Мета: поглибити знання про польський романтизм, романтичного героя; виразно читати та коротко характеризувати поетичні твори А. Міцкевича; розвивати почуття прекрасного та вміння аргументувати власні думки.

Обладнання: портрет А. Міцкевича, кросворд.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок.

Я з народом не мислю по-різному…

А. Міцкевич

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.

«Методика взаємних запитань»

Запитання учні підготували вдома. Вони можуть бути адресовані як цілому класові, так і партнерові під час роботи у парі. Наприкінці цієї частини уроку учні із озвучених запитань обирають найцікавіші і пояснюють чому.

2. Робота над кросвордом

1. Літературний напрям, представником якого був А. Міцкевич. (Романтизм)

2. Н азва міста, в якому Міцкевич працював учителем. (Ковно)

3. Н азва міста, в якому Міцкевич здобув вищу освіту. (Вільно)

4. Н азва першої збірки творів поета (1822). («Поезія»)

5. Відома поема Міцкевича. («Гражина»)

6. Країна, де поет перебував на засланні. (Росія)

7. Поема, в якій зображено картини сільського життя Польщі — «Пан …» (Тадеуш)

8. Відомий драматичний твір Міцкевича. («Дзяди»)

9. Місто, де похований А. Міцкевич. (Краків)

10. Місто, у якому поет провів останні роки життя, працюючи в бібліотеці. (Париж)

Ключове слово: назва містечка, у якому народився А. Міцкевич. (Новогрудка)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. У травні 1822 року вийшла перша збірка віршів А. Міцкевича — «Поезія». У передмові до неї автор формулює програму романтизму. Романтичною він називає таку літературну творчість, яка «серцем» проникає в думи і переживання простого

народу. Народні пісні, сказання, легенди, на думку поета,— невичерпне джерело творчого натхнення. Література повинна відповідати на основні питання сучасників, передавати «настрої свого століття». «Я з народом не мислю по-різному»,— пише поет. Саме про риси романтизму, мотив єдності природи і людини у творчості Міцкевича ми говоритимемо на сьогоднішньому уроці. (Учні записують тему та епіграф уроку.)

ІІ. Робота над темою уроку

Виразне читання поезій А. Міцкевича

Балада «Рибка»

У ч и т е л ь. Міцкевич розумів: для того, щоб виразити нові ідеї, щоб прогресивні думки стали надбанням народу, необхідні нові літературні форми. Молодий поет звертається до народної творчості, убачаючи в ній життєдайне джерело поезії. Так з’являються перші

балади Міцкевича, що знаменують початок польського романтизму. Міцкевич у своїх баладах використовує сюжети народної поезії, фантастику казок і переказів. Але поета приваблювали в народній творчості не лише фантастика та яскраві образи. У народі Міцкевич бачив виразника гуманних почуттів, правдивих суджень, високого патріотичного духу. У своїх баладах він прагнув утілити народні поняття про справедливість, моральний обов’язок, патріотизм. 1822 року був виданий перший том творів поета, до якого увійшли

його балади та романси.

Виразне читання балади «Лілеї» (або «Пролісок»)

Поема Міцкевича «Дзяди»

У ч и т е л ь. Романтизм творів Міцкевича тісно переплітається з патріотизмом. Волелюбним патріотичним духом пройняті такі поеми, як «Гражина», «Конрад Валленрод», а драматичний твір «Дзяди» в романтичному, піднесеному й подекуди фантастичному вигляді відтворює історію Польщі. У передмові до другої частини Міцкевич пояснює назву поеми: «Дзяди — це назва урочистого обряду, що його справляє донині простий люд у багатьох місцевостях Литви, Пруссії, Курляндії в пам’ять «дядів», тобто померлих предків». Міцкевича полонила в цьому старовинному обряді не лише романтична таємничість, особлива роль долі у земних справах людей. У перших частинах «Дзядів» уже намічається соціальна схема, що надалі буде основною у творчості Міцкевича. Цей твір високого патріотичного звучання і могутньої образної сили, сповнений патетики і фантазії, з сильним героїчним характером, драматичними пристрастями і сценами, яскраво театральними, напруженими та гострими, до наших днів не сходить з польської сцени.

Виразне читання монологу Конрада («Дзяди», дія 1, сцена ІІ, Імпровізація) (див. додаток)

Поема «Пан Тадеуш»

У ч и т е л ь. Поему «Пан Тадеуш» Міцкевич написав у Франції. Свій намір він пояснював так: «Я хочу зануритись у минуле, поки не блисне яка-небудь надія на майбутнє».Пейзажі рідних місць, змальовані Міцкевичем з великою любов’ю, створюють живописний фон, на якому показані сцени полювання, старий дворянський побут, даються колоритні фігури сільського судді, графа, шляхтича Робака, російського капітана Рикова і центрального героя поеми — Тадеуша. У цій поемі автор обмежується зображеннями побуту, не порушуючи політичної проблематики, вона прозвучала як схвильована розповідь про далеку батьківщину.

Виразне читання уривку з поеми «Пан Тадеуш» (Пан Тадеуш, або останній наїзд на Литву)

ІV. Рефлексія

1. Колективна робота (запис у зошити)

Риси романтизму в поезії А. Міцкевича

·         Романтичне сполучення протилежних начал, можливість глибокого внутрішнього перелому.

·         Волелюбні настрої, боротьба за утвердження національного мистецтва.

·         Інтерес до життя народу тісно переплітається з інтересом до минулого своєї країни.

·         Фантастика в баладах набула реального сенсу.

·         Кохання у баладника Міцкевича — це не тільки радість, але й насамперед страждання: такою є природа цього почуття.

2. Складання сенканів на теми «Природа», «Людина»

1) Природа,

Первозданна, досконала,

Живить, надихає, стверджує,

Найвища істина на землі,

Гармонія.

2) Людина,

Незахищена, діяльна,

Шукає, страждає, любить,

Через страждання досягає досконалості,

Творіння Бога.

IV. Домашнє завдання

Підготуватись до виразного читання напам’ять поезій А. Міцкевича; аналізувати сонети.