Мета: проаналізувати програмові поетичні твори Т. Шевченка, осмислити становище жінки в кріпацькій Україні, охарактеризувати образи героїнь «Наймичка», «На панщині пшеницю жала»; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння логічно і критично мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття; робити ґрунтовні і виважені висновки; виховувати шанобливе ставлення до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-кохана), зневажливе ставлення до гнобителів українського народу. 

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, виставка його творів, присвячених жіночій долі: картини поета на цю тему, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Емоційна готовність школярів до уроку

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Заслуховування учнівських міні-творів на тему «Майбутнє Івася» (за твором Т. Шевченка «Катерина»), їх стислий аналіз.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Цитатний диктант

Завдання: за поданими рядками поезій Т. Шевченка визначити його назву.

– І мене в сім’ї великій, / В сім’ї вольній, новій, / Не забудьте пам’янути / Незлим тихим словом. («Заповіт»)

– Доля, де ти! Доля, де ти? / Нема ніякої; / Коли доброї жаль, боже, / То дай злої, злої! («Минають дні, минають ночі»)

– Реве та стогне Дніпр широкий, / Сердитий вітер завива, / Додолу верби гне високі, / Горами хвилю підійма. («Причинна»)

– Утни, батьку, щоб нехотя / На весь світ почули, / Що діялось в Україні, / За що погибала, / За що слава козацькая / На всім світі стала! («До Основ’яненка»)

– Все йде, все минає і краю немає, / Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? / І дурень, і мудрий нічого не знає. / Живе… умирає… одно зацвіло, / А друге зав’яло, навіки зав’яло… /

І листя пожовкле вітри рознесли. («Гайдамаки»)

– Он глянь,— у тім раї, що ти покидаєш, / Латану свитину з каліки знімають, / З шкурою знімають, бо нічим обуть / Княжат недорослих, а он розпинають / Вдову за подушне,

а сина кують, / Єдиного сина, єдину дитину, / Єдину надію! В військо оддають! («Сон»)

– Кохайтеся, чорнобриві, / Та не з москалями, / Бо москалі — чужі люде, / Роблять лихо з вами. («Катерина»)

– А мене, мої сестрички, / За те не впустили, / Що цареві московському / Коня напоїла — / В Батурині, як він їхав / В Москву із Полтави. («Великий льох»)

– За горами гори, хмарою повиті, / Засіяні горем, кров’ю политі / Споконвіку Прометея / Там орел крає, / Що день божий добрі ребра / Й серце розбиває. («Кавказ»)

– Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра, / Добра святого. («І мертвим, і живим…»)

– Замовк неборака, сиротами кинув? / І гори, і море, де перше витав, / Де ватагу пройдисвіта / Водив за собою,— / Все осталось, все сумує, / Як руїни Трої. («На вічну пам’ять Котля-

ревському»)

– Тяжко мені сиротою / На сім світі жити / Свої люде — як чужії, / Ні з ким говорити. / Нема кому розпитати, / Чого плачуть очі; / Нема кому розказати, / Чого серце хоче… («Дума»

(«Нащо мені чорні брови»))

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Міні-круглий стіл «Банк знань» (Робота у малих групах)

Дати обґрунтовану і лаконічну відповідь на запитання, порадившись у групі.

– Чи можна вважати Катерину з однойменної поеми Т. Шевченка жінкою легкої поведінки?

– У чому полягає актуальність проблеми, порушеної поетом у творі «Катерина»?

– Чим схожі і різні героїні поезій Т. Шевченка? (Відповіді, по можливості, «презентувати», застосовуючи фактичний матеріал, приклади з художніх текстів письменника)

3. Рефлексія

Установіть відповідність між творами Т. Шевченка і їх героїнями.

1. «Гайдамаки»; а) Цариця;

2. «Лілея»; б) Пріся;

3. «Великий льох»; в) Дівчина-байстря;

4. «Причинна»; г) Оксана;

5. «Сон» («У всякого своя доля»). д) Русалка;

е) Катерина.

Ключ: 1 — г; 2 — в; 3 — б; 4 — д; 5 — а.

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Т. Шевченко

Такого полум’яного материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки,

мабуть, не знайти ні в одного з поетів світу.

М. Рильський

1. Вступне слово вчителя

Любов матері всеохоплююча, безкорислива, вона любить усім серцем, усім своїм єством, не задумуючись над тим, як ми за це віддячимо їй. Але про матір ніколи не забувають добрі, чуйні діти. Образ матері живе у серці кожного порядного українця, бо він — один

з найсвятіших, найулюбленіших у вітчизняній літературі.

2. Робота над програмовими поезіями Т. Шевченка.

2.1. «Сон» («На панщині пшеницю жала» (1858)).

2.1.1. Виразне читання поезії або прослуховування в аудіозаписі.

2.1.2. Інформація учнів (історична довідка) про життя українського народу в часи кріпацтва.

2.1.3. Тема: зображення непосильної праці жінки-кріпачки, яка мріє про майбутню щасливу долю своєї дитини.

2.1.4. Ідея: засудження панства, самодержавства, що гнобило простий люд, лишало його можливості вільно жити і працювати на рідній землі.

2.1.5. Основна думка.

а) кріпацтво є перешкодою для повноцінного щасливого життя народу; непосильна праця, приниження гідності, безправ’я, відсутність волі — ось, що характерно для уярмленого се-

лянства;

б) сон — це мрія кріпачки, її прагнення здобути волю хоч не собі, а своєму синові.

2.1.6. Жанр: громадянська лірика.

2.1.7. Поезія присвячена Марку Вовчку.

У січні 1858 року Тарас Григорович познайомився з Марком Вовчком, оповідання якої читав ще в засланні, дуже ними захоплювався, розцінював їх як важливий внесок у тогочасну__ українську літературу. Шевченко мав великий вплив на Марію Олександрівну, заохочував її до творчості. Ці письменники щиро приятелювали.

2.1.8. Римування: перехресне.

2.1.9. Віршовий розмір: ямб.

2.1.10. Художні особливості поезії.

Порівняння: «Попестила; і ніби сном / Над сином сидя, задрімала».

Повтори: «дожать… дожинать», «вольній… волі».

Епітет: «веселім полі».

2.1.11. Словникова робота. Пояснення значення слів: панщина, сніп, лановий.

2.1.12. Обговорення ідейного змісту твору. Бесіда за питаннями.

– Які часи зображені у творі? Хто є головною героїнею?

– Про що свідчать умови праці селянки?

– Чому жінка заснула над дитиною? Що вона побачила під час сну? (…Син Іван / І вродливий, і багатий, / Уже засватаний, жонатий / На вольній бачиться)

– Чим зумовлено те, що їй наснилося?

– Чи був цей сон віщим для жінки?

– Чому кріпачка вимушена була брати Івана-немовля із собою, на панське поле?

– Як жінка сприйняла побачене, прокинувшись від сну?

– Через що героїня твору не могла тривалий час перебувати біля дитини?

– Чи встигне вона, на ваш погляд, «дожать до ланового»?

– Про що свідчить закінчення твору?

– Чому доля жінки-кріпачки була важкою?

– Як сам автор ставиться до героїні своєї поезії?

2.1.13. Рубрика «Поміркуй, обґрунтуй».

– Які зараз має жінка соціальні гарантії по догляду за дитиною?

– Сон кріпачки — це можлива реальність чи її марення?

– Людина — творець власного майбутнього? Чи стосується ця фраза героїні твору?

2.2. «Наймичка» (1845)

2.2.1. Коментар учителя.

Написана «Наймичка» у 1860 році. Цей твір присвячений трагічній долі жінки-покритки на Україні. Через кілька років після написання «Катерини» Тарас Григорович знову повертається до цієї теми, але висловлює її вже в іншому емоційному ключі. Крім «Наймички», написано поему «Марія» (1861), вірш «Сон» («На панщині пшеницю жала») (1858). Тому ідейно-тематичним спрямуванням поеми стає зображення долі жінки-матері в жорстокому світі, яку трагічні обставини змушують жертвувати собою, своїм щастям і життям заради життя і щастя дитини.

2.2.2. Тема: зображення важкої долі жінки-кріпачки, яка вимушена була все своє життя страждати і приховувати своє материнство.

2.2.3. Ідея: засудження тогочасних умов, у яких жінка відчувала себе соціально незахищеною; висловлення співчуття стражданням героїні.

2.2.4. Основна думка:

а) мати — найсвятіше, що є у кожної людини;

б) Я каралась / Весь вік в чужій хаті… / Прости мене, мій синочку! / Я… я твоя мати.

2.2.5. Особливості назви твору.

– Чому «Наймичка», а не «Мати» або «Мати-наймичка»? (Ганна зробилась наймичкою уже після того як стала матір’ю. Шевченко поміняв причину-наслідок і свідомо слово «Мати» не виніс у заголовок свого твору. Тут захована (звісно з волі автора і відповідно до ідейного змісту твору, щоб його не зруйнувати) не від читачів (вже на початку твору з його прологу,

ми знаємо про материнство Ганни), а від сина Ганнина таємниця. Отже, в заголовку

поеми — також один із секретів високої майстерності Шевченка)

2.2.6. Жанр: епічна поема, немов прагнучи підкреслити це, Шевченко вводить у тканину твору казкові вимисли.

2.2.7. Композиція.

Композиційно поема поділяється на пролог і вісім частин. У перших чотирьох розповідається про молоду наймичку, решта — про її старість і смерть. Поемі властива так звана «видима» композиція. Кожний розділ твору — немовби окремий кадр, що рухає дію, сприяє розгортанню сюжету.

Експозиція — розділ І. Дії тут поки ще немає. Автор знайомить нас із старими заможними хуторянами — дідом та бабою. У них своє горе — невтішна самотня старість. Уже «смерть з косою за плечима», а вони бездітні.

Зав’язка — розділ ІІ. Трохимові та Насті поталанило — вони знайшли підкинуту біля свого перелазу дитину і всиновили її. У наступних розділах розгортаються різні сюжетні перипетії.

За часовими вимірами дія у творі довготривала. Відповідно до вимог поемного жанру Т. Шевченко концентрує час, зосередивши увагу на найважливіших епізодах життя своїх героїв. Композиція поеми письменника нагадує побудову драматичного твору. У ній чітко виділяються сцени, картини, епізоди. Як у драмі, кульмінація винесена на кінець і перед смертю Ганна відкриває синові Маркові сокровенну таємницю свого життя.

Розв’язки як окремого компонента сюжетобудови немає.

2.2.8. Сюжет твору.

Сюжет цього твору схожий із сюжетами народних пісень і балад. У поемі «Наймичка» розповідається про жінку-покритку, яка народила сина позашлюбного. У пролозі у формі народної пісні йде сповідь розчарованої, ошуканої жінки, яка не знає як далі жити, що станеться з нею і дитиною? Тепер вимушена вона покинути свої рідні місця, щоб сховатися від сорому і знущань. У частинах від 1 до 4 описано життя дитини і матері. Жінка

підкидає дитину під воротами двох старих бездітних хуторян Насті і Трохима. Ідилічно змальоване їх подружнє життя: вони зростали разом, побрались, важкою працею заробили собі статок. Але велика печаль спіткала обох — не мали вони дітей. Тому великою радістю для старих став їх прийомний син Марко. Через деякий час у домі з’являється молодиця, яка проситься у найми, бо ж тепер багато клопотів, у домі дитина. Важливим моментом

у сюжеті повісті є готовність Ганни служити за будь-яку плату. Але вражає справедливість, чесність, вміння поважати працю Трохима. Він твердо знає, що важка праця коштує хороших грошей. Наймичка несамовито працювала, у рядках поеми описано як день і ніч не відходила молодиця від Марка, робила важко і самовіддано, спокутувала чим могла свій гріх. І тільки вночі дозволяла собі плакати. З четвертої по восьму частину Марко — дорослий, його мати-

наймичка уже стара жінка. Марко чумакує, його прийомну матір поховали, а старий дід ледь пережив таку втрату. Перенести це нещастя йому помагала Ганна, вона весь цей час у родині, помітно, що вже давно вона стала її членом. Наймичку питає Трохим про те, з ким слід одружувати Марка. Мудрою і вистражданою колись була порада наймички. Нехай сам чоловік вибирає собі пару, саме так вчиняють люблячі й розумні батьки. Не шукаючи

вигоди, вони дають дитині самій вибирати собі долю. Але відмовляється стати наймичка запрошеною матір’ю. Насправді вважає себе жінка великою грішницею, бо підкинула свою дитину. Суворо вона себе карає, а ще й скромна за характером і бідна, тому думає, що не має ані морального, ані соціального права сидіти запрошеною матір’ю на весіллі серед чесних і багатих людей. Уходить Ганна замість весілля у паломництво до Києва. Дорогою працює, а коли вертається до Марка, завжди гостинці несе всій родині. Тільки собі нічого не купує. Така самовідданість породжує і у невістці Катрі повагу до старої. Вона миє старій ноги,

пропонує відпочинок і подальше спокійне життя у родині. Але Ганна продовжує спокутувати, вимолювати свій гріх: до самої смерті ходить молитися у Київ. І тільки перед самою смертю повертається до Марка. Готова вона унести таємницю народження

Марка із собою у могилу, але той уже повернувся з чумакування. І зізнання матері стає кульмінацією поеми. Жінка вважає, що все життя «каралася», тобто себе карала за свій гріх, а перед смертю можна сказати, що вона справжня матір Марка. Дуже зрадів Марко, бо любив Ганну все життя як матір. Але своїм останнім покаранням зробила Ганна неможливість відчути синовнє визнання і любов.

2.2.9. Авторська ідея твору.

Т. Шевченко виголошує ідею справедливості людського суду. Слід оцінювати людину не за її особисті помилки, а за її справи. Одним з перших підняв поет на висоту соціально-морального конфлікту проблему жінки-матері, її трагічну долю, її незахищеність

від людського марнославства, від консерватизму й хибних церковних постулатів про гріховність такого материнства.

2.2.10. І. Франко про «Наймичку» Т. Шевченка.

«Наймичка» — натура безмірно глибша, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забути про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини.» Назвавши поему «Наймичка» «безсмертним твором поетичним», Франко підсумовуючи, відзначає, що вона «належить до найбільших тріумфів правдивої штуки і мусить уважатися за найкращий доказ геніальності Шевченка».

2.2.11. Додаткова інформація.

На сюжет поеми «Наймичка» композитор М. Вериківський створив оперу під цією назвою (1941), що була екранізована режисером І. Молостовою (1964).

2.2.12. Характеристика образу Ганни.

2.2.12.1. Матеріал для вчителя й учнів.

Головна героїня твору — безталанна наймичка Ганна. Її життя дещо нагадує Катеринине. Як і Катерина, Ганна — жертва панської розпусти. Вона теж «покритка», але не повторює сумної історії своєї попередниці, а зберігає своє життя для улюбленого сина Марка. Ганна ні на хвилинку не забувала про свій материнський обов’язок. Любляче серце не повело її стежинами Катерини до ополонки, а підказало інший, значно важчий і благородніший

шлях — «покірливо до самої смерті нести хрест самопожертви» (М. Рильський), до кінця життя бути позбавленою прав материнства. Чи може бути більша мука-кара для матері?

У пролозі мовиться про якусь жінку з дитям на руках. Ганна приходить на хутір «у найми проситись» тільки через рік і дуже радіє, коли господарі погоджуються її взяти, дитину доглядає, «ніби матір». Залишившись наодинці з малим, «тяжко, важко плаче», причини цих сліз «не зна Марко, росте собі». Щоб пошкодити добрій славі Марка, не згоджується бути посадженою матір’ю на його весіллі. Коли Марко і Катерина вітають Ганну після повернення з Києва, як рідну матір, вона лякається: «Може вони знають… Може, вони догадались…» В останні хвилини життя нещаслива мати всіма силами намагається діждатися Марка з дороги і відкрити таємницю його народження. Трагедія Ганни не тільки в тому, що вона, багата, із славного селянського роду, мусить народити в пустельному полі й підкинути дитя чужим людям. Ще більших невгасимих, щоденних страждань завдає їй те, що вона мусить ховатися зі своїми почуттями до сина, притлумлювати їх, а тому позбавлена материнського щастя.

2.2.12.2. Інформативне ґроно щодо характеристики героїні (робота в групах)

любляча мати;

щирість, простота, відвертість;

працьовитість і щедрість;

набожність, дотримується народних обрядів;

повага до людей;

терплячість, здатність до важких страждань;

ніжність;

безталанність;

жертва тогочасного суспільства.

2.2.12.3. Опрацювання схеми.

Бог

Соціальні умови

Марко, його родина

Трохим і Настя

Автор твору

2.2.13. Ідейно-художній аналіз поеми. Фронтальне опитування.

Пролог

– Яке значення має вступ до поеми?

– Чому героїня твору порівнюється із тополею? Яке лихо спіткало молодицю?

– Чи співчуваєте ви стражданням героїні? Відповідь вмотивуйте.

– Чим пояснити виконання Ганною пісні «Ой у полі могила»? Яким чином ця пісня молодиці помогла читачеві зрозуміти горе Ганни?

Розділ І

– Як склалася доля Трохима і Насті? Чого їм не вистачало? (Всього надбали. / Та діточок у їх бігма, / А смерть з косою за плечима)

– Що свідчить про працьовитість старих?

– Чим викликане велике бажання Трохима і Насті мати спадкоємця? (Добро покидати / Чужим людям, чужим дітям / На сміх, на розтрату!)

Розділ ІІ

– Прокоментуйте рядки твору: Сховалося у серці лихо, / Як звір у темнім гаї. Кого вони стосуються?

– Чому життя старих було райським?

– Як сприйняли дід з бабою те, що біля їх воріт вони побачили немовля? (Бери лишень та сповивай… / Ач яке, нівроку! / Неси ж в хату, а я верхи / Кинусь за кумами…)

– Над чим розмірковує Т. Шевченко щодо перебування дитини в сім’ї? (Один сина

проклинає, / Другий свічечку, сердешний, / Потом заробляє / Та ридаючи становить / Перед образами — Нема дітей!)

Розділ ІІІ

– Як старі ставилися до свого вихованця? (Старі мої / Не знають, де діти, / Де посадить, де положить / І що з ним робити)

– Чому Трохим і Настя вирішили прийняти до себе наймичку? (Бо ми старі, нездужаєм, / Та таки й дитина, / Хоча воно вже й підросло, / Та все ж таки треба / Коло його піклуватись)

– На яких умовах дід з бабою прийняли до себе Ганну? (А поживеш, / Роздивишся в хаті, / Та й ми тебе побачимо — / Отоді й за плату, / Чи так, дочко?)

– Чим пояснити радість наймички? _ Як вона виконувала свої обов’язки? (І у хаті, і на

дворі, / І коло скотини, / Увечері і вдосвіта, / І коло дитини / Так і пада, ніби мати)

– Чим пояснити поведінку наймички: вдень піклується за дитиною, а ввечері плаче?

– Чи можна виправдати те, що малий Марко наймичку став називати мамою. Відповідь обґрунтуйте.

Розділ IV

– Яке лихо сталося в родині старих?

– Як у творі описано обряд сватання? (Вернулися / Люде з рушниками, / З святим хлібом обміненим. / Панну у жупані, / Таку кралю висватали, / Що хоч за гетьмана)

– Через яке питання діда збентежилась Ганна? Чим пояснити таку поведінку наймички?

Розділ V

– Опишіть процес підготовки до весілля, застосовуючи текст твору. Про що він свідчить? (Скрізь гармидер та реготня, / В хаті і надворі / І жолоби викотили / З нової комори. /

Скрізь порання: печуть, варять, / Вимітають, шиють…)

– Що змусило Ганну піти на прощу до Києва?

– Чим пояснити відмову наймички бути на весіллі Марка за матінку? (Ні, Марку, ніяко / Мені матір’ю сидіти: / То багаті люде, / А я наймичка… ще й з тебе / Сміятися будуть)

– Яким було перебування Ганни у Києві?

– Як молодята зустріли наймичку після її повернення з міста?

Про що це свідчить? (…Ввели в хату / Й за стіл посадили; / Напували й годували, / Про Київ питали…)

– За що Ганна була вдячна синові і невістці?

Розділ VI

– Як зрозуміти слова Катерини, звернені до Ганни, коли та вирушала до Києва? (Бо без неї в хаті / Якось сумно, ніби мати / Покинула хату)

– Чим милувався старий Трохим, сидячи на призьбі?

– З яким настроєм вже в котре повернулася Ганна з Києва?

– Що подарувала наймичка родині?

– Чому вона нічого собі не придбала, а останнього бубличка розділила між дітьми, нічого собі не залишивши?

Розділ VII

– Як Катерина ставилася до наймички?

– Чому Ганна повсякчас хвилювалася, вболівала за долю свого Марка?

– Про що свідчать слова героїні: «Не та я вже стала»?

– Чому, на думку Ганни, тяжко вмирати у чужій теплій хаті?

– Що робила родина Марка, аби вилікувати свою наймичку?

Чим пояснити їх ставлення до Ганни? (Уже й пригощали, / Й маслосвятіє служили,— / Ні, не помагало)

– Чим пояснити те, що важкохвора героїня повсякчас цікавилася про приїзд Марка?

Розділ VIII

– Яких подарунків віз Марко своїй родині? Як його зустріли вдома?

– Чому під час останньої промови до Марка, Ганна попросила вийти Катрю з хати?

– Що відчувала перестраждала героїня перед тим, як зізнатися Маркові про своє материнство?

– Чим пояснити те, що після смерті Ганни «земля задрожала»?

– Над чим змушує задуматися поема, після закінчення її читання?

– Яку життєву основу має «Наймичка»? Чи є цей твір актуальним?

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«Сон» («На панщині пшеницю жала»)

1. Поезію «Сон» Т. Шевченко присвятив:

а) всім жінкам України; б) своїй матері; в) Лесі Українці; г) Марку Вовчку.

2. Знайомлячи читача з героїнею твору, поет зазначає, що вона:

а) збирала гриби; б) обмолочувала снопи;

в) жала пшеницю; г) доглядала панське життя.

3. Який сон побачила жінка, задрімавши над немовлям? Що:

а) сама стала панночкою; б) її син Іван красивий і багатий;

в) у неї багато своєї землі, засіяною пшеницею; г) ставши жебрачкою, вона помирає.

4. Прокинувшись від сну, героїня:

а) розплакалася; б) почала годувати свою дитину;

в) продовжила працювати до приїзду ланового; г) вирішила смачно поїсти.

5. Віршований розмір поезії:

а) ямб; б) хорей; в) дактиль; г) анапест.

6. Риса характеру жінки, про яку Т. Шевченко зазначає у творі:

а) хитра; б) гуманна; в) працьовита; г) улеслива.

7. Що є найголовнішим і бажаним для героїні вірша?

а) За свою працю отримати багато грошей;

б) побачити власну дитину вільною;

в) мати міцне здоров’я і бути щасливою;

г) щоб її сина пан не віддав у солдати.

8. Про кого не згадується у творі?

а) офіцера; б) ланового; в) жінку-кріпачку; г) Івана.

9. Небога годувала свого сина:

а) під снопом; б) біля калини, де була криниця;

в) неподалік від лісу; г) на узбережжі річки.

10. Звуковий елемент, який має місце у творі:

а) спів солов’я; б) сміх героїні; в) плач-крик немовля; г) шелест достиглої пшениці.

11. Яким бажає жінка-кріпачка бачити власне поле?

а) Веселим; б) багатим на врожай; в) таким як панське; г) безмежним і золотим.

12. Провідний лейтмотив поезії:

а) працюй і будеш у пошані пана;

б) мрія про вільне і щасливе життя;

в) одружений Іван стане багатим;

г) чим більше вижатих снопів, тим вища плата за виконану роботу.

«Наймичка». «Пролог»

1. Караючи свою нещасливу долю, Ганна зверталася до:

а) широкого степу; б) Бога; в) туману; г) батьків.

2. Під час блукання у неділю вранці-рано героїня наспівувала:

а) «Ой степи широкії»; б) «Ой у полі могила»;

в) «Кукувала зозуленька»; г) Ой у полі вітер віє».

«Наймичка». Розділ І

3. Трохим з Настею сумували через те, що:

а) були бідними; б) повсякчас втрачали здоров’я;

в) вимушені працювати на пана; г) не мали дітей.

«Наймичка». Розділ ІІ

4. Дід виїхав до Городища, аби:

а) придбати необхідних ліків;

б) відвідати сина, який там служив у війську;

в) запросити до себе кумів;

г) продати дещо з хатнього краму.

«Наймичка». Розділ ІІІ

5. Чому старі вирішили прийняти до себе наймичку? Бо:

а) вважали себе за багатих; б) вже нездужали;

в) вона дуже сльозно просила; г) їм важко було працювати на городі.

6. Після тривалих страждань Ганна відчула себе щасливою тоді, коли:

а) знаходилася поруч зі своєю дитиною;

б) мала можливість заробити на хліб;

в) підкинула власну дитину чужим людям;

г) батьки дозволили їй повернутися додому.

«Наймичка». Розділ IV

7. Рід діяльності Марка:

а) ковальство; б) чумакування; в) мисливство; г) гончарство.

«Наймичка». Розділ V

8. Під час весілля Марка, Ганна:

а) обробляла городину; б) співала і танцювала;

в) жебракувала у Городищі; г) пішла на прощу до Києва.

«Наймичка». Розділ VII

9. Через те, що син наймички тривалий час не повертався, вона:

а) мусила розважати його дружину і дітей;

б) зверталася з молитвою до святого Миколая;

в) ходила до ворожки цікавитися долею улюбленця;

г) вирушила на його пошуки.

10. Якого подарунка віз Марко Ганні?

а) сукна дорого; б) шитий пояс; в) червоного шовку; г) парчі золотої.

11. Повернувшись благополучно додому, герой:

а) помолився Богу; б) поцілував рідну землю;

в) заспівав веселої; г) подякував воликам.

12. Наприкінці твору наймичка:

а) зізналася Маркові, що вона його мати;

б) залишила хату сина і вирушила у мандри;

в) вирішила присвятити останні роки життя службі Богові;

г) втопилася з горя у річці.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чому, на ваш погляд, Марко з пошаною ставився до Ганнинаймички? (Т. Шевченко «Наймичка»)? Наведіть переконливі аргументи.

2. Проаналізуйте ті «багатства» («вродливий», «жонатий, не панський») Івася, про які мріяла його мати. (Т. Шевченко «Сон» («На панщині пшеницю жала»)) 3. Марко, дізнавшись, що Ганна його мати (Т. Шевченко «Наймичка»):

а) аж зомлів;

б) став її проклинати;

в) почав репетувати і плакати;

г) обійняв і поцілував неню.

Картка № 2

1. Як, на ваш погляд, чи буде Іван у майбутньому щасливим (Т. Шевченко «Сон» («На панщині пшеницю жала»))? Наведіть переконливі аргументи, посилаючись на історичні події.

2. Висловіть власне припущення щодо того, як Марко сприйняв звістку про те, що Ганна — його мати. (Т. Шевченко «Наймичка»)

3. До якого періоду творчості Т. Шевченка належить його твір «Наймичка»?

а) «Трьох літ»; б) «Невольнича поезія»;

в) «Після заслання»; г) ранньої.

Картка № 3

1. Чому Т. Шевченко вважає, що воля — першооснова для щасливого життя народу («Сон» («На панщині пшеницю жала»))? Яким чином це пов’язано з особистою долею поета?

2. Як, на вашу думку, що змушувало Ганну (Т. Шевченко «Наймичка») повсякчас страждати і плакати? Чи вважає вона себе грішною? Відповідь обґрунтуйте.

3. У сні селянка-кріпачка (Т. Шевченко «Сон» («На панщині пшеницю жала»)) посміхнулася, бо: а) її син вже вільний і разом з нею жне пшеницю; б) обдурила ланового; в) отримала подяку від пана; г) Іван доглядав вже її, літню жінку.

VII. Підсумок уроку

1. Мікрофон

«Чи засуджую я Ганну за приховування від Марка, що вона є його матір’ю?»

2. Бліцопитування

– Стисло порівняйте долю Катерини з однойменного твору і Ганни («Наймичка»).

– Чому Катерина топиться, залишаючи дитину на призволяще, а Ганна знаходить своєму немовляті родину?

– Яким чином соціальне становище, суспільство впливало на умови життя простого народу?

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності

ІХ. Домашнє завдання

Опрацювати зміст твору «Марія», виділивши при цьому біблеїзми, скласти питання до твору «У нашім раї на землі…»