життя простого люду»;
б) знайомство з Йосипом і його наймичкою Марією.
Зав’язка: вагітність Марії, її вінчання з Йосипом, народження дитини (Ісуса).
Кульмінація: розіп’яття дитини матері, її смерть від голоду.
Розв’язка: «…а ти… / Мов золото в тому горнилі, / В людській душі возобновилась, / В душі невольничій, малій, / В душі скорбящей і убогій»
2.2.7. Ідейно-художній аналіз змісту твору. Бесіда за питаннями:
– У чому Т. Шевченко вбачає святість матері? («Святая сило всіх святих, / Пренепорочная, благая!»)
– Про кого він турбується? («Отих окрадених, сліпих / Невільників»)
– З яким проханням звертається Т. Шевченко до святої Марії? («Подай їм силу / Твойого мученика сина, / Щоб хрест–кайдани донести / До самого, самого краю / Достойнопітая! благаю!»)
– У чому полягає власна місія митця у відтворенні тогочасної дійсності? («А я, незлобний, воспою, / Як процвітуть убогі села»)
– В яких умовах зростала наймичка Марія у Йосипа? («Росла собі та виростала / І на порі Марія стала… / Рожевим квітом розцвіла»)
– Чим пояснити дбайливе ставлення Йосипа до своєї наймички? («І думає: «Ані родини! / А ні хатиночки нема, / Одна–однісенька»)
– Чому життя Марії у теслі було райським? Яку роботу вона виконувала?
– Для чого наймичка звернулася до Тіверіада? Чим пояснити бажання героїні дізнатися про майбутню долю свою та Йосипа?
– Що свідчить про любов Марії до тварин?
– Хто завітав до оселі Йосипа? Якими стравами пригощала Марія гостя?
– Як героїня сприймала те, про що розповідав молодик? («І словеса його святиє / На серце падали Марії / І серце мерзло і пеклось!»)
– Чим пояснити зміни, які відбулися з Марією після того, як її залишив гість?
– Що вирішив зробити Йосип для Марії аби не затьмарити її честь?
– Яке покарання мала понести героїня, не одружившись? («А то б цеглиною убили»)
– З приводу чого радів Йосиф щодо майбутньої дитини Марії?
– У чому полягала місія подорожуючого? («Я месію / Іду народу возвістить»)
– Чим пояснити недоброзичливе ставлення автора твору до гостя? («Де ж подівсь / Дивовижний гость отой лукавий? / Хоч би прийшов та подививсь / На брак той славний і преславний! / На брак окрадений!»)
– Через що Марія з Йосипом вирушили до Віфлеєма?
– Якими почуттями були охоплені подорожуючі? Чим це викликано?
– Про що свідчили вигуки у Віфлеєві на майдані: «Месія! Ісус! Осанна!»?
– Чому народження дитини Марією викликало з’явлення огненої мітки на небі?
– Що мав на увазі Т. Шевченко, зазнаючи: Марія сина привела / Єдиную тую дитину, / Що нас од каторги спасла?
– Через що жінка вимушена була віддати свою щойно народжену дитину чабанам?
– Який злочин вчинив Ірод? Чим пояснити його жорстокість? («Ножі солдати сполоскали / В дитячій праведній крові! / Такеє–то на світі сталось!»)
– За що була вдячна Марія чабанам?
– Чому за дитиною жінки завжди спостерігали нечестивці?
– Як народження Бога вплинуло на фараонів? («…що правда боже, / Встає вже, встала на землі / Щоб фараони стереглись»)
– Про що повсякчас думала Марія, гойдаючи колиску з дитиною? «Як його вчити, навести / На путь святий святого сина / І як од зол спасти? / Од бур житейських одвести?»)
– За яких обставин Йосип і наймичка з дитиною повернулися до свого рідного гаю-раю? («Царя вже Ірода не стало / Чогось увечері наївсь, / Та так наївся, що й опрігсь»)
– Як герої зустріли долю-гайочок?
– Як склалася подальша доля Марії у наймах?
– Яким чином, зроблений хрестик дитиною жінки, вплинув на її самопочуття? («І трупом пала,як узріла / Той хрестик-шибеничку, «Злий!» / Недобрий чоловік, лихий! / Навчив тебе,
моя дитино!»)
– Що робила Марія для сина, аби навчити і виховати його? («Взяла / Та в школу хлопця одвела, / У ієрейську. Доглядала ж / Сама його, сама й навчала / Добру і розуму»)
– Чим син жінки відрізнявся від інших дітей? («Ніколи / Ані пограється з дітьми, / Ані побігає; самий, / Один-однісінький, бувало, / Сидить собі у бур’яні / Та клепку теше. Помагало / Святому батькові в трудах»)
– Для чого родина вирушила до Єрусалима?
– Де знайшла Марія свого сина, розшукуючи його в лісі?
– Чому фарисей і книжники дивувалися речам хлопця у храмі? («Її хлоп’яточко, сидить / І научає, неповинне, / Як в світі жить, людей любить, / За правду стать! За правду згинуть!»)
– Чим пояснити прагнення сина Марії служити народові? Чому вона спостерігала за діяльністю своєї дитини?
– Як народ ставився до сина Божого?
– Хто ж були ті лукаві, кому син Марії мовив «правди слово»?
– За що було розіп’ято Ісуса? Як це сприйняла його мати?
– Чому Марія намагалася продовжити справу сина, розповсюджуючи любов і правду на землі? («І їх униніє, і страх / Розвіяла, мов ту полову; / Своїм святим огненним словом! / Ти
дух святий свій принесла / В їх душі вбогії!»)
– Як склалася подальша доля матері Ісуса? Чому по смерті її теж, як і сина, було розіп’ято ченцями?
– З чим пов’язано те, що образ святої жінки завжди перебував у людській «душі скорбящей і убогій»?
Вільний мікрофон: «У чому полягає святість образу Марії та її сина?»
2.2.8. Міні-дискусія. Обговорення питань:
– Чим виправдані стражання Марії, жінки, матері, святої?
– Над чим змушує Т. Шевченко задуматися читача своїм твором?
– Кого можна вважати святим? Визначіть власні критерії святості. Відповідь оформіть за допомогою прийому «Доміно» (Святість — доброта — чемність — щирість — допомога
людині у скрутний для неї час — безкорисливість — самопожертва заради інших — …)
– Як у сучасному житті люди ставляться до святих образів?
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
«У нашім раї на землі…»
1. Найкращим на землі, як вважає Т. Шевченко, є:
а) гармонія людини і природи; б) сите життя;
в) мати зі своїм дитяточком малим; г) добрий заробіток.
2. Мати у письменника — це:
а) чемність і повага; б) святий образ; в) серце всесвіту; г) душевний спокій і злагода.
3. Свою самотність рідненька буде відчувати через те, що її:
а) близькі люди залишили напризволяще; б) ніхто не догляне;
в) ніхто не розуміє; г) діти розійшлися, хто на заробітки, хто в москалі.
4. «…І перед нею помолюся, / Мов перед образом святим» — ця висловлювання стосується:
а) рідної землі; б) матері; в) Батьківщини; г) дитини.
5. «Он байстря несе покритка на базар»,— так знедоленій героїні:
а) дорікне будь-який солдат; б) з посмішкою скаже пан;
в) защебече соловей; г) кричатимуть люди.
6. Через народження позашлюбного дитя жінка втратила:
а) можливість відвідувати вечорниці; б) красу;
в) здатність веселитися; г) любов до своєї дитини.
7. Жінка-покритка, яку батьки вигнали з хати, залишає рідну домівку, мов:
а) з хреста знята; б) у воду опущена; в) муха в окропі; г) зірка небо.
8. Знедолену героїню з байстрям на руках цураються навіть:
а) малі діти; б) квіти польові; в) старці; г) жебраки.
9. Про що матиме розповісти покритка своїй дитині, коли та підросте:
а) важке життя простого люду;
б) несправедливість, яка панує у суспільстві;
в) панича лукавого;
г) щасливе життя на волі.
10. Що у майбутньому очікує дитину жінки?
а) Непосильна важка праця; б) солдатська муштра;
в) бути поводирем у сліпця; г) принизлива служба козачком у пана.
11. У чому дорікатиме Іван свою матір, коли стане дорослим? Що вона його:
а) на світ народила; б) не забезпечила житлом;
в) не навчила читати і писати; г) віддала в солдати.
12. Яку долю передрікає поет своїй героїні?
а) довічна принизлива праця на пана;
б) щасливе життя зі своїм Іваном;
в) служба в монастирі;
г) страждання і смерть.
«Марія»
1. Своє «упованіє» Т. Шевченко покладає на милосердіє:
а) Бога; б) матері; в) поневоленого люду; г) сліпців-кобзарів.
2. Надаючи власну характеристику, особисто про себе поет зазначає, що він людина:
а) гуманна; б) незлоблива; в) розумна і спостережлива; г) яка бажає всім матеріального достатку.
3. Чим захоплювалася Марія?
а) прядінням білої вовни;
б) тихим ставом;
в) доглядом за козою з козяточком;
г) вишиванням хрестиком.
4. Тіверіадо, до якого звернулася наймичка,— це цар:
а) дощу і вітру; б) спеки і холоду; в) лісів і гір; г) озер.
5. Описуючи красу героїні, Т. Шевченко порівнює її із:
а) давньогрецькою статуєю; б) квітучим гаєм; в) зорею; г) златом-сріблом.
6. З якою метою вирушив молодий гість у подорож?
а) повідомити народу про месію;
б) пристати на службу в чоловічому монастирі;
в) придбати святі книги;
г) причаститися у Києво-Печерській лаврі.
7. Що сталося з тим, хто мав бути батьком дитини Марії?
а) Страждав за своє життя від невиліковної хвороби;
б) його було розіп’ят;
в) молодик виїхав невідомо куди з Єрусалима;
г) цей чоловік підлягав привселюдному катуванню.
8. Якого наказу отримали Йосип з Марією від кесаря?
а) сплатити податок;
б) охрестити щойнонароджену дитину;
в) негайно вирушити до міста на ревізію;
г) йти обробляти його землю.
9. Диво, яке побачили тесля із наймичкою, зупинившись на перепочинок біля шляху;
а) огненну метку;
б) чарівну зірку;
в) смарагдове сяяння;
г) золоте проміння.
10. Дитина Марії врятувала людство від:
а) засухи; б) каторги; в) всіляких хвороб; г) голоду.
11. Свого Еммануїла наймичка сховала від Іудеї у:
а) шалаші на узбережжі річки;
б) полі, де була висока трава;
в) землянці під великим дубом;
г) чабанів.
12. Якою думкою переймалася героїня, мріючи про майбутню долю своєї дитини:
а) як врятувати її від невиліковних хвороб;
б) де з ним оселитися;
в) надати їй належну освіту;
г) щоб вона служила Богові й народу.
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 0,5 бал.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Чому, на думку Т. Шевченка, молода мати — найкраще на землі («У нашім раї на землі»)? Висловіть власні міркування, посилаючись на приклади з творів письменника.
2. Дослідіть, чим було зумовлено розіп’яття сина Марії? Свої спостереження узагальніть.
3. Ісуса дуже полюбляли (Т. Шевченко «Марія»):
а) кобзарі; б) діти; в) птахи і звіри; г) зорі на небі.
Картка № 2
1. Доведіть, що щастя для матері — це її дитина. Відповідаючи, наведіть приклади з життя та творів Т. Шевченка.
2. Як, на ваш погляд, чому поет називає Марію («Марія») царицею неба? Чи можна виправдати таке ставлення Т. Шевченка до святої жінки? Відповідь умотивуйте.
3. Поезію «У нашім раї на землі» Т. Шевченко написав у першій половині 1849 р., перебуваючи: а) на Кос-Аралі; б) неподалік від Києва; в) у Петербурзі; г) за кордоном.
Картка № 3
1. Порівняйте жіночу долю Марії і Катерини з однойменних поем Т. Шевченка. Чим зумовлена трагічність життя героїнь?
2. Висловіть власну думку стосовно того, що мати, як вважає Т. Шевченко у творі «У нашім раї на землі»,— це святий образ. Наведіть переконливі аргументи.
3. На позичені гроші мати придбала своїй дитині (Т. Шевченко «Марія»):
а) багато різноманітних іграшок; б) буквар; в) пристойний одяг; г) нові черевики.
VI. Підсумок уроку
VII. Оголошення результатів щодо рівня успішності школярів
VIII. Домашнє завдання
Написати лист до будь-якої героїні творів Т. Шевченка; опрацювати зміст поезії письменника «Садок вишневий коло хати», «Доля», «Росли укупочці, зросли…»