Мета: проаналізувати сюжетну лінію, тематику і проблематику повісті; розвивати навички аналізу художнього твору, складання характеристики персонажу; виховувати кращі риси людського характеру.

Обладнання: ілюстрації до твору.

Тип уроку: проблемний урок з елементами дослідницької роботи.

…художник — не професія,

художник — спосіб життя…

Е. Гофман

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь (зачитавши епіграф уроку). Ці слова належать Ернсту Теодору Амадею Гофману. Сучасники згадували його таким:

«…У ньому була зовнішня різкість: різкі рухи, гострі, високо підняті плечі, високо і прямо посаджена голова, неслухняне волосся, підстрибуюча хода».

«…Він говорив дуже швидко і раптом замовкав».

«…Він був не такий, як усі, наче зітканий з протиріч: м’який, лагідний погляд — й іронічна посмішка, добрий гумор — і зла іронія».

«…Друзів у нього було мало, більшість не розуміла дивака і не любила його».

Хто він, цей шалений чоловік, єдиний такого роду письменниу світовій літературі, з піднятими бровами, із загнутим донизу тонким носом, з волоссям, яке назавжди піднялося дибки? Є свідчення, що пишучи, він так боявся того, що зображав, що просив дружину сидіти з ним поруч. Що ж такого він писав, щоб відчувати страх перед зображуваним?

Саме над цим запитанням ми сьогодні замислимося і спробуємо знайти відповіді. (Учні записують тему уроку та епіграф до нього.)

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

Учні роблять стисле повідомлення змісту казки-новели.

2. Робота зі «Щоденниками подвійних нотаток»

Учні за бажанням зачитують свої записи, однокласники додають свої коментарі до фраз, які зачитуються.

ІІІ. Робота над текстом твору «Крихітка Цахес»

1. Словникова робота

Філістер, -а, ч., кн.— самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель.

2. Індивідуальна робота

Завдання: знайти та виписати в зошити приклади реального і фантастичного у творі. Пояснити свої записи. На виконання завдання — 5 хв.

Бесіда

Як ви думаєте, з якою метою автор поєднав yy у творі реальне та фантастичне?(Фантастика служила письменникові засобом розуміння умовностей життя. У творах Гофмана, який відкрив двоїстість людської натури, нерідко відбувається роздвоєння особистості персонажа. Протиріччя матеріалізуються у творчій свідомості в образах двійників.)

·         Кого із героїв можна назвати головним? Назвіть основні риси його характеру. Якою є його постать: фантастичною чи реальною? (У новелі головний герой — студент Балтазар. Він бере участь у реальній боротьбі проти політичного деспота і тирана. Балтазар — поет, складає вірші про солов’я і троянду, вкладаючи в поетичні образи палку пристрасть до красуні Кандіди. Не має значення, наскільки талановиті твори Балтазара, а важливо, що йому притаманне поетичне світосприйняття, що наодинці з природою він відчуває стан блаженного схвилювання. Автор наділив свого героя даром прозорливості. Він — поет, але бачить оточуючих людей такими, якими вони є насправді, ніяке чаклунство не примусило Балтазара визнати потворного мерзотника і кар’єриста гідною слави особою. У постаті Балтазара нема нічого фантастичного, його життя є реальним, таким є і він сам.)

3. Складання колективної характеристики філістерів та мрійників

У ч и т е л ь. Герої Гофмана поділяються на дві категорії: на щасливих обивателів, задоволених собою та своїм існуванням, які слухняно грають свої безглузді ролі, і на мрійників, ентузіастів, людей «не від світу цього». Життя, як правило, вселяє в них жах, тому вони втікають у свій внутрішній світ, але й там не знаходять спокою. На які категорії поділяються герої цього твору? Складіть таблицю героїв.

Бесіда

·         Чим відрізняються філістери від мрійників?

·         Хто, на ваш погляд, утілює риси авторського ідеалу?

·         Як вплинув фольклор на творчість Гофмана в цілому? Яке значення має образ-символ золотих волосин?

·         Хто піддається чарам, а хто — ні? Чому?

·         Знайдіть у тексті опис малюка справжнього і яким його бачать філістери. («…Те, що на перший погляд можна було цілком сприйняти за химерно скручений цурпалок дерева, було ніщо інше, як спотворений малюк якихось дві п’яді на зріст, що досі лежав у коробі впоперек, а тепер виліз і борсався у траві. Голова у потвори глибоко запала між плечима, на спині виріс горб, як гарбуз, а зразу ж від грудей звисали тонкі, немов ліщинові палички, ноги, тож весь він був схожий на роздвоєну редьку. На обличчі неуважне око нічого б і не розгледіло, але, придивившись пильніше, можна було помітити довгий гострий ніс, що витикавсь з-під чорного скошланого чуба, пару маленьких чорних очиць, що виблискували на зморщеному, як у старого, обличчі,— проява, та й годі…»)

3. Бесіда

Риси романтизму в повісті-казці

·         Назвіть риси романтичного героя.

·         Чи можемо ми назвати Балтазара романтичним героєм? Чому? (Балтазар тому і є романтичним героєм, що вступає в поєдинок із злодієм, перевертнем, який краде все, що потрапляє йому на очі. Знаючи, що Балтазар закоханий у Кандіду, Цахес відбирає у нього кохану. Тоді студент розшукує чародія Альпануса, і той розкриває таємницю Цахеса. Балтазар, за законами казки, одружується з коханою та отримує подарунок від Альпануса — помешкання та засоби до життя.)

4. Колективна робота

Завдання

Знайдіть характерні риси романтизму в повісті-казці.

Очікувана відповідь

1) Основний конфлікт твору (протистояння митця Балтазара та філістера Цахеса) як утілення неприйняття романтиками буденності реального життя і звеличення «життя духу».

2) Переплетіння реальності та нестримної фантазії.

3) Контраст високого, прекрасного і заземлено-буденного, потворного у творі як конкретне втілення антитези: з одного боку — недосяжного романтичного ідеалу, з другого — ницої буденної реальності.

ІV. Рефлексія

Твір-мініатюра «Наскільки актуальною є повість-казка “Крихітка Цахес” сьогодні?»

V. Домашнє завдання

Повторити значення термінів «алегорія», «сатира», «гротеск», «іронія», «гумор»; скласти кросворди за казкою «Крихітка Цахес»; переглянути епізод уведення освіти у князівстві.