Мета: поглибити знання про особливості родинно-побутових пісень, проаналізувати тексти програмових творів, визначити їх мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, уміння виразно читати і виконувати пісні, висловлювати судження про їх зміст; виховувати повагу до родини як осередку суспільства, давньої культурної спадщини свого народу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: міні-виставка «Фольклор слов’янських народів»; тексти програмових пісень, їх грамзапис; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Проведення міні-конкурсу народної творчості «Найкращий виконавець». Учні виконують у музичному супроводженні народн іпісні, які вивчили вдома. Підведення підсумків, виявлення найкращих виконавців.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.      Літературно-музична вікторина «Пізнай пісню»

2.      Учні, уважно слухаючи уривки пісень, повинні визначити їх назву:

·         Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, / Щоб ті люди щастя не мали, що нас розлучили. («Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз»)

·          Нема ж того козаченька, що я полюбила! / Ой немає козаченька — поїхав на Десну… («В кінці греблі шумлять верби, що я посадила»)

·         Ой як впускала, / Той цілувала. / Як випускала, / Тяжко вздихала. («Сонце низенько»)

·          Не журися, дівчинонько, рута зелененька: / Цей покинув, другий буде, другий буде кращий. («Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже»)

·          Ой не хоче твоя мати / Мене, бідну знати, / Хоче собі багатую / Невістку шукати! («За городом качки пливуть»)

·         «Нехай їде, нехай їде, / Нехай не вернеться, / Не дасть йому Господь щастя, / Куди повернеться. («Цвіте терен, цвіте терен»)

·         Ой очі, очі, очі дівочі, / Темні, як нічка, ясні, як день, / Ви ж мені, очі, вік вкоротили, / Де ж ви навчились зводить людей? («Місяць на небі, зіроньки сяють»)

·         Вбогі дівки заміж ідуть / З чорними бровами, / А багаті дівки сидять / З кіньми та волами. («За городом качки пливуть»)

·          Ой коли б я, козаченько, була багатенька, / Наплювала б я на тебе й на твого батенька. («Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже»)

·         Очі мої, очі мої, / Що ви наробили, / Що всі люди обминали,  А ви полюбили? («Цвіте терен, цвіте терен»)

·         «Пісня та мила, пісня та люба — / Все про кохання, все про любов, / Як ми любились та й розійшлися, / Тепер зійшлися навіки знов. («Місяць на небі, зіроньки сяють»)

·          Ти ж обіцяла / Мене любити, / Ні з ким не знатись / Для мене жити. («Сонце низенько»)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

3.      Міні-дискусія «Від чого залежить щастя в родині»

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

В пісні те лиш живе, що життя дало…

І. Франко

Пісня — душа моя, вона і серце звеселяє,

і жалю завдає, і до помсти кличе

Т. Шевченко

1. Вступне слово вчителя

Серед усіх видів українського фольклору найважливіше і найпочесніше місце належить пісенній творчості.

Народні пісні мають чудову здатність полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати, надихати у праці, тамувати душевні болі, множити сили в боротьбі. До пісні звертаються в найрізноманітніших життєвих ситуаціях. У ній повсякчас можна почути рідний серцю голос Батьківщини, вловити відлуння своїх найінтимніших почуттів та затаєних думок, золотий промінь надії, слово мудрої поради і тихої ласки. Тому й любимо свою пісенність, пишаємося нею перед світом.

«Народна творчість — це той ґрунт, на якому виростають і література, і музика, і образотворче мистецтво, без якого вони б засохли»,— зазначав М. Рильський у своїй статті «Краса і велич народної творчості».

2. Опрацювання ідейно-художнього змісту програмових соціально-побутових пісень

2.1. «За городом качки пливуть».

2.1.1. Виразне читання твору або прослуховування її виконання у грамзаписі.

2.1.2. Тема: зображення різної долі під час сватання бідних і багатих дівчат.

2.1.3. Ідея: засудження соціальної нерівності, яка є перешкодою до щасливого подружнього життя, возвеличення справжньої дівочої краси.

2.1.4. Основна думка:

1) любов — почуття, на яке не повинні впливати гроші, матеріальний стан закоханих;

2) Нащо мені на подвір’ї / Воли та корови, / Як не буде в моїй хаті / Любої розмови!

2.1.5. Жанр: соціальна, родинно-побутова пісня, інтимна лірика.

2.1.6. Композиція.

Експозиція: Вбогі дівки заміж ідуть, / А багаті плачуть.

Зав’язка: Чи чула ти, дівчинонько, / Як я тебе кликав, / Через твоє подвір’ячко / Сивим конем їхав?.

Кульмінація: Нащо мені на подвір’ї / Воли та корови, / Як не буде в моїй хаті / Любої розмови.

Розв’язка: Оце вдова своїй доні / Весілля справляє.

2.1.7. Художні особливості твору.

Протиставлення: «Вбогі дівки заміж ідуть, / А багаті плачуть. / Вбогі дівки заміж ідуть, /А багаті дівки сидять».

Повтори: «Вбогі дівки заміж ідуть», «А багаті…», «Нехай знають…»

Риторичне запитання: «Чи чула ти, дівчинонько?..».

Риторичні оклики: «Темна нічка — петрівочка — / Вийти боялася!», «Бо я хлопець молоденький / Не зрадив нікого!», «Хоче собі багатую / Невістку шукати!», «Як не буде в моїй хаті / Любої розмови!».

Епітет: «люба розмова».

Метафора: «скрипка витинає».

Звертання: «Чи чула ти, дівчинонько?», «Ой не бійся, дівчинонько…».

2.1.8. Обговорення змісту пісні. Бесіда за питаннями:

·         Про що свідчить різна майбутня доля вбогих і багатих дівчат?

·         З якою метою у пісні, описуючи дівчат, використано прийом контрасту? Наведіть приклад.

·          Яким ви уявляєте хлопця? Чому, на ваш погляд, він обрав для одруження вбогу дівчину, а не багату?

·          Як у пісні зазначається про порядність молодого? (Ой не бійся, дівчинонько, / Не бійся нічого, / Бо я хлопець молоденький, / Не зрадив нікого!)

·         Що, на погляд дівчини, було перешкодою для одруження? (Ой не хоче твоя мати / Мене, бідну, знати, / Хоче собі багатую / Невістку шукати!)

·         Яким було весілля молодих? (Ой десь гуде, ой десь грає, / Скрипка витинає: / Оце, вдова своїй доні / Весілля справляє)

·         Чим пояснити щасливе закінчення твору? Чи можемо ми сподіватися про подальше гарне подружнє життя молодих? Відповідь вмотивуйте.

2.2. «Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз».

2.2.1. Виконання пісні у музичному супроводі.

2.2.2. Тема: зображення страждань дівчини через те, що її залишив коханий заради іншої, висловлення проклять з приводу цього.

2.2.3. Ідея: засудження тієї, яка розлучила коханих.

2.2.4. Основна думка: Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, / Щоб ті люди щастя не мали, що нас розлучили.

2.2.5. Жанр: родинно-побутова пісня, інтимна лірика.

2.2.6. Римування: паралельне.

2.2.7. Художні особливості твору.

Повтори: «Світи, світи…», «прийди, прийди…», «я бо до тебе», «щоб ті…», «мій миленький».

Звертання: «Світи, світи, місяченьку», «прийди, прийди, мій миленький», «я б з тобою мій міленький».

Контраст: «…сухі дуби цвіли — зелені пов’яли».

2.2.8. Обговорення змісту твору. Бесіда за питаннями:

З яким проханням звернулася дівчина до місяця і коханого? («Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, / Прийди, прийди, мій миленький, до мене хоч раз»)

·         Чим зумовлене те, що хлопець відмовився прийти на побачення до дівчини? (Я до тебе більше не прийду, нехай хтось інший буде, / Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде)

·         За яких умов, ставши птахом, героїня прилетіла б опівночі до хлопця і для чого? («Ой коли б я крила мала ще й солов’я очі, / Я б з тобою, мій миленький, розмову повела»)

·          Чому дівчина прагне стати птахом?

·         Як розуміти фразу з твору: «…кохалися, як дуби цвіли»?

·         Яким чином природа сприймала кохання, а потім розлучення молодят? Чим це зумовлено?

·          Про що свідчить закінчення твору? Чи можна його вважати прокляттям? Чи здійсниться воно? Відповідь вмотивуйте.

2.3. «Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже».

2.3.1. Виразне читання пісні.

2.3.2. Тема: розповідь про примхливого козака, який за велінням батьків хотів обрати для одруження виключно багату дівчину.

2.3.3. Ідея: засудження тих, хто в людині цінує не зовнішню і внутрішню красу, а багатство; висміювання примхливості, жаги до збагачення, жадності.

2.3.4. Основна думка: Не журися, дівчинонько, рута зелененька, / Цей покинув, другий буде — ще ж ти молоденька!

2.3.5. Жанр: родинно-побутова пісня, інтимна лірика.

2.3.6. Римування: паралельне.

2.3.7. Композиція.

Пісня — це діалог між бідною дівчиною і вимогливим козаком.

Експозиція: Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже.

Зав’язка: Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька.

Кульмінація: «Не журися, дівчинонько, рута зелененька… / Цей покинув, другий буде кращий».

Розв’язка: «Молодая дівчинонька та вже й заміж пішла… / Старий козак, як собака, й досі не женився».

2.3.8. Художні особливості.

Звертання: «…розвивайся, луже», «Сватай мене, козаче», «Ой коли б ти, дівчинонько…», «Ой коли б я, козаченьку, «Бодай же ти, козаченьку», «Бодай же ти, дівчинонько», «Не журися, дівчинонько».

Повтори: «Ой коли б…», «Цей покинув, другий буде…», «Старий козак, як собака».

Метафора: «Слава не пропала».

Епітет: «бита доріженька».

Порівняння: «Старий козак, як собака».

Зменшувально-пестливі слова: «козаченьку», «дівчинонько»,

«багатенька», «зелененька», «молоденька», «доріжечки».

2.3.9. Обговорення змісту пісні. Бесіда за питаннями:

·         Чому дівчина першою виявила ініціативу залицятися до козака?

·          Що на думку козака, було основною вимогою для його одруження? («Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька»)

·          Якою була реакція молодої на промову козака щодо одруження? («Ой коли б я, козаченько, була багатенька, / Наплювала б я на тебе й на твого батенька»)

·         Чим хлопець не подобався дівчині? («То я б тебе, ледачого, й за харч не схотіла»)

·         Яку долю провіщали герої пісні одне одному? («Бодай же ти, дівчинонько, тоді заміж пішла, / Як край битої дороги рута- м’ята зійшла. Бодай же ти, козаченьку, тоді оженився, / Як у млині на камені кукіль уродився»)

·         Кому з героїв твору надається перевага? Чим це зумовлено? Що про це зазначено у пісні? («Не журися, дівчинонько, рута зелененька, / Цей покинув, другий буде,— ще ж ти молоденька! / Цей покинув — другий буде, другий буде кращий, / А цей буде у болоті над чортами старший»)

·          Як склалася подальша доля молодих? («Молода дівчинонька та вже й заміж пішла. / Старий козак, як собака, й досі не женився»)

·         Чому козак, який вчасно не одружився, порівнюється із собакою?

·         Хто з героїв твору вам імпонує? Чим саме? Надайте розгорнуту відповідь.

·         Чому вчить вас ця пісня?

VI. Додатковий матеріал.

Народні прислів’я про парубків і дівчат

• У нас така приповедінка: де парубок, там і дівка.
• Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
•  Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися задумав!
• Тоді він буде женитися, коли бики почнуть телитися!
•  У дівчини стільки ласки, як на тихім ставу ряски
•  Горобець — молодець, а ластівка краща.
• Співай доню, дома, бо в людях наплачешся.
• Дівка, як верба: її не поливають, а вона росте.
• Є у неї воли та корови, та немає з нею любої розмови!
• Рукавом сльози витирає, а очима на парубків зиркає.
• Як до роботи — дитина, як заміж — дівка.
• Вилилася вода, як дівоча ласка.

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«За городом качки пливуть»

1. Заміж, за змістом пісні, йдуть дівки:

а) багаті; б) бідні; в) ті, які мають вищу освіту; г) що вміють господарювати.

2. Що на придане мають багаті дівки?

а) Безліч тканого полотна; б) велику суму грошей; в) коней і волів; г) повний двір качок.

3. Чому дівчинонька не вийшла на побачення до хлопця? Бо вона:

а) вже була заручена з іншим; б) не кохала його; в) слухалася своїх батьків, які їй забороняли це зробити; г) боялася нічку-петрівочку.

4. Що було перешкодою для одруження молодят?

а) Кріпацтво; б) соціальний стан дівчини;

в) непорозуміння із суперницями молодої; г) заборона батьків коханої.

«Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз»

1. З яким проханням дівчина звернулася до хлопця? Щоб він:

а) не залишав її; б) прийшов до неї; в) поцілував і заспокоїв кохану; г) забув іншу.

2. За яких умов любляча героїня прилетіла серед опівночі до свого коханого? Якщо б:

а) крила мала; б) вітром стала; в) була чарівницею; г) він їй дозволив це зробити.

3. Дівчина хотіла мати очі:

а) іншої коханої; б) солов’я; в) свого коханого; г) добрі і щирі.

4. Цвіт дерева, що символізував кохання тих, що розлучилися:

а) дуба; б) липи; в) каштана; г) берези.

«Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже»

1. Прохання, з яким звернулася дівчина до козака:

а) «Проведи мене до бору»; б) «Подаруй смарагдове намисто»; в) «Сватай мене»; г) «Запроси мене на свято».

2. Негативна риса козака, за яку дорікає йому дівчина:

а) брехливість; б) улесливість; в) ненажерливість; г) ледачість.

3. Козак одружився на дівчині, якщо б вона:

а) вміла гарно співати і танцювати; б) грати на скрипці; в) вишивати хрестиком; г) була багатою.

4. Рослина, що зійшла край битої доріженьки після того, як дівчина заміж пішла:

а) ковил; б) ромашка; в) рута-м’ята; г) барвінок.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. З чим, на ваш погляд, пов’язано те, що «миленький» став кохати іншу дівчину («Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз»)? Наведіть переконливі аргументи з життя.

2. Доведіть, що в народі найбільше цінується не багатство молодої, а її врода, краса, привабливість, працьовитість («За городом качки пливуть»). Відповідаючи, посилайтеся на факти з життя, змісту твору.

3. Неодружений старий козак («Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже») по вулицях ходив, наче:

а) поранений птах; б) собака; в) привід; г) зацькований.

Картка № 2

1. Висловіть свої припущення щодо того, як склалася подальша доля героїв народної пісні «Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже». Власну думку вмотивуйте.

2. Як ви вважаєте, хто повинен вирішувати подальшу долю молодят: вони самі чи їх батьки («За городом качки пливуть»)? Відповідь обґрунтуйте.

3. Яке прокляття висловила зраджена коханим дівчина? Щоб повсихали ті:

а) квіти; б) дерева; в) річки; г) трави.

Картка № 3

1. На прикладі однієї з пісень доведіть, що вона є твором народним і належить до родинно-побутового циклу. Свої міркування узагальніть.

2. Як ви вважаєте, чому молодий козак («Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже») так і не одружився, будучи вже старим? Відповідь обґрунтуйте.

3. Найгучніший музичний інструмент, гру на якому можна було почути на весіллі:

а) гітара; б) арфа; в) флейта; г) скрипка.\

ІІІ. Підсумок уроку

ІХ. Оголошення результатів навчальної діяльності

Х. Домашнє завдання

Вивчити ще дві пісні (на вибір) напам’ять, дібрати цікавий матеріал про весільні обряди.